Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
У комп'ютерній інженерії і інформатиці, архітектура комп'ютера (англ. Computer architecture) — це набір дисциплін, які описують функціональність, організацію та реалізацію комп'ютерних систем. Деякі визначення архітектури є описами можливостей та програмної моделі комп'ютера, але не конкретної реалізації. Інші описи комп'ютерної архітектури містять опис архітектури системи команд, логічної побудови та реалізації.
Серед таких комп'ютерних архітектур, найбільшого поширення отримали два типи архітектури: архітектура фон Неймана і гарвардська. Обидві вони виділяють 2 основних вузли ЕОМ: центральний процесор і пам'ять комп'ютера. Різниця полягає в структурі пам'яті: в принстонській архітектурі програми і дані зберігаються в одному масиві пам'яті і передаються в процесор одним каналом, тоді як гарвардська архітектура передбачає окремі сховища і потоки передачі для команд і даних.
У докладніший опис, що визначає конкретну архітектуру, також входять: структурна схема ЕОМ, засоби і способи доступу до елементів цієї структурної схеми, організація і розрядність інтерфейсів ЕОМ, набір і доступність регістрів, організація пам'яті та способи її адресації, набір і формат машинних команд процесора, способи представлення і формати даних, правила обробки переривань.
За перерахованими ознаками та їх поєднаннями серед архітектур виділяють:
- За розрядністю інтерфейсів і машинних слів: 8-, 16-, 32-, 64-розрядні (ряд ЕОМ має й інші розрядності);
- За особливостями набору регістрів, формату команд і даних: CISC, RISC, VLIW;
- За кількістю центральних процесорів: однопроцесорні, багатопроцесорні, суперскалярні;
- багатопроцесорні за принципом взаємодії з пам'яттю: симетричні багатопроцесорні (SMP), масивно-паралельні (MPP), розподілені.
Підкатегорії
Дисципліні комп'ютерної архітектури мають три основні підкатегорії:
- Архітектура системи команд (англ. instruction set architecture, ISA). Архітектура системи команд визначає машинний код, який процесор зчитує і виконує, а також розмір слова, способи адресації пам'яті, регістри процесора, і формати даних.
- Мікроархітектура, або побудова комп'ютера (англ. computer organization) описує, як процесор реалізує систему команд. Наприклад, розмір кешу процесора це виключно питання побудови комп'ютера і немає нічого спільного з архітектурою системи команд.
- Системне проектування (англ. System Design) містить усі інші апаратні елементи обчислювальної системи. Це включає:
- Обробка даних поза процесором, така як прямий доступ до пам'яті (DMA)
- Інші властивості, такі, як віртуалізація, багатопроцесорність та програмне забезпечення.
Деякі архітектури від таких компаній, як Intel і AMD використовують більш тонкі відмінності. Наприклад, вони послуговуються макроархітектурою, це шар більш абстрактний ніж мікроархітектура.
Виникнення терміну
Поняття архітектури ЕОМ вперше було успішно застосовано при проектуванні серії обчислювальних машин (IBM System/360), серії універсальних , кожна з яких мала різну швидкодію та конструктивні особливості, але всі вони були програмно сумісними. Така сумісність означала можливість виконувати програми без необхідності їх додаткової адаптації до різних моделей серії та була певною мірою революційною, адже в той час практично всі ЕОМ випускались, як би ми зараз сказали, з унікальною архітектурою і необхідні були суттєві витрати для адаптації існуючого програмного забезпечення до нових моделей обчислювальної техніки. І якщо для спеціалізованих обчислювачів це було платою за високі показники швидкодії, то для класу універсальних ЕОМ така ситуація була неприпустимою.
Спеціалісти фірми IBM при створенні System/360 (S/360) зробили архітектуру єдиною для всіх машин серії, але реалізували її в кожній машині по-різному. В 1964 році було анонсовано відразу 6 моделей S/360.
Архітектура S/360 саме завдяки такій сумісності моделей мала надзвичайний комерційний успіх та отримала свій розвиток в наступній серіях: (System/370), (System/390) і в новій серії z/Server.
Ролі
Визначення
Метою є розробка комп'ютера, який би максимізував продуктивність роботи, контролюючи споживання енергії, коштував дешево відносно до обсягу очікуваної продуктивності та був дуже надійним. Для цього повинно бути враховано багато аспектів, серед яких Проектування набору команд, Функціональна організація, Логічне проектування та Імплементація. Імплементація складається з Проектування на основі використання мікросхем, Компонування, Потужності та Охолодження. Оптимізація дизайну потребує обізнаності у Компіляторах, Операційних системах, Логічному проектуванні та Компонуванні.
Архітектура системи команд
Структура системи команд (ССК) це область взаємодії між програмним та апаратним забезпеченням і також бачення програмістом машини. Комп'ютери не розуміють мов високого рівня, які мають мало або взагалі не мають елементів, які напряму можуть бути трансльовані у машинний операційний код. Процесор розуміє інструкції, закодовані у якийсь цифровий спосіб, зазвичай як двійкові числа. Програмні інструменти, такі як компілятори, транслюють мови високого рівня, такі як С, в інструкції.
Окрім інструкцій, ССК визначає елементи комп'ютера, які доступні програмі – наприклад типи даних, регістри, способи адресації та пам'ять. Інструкції розташовують операнди з індексами регістрів (або іменами) й способами адресації пам'яті.
ССК комп'ютера зазвичай описано у маленькій книжці, де пояснено як закодовані команди. Також там можуть бути визначені короткі мнемонічні імена цих команд. Ці імена можуть бути розпізнані асемблером. Асемблер – це програма, що транслює форму, зрозумілу для людину, у форму, зрозумілу для комп'ютера. Дизасемблери також часто застосовуються у налагоджувальних програмах, які ізолюють та виправляють хибні функції.
ССК різняться за якістю та складністю. Якісна ССК йде на компроміс між зручністю для програміста (чим більше операцій, тим краще), витратами комп'ютера на інтерпретацію команд (чим дешевше, тим краще), швидкістю комп'ютера (чим швидше, тим краще) та розміром коду (чим менше, тим краще). Наприклад, ССК, що складається з однієї команди, дешева та швидка, але незручна у використанні та потребує написання довгого коду. Організація пам'яті визначає, як команди взаємодіють з пам'яттю, а також як різні частини пам'яті взаємодіють між собою.
Під час проектування емуляційне програмне забезпечення може запускати програми, що записані у запропонованій системі команд. Сучасні емуляційні тести можуть виміряти час, використання енергії та розмір скомпільованого коду щоб визначити, чи ССК виконує поставлені задачі.
Організація комп'ютера
Організація комп'ютера допомагає оптимізувати продукти, що базуються на продуктивності комп'ютера. Наприклад, розробники програмного забезпечення повинні знати здатність обробки процесора. Їм можливо доведеться оптимізувати програмне забезпечення з ціллю отримати найкращу продуктивність за найменших витрат. Це потребує детального аналізу організації комп'ютера.
Організація комп'ютера також допомагає спланувати вибір процесора для відповідного проекту. Мультимедійним проектам може знадобитися дуже швидкий доступ до даних, у той час як керувальному програмному забезпеченню потрібні швидкі переривання. Інколи деякі завдання потребують також додаткових компонентів. Наприклад, комп'ютер, здатний до віртуалізації, потребує віртуальної пам'яті, щоб пам'ять різних симульованих комп'ютерів могла зберігатися окремо. Організація комп'ютера та властивості також впливають на вживання енергії та ціну процесора.
Імплементація
Після розробки ССК та мікро-архітектури повинна бути спроектована практична машина. Процес проектування називається імплементацією. Імплементацію зазвичай відносять не до визначень архітектури, а до проектування апаратного забезпечення. Процес імплементації можна розбити на декілька стадій:
- Логічна імплементація : проектування блоків визначених в мікро-архітектурі на рівні міжрегістрових передач та на рівні логічних вентилів.
- Імплементація схем: проектування як базових елементів транзисторного рівня (вентилів, мультиплексорів та ін.), так і деяких більших блоків (арифметично-логічні пристрої, кеш та ін.), які можуть бути реалізовані на цьому рівні, або навіть частково на фізичному рівні.
- Фізична імплементація: Створення плану мікросхем: розташування компонентів мікросхем на кристалах, планування розташування з'єднувальних провідників.
- Утвердження дизайну: Тестування комп'ютера на здатність працювати в усіх ситуаціях за будь-якого хронометражу.
Цілі проектування
Точна форма комп'ютера залежить від обмежень та цілей. Архітектура комп'ютера зазвичай оцінюється за такими критеріями: потужність, продуктивність, ціна, об'єм пам'яті, латентність (інтервал часу від моменту запиту даних до отримання їх перших бітів) і виробність. Інколи враховуються інші фактори, такі як розмір, вага, надійність та можливість розширення.
Найпоширеніша схема робить детальний аналіз потужності та встановлює, як знизити споживання потужності, зберігаючи при цьому адекватну виробність.
Продуктивність
Архітектури та програмна сумісність
Аналогічно тому, як стрілковий годинник багато віків залишається зручним способом слідкування за часом, вдалі архітектури ЕОМ можуть залишатись конкурентоспроможними протягом десятиліть. Еволюціювати може і сама архітектура, збагачуючи програміста новими інструментами для написання надійніших та швидкодіючих програм.
Приклад — архітектура IA-32 (у вживанішому позначенні x86, починаючи з i386) центрального процесора фірми Intel, яка є ключовою складовою загальної архітектури ЕОМ. Ця архітектура не була революційною, а зберегла повну сумісність знизу вгору з попередньою архітектурою IA-16 (x86, закінчуючи i286), але в неї були додані нові інструменти для роботи в захищеному режимі, організації багатозадачної роботи, розширена розрядність операндів тощо. Кожне наступне сімейство процесорів IA-32 включає нові інструменти, нові команди, але при цьому вимога до сумісності знизу вгору залишається недоторканною.
Ця сумісність є певною жертвою з боку розробника, який міг би, напевно, запропонувати радикально нову архітектуру, яка має масу переваг в порівнянні з іншими, морально застарілими, але він таким вчинком змусив би користувачів на колосальні витрати, пов'язані з адаптацією існуючого програмного забезпечення, накопиченого за багато років експлуатації. Ця обставина миттєво нівелює будь-які аргументи привабливості нової архітектури для більшості потенційних користувачів. Акуратніший підхід якраз полягає в забезпеченні еволюційної наступності нових архітектур.
Існує й інше вирішення проблеми сумісності програмного забезпечення з різними архітектурами ЕОМ — використання мов програмування високого рівня для написання крос-платформених програм (переносимих програм). Під переносимими програмами розуміють такі програми, в текстах яких не використовуються ніякі специфічні для будь-якої конкретної архітектури відомості. Мова високого рівня повинна в свою чергу бути стандартизованою. Це дає гарантію того, що одного разу написана, програма може бути використана на різних архітектурах. Відповідальність за адаптацію високорівневих конструкцій мови програмування до особливостей конкретної архітектури бере на себе компілятор з цієї мови для даної конкретної архітектури.
Див. також
Примітки
- (PDF). Association for Computing Machinery. 2004. с. 60. Архів оригіналу (PDF) за 12 червня 2019. Процитовано 12 червня 2015.
Computer architecture is a key component of computer engineering and the practicing computer engineer should have a practical understanding of this topic...
- Clements, Alan. Principles of Computer Hardware (вид. Fourth Edition). с. 1.
Architecture describes the internal organization of a computer in an abstract way; that is, it defines the capabilities of the computer and its programming model. You can have two computers that have been constructed in different ways with different technologies but with the same architecture.
- Hennessy, John; Patterson, David. Computer Architecture: A Quantitative Approach (вид. Fifth Edition). с. 11.
This task has many aspects, including instruction set design, functional organization, logic design, and implementation.
- John L. Hennessy and David A. Patterson. Computer Architecture: A Quantitative Approach (вид. Third Edition). Morgan Kaufmann Publishers.
- Laplante, Phillip A. (2001). Dictionary of Computer Science, Engineering, and Technology. CRC Press. с. 94—95. ISBN .
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (Червень 2019) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Arhitektura znachennya U komp yuternij inzheneriyi i informatici arhitektura komp yutera angl Computer architecture ce nabir disciplin yaki opisuyut funkcionalnist organizaciyu ta realizaciyu komp yuternih sistem Deyaki viznachennya arhitekturi ye opisami mozhlivostej ta programnoyi modeli komp yutera ale ne konkretnoyi realizaciyi Inshi opisi komp yuternoyi arhitekturi mistyat opis arhitekturi sistemi komand logichnoyi pobudovi ta realizaciyi Konveyerna realizaciya arhitekturi MIPS Konveyernist ye klyuchovoyu koncepciyeyu v arhitekturi komp yutera Sered takih komp yuternih arhitektur najbilshogo poshirennya otrimali dva tipi arhitekturi arhitektura fon Nejmana i garvardska Obidvi voni vidilyayut 2 osnovnih vuzli EOM centralnij procesor i pam yat komp yutera Riznicya polyagaye v strukturi pam yati v prinstonskij arhitekturi programi i dani zberigayutsya v odnomu masivi pam yati i peredayutsya v procesor odnim kanalom todi yak garvardska arhitektura peredbachaye okremi shovisha i potoki peredachi dlya komand i danih U dokladnishij opis sho viznachaye konkretnu arhitekturu takozh vhodyat strukturna shema EOM zasobi i sposobi dostupu do elementiv ciyeyi strukturnoyi shemi organizaciya i rozryadnist interfejsiv EOM nabir i dostupnist registriv organizaciya pam yati ta sposobi yiyi adresaciyi nabir i format mashinnih komand procesora sposobi predstavlennya i formati danih pravila obrobki pererivan Za pererahovanimi oznakami ta yih poyednannyami sered arhitektur vidilyayut Za rozryadnistyu interfejsiv i mashinnih sliv 8 16 32 64 rozryadni ryad EOM maye j inshi rozryadnosti Za osoblivostyami naboru registriv formatu komand i danih CISC RISC VLIW Za kilkistyu centralnih procesoriv odnoprocesorni bagatoprocesorni superskalyarni bagatoprocesorni za principom vzayemodiyi z pam yattyu simetrichni bagatoprocesorni SMP masivno paralelni MPP rozpodileni PidkategoriyiDisciplini komp yuternoyi arhitekturi mayut tri osnovni pidkategoriyi Arhitektura sistemi komand angl instruction set architecture ISA Arhitektura sistemi komand viznachaye mashinnij kod yakij procesor zchituye i vikonuye a takozh rozmir slova sposobi adresaciyi pam yati registri procesora i formati danih Mikroarhitektura abo pobudova komp yutera angl computer organization opisuye yak procesor realizuye sistemu komand Napriklad rozmir keshu procesora ce viklyuchno pitannya pobudovi komp yutera i nemaye nichogo spilnogo z arhitekturoyu sistemi komand Sistemne proektuvannya angl System Design mistit usi inshi aparatni elementi obchislyuvalnoyi sistemi Ce vklyuchaye Obrobka danih poza procesorom taka yak pryamij dostup do pam yati DMA Inshi vlastivosti taki yak virtualizaciya bagatoprocesornist ta programne zabezpechennya Deyaki arhitekturi vid takih kompanij yak Intel i AMD vikoristovuyut bilsh tonki vidminnosti Napriklad voni poslugovuyutsya makroarhitekturoyu ce shar bilsh abstraktnij nizh mikroarhitektura Viniknennya terminuPonyattya arhitekturi EOM vpershe bulo uspishno zastosovano pri proektuvanni seriyi obchislyuvalnih mashin IBM System 360 seriyi universalnih kozhna z yakih mala riznu shvidkodiyu ta konstruktivni osoblivosti ale vsi voni buli programno sumisnimi Taka sumisnist oznachala mozhlivist vikonuvati programi bez neobhidnosti yih dodatkovoyi adaptaciyi do riznih modelej seriyi ta bula pevnoyu miroyu revolyucijnoyu adzhe v toj chas praktichno vsi EOM vipuskalis yak bi mi zaraz skazali z unikalnoyu arhitekturoyu i neobhidni buli suttyevi vitrati dlya adaptaciyi isnuyuchogo programnogo zabezpechennya do novih modelej obchislyuvalnoyi tehniki I yaksho dlya specializovanih obchislyuvachiv ce bulo platoyu za visoki pokazniki shvidkodiyi to dlya klasu universalnih EOM taka situaciya bula nepripustimoyu Specialisti firmi IBM pri stvorenni System 360 S 360 zrobili arhitekturu yedinoyu dlya vsih mashin seriyi ale realizuvali yiyi v kozhnij mashini po riznomu V 1964 roci bulo anonsovano vidrazu 6 modelej S 360 Arhitektura S 360 same zavdyaki takij sumisnosti modelej mala nadzvichajnij komercijnij uspih ta otrimala svij rozvitok v nastupnij seriyah System 370 System 390 i v novij seriyi z Server RoliViznachennya Metoyu ye rozrobka komp yutera yakij bi maksimizuvav produktivnist roboti kontrolyuyuchi spozhivannya energiyi koshtuvav deshevo vidnosno do obsyagu ochikuvanoyi produktivnosti ta buv duzhe nadijnim Dlya cogo povinno buti vrahovano bagato aspektiv sered yakih Proektuvannya naboru komand Funkcionalna organizaciya Logichne proektuvannya ta Implementaciya Implementaciya skladayetsya z Proektuvannya na osnovi vikoristannya mikroshem Komponuvannya Potuzhnosti ta Oholodzhennya Optimizaciya dizajnu potrebuye obiznanosti u Kompilyatorah Operacijnih sistemah Logichnomu proektuvanni ta Komponuvanni Arhitektura sistemi komand Dokladnishe Arhitektura sistemi komand Struktura sistemi komand SSK ce oblast vzayemodiyi mizh programnim ta aparatnim zabezpechennyam i takozh bachennya programistom mashini Komp yuteri ne rozumiyut mov visokogo rivnya yaki mayut malo abo vzagali ne mayut elementiv yaki napryamu mozhut buti translovani u mashinnij operacijnij kod Procesor rozumiye instrukciyi zakodovani u yakijs cifrovij sposib zazvichaj yak dvijkovi chisla Programni instrumenti taki yak kompilyatori translyuyut movi visokogo rivnya taki yak S v instrukciyi Okrim instrukcij SSK viznachaye elementi komp yutera yaki dostupni programi napriklad tipi danih registri sposobi adresaciyi ta pam yat Instrukciyi roztashovuyut operandi z indeksami registriv abo imenami j sposobami adresaciyi pam yati SSK komp yutera zazvichaj opisano u malenkij knizhci de poyasneno yak zakodovani komandi Takozh tam mozhut buti viznacheni korotki mnemonichni imena cih komand Ci imena mozhut buti rozpiznani asemblerom Asembler ce programa sho translyuye formu zrozumilu dlya lyudinu u formu zrozumilu dlya komp yutera Dizasembleri takozh chasto zastosovuyutsya u nalagodzhuvalnih programah yaki izolyuyut ta vipravlyayut hibni funkciyi SSK riznyatsya za yakistyu ta skladnistyu Yakisna SSK jde na kompromis mizh zruchnistyu dlya programista chim bilshe operacij tim krashe vitratami komp yutera na interpretaciyu komand chim deshevshe tim krashe shvidkistyu komp yutera chim shvidshe tim krashe ta rozmirom kodu chim menshe tim krashe Napriklad SSK sho skladayetsya z odniyeyi komandi desheva ta shvidka ale nezruchna u vikoristanni ta potrebuye napisannya dovgogo kodu Organizaciya pam yati viznachaye yak komandi vzayemodiyut z pam yattyu a takozh yak rizni chastini pam yati vzayemodiyut mizh soboyu Pid chas proektuvannya emulyacijne programne zabezpechennya mozhe zapuskati programi sho zapisani u zaproponovanij sistemi komand Suchasni emulyacijni testi mozhut vimiryati chas vikoristannya energiyi ta rozmir skompilovanogo kodu shob viznachiti chi SSK vikonuye postavleni zadachi Organizaciya komp yutera Organizaciya komp yutera dopomagaye optimizuvati produkti sho bazuyutsya na produktivnosti komp yutera Napriklad rozrobniki programnogo zabezpechennya povinni znati zdatnist obrobki procesora Yim mozhlivo dovedetsya optimizuvati programne zabezpechennya z cillyu otrimati najkrashu produktivnist za najmenshih vitrat Ce potrebuye detalnogo analizu organizaciyi komp yutera Organizaciya komp yutera takozh dopomagaye splanuvati vibir procesora dlya vidpovidnogo proektu Multimedijnim proektam mozhe znadobitisya duzhe shvidkij dostup do danih u toj chas yak keruvalnomu programnomu zabezpechennyu potribni shvidki pererivannya Inkoli deyaki zavdannya potrebuyut takozh dodatkovih komponentiv Napriklad komp yuter zdatnij do virtualizaciyi potrebuye virtualnoyi pam yati shob pam yat riznih simulovanih komp yuteriv mogla zberigatisya okremo Organizaciya komp yutera ta vlastivosti takozh vplivayut na vzhivannya energiyi ta cinu procesora Implementaciya Pislya rozrobki SSK ta mikro arhitekturi povinna buti sproektovana praktichna mashina Proces proektuvannya nazivayetsya implementaciyeyu Implementaciyu zazvichaj vidnosyat ne do viznachen arhitekturi a do proektuvannya aparatnogo zabezpechennya Proces implementaciyi mozhna rozbiti na dekilka stadij Logichna implementaciya proektuvannya blokiv viznachenih v mikro arhitekturi na rivni mizhregistrovih peredach ta na rivni logichnih ventiliv Implementaciya shem proektuvannya yak bazovih elementiv tranzistornogo rivnya ventiliv multipleksoriv ta in tak i deyakih bilshih blokiv arifmetichno logichni pristroyi kesh ta in yaki mozhut buti realizovani na comu rivni abo navit chastkovo na fizichnomu rivni Fizichna implementaciya Stvorennya planu mikroshem roztashuvannya komponentiv mikroshem na kristalah planuvannya roztashuvannya z yednuvalnih providnikiv Utverdzhennya dizajnu Testuvannya komp yutera na zdatnist pracyuvati v usih situaciyah za bud yakogo hronometrazhu Cili proektuvannyaTochna forma komp yutera zalezhit vid obmezhen ta cilej Arhitektura komp yutera zazvichaj ocinyuyetsya za takimi kriteriyami potuzhnist produktivnist cina ob yem pam yati latentnist interval chasu vid momentu zapitu danih do otrimannya yih pershih bitiv i virobnist Inkoli vrahovuyutsya inshi faktori taki yak rozmir vaga nadijnist ta mozhlivist rozshirennya Najposhirenisha shema robit detalnij analiz potuzhnosti ta vstanovlyuye yak zniziti spozhivannya potuzhnosti zberigayuchi pri comu adekvatnu virobnist Produktivnist Dokladnishe Obchislyuvalna potuzhnist komp yuteraArhitekturi ta programna sumisnistAnalogichno tomu yak strilkovij godinnik bagato vikiv zalishayetsya zruchnim sposobom slidkuvannya za chasom vdali arhitekturi EOM mozhut zalishatis konkurentospromozhnimi protyagom desyatilit Evolyuciyuvati mozhe i sama arhitektura zbagachuyuchi programista novimi instrumentami dlya napisannya nadijnishih ta shvidkodiyuchih program Priklad arhitektura IA 32 u vzhivanishomu poznachenni x86 pochinayuchi z i386 centralnogo procesora firmi Intel yaka ye klyuchovoyu skladovoyu zagalnoyi arhitekturi EOM Cya arhitektura ne bula revolyucijnoyu a zberegla povnu sumisnist znizu vgoru z poperednoyu arhitekturoyu IA 16 x86 zakinchuyuchi i286 ale v neyi buli dodani novi instrumenti dlya roboti v zahishenomu rezhimi organizaciyi bagatozadachnoyi roboti rozshirena rozryadnist operandiv tosho Kozhne nastupne simejstvo procesoriv IA 32 vklyuchaye novi instrumenti novi komandi ale pri comu vimoga do sumisnosti znizu vgoru zalishayetsya nedotorkannoyu Cya sumisnist ye pevnoyu zhertvoyu z boku rozrobnika yakij mig bi napevno zaproponuvati radikalno novu arhitekturu yaka maye masu perevag v porivnyanni z inshimi moralno zastarilimi ale vin takim vchinkom zmusiv bi koristuvachiv na kolosalni vitrati pov yazani z adaptaciyeyu isnuyuchogo programnogo zabezpechennya nakopichenogo za bagato rokiv ekspluataciyi Cya obstavina mittyevo nivelyuye bud yaki argumenti privablivosti novoyi arhitekturi dlya bilshosti potencijnih koristuvachiv Akuratnishij pidhid yakraz polyagaye v zabezpechenni evolyucijnoyi nastupnosti novih arhitektur Isnuye j inshe virishennya problemi sumisnosti programnogo zabezpechennya z riznimi arhitekturami EOM vikoristannya mov programuvannya visokogo rivnya dlya napisannya kros platformenih program perenosimih program Pid perenosimimi programami rozumiyut taki programi v tekstah yakih ne vikoristovuyutsya niyaki specifichni dlya bud yakoyi konkretnoyi arhitekturi vidomosti Mova visokogo rivnya povinna v svoyu chergu buti standartizovanoyu Ce daye garantiyu togo sho odnogo razu napisana programa mozhe buti vikoristana na riznih arhitekturah Vidpovidalnist za adaptaciyu visokorivnevih konstrukcij movi programuvannya do osoblivostej konkretnoyi arhitekturi bere na sebe kompilyator z ciyeyi movi dlya danoyi konkretnoyi arhitekturi Div takozhx86 Tik tak strategiya Aparatne zabezpechennya Roznesena arhitektura Konfiguraciya komp yutera ProcesorPrimitki PDF Association for Computing Machinery 2004 s 60 Arhiv originalu PDF za 12 chervnya 2019 Procitovano 12 chervnya 2015 Computer architecture is a key component of computer engineering and the practicing computer engineer should have a practical understanding of this topic Clements Alan Principles of Computer Hardware vid Fourth Edition s 1 Architecture describes the internal organization of a computer in an abstract way that is it defines the capabilities of the computer and its programming model You can have two computers that have been constructed in different ways with different technologies but with the same architecture Hennessy John Patterson David Computer Architecture A Quantitative Approach vid Fifth Edition s 11 This task has many aspects including instruction set design functional organization logic design and implementation John L Hennessy and David A Patterson Computer Architecture A Quantitative Approach vid Third Edition Morgan Kaufmann Publishers Laplante Phillip A 2001 Dictionary of Computer Science Engineering and Technology CRC Press s 94 95 ISBN 0 8493 2691 5 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Cherven 2019