Код операції, операційний код, опкод — частина машинної мови, яка називається інструкцією та визначає операцію, яка повинна бути виконана процесором.
Визначення та формат кодів інструкцій залежить від системи команд процесора (який може бути як головним процесором, так і більш спеціалізованим для роботи в будь-якої конкретної області). На відміну від самого опкода, інструкція зазвичай має одне або більше визначень для операндів (тобто даних) над якими має виконуватися операція, хоча деякі операції можуть мати явні операнди або зовсім їх не мати. Існують набори інструкцій з схожими полями постійного розміру для опкода та визначень операндів, в той час як інші (архітектура x86, наприклад) мають складнішу структуру з змінною довжиною.
Залежно від архітектури, операнди можуть бути значеннями регістрів, значеннями стека, іншими значеннями в пам'яті, портами введення-виведення, та іншими, визначення та доступ до яких здійснюється за допомогою різноманітних методів адресації. Типи операцій включають в себе арифметичні дії, копіювання даних, логічні операції, інші програмні конструкції, на відміну від спеціальних інструкцій (таких як cpuid та інші).
Мова асемблера
Мова асемблера, або просто асемблер — низькорівнева мова програмування, яка використовує мнемоніку, інструкції та операнди для представлення машинного коду. Це покращує читаність при збереженні повного контролю над машинними інструкціями. Більша частина цього програмується на мовах високого рівня, на яких простіше писати об'ємний код. Такі мови необхідно компілювати для перекладу на мову, яку розуміє машина, або запускати за допомогою інших програм, скомпільованих на мові машини.
Програмні набори інструкцій
Опкод можна знайти і в так званому байт-коді та інших уявленнях, розроблених скоріше для програмних інтерпретаторів, ніж для апаратного забезпечення. Ці програмні набори інструкцій часто задіюють кілька вищорівневі[] типи даних та операції, ніж більшість апаратних аналогів, але, тим не менш, вони засновані на тих же принципах. Прикладами може послужити Java Virtual Machine (JVM) мови програмування Java, байт-код, що використовується в Emacs для скомпільованого коду Лісп та багато інших.
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 Лютого 2008. Процитовано 8 Червня 2013.
- . Архів оригіналу за 2 Березня 2020. Процитовано 8 Червня 2013.
- (англ.). Архів оригіналу за 6 Жовтня 2012. Процитовано 31 Березня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kod operaciyi operacijnij kod opkod chastina mashinnoyi movi yaka nazivayetsya instrukciyeyu ta viznachaye operaciyu yaka povinna buti vikonana procesorom Viznachennya ta format kodiv instrukcij zalezhit vid sistemi komand procesora yakij mozhe buti yak golovnim procesorom tak i bilsh specializovanim dlya roboti v bud yakoyi konkretnoyi oblasti Na vidminu vid samogo opkoda instrukciya zazvichaj maye odne abo bilshe viznachen dlya operandiv tobto danih nad yakimi maye vikonuvatisya operaciya hocha deyaki operaciyi mozhut mati yavni operandi abo zovsim yih ne mati Isnuyut nabori instrukcij z shozhimi polyami postijnogo rozmiru dlya opkoda ta viznachen operandiv v toj chas yak inshi arhitektura x86 napriklad mayut skladnishu strukturu z zminnoyu dovzhinoyu Zalezhno vid arhitekturi operandi mozhut buti znachennyami registriv znachennyami steka inshimi znachennyami v pam yati portami vvedennya vivedennya ta inshimi viznachennya ta dostup do yakih zdijsnyuyetsya za dopomogoyu riznomanitnih metodiv adresaciyi Tipi operacij vklyuchayut v sebe arifmetichni diyi kopiyuvannya danih logichni operaciyi inshi programni konstrukciyi na vidminu vid specialnih instrukcij takih yak cpuid ta inshi Mova asembleraMova asemblera abo prosto asembler nizkorivneva mova programuvannya yaka vikoristovuye mnemoniku instrukciyi ta operandi dlya predstavlennya mashinnogo kodu Ce pokrashuye chitanist pri zberezhenni povnogo kontrolyu nad mashinnimi instrukciyami Bilsha chastina cogo programuyetsya na movah visokogo rivnya na yakih prostishe pisati ob yemnij kod Taki movi neobhidno kompilyuvati dlya perekladu na movu yaku rozumiye mashina abo zapuskati za dopomogoyu inshih program skompilovanih na movi mashini Programni nabori instrukcijOpkod mozhna znajti i v tak zvanomu bajt kodi ta inshih uyavlennyah rozroblenih skorishe dlya programnih interpretatoriv nizh dlya aparatnogo zabezpechennya Ci programni nabori instrukcij chasto zadiyuyut kilka vishorivnevi sho tipi danih ta operaciyi nizh bilshist aparatnih analogiv ale tim ne mensh voni zasnovani na tih zhe principah Prikladami mozhe posluzhiti Java Virtual Machine JVM movi programuvannya Java bajt kod sho vikoristovuyetsya v Emacs dlya skompilovanogo kodu Lisp ta bagato inshih Primitki Arhiv originalu za 13 Lyutogo 2008 Procitovano 8 Chervnya 2013 Arhiv originalu za 2 Bereznya 2020 Procitovano 8 Chervnya 2013 angl Arhiv originalu za 6 Zhovtnya 2012 Procitovano 31 Bereznya 2022