Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Архідієце зія Мю нхена та Фра йзінга лат Archidioecesis Monacensis et Frisingensis архідієцезія Римо католицької церкви

Архідієцезія Мюнхена та Фрайзінга

Архідієце́зія Мю́нхена та Фра́йзінга (лат. Archidioecesis Monacensis et Frisingensis) — архідієцезія Римо-католицької церкви з центром у місті Мюнхен, Німеччина. До митрополії Мюнхена та Фрайзінга входять єпархії , , . Кафедральним собором архієпархії Мюнхена та Фрайзінга є Фрауенкірхе (собор Пресвятої Діви Марії). У Фрайзінгу розміщується співкафедральний .

Архідієцезія Мюнхена та Фрайзінга
Archidioecesis Monacensis et Frisingensis
image
image
Собор Пресвятої Діви Марії, Мюнхен, Німеччина
Собор Пресвятої Діви Марії, Мюнхен, Німеччина
Церквакатолицтво
ОбрядЛатинський
Країнаimage Німеччина
Головне містоМюнхен
Дата заснування739
Площа11.998 км²
Населення3 425 000 осіб
Катедральний соборФрауенкірхе
Ієрархd
erzbistum-muenchen-und-freising.de
image Архідієцезія Мюнхена та Фрайзінга у Вікісховищі
image
Карта архієпархії Мюнхена та Фрайзінга
image
, Фрайзінг, Німеччина
image
Святий Корбініан
image
 — резиденція архієпископів Мюнхена та Фрайзінга
image
Кардинал  — сучасний ординарій архієпархії Мюнхена та Фрайзінга

Історія

716 року до Баварії прибув святий , щоб заснувати там парафії католицької церкви. Він збудував на пагорбі поблизу Фрайзінга домініканський монастир. 739 року (святий Боніфацій) заснував у Фрайзінгу католицьку єпархію.

З 1239 року єпископи Фрайзінга мали світську владу. Єпархія Фрайзінга поширювала свою юрисдикцію на значну територію, включаючи сучасне італійське місто Сан-Кандідо. У середньовіччі єпархія Фрайзінга входила до складу (митрополії Зальцбурга).

1803 року дієцезію Фрайзінга ліквідували в результаті німецької медіатизації. 1817 року після конкордату Ватикану з Баварією прийняли рішення про відродження дієцезії Фрайзінга в ранзі архідієцезії під новою назвою Архідієцезія Мюнхена та Фрайзінга. Планували включити до складу території архідієцезії Мюнхена та Фрайзінга територію ліквідованої . Архідієцезію Мюнхена та Фрайзінга канонічно започатковано 1 квітня 1818 року буллою Dei ac Domini Nostri Папи Римського Пія VII.

У лютому 1818 року першим архієпископом архідієцезії Мюнхена та Фрайзінга призначений , однак через суперечки з Ватиканом і місцевою владою він зайняв свою кафедру тільки 15 серпня 1821 року. Кафедральним собором архідієцезії став Собор Пресвятої Діви Марії. Свою резиденцію архієпископ розмістив у .

Ординарії архієпархії

Ординарії єпархії Фрайзінга

  • єпископ святий (724 — 8.09.730);
  • єпископ Еремберт (730 — 1.01.749);
  • єпископ Йозеф фон Верона (березень 749 — 17.01.764);
  • єпископ Арбео (764–783/784);
  • єпископ Атто (783/784 — 810/811);
  • єпископ Гітто (810/811 — 834/835);
  • єпископ Ергенберт (835/836 — 854);
  • єпископ Анно (854/855 — 875);
  • єпископ Арнольд (875–883);
  • єпископ Валдо (883/884 — 903/906);
  • єпископ Утто (904/906 — 907);
  • єпископ Драгольф (907–926);
  • єпископ Вольфрам (926–937);
  • єпископ блаженний Лантперт (937/938 — 957);
  • єпископ Абрагам (956/957 — 993/994);
  • єпископ Готшалк фон Хогенау (994–1005);
  • єпископ Егельберт фон Моосбург (1005–1039);
  • єпископ Ніткер (1039–1052);
  • єпископ Елленгард (1052–1078);
  • єпископ Мегінвард (1078–1098);
  • єпископ Гайнріх I фон Фразінг (1098–1137);
  • єпископ (Оттон Фрайзінгський) (1138–1158);
  • єпископ Альберт I фон Гартгаузен (1158–1184);
  • єпископ Отто II фон Берг (1184–1220);
  • єпископ Герольд фон Вальдек (1220–1230);
  • єпископ Конрад I фон Тельз унд Хогенбург (1230–1258);
  • єпископ Конрад II, вільдграф фон Даун (1258–1278/1279);
  • єпископ Фрідріх фон Монтальбан (1279–1282);
  • єпископ Еміхо, вільдграф фон Віттельсбах (1282–1311);
  • єпископ Готтфрід фон Гексенаггер (1311–1314);
  • єпископ Конрад III дер Сендлінгер (1314–1322);
  • єпископ Йоганнес I Вульфінг (1323–1324);
  • єпископ Конрад IV фон Клінгенберг (1324–1340);
  • єпископ Йоганнес II Гак (1340–1349);
  • єпископ Альберт II фон Хогенберг (1349–1359);
  • єпископ Пауль фон Ягерндорф (1359–1377);
  • єпископ Леопольд фон Штурмберг (1377–1381);
  • єпископ Бертольд фон Вехінген (1381–1410);
  • єпископ Конрад V фон Гебенштрейт (1411–1412);
  • єпископ Германн фон Кіллі (1412–1421);
  • єпископ Нікодемус делла Скала (1421/1422 — 1443);
  • єпископ Гайнріх II Шлік (1443–1448);
  • єпископ Йоганнес III Грюнвальдер (1448–1452);
  • єпископ Йоганн IV Тульбек (1453–1473);
  • єпископ Сікст фон Таннберг (1473–1495);
  • єпископ Руперт фон дер Пфальц (1495–1498);
  • єпископ Філіп фон дер Пфальц (1498–1541);
  • єпископ Гайнріх II фон дер Пфальц (1541–1552);
  • єпископ Лео Лох фон Гількертсхаузен (1552–1559);
  • єпископ Моріц фон Сандізель (1559–1566);
  • єпископ Ернст фон Баєр (1566–1612);
  • єпископ Стефан фон Сайбольдсдорф (1612–1618);
  • єпископ Вейт Адам фон Гепек (1618–1651);
  • єпископ Альбрехт Сигізмунд фон Баєр (1651/1652 — 1685);
  • єпископ (1685–1694);
  • єпископ Йоганн Франц Еккер фон Капфінг унд Ліхтенек (1694/1695 — 1727);
  • кардинал (1727–1763);
  • єпископ (1763–1768);
  • єпископ Людвіг Йозеф Фрайгерр фон Вельден (1768–1788);
  • єпископ Максиміліан Прокоп фон Торрінг-Єттенбах (1788–1789);
  • єпископ Йозеф Конрад Фрайгерр фон Шроффенберг (1789–1803);
    • Sede vacante (1803–1821);
    • єпископ Йозеф Якоб фон Геккеншталлер (1803–1818) — апостольський адміністратор;
    • Єпархію ліквідовано.

Ординарії архієпархії Мюнхена та Фрайзінга

  • архієпископ (1821—1846);
  • кардинал граф (Карл-Август фон Райзах) (1846—1856);
  • архієпископ (1856—1877);
  • архієпископ (Антоніус фон Штейхель) (1878—1889);
  • архієпископ (Антоніус фон Тома) (1889—1897);
  • архієпископ Франц Йозеф фон Штайн (1898—1909);
  • кардинал (Франциск фон Беттінгер) (1909—1917);
  • кардинал (Міхаель фон Фаульхабер) (1917—1952);
  • кардинал (Йозеф Вендель) (1952—1960);
  • кардинал (Юліус Депфнер) (1961—1976);
  • кардинал Йозеф Ратцінгер (1977—1982) — обраний папою під іменем Бенедикта XVI;
  • кардинал (Фрідріх Веттер) (1982—2007) — 2.02.2007 — 2.02.2008 був апостольським адміністратором;
  • кардинал (2008 — дотепер).

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Arhidiyece ziya Myu nhena ta Fra jzinga lat Archidioecesis Monacensis et Frisingensis arhidiyeceziya Rimo katolickoyi cerkvi z centrom u misti Myunhen Nimechchina Do mitropoliyi Myunhena ta Frajzinga vhodyat yeparhiyi Kafedralnim soborom arhiyeparhiyi Myunhena ta Frajzinga ye Frauenkirhe sobor Presvyatoyi Divi Mariyi U Frajzingu rozmishuyetsya spivkafedralnij Arhidiyeceziya Myunhena ta FrajzingaArchidioecesis Monacensis et FrisingensisSobor Presvyatoyi Divi Mariyi Myunhen NimechchinaSobor Presvyatoyi Divi Mariyi Myunhen NimechchinaCerkvakatolictvoObryadLatinskijKrayinaNimechchinaGolovne mistoMyunhenData zasnuvannya739Plosha11 998 km Naselennya3 425 000 osibKatedralnij soborFrauenkirheIyerarhderzbistum muenchen und freising de Arhidiyeceziya Myunhena ta Frajzinga u Vikishovishi Karta arhiyeparhiyi Myunhena ta Frajzinga Frajzing Nimechchina Svyatij Korbinian rezidenciya arhiyepiskopiv Myunhena ta Frajzinga Kardinal suchasnij ordinarij arhiyeparhiyi Myunhena ta FrajzingaIstoriya716 roku do Bavariyi pribuv svyatij shob zasnuvati tam parafiyi katolickoyi cerkvi Vin zbuduvav na pagorbi poblizu Frajzinga dominikanskij monastir 739 roku svyatij Bonifacij zasnuvav u Frajzingu katolicku yeparhiyu Z 1239 roku yepiskopi Frajzinga mali svitsku vladu Yeparhiya Frajzinga poshiryuvala svoyu yurisdikciyu na znachnu teritoriyu vklyuchayuchi suchasne italijske misto San Kandido U serednovichchi yeparhiya Frajzinga vhodila do skladu mitropoliyi Zalcburga 1803 roku diyeceziyu Frajzinga likviduvali v rezultati nimeckoyi mediatizaciyi 1817 roku pislya konkordatu Vatikanu z Bavariyeyu prijnyali rishennya pro vidrodzhennya diyeceziyi Frajzinga v ranzi arhidiyeceziyi pid novoyu nazvoyu Arhidiyeceziya Myunhena ta Frajzinga Planuvali vklyuchiti do skladu teritoriyi arhidiyeceziyi Myunhena ta Frajzinga teritoriyu likvidovanoyi Arhidiyeceziyu Myunhena ta Frajzinga kanonichno zapochatkovano 1 kvitnya 1818 roku bulloyu Dei ac Domini Nostri Papi Rimskogo Piya VII U lyutomu 1818 roku pershim arhiyepiskopom arhidiyeceziyi Myunhena ta Frajzinga priznachenij odnak cherez superechki z Vatikanom i miscevoyu vladoyu vin zajnyav svoyu kafedru tilki 15 serpnya 1821 roku Kafedralnim soborom arhidiyeceziyi stav Sobor Presvyatoyi Divi Mariyi Svoyu rezidenciyu arhiyepiskop rozmistiv u Ordinariyi arhiyeparhiyiOrdinariyi yeparhiyi Frajzinga yepiskop svyatij 724 8 09 730 yepiskop Erembert 730 1 01 749 yepiskop Jozef fon Verona berezen 749 17 01 764 yepiskop Arbeo 764 783 784 yepiskop Atto 783 784 810 811 yepiskop Gitto 810 811 834 835 yepiskop Ergenbert 835 836 854 yepiskop Anno 854 855 875 yepiskop Arnold 875 883 yepiskop Valdo 883 884 903 906 yepiskop Utto 904 906 907 yepiskop Dragolf 907 926 yepiskop Volfram 926 937 yepiskop blazhennij Lantpert 937 938 957 yepiskop Abragam 956 957 993 994 yepiskop Gotshalk fon Hogenau 994 1005 yepiskop Egelbert fon Moosburg 1005 1039 yepiskop Nitker 1039 1052 yepiskop Ellengard 1052 1078 yepiskop Meginvard 1078 1098 yepiskop Gajnrih I fon Frazing 1098 1137 yepiskop Otton Frajzingskij 1138 1158 yepiskop Albert I fon Gartgauzen 1158 1184 yepiskop Otto II fon Berg 1184 1220 yepiskop Gerold fon Valdek 1220 1230 yepiskop Konrad I fon Telz und Hogenburg 1230 1258 yepiskop Konrad II vildgraf fon Daun 1258 1278 1279 yepiskop Fridrih fon Montalban 1279 1282 yepiskop Emiho vildgraf fon Vittelsbah 1282 1311 yepiskop Gottfrid fon Geksenagger 1311 1314 yepiskop Konrad III der Sendlinger 1314 1322 yepiskop Jogannes I Vulfing 1323 1324 yepiskop Konrad IV fon Klingenberg 1324 1340 yepiskop Jogannes II Gak 1340 1349 yepiskop Albert II fon Hogenberg 1349 1359 yepiskop Paul fon Yagerndorf 1359 1377 yepiskop Leopold fon Shturmberg 1377 1381 yepiskop Bertold fon Vehingen 1381 1410 yepiskop Konrad V fon Gebenshtrejt 1411 1412 yepiskop Germann fon Killi 1412 1421 yepiskop Nikodemus della Skala 1421 1422 1443 yepiskop Gajnrih II Shlik 1443 1448 yepiskop Jogannes III Gryunvalder 1448 1452 yepiskop Jogann IV Tulbek 1453 1473 yepiskop Sikst fon Tannberg 1473 1495 yepiskop Rupert fon der Pfalc 1495 1498 yepiskop Filip fon der Pfalc 1498 1541 yepiskop Gajnrih II fon der Pfalc 1541 1552 yepiskop Leo Loh fon Gilkertshauzen 1552 1559 yepiskop Moric fon Sandizel 1559 1566 yepiskop Ernst fon Bayer 1566 1612 yepiskop Stefan fon Sajboldsdorf 1612 1618 yepiskop Vejt Adam fon Gepek 1618 1651 yepiskop Albreht Sigizmund fon Bayer 1651 1652 1685 yepiskop 1685 1694 yepiskop Jogann Franc Ekker fon Kapfing und Lihtenek 1694 1695 1727 kardinal 1727 1763 yepiskop 1763 1768 yepiskop Lyudvig Jozef Frajgerr fon Velden 1768 1788 yepiskop Maksimilian Prokop fon Torring Yettenbah 1788 1789 yepiskop Jozef Konrad Frajgerr fon Shroffenberg 1789 1803 Sede vacante 1803 1821 yepiskop Jozef Yakob fon Gekkenshtaller 1803 1818 apostolskij administrator Yeparhiyu likvidovano Ordinariyi arhiyeparhiyi Myunhena ta Frajzinga arhiyepiskop 1821 1846 kardinal graf Karl Avgust fon Rajzah 1846 1856 arhiyepiskop 1856 1877 arhiyepiskop Antonius fon Shtejhel 1878 1889 arhiyepiskop Antonius fon Toma 1889 1897 arhiyepiskop Franc Jozef fon Shtajn 1898 1909 kardinal Francisk fon Bettinger 1909 1917 kardinal Mihael fon Faulhaber 1917 1952 kardinal Jozef Vendel 1952 1960 kardinal Yulius Depfner 1961 1976 kardinal Jozef Ratcinger 1977 1982 obranij papoyu pid imenem Benedikta XVI kardinal Fridrih Vetter 1982 2007 2 02 2007 2 02 2008 buv apostolskim administratorom kardinal 2008 doteper DzherelaAnnuario Pontificio Vatikan 2007 Pius Bonifacius Gams Series episcoporum Ecclesiae Catholicae Leipzig 1931 stor 275 276 26 chervnya 2015 u Wayback Machine lat Bulla Dei ac Domini Nostri Bullarii romani continuatio t XV Romae 1853 stor 17 31 14 grudnya 2013 u Wayback Machine lat Oficijnij sajt 14 grudnya 2006 u Wayback Machine nim Informaciya 23 listopada 2021 u Wayback Machine angl
Топ