Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арттурі Ілмарі Віртанен (фін. Artturi Ilmari Virtanen; IPA: [ɑrt ː uri ilmɑri ʋirtɑnen] ) (15 січня 1895, Гельсінкі — 11 листопада 1973, там само) — фінський біохімік, лауреат Нобелівської премії, найвідоміший фінський хімік XX століття.
| Арттурі Ілмарі Віртанен | |
|---|---|
| фін. Artturi Ilmari Virtanen | |
 | |
| Ім'я при народженні | фін. Artturi Ilmari Virtanen |
| Народився | 15 січня 1895 Гельсінкі, Фінляндія |
| Помер | 11 листопада 1973 (78 років) Гельсінкі, Фінляндія |
| Поховання | Гієтаніємі[1][2] |
| Країна |  Фінляндія |
| Національність | Фінляндія |
| Діяльність | хімік, біохімік, викладач університету, винахідник |
| Alma mater | Гельсінський університет |
| Галузь | біохімія |
| Заклад | , |
| Членство | Шведська королівська академія наук Шведська королівська академія інженерних наук Папська академія наук[3] Леопольдина Баварська академія наук Національна академія наук США |
| Відомий завдяки: | Творець АІВ-методу виробництва і зберігання кормів |
| Діти | d |
| Нагороди |  Нобелівська премія з хімії (1945) |
 Арттурі Ілмарі Віртанен у Вікісховищі | |
Біографія
Арттурі Ілмарі Віртанен народився в Хельсінкі, в сім'ї Серафими (Ізотало) Віртанен та Каарло Віртанен. Закінчивши класичний ліцей у Вііпурі (зараз це російський м. Виборг), він вступив до Гельсінського університету, де вивчав хімію, біологію та фізику верб 1916 р. отримав ступінь магістра природничих наук. Протягом наступного року Віртанен працював у Центральній промисловій лабораторії в Гельсінкі, а потім повернувся в університет для підготовки докторської дисертації, яку захистив у 1919 році.
Віртанен продовжив своє навчання як аспірант у галузі фізичної хімії в Цюриху (1920) і бактеріології — у Стокгольмі (1921). Починаючи з 1919 р. він також працював хіміком у лабораторії фінської кооперативної сироварної асоціації «Валіо», а в 1921 році став її директором. До 1923 року інтереси вченого сконцентрувалися в області біохімії, і у 1923—1924 роках. він присвятив вивченню ензимології у Ханса фон Ейлер-Хельпіна в Стокгольмському університеті.
У 1931 році Віртанен був призначений директором біохімічного науково-дослідного інституту в Гельсінкі і одночасно став професором біохімії . Після отримання Нобелівської премії Віртанен активно продовжував науково-дослідну діяльність. Займаючи відповідальний пост директора біохімічного науково-дослідного інституту, він у 1948 році став одночасно президентом Державної академії наук і мистецтв Фінляндії.
Наукова діяльність
Протягом деякого часу лабораторія асоціації «Валіо» працювала над створенням досконаліших способів вирощування кормів для худоби, особливо рослин, що зв'язують азот. Азотні сполуки мають вирішальне значення для всіх живих організмів. Головним джерелом азоту служить атмосфера, проте атмосферний азот не може бути використаний більшістю рослин і якими б то не було тваринами, якщо він не входить у сполуки, здатні засвоюватися організмом. У число рослин, які можуть зв'язувати азот або утворювати такі сполуки з використанням азоту безпосередньо з атмосфери, входять багато представників родини бобових, такі, як горох, конюшина і соя. Ці рослини мають здатність у процесі гниття знову наповнювати азотом виснажений ґрунт. У них також значною мірою представлені азотовмісні поживні речовини, особливо амінокислоти («цеглинки», з яких будуються білки), тому вони є прекрасними кормами для молочних корів і іншої свійської худоби. Усвідомивши цінність подібних рослин, Віртанен у 1925 році приступив до вивчення біохімічних процесів, які відбуваються в них. У число питань, що вимагають відповіді, входили питання про природу, місцезнаходження та діяльність бактерій, які, як припускали, відіграють певну роль у фіксації азоту.
Віртанен знав, що, коли із зелених кормів, таких, як конюшина і трави, заготовляють силос, вони катастрофічно швидко позбавляються азоту через природне розкладання бактерій, і ці втрати знижують поживну цінність кормів від 25 до 50 відсотків. Відповідно втрачає свої поживні властивості молоко від дійних корів (особливо вітаміни А і B12), яких взимку годували цими кормами. Зниження якості зимового молока та масла було загальновідомо. Вивчивши більш ранні роботи, в яких йшла мова про хімічний аспекті погіршення якості силосу та способів його зберігання, Віртанен виявив, що в них відсутня чітка, обґрунтована теоретична база. Більш того, не були належним чином визначені і поживні характеристики кормів.
Експериментальним шляхом Віртанен довів, що погіршення якості силосу може бути в значній мірі уповільнено або зовсім припинено, якщо додати в корм соляну і сірчану кислоти. Більш того, шляхом зміни кислотності силосу вченому вдалося поставити під контроль хімічні реакції, які вели до руйнування в кормах білків і вітамінів. У результаті проведених дослідів було встановлено максимальний, мінімальний і оптимальний рівні кислотності при обробці силосу. Біопсія тканин корів, яких годували обробленим таким чином силосом, показала, що таке харчування тварин не призводило до жодних шкідливих наслідків, молоко ж виходило більш високої якості, вигідно відрізняючись не тільки своїми поживними властивостями, але і на смак. Цей метод, названий АІВ-методом за ініціалами вченого, було вперше застосовано у багатьох європейських країнах і — в дещо зміненому вигляді — в США.
Продовжуючи досліджувати фіксацію азоту в рослинах, він виявив, що червоний пігмент легемоглобін подібний гемоглобіну крові й грає важливу роль у перетворенні азоту, що здійснюється в кореневих наростах. У 1940-х роках в його лабораторії в університеті Гельсінкі проводилася робота з вивчення біохімії складніших рослин, яка привела до отримання багатьох амінокислот і уточненню їх хімічної структури.
У 1958 році Віртанен приступив до вивчення можливостей отримання молока від корів, що утримуються на небілковій дієті. Спираючись на дані, отримані ним при вивченні бактерій, що зв'язують азот, вчений припустив, що травна система корови цілком здатна синтезувати виявлені в молоці амінокислоти з азотних сполук, які містяться у сечовині і солях амонію, а не з багатих білками кормів. Ця гіпотеза була експериментально підтверджена у 1961 році.
Нагороди
Популярність Віртанену приніс створений ним АІВ-метод. У 1945 р. ученому була присуджена Нобелівська премія з хімії «за дослідження і досягнення в галузі сільського господарства і хімії живильних речовин, особливо за метод консервації кормів». «Я вважаю, що мені пощастило, — сказав Віртанен у своїй Нобелівській лекції. — Я не тільки працював в такій цікавій області, але й дечого в ній досяг».
Як один із провідних фінських вчених Віртанен представляв свою країну в Продовольчій і сільськогосподарській організації ООН. Крім Нобелівської премії, він був удостоєний багатьох нагород, включаючи почесні ступені університетів Лунд, Парижа, Гессена і Гельсінкі.
Родина
У 1920 році Віртанен одружився з Лілією Мойзо. У подружжя народилося двоє синів. Помер учений у віці 78 років у Гельсінкі.
Див. також
- 1449 Віртанен — астероїд, названий на честь вченого.
Примітки
- https://www.helsinginseurakunnat.fi/material/attachments/hautausmaat/hietaniemi/w8GZkM0y7/Hietaniemen_merkittavia_vainajia.pdf
- Find a Grave — 1996.
- http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/virtanen.html
Джерела
- Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия / Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1992. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Virtanen Artturi Ilmari Virtanen fin Artturi Ilmari Virtanen IPA ɑrt ː uri ilmɑri ʋirtɑnen d i 15 sichnya 1895 Gelsinki 11 listopada 1973 tam samo finskij biohimik laureat Nobelivskoyi premiyi najvidomishij finskij himik XX stolittya Artturi Ilmari Virtanenfin Artturi Ilmari VirtanenIm ya pri narodzhennifin Artturi Ilmari VirtanenNarodivsya15 sichnya 1895 1895 01 15 Gelsinki FinlyandiyaPomer11 listopada 1973 1973 11 11 78 rokiv Gelsinki FinlyandiyaPohovannyaGiyetaniyemi 1 2 Krayina FinlyandiyaNacionalnistFinlyandiyaDiyalnisthimik biohimik vikladach universitetu vinahidnikAlma materGelsinskij universitetGaluzbiohimiyaZaklad ChlenstvoShvedska korolivska akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya inzhenernih nauk Papska akademiya nauk 3 Leopoldina Bavarska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShAVidomij zavdyaki Tvorec AIV metodu virobnictva i zberigannya kormivDitidNagorodiNobelivska premiya z himiyi 1945 Artturi Ilmari Virtanen u VikishovishiBiografiyaArtturi Ilmari Virtanen narodivsya v Helsinki v sim yi Serafimi Izotalo Virtanen ta Kaarlo Virtanen Zakinchivshi klasichnij licej u Viipuri zaraz ce rosijskij m Viborg vin vstupiv do Gelsinskogo universitetu de vivchav himiyu biologiyu ta fiziku verb 1916 r otrimav stupin magistra prirodnichih nauk Protyagom nastupnogo roku Virtanen pracyuvav u Centralnij promislovij laboratoriyi v Gelsinki a potim povernuvsya v universitet dlya pidgotovki doktorskoyi disertaciyi yaku zahistiv u 1919 roci Virtanen prodovzhiv svoye navchannya yak aspirant u galuzi fizichnoyi himiyi v Cyurihu 1920 i bakteriologiyi u Stokgolmi 1921 Pochinayuchi z 1919 r vin takozh pracyuvav himikom u laboratoriyi finskoyi kooperativnoyi sirovarnoyi asociaciyi Valio a v 1921 roci stav yiyi direktorom Do 1923 roku interesi vchenogo skoncentruvalisya v oblasti biohimiyi i u 1923 1924 rokah vin prisvyativ vivchennyu enzimologiyi u Hansa fon Ejler Helpina v Stokgolmskomu universiteti U 1931 roci Virtanen buv priznachenij direktorom biohimichnogo naukovo doslidnogo institutu v Gelsinki i odnochasno stav profesorom biohimiyi Pislya otrimannya Nobelivskoyi premiyi Virtanen aktivno prodovzhuvav naukovo doslidnu diyalnist Zajmayuchi vidpovidalnij post direktora biohimichnogo naukovo doslidnogo institutu vin u 1948 roci stav odnochasno prezidentom Derzhavnoyi akademiyi nauk i mistectv Finlyandiyi Virtanen za robotoyuNaukova diyalnistProtyagom deyakogo chasu laboratoriya asociaciyi Valio pracyuvala nad stvorennyam doskonalishih sposobiv viroshuvannya kormiv dlya hudobi osoblivo roslin sho zv yazuyut azot Azotni spoluki mayut virishalne znachennya dlya vsih zhivih organizmiv Golovnim dzherelom azotu sluzhit atmosfera prote atmosfernij azot ne mozhe buti vikoristanij bilshistyu roslin i yakimi b to ne bulo tvarinami yaksho vin ne vhodit u spoluki zdatni zasvoyuvatisya organizmom U chislo roslin yaki mozhut zv yazuvati azot abo utvoryuvati taki spoluki z vikoristannyam azotu bezposeredno z atmosferi vhodyat bagato predstavnikiv rodini bobovih taki yak goroh konyushina i soya Ci roslini mayut zdatnist u procesi gnittya znovu napovnyuvati azotom visnazhenij grunt U nih takozh znachnoyu miroyu predstavleni azotovmisni pozhivni rechovini osoblivo aminokisloti ceglinki z yakih buduyutsya bilki tomu voni ye prekrasnimi kormami dlya molochnih koriv i inshoyi svijskoyi hudobi Usvidomivshi cinnist podibnih roslin Virtanen u 1925 roci pristupiv do vivchennya biohimichnih procesiv yaki vidbuvayutsya v nih U chislo pitan sho vimagayut vidpovidi vhodili pitannya pro prirodu misceznahodzhennya ta diyalnist bakterij yaki yak pripuskali vidigrayut pevnu rol u fiksaciyi azotu Virtanen znav sho koli iz zelenih kormiv takih yak konyushina i travi zagotovlyayut silos voni katastrofichno shvidko pozbavlyayutsya azotu cherez prirodne rozkladannya bakterij i ci vtrati znizhuyut pozhivnu cinnist kormiv vid 25 do 50 vidsotkiv Vidpovidno vtrachaye svoyi pozhivni vlastivosti moloko vid dijnih koriv osoblivo vitamini A i B12 yakih vzimku goduvali cimi kormami Znizhennya yakosti zimovogo moloka ta masla bulo zagalnovidomo Vivchivshi bilsh ranni roboti v yakih jshla mova pro himichnij aspekti pogirshennya yakosti silosu ta sposobiv jogo zberigannya Virtanen viyaviv sho v nih vidsutnya chitka obgruntovana teoretichna baza Bilsh togo ne buli nalezhnim chinom viznacheni i pozhivni harakteristiki kormiv Eksperimentalnim shlyahom Virtanen doviv sho pogirshennya yakosti silosu mozhe buti v znachnij miri upovilneno abo zovsim pripineno yaksho dodati v korm solyanu i sirchanu kisloti Bilsh togo shlyahom zmini kislotnosti silosu vchenomu vdalosya postaviti pid kontrol himichni reakciyi yaki veli do rujnuvannya v kormah bilkiv i vitaminiv U rezultati provedenih doslidiv bulo vstanovleno maksimalnij minimalnij i optimalnij rivni kislotnosti pri obrobci silosu Biopsiya tkanin koriv yakih goduvali obroblenim takim chinom silosom pokazala sho take harchuvannya tvarin ne prizvodilo do zhodnih shkidlivih naslidkiv moloko zh vihodilo bilsh visokoyi yakosti vigidno vidriznyayuchis ne tilki svoyimi pozhivnimi vlastivostyami ale i na smak Cej metod nazvanij AIV metodom za inicialami vchenogo bulo vpershe zastosovano u bagatoh yevropejskih krayinah i v desho zminenomu viglyadi v SShA Prodovzhuyuchi doslidzhuvati fiksaciyu azotu v roslinah vin viyaviv sho chervonij pigment legemoglobin podibnij gemoglobinu krovi j graye vazhlivu rol u peretvorenni azotu sho zdijsnyuyetsya v korenevih narostah U 1940 h rokah v jogo laboratoriyi v universiteti Gelsinki provodilasya robota z vivchennya biohimiyi skladnishih roslin yaka privela do otrimannya bagatoh aminokislot i utochnennyu yih himichnoyi strukturi U 1958 roci Virtanen pristupiv do vivchennya mozhlivostej otrimannya moloka vid koriv sho utrimuyutsya na nebilkovij diyeti Spirayuchis na dani otrimani nim pri vivchenni bakterij sho zv yazuyut azot vchenij pripustiv sho travna sistema korovi cilkom zdatna sintezuvati viyavleni v moloci aminokisloti z azotnih spoluk yaki mistyatsya u sechovini i solyah amoniyu a ne z bagatih bilkami kormiv Cya gipoteza bula eksperimentalno pidtverdzhena u 1961 roci NagorodiPopulyarnist Virtanenu prinis stvorenij nim AIV metod U 1945 r uchenomu bula prisudzhena Nobelivska premiya z himiyi za doslidzhennya i dosyagnennya v galuzi silskogo gospodarstva i himiyi zhivilnih rechovin osoblivo za metod konservaciyi kormiv Ya vvazhayu sho meni poshastilo skazav Virtanen u svoyij Nobelivskij lekciyi Ya ne tilki pracyuvav v takij cikavij oblasti ale j dechogo v nij dosyag Yak odin iz providnih finskih vchenih Virtanen predstavlyav svoyu krayinu v Prodovolchij i silskogospodarskij organizaciyi OON Krim Nobelivskoyi premiyi vin buv udostoyenij bagatoh nagorod vklyuchayuchi pochesni stupeni universitetiv Lund Parizha Gessena i Gelsinki RodinaU 1920 roci Virtanen odruzhivsya z Liliyeyu Mojzo U podruzhzhya narodilosya dvoye siniv Pomer uchenij u vici 78 rokiv u Gelsinki Div takozh1449 Virtanen asteroyid nazvanij na chest vchenogo Primitkihttps www helsinginseurakunnat fi material attachments hautausmaat hietaniemi w8GZkM0y7 Hietaniemen merkittavia vainajia pdf Find a Grave 1996 d Track Q63056 http www pas va content accademia en academicians deceased virtanen htmlDzherelaLaureaty Nobelevskoj premii Enciklopediya Per s angl M Progress 1992 ros