Арте́рія (грец. αρτηρια — жила) — кровоносна судина, що несе збагачену киснем (артеріальну) кров від серця до всіх органів і тканин (лише легенева артерія несе венозну кров від серця до легень).
Артерія | |
Розвиток анатомічної структури | d |
---|---|
З'єднується з | серце і артеріола |
Містить | артеріальна кров |
Ідентифікатор NCI Thesaurus | C12372 |
Протилежне | вена |
Артерія у Вікісховищі |
Великі артерії мають окремі назви. Від серця відходять легенева артерія та найбільша артерія тіла — аорта, вони послідовно поділяються на великі, середні, дрібні і, нарешті, найдрібніші артерії — артеріоли.
Стінка артерії складається з трьох оболонок: внутрішньої, середньої та зовнішньої. Внутрішня стінка, яка огортає внутрішній простір, вистелена плоскими клітинами — ендотелієм, який розташовується на підендотеліальному шарі. Під ендотелієм є еластична структура, вона має властивість скорочуватись і це забезпечує тонус судини, називається вона — внутрішня еластична мембрана.
Середня мембрана утворена двома шарами м'яких м'язових волокон, які огортають судину в довжину і в поперек. Між ними є шар еластичних волокон.
Зовнішній шар утворений пухкою сполучною тканиною.
Залежно від діаметра артерії, в них змінюється і будова стінки, тому виділяють три типи артерій: еластичного, м'язового і м'язово-еластичного типу.
До артерій еластичного типу належать легеневий стовбур та аорта. В них у внутрішній стінці відсутній еластична мембрана, вона замінена густою сіткою еластичних волокон, в складі яких є гладком'язові міоцити. В середній оболонці знаходиться багато еластичних вікончатих мембран і гладкої м'язової тканини. В пухкій сполучній тканині знаходиться багато колагенових волокон. Така будова надає судині особливої міцності і еластичності, що дозволяє витримувати високий тиск циркулюючої крові.
До артерій м'язевого типу належать органні артерії (ті, які кровопостачають органи). Їм притаманна збільшена кількість циркулярних м'язових волокон і зменшена кількість еластичних.
В м'язово-еластичних артеріях кількість міоцитів і еластичних волокон відносно однакова. До цього типу артерій належать: сонна, підключична, клубова, черевний стовбур.Також стінки артерії значно товщі і жорсткіші від венозних.
Література
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с
- «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Анатомия человека. Під ред. проф. С. С. Михайлова."Медицина", — Москва — 1984 г.
Посилання
- АРТЕРІЇ [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] Фармацевтична енциклопедія
Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arte riya grec arthria zhila krovonosna sudina sho nese zbagachenu kisnem arterialnu krov vid sercya do vsih organiv i tkanin lishe legeneva arteriya nese venoznu krov vid sercya do legen Arteriya Rozvitok anatomichnoyi strukturid Z yednuyetsya zserce i arteriola Mistitarterialna krov Identifikator NCI ThesaurusC12372 Protilezhnevena Arteriya u Vikishovishi Veliki arteriyi mayut okremi nazvi Vid sercya vidhodyat legeneva arteriya ta najbilsha arteriya tila aorta voni poslidovno podilyayutsya na veliki seredni dribni i nareshti najdribnishi arteriyi arterioli Stinka arteriyi skladayetsya z troh obolonok vnutrishnoyi serednoyi ta zovnishnoyi Vnutrishnya stinka yaka ogortaye vnutrishnij prostir vistelena ploskimi klitinami endoteliyem yakij roztashovuyetsya na pidendotelialnomu shari Pid endoteliyem ye elastichna struktura vona maye vlastivist skorochuvatis i ce zabezpechuye tonus sudini nazivayetsya vona vnutrishnya elastichna membrana Serednya membrana utvorena dvoma sharami m yakih m yazovih volokon yaki ogortayut sudinu v dovzhinu i v poperek Mizh nimi ye shar elastichnih volokon Zovnishnij shar utvorenij puhkoyu spoluchnoyu tkaninoyu Zalezhno vid diametra arteriyi v nih zminyuyetsya i budova stinki tomu vidilyayut tri tipi arterij elastichnogo m yazovogo i m yazovo elastichnogo tipu Do arterij elastichnogo tipu nalezhat legenevij stovbur ta aorta V nih u vnutrishnij stinci vidsutnij elastichna membrana vona zaminena gustoyu sitkoyu elastichnih volokon v skladi yakih ye gladkom yazovi miociti V serednij obolonci znahoditsya bagato elastichnih vikonchatih membran i gladkoyi m yazovoyi tkanini V puhkij spoluchnij tkanini znahoditsya bagato kolagenovih volokon Taka budova nadaye sudini osoblivoyi micnosti i elastichnosti sho dozvolyaye vitrimuvati visokij tisk cirkulyuyuchoyi krovi Do arterij m yazevogo tipu nalezhat organni arteriyi ti yaki krovopostachayut organi Yim pritamanna zbilshena kilkist cirkulyarnih m yazovih volokon i zmenshena kilkist elastichnih V m yazovo elastichnih arteriyah kilkist miocitiv i elastichnih volokon vidnosno odnakova Do cogo tipu arterij nalezhat sonna pidklyuchichna klubova cherevnij stovbur Takozh stinki arteriyi znachno tovshi i zhorstkishi vid venoznih LiteraturaLyudina Navch posibnik z anatomiyi ta fiziologiyi Lviv 2002 240 s Anatomiya lyudini O I Sviridov Kiyiv Visha shkola 2001 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Anatomiya cheloveka Pid red prof S S Mihajlova Medicina Moskva 1984 g PosilannyaARTERIYi 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Ce nezavershena stattya z anatomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi