Артезіан — античне городище в Україні на Керченському півострові (АР Крим), колишня давньогрецька колонія, потім боспорське місто. Існувало з VI ст. до н. е. до IV століття, коли було остаточно зруйноване і загинуло внаслідок гунської навали. Координати — 45.39678, 36.16737
Артезіан | |
---|---|
45°23′48″ пн. ш. 36°10′02″ сх. д. / 45.39678000002777480° пн. ш. 36.167370000027773358° сх. д.Координати: 45°23′48″ пн. ш. 36°10′02″ сх. д. / 45.39678000002777480° пн. ш. 36.167370000027773358° сх. д. | |
Країна | Україна |
Тип | городище |
Артезіан Артезіан (Україна) | |
Опис
Городище Артезіан — це унікальна багатошарова пам'ятка з дуже складною стратиграфією. Потужність шарів енеолітичного, античного та середньовічного часів сягає 5 м. За припущеннями фахівців, на місці городища розташовувалося старовинне місто Пароста, яке згадували Пліній у I ст. н. е. та Клавдій Птолемей у II ст. н. е. Потужна фортеця оберігала життєво важливі осередки Боспорського царства від нападів кочовиків.
Городище займає природне узвишшя в центрі урочища Артезіан (Салин), на місці колишнього села Паша-Салин, за 2,5 км на північ від селища Чистопілля Ленінського району АР Крим. Воно розташоване на мисі, між північною та південною балками, які у давнину мали більшу глибину та стрімкіші схили. З півдня, півночі та сходу урочище обмежене невисокими кам'янистими кряжами, утвореними виходами сарматських вапняків. На поверхні добре помітні траси давніх шляхів, позначені ланцюжками курганів епохи енеолітобронзової доби. Висота курганів — від 1-2 до 3-7 м, діаметр сягає кількох десятків метрів. Переважна їхня частина у старовину була пограбована й дуже розорана.
Природний ландшафт урочища доволі спокійний, рівнинний. Локальний територіально-господарський район за природно-кліматичними та ландшафтними особливостями зручний для розвитку рільництва, скотарства, промислової діяльності. Плідний ґрунт, розмаїття джерел питної воді, насадження дерев, забезпеченість будівельними матеріалами, здоровий клімат, зручність комунікації та наявність зручного виходу до Азовського моря визначили наперед активне освоєння цієї території принаймні з кам'яної доби. В ті часи територія урочища була вкрита доволі густим лісом, що переходив ближче до скелястого узбережжя Азовського моря у піщані дюни. У низинній частині урочища текла повноводна річка, повна риби. На зручних для життя місцях з'явилися постійні та тимчасові стоянки давніх мисливців і рибалок кам'яної доби, а потім на їхньому місці виникли поселення рільничого та скотарського профілю епохи бронзи. У ті часи значне місце мали різні морські промисли, що передбачали добре знання навігації та вміння будувати судна. В античний та середньовічний період Артезіанська долина була густо заселена, її природні ресурси піддавалися інтенсивній антропогенній експлуатації.
Рослинність місцевості — трав'яна степова, характеризується багаторічними посухостійкими травами з перевагою полину, ковили і типчаку, влітку рясно вкриває поверхню. У південній частині наявна недіюча система водозбору, що налічує занедбані артезіанські свердловини та траншеї демонтованих водогонів.
Поселення визначається як елліністичне, військово-землеробське. Поселення такого штибу були соціально-економічними та військово-адміністративними центрами; їхні мешканці за користування землею відбували військову службу та платили податки, при цьому в соціальному аспекті вони були вільними людьми. Центральне розташування Артезіана забезпечувало його домінування над рештою поселень урочища в торгівельному, сировинному, ремісничому та оборонному значеннях. Населений пункт був зручним для збору податків чи контролю за поселеннями вказаної території, оскільки перебував на однаковій відстані від морського узбережжя та провідних укріплених поселень сусідніх територіально-господарських зон. Припускається, що тут могли постійно або тимчасово (під час жнив) перебувати представники державної адміністрації та якийсь військовий контингент. Можливо, тут перебували люди, що професійно займалися торгівлею, збирали та реалізували надлишки сільськогосподарської та ремісничої продукції населення урочища.
З часів утворення Боспорського царства у V ст. урочище Артезіан стає важливою економічною та стратегічною базою царської влади. Екологічне мікросередовище урочища створювало чудові умови для ведення осілого господарства, що ґрунтувалося на рільництві та прибудинковому пастівному тваринництві, а також для розвитку гончарського, ковальського та інших ремесел. Особливо щільно була населена прибережна зона: цьому сприяли добрі плідні ґрунти та мікроклімат, достаток питної води та багате на біоресурси море. Городище укріплене ровами та валами. В його центральній частині височіє «цитадель», по краях — чотири зільники. Вибір місця для спорудження «цитаделі» був продиктований військово-стратегічними міркуваннями; її будівничі явно прагнули використати природні вигоди топографічного положення задля максимального полегшення завдань оборони фортеці та завдання незручностей штурмувальникам. Зручний підхід до поселення був лише зі східного боку, де були розташовані три зільники, а за ними — розлогий некрополь, розрізаний кількома давніми шляхами 2-4 м завширшки. З південно-східного боку поселення північна та південна балки з'єднуються й утворюють природну котловину округлої у плані форми, яка у давнину використовувалась як водосховище; його глибина сягала 3-4 м, ширина — 100 м.
Протягом 1200-річної історії городище неодноразово зазнавало руйнації внаслідок штурмів, пожеж і потужних землетрусів, однак завжди відбудовувалося. Вигляд матеріальної культури городища в античний період VI ст. до н. е. — IV ст. н. е. — античний грецький; варварський вплив виявляється незначно.
Найбільшу цікавість становлять залишки «цитаделі» перших століть нашої ери з потужними прямокутними вежами та фортечними мурами, спорудженими з великих рустованих квадрів. Після руйнувань фортеця принаймні тричі перебудовувалася. Її оточував частково облицьований камінням рів (глибина — до 3-4 м, ширина — 11-12 м) з додатковим зовнішнім муром. Вежі фортеці мали ретельну кладку майже математично правильних пропорцій; разом із вежами вони будувалися з розрахунком на якомога більшу антисейсмічну стійкість і посилення опору дії таранів.
На кількох терасах у південній частині городища розташовані нижні поверхи казарм часів царя Мітридата Євпатора з потужними стінами, складеними з квадрів; правильність їхнього планування, монументальність і техніка «шахової» кладки є незвичними для архітектурних споруд Північного Причорномор'я.
На території городища відкрито два ізольовані форти перших століть нашої ери з круглими вежами та прилеглими до них приміщеннями; вони не входили до зовнішньої системи оборони. Вежі, судячи з їхніх потужних підвалин, були не менш ніж 8-12 м заввишки. Вони височіли над іншими спорудами й були важливими локальними вузлами оборони. З їхніх верхніх поверхів добре проглядалися околиці, Азовське узбережжя та мис Казантип. Перший поверх був напівпідвальним і міг використовуватися для зберігання харчів, майна та сільськогосподарських знарядь. Господарські та житлові будівлі городища мали правильне планування. Вони групувалися в квартали, витягнуті вздовж брукованих вулиць, які повторювали обриси терас. Стіни будівель, складені на кам'яному цоколі з сирцевої цегли, вкривала штукатурка, а дахи мали черепичні покрівлі. Вода та стоки відводилися з території житлової забудови городища. Окремі будівлі містили мармурові архітектурні деталі. Усе це свідчить про доволі високий рівень життя мешканців. Будівлям притаманне використання містких зерносховищ — ґрунтових ям грушеподібної або циліндричної форми, з викладеною камінням горловиною та герметичною кришкою. Вони мали глибину до 3-5 м і діаметр у придонній частині до 2,5-3,5 м. Великі обсяги ям свідчать, що виробництво хліба було домінуючою галуззю господарства. Також мешканці займалися виноробством: були виявлені чотири виноробні з великими прямокутними цистернами для збору вичавленого соку, потужними пресами та напівпідвальними виносховищами зі вкопаними на різну глибину піфосами. Значну роль також відігравали скотарство та птахівництво. До того ж, мешканці поселення займалися гончарним, ткацьким, міде- та залізоплавильними, склоробним ремеслами, будівництвом, полюванням і рибальством. У розташованому на 15 га за межами городища античному некрополі серед поховальних споруд переважали прямокутні ґрунтові могили (іноді з закругленими кутами), не притаманні Кримському Приазов'ю. На некрополі відкрито кілька монументальних кам'яних склепів — родових усипалень заможної еліти поселення. Поховання здійснювалися у трунах, поховальних ложах, саркофагах та без них. Серед інших досліджені поховання собак і коней, здійснені в овальних ямах неправильної форми. У різні часи некрополь зазнав активного втручання мародерів. Виявлені у знахідках рясні зразки використання грецької мови мешканцями городища свідчить про культурну тяглість і певний освітній рівень дитячого та дорослого населення.
За 2 км на південний захід від городища Артезіан на місці занедбаного села Маяк-Салин було виявлено інше античне поселення «Маяк». На південь від них, у районі сучасного селища Чистопілля, на перепаді висот було розташоване ще одне античне поселення — «Салин», прикрите з західного боку «фортом».
Дослідження
Археологічні пам'ятки городища Артезіан досліджуються з 1950-х рр. Переважна частина прибережних пам'яток відкрита у 1950-60-х рр. Східнокримським загоном Причорноморської експедиції під керівництвом І. Т. Кругликової.
Пам'ятки степової зони урочища (Артезіан, Багерове-Північне) виявлені під час розвідок Східнокримської археологічної експедиції Інституту археології Академії наук (СКАЕ ІА АН) СРСР в середині 1980-х рр. під керівництвом О. О. Масленникова.
У 1960-х рр. розкопки на великій площі проводилися лише у південно-західній приморській частині урочища Артезіан — на Ново-Відрадненському поселенні. Ця пам'ятка та розташований поруч некрополь у літературі згадувалися неодноразово, однак переважна частина матеріалів з їхніх розкопок так і не була впроваджена у науковий обіг, лишаючись у звітах. На північному заході урочища протягом кількох польових сезонів розкопувалися поселення Золоте-Берег і Золоте-Плато, а також розташовані поруч могильники.
Перші розвідки в центральній частині урочища Артезіан були проведені СКАЕ ІА АН СРСР під керівництвом О. О. Масленникова у 1986 р. З 1987 р. пам'ятки урочища досліджував Артезіанський загін СКАЕ ІА АН СРСР, утворений зусиллями Кримської філії Інституту археології АН СРСР, Центру творчості дітей і молоді ім. О. Косарева (Москва) та ліцею № 1502 при Московському енергетичному інституті на базі молодіжного археологічного загону Східнокримської археологічної експедиції Інституту археології АН СРСР. У 1994 р. за ініціативи Московського педагогічного державного університету (МПДУ) та Кримської філії Інституту археології НАН України було утворено міжнародну російсько-українську Артезіанську археологічну експедицію (ААЕ). Її керівником відтоді й дотепер є доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії давнього світу та середньовіччя історичного факультету МПДУ, член Експертної ради з археології, історії та суміжним наукових дисциплін Ради Федерації РФ Микола Винокуров. Протягом кількох десятиліть ААЕ проводила дослідження урочища Артезіан у Кримському Приазов'ї, центральними об'єктами яких є городище та некрополь «Артезіан». Було досліджено культурний шар на площі понад 7 га.
Дослідження городища проводилися за кілька етапів:
- І — 1988—2001 рр.;
- ІІ — 2001—2006 рр.: розширення площі досліджень, проведених наприкінці 1990-х рр., початок робіт на некрополі, створення умовної Артезіанської системи координат;
- ІІІ — 2006—2016 рр.;
- IV — 2016—2017 рр.
Розкопки городища Артезіан проводилися безперервно з 1987 р., курганів епохи бронзи на південному схилі урочища Артезіан — у 1989 та 1994 рр.; некрополя — у 2000—2007 рр.; городища Багерове-Північне — у 1987, 1991 і 1995 рр., городища Золоте-Берег — 1990 р., городища Тасунове — 2005 і 2007 рр., підводні археологічні дослідження у прибережній зоні Казантипської затоки — у 2007—2008 рр.
У 1991 р. за кількасот метрів на південь від селища Золоте було виявлено затоплену кам'яну стіну, яку було інтерпретовано як залишки молу античної гавані, що могла приймати кораблі великих розмірів і була здатна обслуговувати як близькі, так і віддалені населені пункти.
У 1992 р. вперше було досліджено територію південно-західного некрополя городища Артезіан.
Наприкінці 1990-х — на початку 2000-х рр. урочище Артезіан стало місцем проведення розвідок С. Л. Смєкалова, пов'язаних із підготуванням археологічної мапи Криму, внаслідок яких були надані GPS-координати численним курганам урочища, об'єктам городища та некрополя Артезіан. На окремих ділянках проводилися геомагнітні дослідження.
З 2003 р. зусилля ААЕ були сконцентровані на створенні в урочищі Артезіан історико-культурного заповідника, проте ця ідея не була реалізована.
В липні 2010 р. Микола Винокуров заявив, що городище Артезіан 9 років інтенсивно грабують «чорні копачі», і закликав владу звернути увагу на цю проблему та захистити історичні пам'ятки від некомпетентних зазіхань: за його словами, пам'ятки в урочищі Артезіан опинилися на межі цілковитого знищення через тотальний і широкомасштабний грабунок, темпи якого щороку зростають. При цьому Винокуров додав, що діяльності організованих угруповань мародерів із сучасною апаратурою не протидіють належним чином правоохоронні органи; до того ж, співробітники ААЕ мали інциденти з «чорними копачами». За його даними, у 2005 р. на городищі площа знищеного культурного шару становила близько 100 кв. м, у 2006 р. — понад 200 кв. м, у 2007 р. — понад 500 кв. м, у 2008—2010 рр. — 820 кв. м; при цьому загинуло понад 9500 кубометрів унікального культурного шару, багатого на знахідки, а його артефакти були розграбовані. Вельми значних пошкоджень було завдано некрополю, де були пограбовані тисячі могил та десятки монументальних кам'яних склепів; площа грабунку склала понад 15 га. Винокуров назвав могильник «практично цілковито втраченим для науки». За підрахунками вчених, завдані вандалами збитки городищу Артезіан за 2007—2010 р. склали від 3 до 5 млн євро.
У серпні 2013 р. було повідомлено про виявлення на території городища римського шолома приблизно 1-ї пол. І ст. н. е.: верхня його частина розсипалася на порох, однак нижня та середня чудово збереглися. Унікальну знахідку пообіцяли презентувати після реставрації.
Після російської окупації Криму
Після російської окупації Криму з березня 2014 р. дослідження на городищі проводяться в односторонньому порядку російською стороною з порушенням законодавства України. У 2014 р. за рішенням президента РФ В. В. Путіна до складу «Східнокримського історико-культурного заповідника» («СІКМЗ») були включені городище та некрополь Артезіан. Заповідна зона мала охопити територію в межах 146 га та об'єднати ансамбль пам'яток від епохи бронзової доби до пізнього середньовіччя. У 2015—2017 рр. роботи з визначення меж території цих об'єктів штучно гальмувалися бюрократичними зволіканнями та відсутністю фінансування.
У 2016 р. у зв'язку з активним протиправним будівництвом інфраструктурних об'єктів на Керченському півострові (міст через Керченську протоку, реконструкція автомобільних і залізничних магістралей тощо) в районі розкопок були проведені масштабні топографо-геодезичні роботи, що мали на меті створення топографічних матеріалів на всю площину городища для визначення та «юридичного закріплення» його меж як об'єкта культурної спадщини, а також уточнення просторового розташування результатів розкопок. Комплекс незаконних топографо-геодезичних робіт на городищі Артезіан 2016—2017 рр. у рамках проекту «Експедиція CREDO» було проведено за ініціативою «ААЕ» та компанії «Кредо-Діалог» (Республіка Білорусь) із залученням фахівців компаній «Ефективні технології» (Санкт-Петербург, РФ) та «ПРИН» (Краснодарська філія), а також волонтерів — студентів різних геодезичних вишів РФ. Дані передбачалося використати для створення просторово-інформаційної цифрової моделі пам'ятки та на її основі підготувати комплект топографо-геодезичних документів для «юридичного оформлення» об'єкта культурної спадщини, поточного та перспективного проведення археологічних досліджень та музеєфікації пам'ятки. Основним результатом робіт останнього етапу стала просторово-інформаційна цифрова модель археологічної пам'ятки, яка містить цифрову модель місцевості (ЦММ) у форматі CREDO, плани будівельних залишків розкопів, космічні знімки, дані БЛА, дані про планово-висотну мережу, межі об'єкта культурної спадщини, растрові топографічні мапи дрібних масштабів, дані про археологічні об'єкти на прилеглих територіях та інші додаткові дані. Автори досліджень вважають їх внеском у відтворення загальної картини розвитку локальних природно-географічних зон Артезіанського (Салинського) урочища та прилеглих до нього територій Кримського Приазов'я і сподіваються, що зібрана ними у цифровому вигляді просторова територіально-розподілена інформація сприятиме реконструкції антропогенного впливу на навколишній природний ландшафт протягом усього четвертинного періоду. Також було поставлено завдання створення єдиної археологічної геоінформаційної системи Європейського Боспору.
6 травня 2017 р. у «СІКМЗ» заявили про знищення археологічних об'єктів античного городища та некрополя Артезіан внаслідок «незаконного» видобутку піску в Ленінському районі "ТОВ «Новий регіон». На північний захід від пам'яток розгорнулася праця «нелегальних» кар'єрів, котрі здійснювали глибинне буріння на території розташування 20 курганів з насипами заввишки до 2 м, античний шлях, елліністичне селище та 450 м² ґрунтового некрополя з античними гробницями на глибину до 0,7 м. У відвалі культурного шару перебували плити перекрить гробниць, будівельні уламки, бут та фрагменти античної кераміки перших століть нашої ери. В «СІКМЗ» також повідомили, що територія, прилегла до городища Артезіан, потрапляє до переліку місць, призначених для розробки кар'єрів з видобутку піску, що є неприпустимим, і додали, що городище є єдиним об'єктом, шар якого дає датування початку боспоро-римської війни. «СІКМЗ» своїм коштом провів незалежну експертизу піску, яка показала невідповідність його якості до потреб дорожнього будівництва.
16 травня 2017 р. у зв'язку з зазначеними подіями Міністерство культури України видало заяву щодо протиправних дій РФ, які завдають або можуть завдати шкоди культурній спадщині України на території АР Крим. Того ж дня «голова Криму» Сергій Аксьонов дав персональне доручення «віце-прем'єрові» Юрію Гоцанюку виїхати до Керчі та особисто розібратися в ситуації довкола городища. Тоді ж у «міністерстві екології та природних ресурсів республіки Крим» заявили, що городище Артезіан не входить до меж ділянки надр, наданої у користування "державному унітарному підприємству РК «Кримгеологія», і не підпадає під розробку кар'єра.
28 червня 2017 р. «директор» «СІКМЗ» Тетяна Умріхіна заявила, що її «установа» має намір притягнути до «суду» «надрокористувачів» за видобуток піску без історико-археологічної експертизи на території Чегене-Салинського родовища поблизу городища Артезіан. За її словами, «СІКМЗ» домігся проведення такої експертизи, а видобуток піску до її проведення був «незаконним».
У 2017 р. в зоні облаштування кар'єру на Чегене-Салинському родовищі були виявлені сліди цілеспрямованих археологічних робіт, проведених без «відкритого листа» приблизно восени-взимку 2016 р. "ТОВ «Таврійське археологічне товариство» на чолі з О. Ю. Манаєвим. Влітку «ААЕ» провела археологічне обстеження земельних ділянок кар'єру спільно з ТОВ «Центр реставрації та збереження пам'яток» (Саратов, РФ).
Восени 2017 р. за сприяння «ААЕ» та «СІКМЗ» були здійснені археологічні дослідження з уточнення меж городища та некрополя Артезіан: за результатами робіт межі були розширені зі 146 до 160 га, однак за наполяганням «державного комітету з охорони культурної спадщини республіки Крим» вони були скорочені до 88 га, однак і в цих розмірах не були затверджені. «Комітет» виключив з меж пам'ятки південні ділянки з об'єктами археологічної спадщини, які потрапляли до меж Центрально-Салинського кар'єру, що істотно забезпечило свободу дій комерційних структур у подальшому «господарському освоєнні» урочища Артезіан. При цьому було встановлено факт проведення «незаконних археологічних робіт» на території Центрально-Салинського родовища пісків, замовником яких виступило ТОВ «Каравелла». У 2018 р. «комітет» поквапився погодити зайняту організацією територію для кар'єрних розробок як вільну від археологічних надбань, що не відповідало дійсності й викликало протести з боку керівництва ААЕ та «СІКМЗ».
24 жовтня 2018 р. «державний комітет з державної реєстрації та кадастру республіки Крим» вніс городище Артезіан до російського Єдиного державного реєстру нерухомості під номером 90.07.2.78.Н. Того ж року на городищі було відкрито стіни правильно орієнтованих багатокамерних кам'яних будівель, які в окремих місцях виходили на поверхню. Також у 2018 р. у прикурганному просторі «Курган Чистопілля-Північне» було виявлено ґрунтовий античний некрополь, який залишився недообстеженим; його межі не були встановлені. Могильник був презентований як відокремлений об'єкт, який складається з двох окремих некрополів: епохи еллінізму та I ст. до н. е. — I ст. н. е. Некрополь є ділянкою південно-західного могильника городища Артезіан, від якого розташований за 373 м; інших об'єктів археологічної спадщини, розташованих ближче, нема. На цьому ж місці розвідки ААЕ виявили середньовічний ґрунтовий могильник, який відповідає античному та середньовічному періодам життя городища Артезіан. На південному схилі урочища Артезіан у межах території Центрально-Салинського родовища, крім південно-західного некрополя, було виявлено поселення «Сторожова вежа (Форт)». Виявлені об'єкти були поставлені під «державну охорону» з визначенням меж, «охоронні картки» були спрямовані до «державного комітету з охорони культурної спадщини республіки Крим» для внесення до російського державного реєстру.
18 серпня 2019 р. Микола Винокуров розповів про продовження досліджень фортифікаційних споруд городища Артезіан. За його словами, уздовж підпорної стіни було виявлено чимало жертовних комплексів, а в некрополі — доволі незвичні поховання, в яких було знайдено світильники, прикраси та червонолаковий посуд. Також на території пам'ятки були знайдені пантикапейські монети IV—III ст. до н. е., які раніше не траплялися. Головним результатом експедиції стало завершення 15-річних робіт з розкопок слідів пожежі часів Боспорсько-Римської війни (44-47 рр. н. е.) та виявлення нових артефактів, які висвітлюють дату побудови міста. Також були знайдені 16 колодязів, які належали до пізньої цитаделі, та колодязь, який належить до ранньої цитаделі.
Примітки
- . Google My Maps. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 3 вересня 2019.
- Астахов, В. А. Боспорское царство в I в. до н.э. — IV в. н.э. (политическая организация): автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата исторических наук : 07.00.03 / В. А. Астахов. — М. 1991, — С. 14-16.
- . Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- http://artezian.org/ [ 26 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Винокуров Н. И. Археологические памятники урочища Артезиан в Крымском Приазовье. М., 1998.
- Винокуров Н. И. Основные итоги и перспективы исследований памятников урочища Артезиан // Международная научно-практическая конференция «Наука, образование, культура»: Посвященная 28-ой годовщине Комратского государственного университета: Сборник статей (в 2-х т.). Комрат: КГУ, 2019. Т. 2. С. 90-112.
- Винокуров Н. И. Пигин А. П. Рак И. Е. 30 лет Артезианской археологической экспедиции. Опыт организации топографо-геодезических работ [ 26 липня 2020 у Wayback Machine.] // Геопространственные технологии. № 5. 2017. С. 51-57.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Artezian antichne gorodishe v Ukrayini na Kerchenskomu pivostrovi AR Krim kolishnya davnogrecka koloniya potim bosporske misto Isnuvalo z VI st do n e do IV stolittya koli bulo ostatochno zrujnovane i zaginulo vnaslidok gunskoyi navali Koordinati 45 39678 36 16737Artezian45 23 48 pn sh 36 10 02 sh d 45 39678000002777480 pn sh 36 167370000027773358 sh d 45 39678000002777480 36 167370000027773358 Koordinati 45 23 48 pn sh 36 10 02 sh d 45 39678000002777480 pn sh 36 167370000027773358 sh d 45 39678000002777480 36 167370000027773358Krayina UkrayinaTipgorodisheArtezianArtezian Ukrayina Artezian na mapi antichnogo Prichornomor yaOpisGorodishe Artezian ce unikalna bagatosharova pam yatka z duzhe skladnoyu stratigrafiyeyu Potuzhnist shariv eneolitichnogo antichnogo ta serednovichnogo chasiv syagaye 5 m Za pripushennyami fahivciv na misci gorodisha roztashovuvalosya starovinne misto Parosta yake zgaduvali Plinij u I st n e ta Klavdij Ptolemej u II st n e Potuzhna fortecya oberigala zhittyevo vazhlivi oseredki Bosporskogo carstva vid napadiv kochovikiv Gorodishe zajmaye prirodne uzvishshya v centri urochisha Artezian Salin na misci kolishnogo sela Pasha Salin za 2 5 km na pivnich vid selisha Chistopillya Leninskogo rajonu AR Krim Vono roztashovane na misi mizh pivnichnoyu ta pivdennoyu balkami yaki u davninu mali bilshu glibinu ta strimkishi shili Z pivdnya pivnochi ta shodu urochishe obmezhene nevisokimi kam yanistimi kryazhami utvorenimi vihodami sarmatskih vapnyakiv Na poverhni dobre pomitni trasi davnih shlyahiv poznacheni lancyuzhkami kurganiv epohi eneolitobronzovoyi dobi Visota kurganiv vid 1 2 do 3 7 m diametr syagaye kilkoh desyatkiv metriv Perevazhna yihnya chastina u starovinu bula pograbovana j duzhe rozorana Prirodnij landshaft urochisha dovoli spokijnij rivninnij Lokalnij teritorialno gospodarskij rajon za prirodno klimatichnimi ta landshaftnimi osoblivostyami zruchnij dlya rozvitku rilnictva skotarstva promislovoyi diyalnosti Plidnij grunt rozmayittya dzherel pitnoyi vodi nasadzhennya derev zabezpechenist budivelnimi materialami zdorovij klimat zruchnist komunikaciyi ta nayavnist zruchnogo vihodu do Azovskogo morya viznachili napered aktivne osvoyennya ciyeyi teritoriyi prinajmni z kam yanoyi dobi V ti chasi teritoriya urochisha bula vkrita dovoli gustim lisom sho perehodiv blizhche do skelyastogo uzberezhzhya Azovskogo morya u pishani dyuni U nizinnij chastini urochisha tekla povnovodna richka povna ribi Na zruchnih dlya zhittya miscyah z yavilisya postijni ta timchasovi stoyanki davnih mislivciv i ribalok kam yanoyi dobi a potim na yihnomu misci vinikli poselennya rilnichogo ta skotarskogo profilyu epohi bronzi U ti chasi znachne misce mali rizni morski promisli sho peredbachali dobre znannya navigaciyi ta vminnya buduvati sudna V antichnij ta serednovichnij period Artezianska dolina bula gusto zaselena yiyi prirodni resursi piddavalisya intensivnij antropogennij ekspluataciyi Roslinnist miscevosti trav yana stepova harakterizuyetsya bagatorichnimi posuhostijkimi travami z perevagoyu polinu kovili i tipchaku vlitku ryasno vkrivaye poverhnyu U pivdennij chastini nayavna nediyucha sistema vodozboru sho nalichuye zanedbani artezianski sverdlovini ta transheyi demontovanih vodogoniv Poselennya viznachayetsya yak ellinistichne vijskovo zemlerobske Poselennya takogo shtibu buli socialno ekonomichnimi ta vijskovo administrativnimi centrami yihni meshkanci za koristuvannya zemleyu vidbuvali vijskovu sluzhbu ta platili podatki pri comu v socialnomu aspekti voni buli vilnimi lyudmi Centralne roztashuvannya Arteziana zabezpechuvalo jogo dominuvannya nad reshtoyu poselen urochisha v torgivelnomu sirovinnomu remisnichomu ta oboronnomu znachennyah Naselenij punkt buv zruchnim dlya zboru podatkiv chi kontrolyu za poselennyami vkazanoyi teritoriyi oskilki perebuvav na odnakovij vidstani vid morskogo uzberezhzhya ta providnih ukriplenih poselen susidnih teritorialno gospodarskih zon Pripuskayetsya sho tut mogli postijno abo timchasovo pid chas zhniv perebuvati predstavniki derzhavnoyi administraciyi ta yakijs vijskovij kontingent Mozhlivo tut perebuvali lyudi sho profesijno zajmalisya torgivleyu zbirali ta realizuvali nadlishki silskogospodarskoyi ta remisnichoyi produkciyi naselennya urochisha Z chasiv utvorennya Bosporskogo carstva u V st urochishe Artezian staye vazhlivoyu ekonomichnoyu ta strategichnoyu bazoyu carskoyi vladi Ekologichne mikroseredovishe urochisha stvoryuvalo chudovi umovi dlya vedennya osilogo gospodarstva sho gruntuvalosya na rilnictvi ta pribudinkovomu pastivnomu tvarinnictvi a takozh dlya rozvitku goncharskogo kovalskogo ta inshih remesel Osoblivo shilno bula naselena priberezhna zona comu spriyali dobri plidni grunti ta mikroklimat dostatok pitnoyi vodi ta bagate na bioresursi more Gorodishe ukriplene rovami ta valami V jogo centralnij chastini visochiye citadel po krayah chotiri zilniki Vibir miscya dlya sporudzhennya citadeli buv prodiktovanij vijskovo strategichnimi mirkuvannyami yiyi budivnichi yavno pragnuli vikoristati prirodni vigodi topografichnogo polozhennya zadlya maksimalnogo polegshennya zavdan oboroni forteci ta zavdannya nezruchnostej shturmuvalnikam Zruchnij pidhid do poselennya buv lishe zi shidnogo boku de buli roztashovani tri zilniki a za nimi rozlogij nekropol rozrizanij kilkoma davnimi shlyahami 2 4 m zavshirshki Z pivdenno shidnogo boku poselennya pivnichna ta pivdenna balki z yednuyutsya j utvoryuyut prirodnu kotlovinu okrugloyi u plani formi yaka u davninu vikoristovuvalas yak vodoshovishe jogo glibina syagala 3 4 m shirina 100 m Protyagom 1200 richnoyi istoriyi gorodishe neodnorazovo zaznavalo rujnaciyi vnaslidok shturmiv pozhezh i potuzhnih zemletrusiv odnak zavzhdi vidbudovuvalosya Viglyad materialnoyi kulturi gorodisha v antichnij period VI st do n e IV st n e antichnij greckij varvarskij vpliv viyavlyayetsya neznachno Najbilshu cikavist stanovlyat zalishki citadeli pershih stolit nashoyi eri z potuzhnimi pryamokutnimi vezhami ta fortechnimi murami sporudzhenimi z velikih rustovanih kvadriv Pislya rujnuvan fortecya prinajmni trichi perebudovuvalasya Yiyi otochuvav chastkovo oblicovanij kaminnyam riv glibina do 3 4 m shirina 11 12 m z dodatkovim zovnishnim murom Vezhi forteci mali retelnu kladku majzhe matematichno pravilnih proporcij razom iz vezhami voni buduvalisya z rozrahunkom na yakomoga bilshu antisejsmichnu stijkist i posilennya oporu diyi taraniv Na kilkoh terasah u pivdennij chastini gorodisha roztashovani nizhni poverhi kazarm chasiv carya Mitridata Yevpatora z potuzhnimi stinami skladenimi z kvadriv pravilnist yihnogo planuvannya monumentalnist i tehnika shahovoyi kladki ye nezvichnimi dlya arhitekturnih sporud Pivnichnogo Prichornomor ya Na teritoriyi gorodisha vidkrito dva izolovani forti pershih stolit nashoyi eri z kruglimi vezhami ta prileglimi do nih primishennyami voni ne vhodili do zovnishnoyi sistemi oboroni Vezhi sudyachi z yihnih potuzhnih pidvalin buli ne mensh nizh 8 12 m zavvishki Voni visochili nad inshimi sporudami j buli vazhlivimi lokalnimi vuzlami oboroni Z yihnih verhnih poverhiv dobre proglyadalisya okolici Azovske uzberezhzhya ta mis Kazantip Pershij poverh buv napivpidvalnim i mig vikoristovuvatisya dlya zberigannya harchiv majna ta silskogospodarskih znaryad Gospodarski ta zhitlovi budivli gorodisha mali pravilne planuvannya Voni grupuvalisya v kvartali vityagnuti vzdovzh brukovanih vulic yaki povtoryuvali obrisi teras Stini budivel skladeni na kam yanomu cokoli z sircevoyi cegli vkrivala shtukaturka a dahi mali cherepichni pokrivli Voda ta stoki vidvodilisya z teritoriyi zhitlovoyi zabudovi gorodisha Okremi budivli mistili marmurovi arhitekturni detali Use ce svidchit pro dovoli visokij riven zhittya meshkanciv Budivlyam pritamanne vikoristannya mistkih zernoshovish gruntovih yam grushepodibnoyi abo cilindrichnoyi formi z vikladenoyu kaminnyam gorlovinoyu ta germetichnoyu krishkoyu Voni mali glibinu do 3 5 m i diametr u pridonnij chastini do 2 5 3 5 m Veliki obsyagi yam svidchat sho virobnictvo hliba bulo dominuyuchoyu galuzzyu gospodarstva Takozh meshkanci zajmalisya vinorobstvom buli viyavleni chotiri vinorobni z velikimi pryamokutnimi cisternami dlya zboru vichavlenogo soku potuzhnimi presami ta napivpidvalnimi vinoshovishami zi vkopanimi na riznu glibinu pifosami Znachnu rol takozh vidigravali skotarstvo ta ptahivnictvo Do togo zh meshkanci poselennya zajmalisya goncharnim tkackim mide ta zalizoplavilnimi sklorobnim remeslami budivnictvom polyuvannyam i ribalstvom U roztashovanomu na 15 ga za mezhami gorodisha antichnomu nekropoli sered pohovalnih sporud perevazhali pryamokutni gruntovi mogili inodi z zakruglenimi kutami ne pritamanni Krimskomu Priazov yu Na nekropoli vidkrito kilka monumentalnih kam yanih sklepiv rodovih usipalen zamozhnoyi eliti poselennya Pohovannya zdijsnyuvalisya u trunah pohovalnih lozhah sarkofagah ta bez nih Sered inshih doslidzheni pohovannya sobak i konej zdijsneni v ovalnih yamah nepravilnoyi formi U rizni chasi nekropol zaznav aktivnogo vtruchannya maroderiv Viyavleni u znahidkah ryasni zrazki vikoristannya greckoyi movi meshkancyami gorodisha svidchit pro kulturnu tyaglist i pevnij osvitnij riven dityachogo ta doroslogo naselennya Za 2 km na pivdennij zahid vid gorodisha Artezian na misci zanedbanogo sela Mayak Salin bulo viyavleno inshe antichne poselennya Mayak Na pivden vid nih u rajoni suchasnogo selisha Chistopillya na perepadi visot bulo roztashovane she odne antichne poselennya Salin prikrite z zahidnogo boku fortom DoslidzhennyaArheologichni pam yatki gorodisha Artezian doslidzhuyutsya z 1950 h rr Perevazhna chastina priberezhnih pam yatok vidkrita u 1950 60 h rr Shidnokrimskim zagonom Prichornomorskoyi ekspediciyi pid kerivnictvom I T Kruglikovoyi Pam yatki stepovoyi zoni urochisha Artezian Bagerove Pivnichne viyavleni pid chas rozvidok Shidnokrimskoyi arheologichnoyi ekspediciyi Institutu arheologiyi Akademiyi nauk SKAE IA AN SRSR v seredini 1980 h rr pid kerivnictvom O O Maslennikova U 1960 h rr rozkopki na velikij ploshi provodilisya lishe u pivdenno zahidnij primorskij chastini urochisha Artezian na Novo Vidradnenskomu poselenni Cya pam yatka ta roztashovanij poruch nekropol u literaturi zgaduvalisya neodnorazovo odnak perevazhna chastina materialiv z yihnih rozkopok tak i ne bula vprovadzhena u naukovij obig lishayuchis u zvitah Na pivnichnomu zahodi urochisha protyagom kilkoh polovih sezoniv rozkopuvalisya poselennya Zolote Bereg i Zolote Plato a takozh roztashovani poruch mogilniki Pershi rozvidki v centralnij chastini urochisha Artezian buli provedeni SKAE IA AN SRSR pid kerivnictvom O O Maslennikova u 1986 r Z 1987 r pam yatki urochisha doslidzhuvav Artezianskij zagin SKAE IA AN SRSR utvorenij zusillyami Krimskoyi filiyi Institutu arheologiyi AN SRSR Centru tvorchosti ditej i molodi im O Kosareva Moskva ta liceyu 1502 pri Moskovskomu energetichnomu instituti na bazi molodizhnogo arheologichnogo zagonu Shidnokrimskoyi arheologichnoyi ekspediciyi Institutu arheologiyi AN SRSR U 1994 r za iniciativi Moskovskogo pedagogichnogo derzhavnogo universitetu MPDU ta Krimskoyi filiyi Institutu arheologiyi NAN Ukrayini bulo utvoreno mizhnarodnu rosijsko ukrayinsku Arteziansku arheologichnu ekspediciyu AAE Yiyi kerivnikom vidtodi j doteper ye doktor istorichnih nauk profesor zaviduvach kafedri istoriyi davnogo svitu ta serednovichchya istorichnogo fakultetu MPDU chlen Ekspertnoyi radi z arheologiyi istoriyi ta sumizhnim naukovih disciplin Radi Federaciyi RF Mikola Vinokurov Protyagom kilkoh desyatilit AAE provodila doslidzhennya urochisha Artezian u Krimskomu Priazov yi centralnimi ob yektami yakih ye gorodishe ta nekropol Artezian Bulo doslidzheno kulturnij shar na ploshi ponad 7 ga Doslidzhennya gorodisha provodilisya za kilka etapiv I 1988 2001 rr II 2001 2006 rr rozshirennya ploshi doslidzhen provedenih naprikinci 1990 h rr pochatok robit na nekropoli stvorennya umovnoyi Artezianskoyi sistemi koordinat III 2006 2016 rr IV 2016 2017 rr Rozkopki gorodisha Artezian provodilisya bezperervno z 1987 r kurganiv epohi bronzi na pivdennomu shili urochisha Artezian u 1989 ta 1994 rr nekropolya u 2000 2007 rr gorodisha Bagerove Pivnichne u 1987 1991 i 1995 rr gorodisha Zolote Bereg 1990 r gorodisha Tasunove 2005 i 2007 rr pidvodni arheologichni doslidzhennya u priberezhnij zoni Kazantipskoyi zatoki u 2007 2008 rr U 1991 r za kilkasot metriv na pivden vid selisha Zolote bulo viyavleno zatoplenu kam yanu stinu yaku bulo interpretovano yak zalishki molu antichnoyi gavani sho mogla prijmati korabli velikih rozmiriv i bula zdatna obslugovuvati yak blizki tak i viddaleni naseleni punkti U 1992 r vpershe bulo doslidzheno teritoriyu pivdenno zahidnogo nekropolya gorodisha Artezian Naprikinci 1990 h na pochatku 2000 h rr urochishe Artezian stalo miscem provedennya rozvidok S L Smyekalova pov yazanih iz pidgotuvannyam arheologichnoyi mapi Krimu vnaslidok yakih buli nadani GPS koordinati chislennim kurganam urochisha ob yektam gorodisha ta nekropolya Artezian Na okremih dilyankah provodilisya geomagnitni doslidzhennya Z 2003 r zusillya AAE buli skoncentrovani na stvorenni v urochishi Artezian istoriko kulturnogo zapovidnika prote cya ideya ne bula realizovana V lipni 2010 r Mikola Vinokurov zayaviv sho gorodishe Artezian 9 rokiv intensivno grabuyut chorni kopachi i zaklikav vladu zvernuti uvagu na cyu problemu ta zahistiti istorichni pam yatki vid nekompetentnih zazihan za jogo slovami pam yatki v urochishi Artezian opinilisya na mezhi cilkovitogo znishennya cherez totalnij i shirokomasshtabnij grabunok tempi yakogo shoroku zrostayut Pri comu Vinokurov dodav sho diyalnosti organizovanih ugrupovan maroderiv iz suchasnoyu aparaturoyu ne protidiyut nalezhnim chinom pravoohoronni organi do togo zh spivrobitniki AAE mali incidenti z chornimi kopachami Za jogo danimi u 2005 r na gorodishi plosha znishenogo kulturnogo sharu stanovila blizko 100 kv m u 2006 r ponad 200 kv m u 2007 r ponad 500 kv m u 2008 2010 rr 820 kv m pri comu zaginulo ponad 9500 kubometriv unikalnogo kulturnogo sharu bagatogo na znahidki a jogo artefakti buli rozgrabovani Velmi znachnih poshkodzhen bulo zavdano nekropolyu de buli pograbovani tisyachi mogil ta desyatki monumentalnih kam yanih sklepiv plosha grabunku sklala ponad 15 ga Vinokurov nazvav mogilnik praktichno cilkovito vtrachenim dlya nauki Za pidrahunkami vchenih zavdani vandalami zbitki gorodishu Artezian za 2007 2010 r sklali vid 3 do 5 mln yevro U serpni 2013 r bulo povidomleno pro viyavlennya na teritoriyi gorodisha rimskogo sholoma priblizno 1 yi pol I st n e verhnya jogo chastina rozsipalasya na poroh odnak nizhnya ta serednya chudovo zbereglisya Unikalnu znahidku poobicyali prezentuvati pislya restavraciyi Pislya rosijskoyi okupaciyi KrimuPislya rosijskoyi okupaciyi Krimu z bereznya 2014 r doslidzhennya na gorodishi provodyatsya v odnostoronnomu poryadku rosijskoyu storonoyu z porushennyam zakonodavstva Ukrayini U 2014 r za rishennyam prezidenta RF V V Putina do skladu Shidnokrimskogo istoriko kulturnogo zapovidnika SIKMZ buli vklyucheni gorodishe ta nekropol Artezian Zapovidna zona mala ohopiti teritoriyu v mezhah 146 ga ta ob yednati ansambl pam yatok vid epohi bronzovoyi dobi do piznogo serednovichchya U 2015 2017 rr roboti z viznachennya mezh teritoriyi cih ob yektiv shtuchno galmuvalisya byurokratichnimi zvolikannyami ta vidsutnistyu finansuvannya U 2016 r u zv yazku z aktivnim protipravnim budivnictvom infrastrukturnih ob yektiv na Kerchenskomu pivostrovi mist cherez Kerchensku protoku rekonstrukciya avtomobilnih i zaliznichnih magistralej tosho v rajoni rozkopok buli provedeni masshtabni topografo geodezichni roboti sho mali na meti stvorennya topografichnih materialiv na vsyu ploshinu gorodisha dlya viznachennya ta yuridichnogo zakriplennya jogo mezh yak ob yekta kulturnoyi spadshini a takozh utochnennya prostorovogo roztashuvannya rezultativ rozkopok Kompleks nezakonnih topografo geodezichnih robit na gorodishi Artezian 2016 2017 rr u ramkah proektu Ekspediciya CREDO bulo provedeno za iniciativoyu AAE ta kompaniyi Kredo Dialog Respublika Bilorus iz zaluchennyam fahivciv kompanij Efektivni tehnologiyi Sankt Peterburg RF ta PRIN Krasnodarska filiya a takozh volonteriv studentiv riznih geodezichnih vishiv RF Dani peredbachalosya vikoristati dlya stvorennya prostorovo informacijnoyi cifrovoyi modeli pam yatki ta na yiyi osnovi pidgotuvati komplekt topografo geodezichnih dokumentiv dlya yuridichnogo oformlennya ob yekta kulturnoyi spadshini potochnogo ta perspektivnogo provedennya arheologichnih doslidzhen ta muzeyefikaciyi pam yatki Osnovnim rezultatom robit ostannogo etapu stala prostorovo informacijna cifrova model arheologichnoyi pam yatki yaka mistit cifrovu model miscevosti CMM u formati CREDO plani budivelnih zalishkiv rozkopiv kosmichni znimki dani BLA dani pro planovo visotnu merezhu mezhi ob yekta kulturnoyi spadshini rastrovi topografichni mapi dribnih masshtabiv dani pro arheologichni ob yekti na prileglih teritoriyah ta inshi dodatkovi dani Avtori doslidzhen vvazhayut yih vneskom u vidtvorennya zagalnoyi kartini rozvitku lokalnih prirodno geografichnih zon Artezianskogo Salinskogo urochisha ta prileglih do nogo teritorij Krimskogo Priazov ya i spodivayutsya sho zibrana nimi u cifrovomu viglyadi prostorova teritorialno rozpodilena informaciya spriyatime rekonstrukciyi antropogennogo vplivu na navkolishnij prirodnij landshaft protyagom usogo chetvertinnogo periodu Takozh bulo postavleno zavdannya stvorennya yedinoyi arheologichnoyi geoinformacijnoyi sistemi Yevropejskogo Bosporu 6 travnya 2017 r u SIKMZ zayavili pro znishennya arheologichnih ob yektiv antichnogo gorodisha ta nekropolya Artezian vnaslidok nezakonnogo vidobutku pisku v Leninskomu rajoni TOV Novij region Na pivnichnij zahid vid pam yatok rozgornulasya pracya nelegalnih kar yeriv kotri zdijsnyuvali glibinne burinnya na teritoriyi roztashuvannya 20 kurganiv z nasipami zavvishki do 2 m antichnij shlyah ellinistichne selishe ta 450 m gruntovogo nekropolya z antichnimi grobnicyami na glibinu do 0 7 m U vidvali kulturnogo sharu perebuvali pliti perekrit grobnic budivelni ulamki but ta fragmenti antichnoyi keramiki pershih stolit nashoyi eri V SIKMZ takozh povidomili sho teritoriya prilegla do gorodisha Artezian potraplyaye do pereliku misc priznachenih dlya rozrobki kar yeriv z vidobutku pisku sho ye nepripustimim i dodali sho gorodishe ye yedinim ob yektom shar yakogo daye datuvannya pochatku bosporo rimskoyi vijni SIKMZ svoyim koshtom proviv nezalezhnu ekspertizu pisku yaka pokazala nevidpovidnist jogo yakosti do potreb dorozhnogo budivnictva 16 travnya 2017 r u zv yazku z zaznachenimi podiyami Ministerstvo kulturi Ukrayini vidalo zayavu shodo protipravnih dij RF yaki zavdayut abo mozhut zavdati shkodi kulturnij spadshini Ukrayini na teritoriyi AR Krim Togo zh dnya golova Krimu Sergij Aksonov dav personalne doruchennya vice prem yerovi Yuriyu Gocanyuku viyihati do Kerchi ta osobisto rozibratisya v situaciyi dovkola gorodisha Todi zh u ministerstvi ekologiyi ta prirodnih resursiv respubliki Krim zayavili sho gorodishe Artezian ne vhodit do mezh dilyanki nadr nadanoyi u koristuvannya derzhavnomu unitarnomu pidpriyemstvu RK Krimgeologiya i ne pidpadaye pid rozrobku kar yera 28 chervnya 2017 r direktor SIKMZ Tetyana Umrihina zayavila sho yiyi ustanova maye namir prityagnuti do sudu nadrokoristuvachiv za vidobutok pisku bez istoriko arheologichnoyi ekspertizi na teritoriyi Chegene Salinskogo rodovisha poblizu gorodisha Artezian Za yiyi slovami SIKMZ domigsya provedennya takoyi ekspertizi a vidobutok pisku do yiyi provedennya buv nezakonnim U 2017 r v zoni oblashtuvannya kar yeru na Chegene Salinskomu rodovishi buli viyavleni slidi cilespryamovanih arheologichnih robit provedenih bez vidkritogo lista priblizno voseni vzimku 2016 r TOV Tavrijske arheologichne tovaristvo na choli z O Yu Manayevim Vlitku AAE provela arheologichne obstezhennya zemelnih dilyanok kar yeru spilno z TOV Centr restavraciyi ta zberezhennya pam yatok Saratov RF Voseni 2017 r za spriyannya AAE ta SIKMZ buli zdijsneni arheologichni doslidzhennya z utochnennya mezh gorodisha ta nekropolya Artezian za rezultatami robit mezhi buli rozshireni zi 146 do 160 ga odnak za napolyagannyam derzhavnogo komitetu z ohoroni kulturnoyi spadshini respubliki Krim voni buli skorocheni do 88 ga odnak i v cih rozmirah ne buli zatverdzheni Komitet viklyuchiv z mezh pam yatki pivdenni dilyanki z ob yektami arheologichnoyi spadshini yaki potraplyali do mezh Centralno Salinskogo kar yeru sho istotno zabezpechilo svobodu dij komercijnih struktur u podalshomu gospodarskomu osvoyenni urochisha Artezian Pri comu bulo vstanovleno fakt provedennya nezakonnih arheologichnih robit na teritoriyi Centralno Salinskogo rodovisha piskiv zamovnikom yakih vistupilo TOV Karavella U 2018 r komitet pokvapivsya pogoditi zajnyatu organizaciyeyu teritoriyu dlya kar yernih rozrobok yak vilnu vid arheologichnih nadban sho ne vidpovidalo dijsnosti j viklikalo protesti z boku kerivnictva AAE ta SIKMZ 24 zhovtnya 2018 r derzhavnij komitet z derzhavnoyi reyestraciyi ta kadastru respubliki Krim vnis gorodishe Artezian do rosijskogo Yedinogo derzhavnogo reyestru neruhomosti pid nomerom 90 07 2 78 N Togo zh roku na gorodishi bulo vidkrito stini pravilno oriyentovanih bagatokamernih kam yanih budivel yaki v okremih miscyah vihodili na poverhnyu Takozh u 2018 r u prikurgannomu prostori Kurgan Chistopillya Pivnichne bulo viyavleno gruntovij antichnij nekropol yakij zalishivsya nedoobstezhenim jogo mezhi ne buli vstanovleni Mogilnik buv prezentovanij yak vidokremlenij ob yekt yakij skladayetsya z dvoh okremih nekropoliv epohi ellinizmu ta I st do n e I st n e Nekropol ye dilyankoyu pivdenno zahidnogo mogilnika gorodisha Artezian vid yakogo roztashovanij za 373 m inshih ob yektiv arheologichnoyi spadshini roztashovanih blizhche nema Na comu zh misci rozvidki AAE viyavili serednovichnij gruntovij mogilnik yakij vidpovidaye antichnomu ta serednovichnomu periodam zhittya gorodisha Artezian Na pivdennomu shili urochisha Artezian u mezhah teritoriyi Centralno Salinskogo rodovisha krim pivdenno zahidnogo nekropolya bulo viyavleno poselennya Storozhova vezha Fort Viyavleni ob yekti buli postavleni pid derzhavnu ohoronu z viznachennyam mezh ohoronni kartki buli spryamovani do derzhavnogo komitetu z ohoroni kulturnoyi spadshini respubliki Krim dlya vnesennya do rosijskogo derzhavnogo reyestru 18 serpnya 2019 r Mikola Vinokurov rozpoviv pro prodovzhennya doslidzhen fortifikacijnih sporud gorodisha Artezian Za jogo slovami uzdovzh pidpornoyi stini bulo viyavleno chimalo zhertovnih kompleksiv a v nekropoli dovoli nezvichni pohovannya v yakih bulo znajdeno svitilniki prikrasi ta chervonolakovij posud Takozh na teritoriyi pam yatki buli znajdeni pantikapejski moneti IV III st do n e yaki ranishe ne traplyalisya Golovnim rezultatom ekspediciyi stalo zavershennya 15 richnih robit z rozkopok slidiv pozhezhi chasiv Bosporsko Rimskoyi vijni 44 47 rr n e ta viyavlennya novih artefaktiv yaki visvitlyuyut datu pobudovi mista Takozh buli znajdeni 16 kolodyaziv yaki nalezhali do piznoyi citadeli ta kolodyaz yakij nalezhit do rannoyi citadeli Primitki Google My Maps Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 3 veresnya 2019 Astahov V A Bosporskoe carstvo v I v do n e IV v n e politicheskaya organizaciya avtoreferat dissertacii na soiskanie uchenoj stepeni kandidata istoricheskih nauk 07 00 03 V A Astahov M 1991 S 14 16 Arhiv originalu za 26 lipnya 2020 Procitovano 26 lipnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 27 lipnya 2020 Procitovano 26 lipnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 26 lipnya 2020 Procitovano 26 lipnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 26 lipnya 2020 Procitovano 26 lipnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 26 lipnya 2020 Procitovano 26 lipnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 26 lipnya 2020 Procitovano 26 lipnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 26 lipnya 2020 Procitovano 26 lipnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 26 lipnya 2020 Procitovano 26 lipnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 15 serpnya 2020 Procitovano 26 lipnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Dzherelahttp artezian org 26 lipnya 2020 u Wayback Machine Vinokurov N I Arheologicheskie pamyatniki urochisha Artezian v Krymskom Priazove M 1998 Vinokurov N I Osnovnye itogi i perspektivy issledovanij pamyatnikov urochisha Artezian Mezhdunarodnaya nauchno prakticheskaya konferenciya Nauka obrazovanie kultura Posvyashennaya 28 oj godovshine Komratskogo gosudarstvennogo universiteta Sbornik statej v 2 h t Komrat KGU 2019 T 2 S 90 112 Vinokurov N I Pigin A P Rak I E 30 let Artezianskoj arheologicheskoj ekspedicii Opyt organizacii topografo geodezicheskih rabot 26 lipnya 2020 u Wayback Machine Geoprostranstvennye tehnologii 5 2017 S 51 57