Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Арт Артур Бухвальд англ Arthur Buchwald 20 жовтня 1925 19251020 Нью Йорк США 17 січня 2007 Вашингтон американський журна

Арт Бухвальд

Арт Бухвальд

Арт (Артур) Бухвальд (англ. Arthur Buchwald; 20 жовтня 1925(19251020), Нью-Йорк, США — 17 січня 2007, Вашингтон) — американський журналіст і письменник-сатирик, колумніст «The Washington Post», лауреат Пулітцерівської премії.

Арт Бухвальд
англ. Arthur Buchwald
image
Народився20 жовтня 1925(1925-10-20)[2][3][…]
Маунт-Вернон (Нью-Йорк), Вестчестер, Нью-Йорк, США
Помер17 січня 2007(2007-01-17)[1][2][…](81 рік)
Вашингтон, США[5]
·ниркова недостатність
Країнаimage США
Діяльністьколумніст, есеїст, письменник, сценарист, журналіст, драматург
Alma materd, d і d
Знання мовфранцузька і англійська[7]
УчасникДруга світова війна
ЧленствоАмериканська академія мистецтв та літератури
Жанрсатира
У шлюбі зd[8]
Нагороди

d (1982)

d (1989)

d (1993)

d

IMDbID 0118290

Сім'я. Дитинство і юність

Народився в єврейській родині вихідців з Польщі та Австро-Угорщини, які приїхали в США в 1914 році. Мати Бухвальда, Гелен Клайнбергер, незабаром після його народження була поміщена в психіатричну лікарню. Бухвальд так жодного разу і не побачив її, хоча вона прожила ще 35 років. Батько майбутнього письменника, Джозеф (Йозеф) Бухвальд, був мануфактурником фіранок. Після початку Великої депресії, коли бізнес батька занепав, маленького Артура віддали в єврейський дитячий притулок в Нью-Йорку (в сім'ї, крім нього, було ще три дитини — дочки Еліс, Едіт і Доріс). Бухвальд змінив кілька притулків, поки в 5-річному віці не возз'єднався з сім'єю, яка жила тоді в нью-йоркському районі Квінс.

Не закінчивши школу, в 17 років Бухвальд втік з дому і, завищивши свій вік, записався в корпус морських піхотинців. Служив з жовтня 1942 по жовтень 1945 року, два роки його служби пройшли в районі Тихоокеанського театру військових дій. Звільнився з армії в званні сержанта.

Незабаром Бухвальд вступив до Університету Південної Каліфорнії в Лос-Анджелесі. Там він вперше пробує себе в журналістиці — редагує журнал студмістечка «Wampus», а також пише для університетської газети «Daily Virus». У 1948 році покинув навчання і поїхав у Париж, де працював кореспондентом журналу «Variety», а в січні 1949 року опублікував першу колонку в європейській версії газети «New York Herald Tribune».

Журналістська кар'єра. Повернення в США

У листопаді 1952 року в «New York Herald Tribune» була опублікована стаття Бухвальда, в якій він розповідав французам про День подяки («How to Explain Thanksgiving to the French»). Колонка мала такий успіх, що згодом передруковувалася в газеті щорічно. Своїм кращим матеріалом вважав статтю і сам Бухвальд.

В кінці 50-х років, єдиний із усіх журналістів, Бухвальд взяв інтерв'ю у майбутнього сержанта Елвіса Преслі, який проводив у Парижі вихідні під час служби в армії (військова частина Преслі була розквартирована в Німеччині). Спогади про це згодом увійшли до книги «I'll Always Have Paris».

В кінці 1957 року про Бухвальда заговорили після того, як він надрукував колонку, де в жартівливій формі зобразив прес-конференцію Джима Хогерти, який обіймав посаду прес-секретаря президента Дуайта Ейзенхауера.

На батьківщину Арт Бухвальд повернувся в 1963 році з дружиною і трьома усиновленими з різних притулків (в Ірландії, Португалії та Франції) дітьми. У США він почав працювати в газеті «The Washington Post». Основні проблеми, що хвилювали його — політика та суспільство, але, за свідченнями знали його людей, афоризм він міг придумати на будь-яку тему.

За своє життя Бухвальд написав понад 8000 колонок, причому в 60-ті—80-ті роки їх передруковувало близько 550 видань по всьому світу, включаючи засноване Горьким радянське видання «За кордоном», а також газету «Правда».

Влітку 1988 року Бухвальд у складі делегації американських сатириків відвідав Радянський Союз. Він побував у Москві й Ленінграді, спілкувався з радянськими сатириками Михайлом Жванецьким, Григорієм Горіним, Аркадієм Арканова, Олексієм П'янова та ін. Останній згодом опублікував статтю Бухвальда «Ви стали іншими» (заголовок, придуманий особисто Бухвальдом) про візит сатирика в СРСР. (На початку 2007 року П'янов підготував для «Літературної газети» нарис спогадів про ті дні; вже коли матеріал був готовий до друку, стало відомо про смерть Бухвальда).

У 1993 і 1995 роках Бухвальд представив публіці дві книги спогадів — «Leaving home» і «i'll always have Paris». Після цього про нього заговорили не тільки як про колумніста, але і як про письменника.

3 липня 1994 року після важкої хвороби померла дружина Бухвальда Енн Макгеррі Бухвальд, з якою вони розлучилися після 40 років шлюбу в 1992 році. Сам він у 2000 році переніс інсульт і більше двох місяців пролежав у лікарні, але потім зміг повернутися до роботи.

Всього Бухвальд випустив близько сорока книг і творів — крім публіцистики, з-під його пера вийшли, зокрема, сценарій до фільму «Час розваг» — «Playtime» Жака Таті (англійські діалоги, 1967), а також сатирична п'єса «Sheep on the runway», поставлена на Бродвеї в 1970 році й тоді ж перекладена в СРСР.

Хвороба і несподіване зцілення. Смерть

У лютому 2006 року Бухвальд попрощався з читачами, заявивши, що у нього захворювання нирок і, за оцінкою лікарів, жити йому залишилося пару тижнів. Однак через кілька місяців він несподівано одужав і повернувся з госпісу додому. У своїй новій колонці в травні він розповів, що «з якоїсь причини, яку не можуть пояснити навіть медики», його нирки знову запрацювали. 7 листопада 2006 року Бухвальд представив публіці останню прижиттєву книгу — «Рано прощатися» (англ. Too soon to say good-bye), де у властивому йому іронічному стилі описував натовпи друзів, які приходили до нього попрощатися, і резюмував: «ніколи не думав, що вмирати так весело».

Бухвальд помер 17 січня 2007 року в будинку свого сина у Вашингтоні. Після смерті сатирика газета «Вашингтон пост», для якої він писав колонки протягом більш ніж сорока років, опублікувала його прощальну статтю «Good-bye, my friends». Також в інтернеті з'явився відеоролик, в якому Бухвальд сам оголошував про свою смерть.

Багаторічний декан факультету журналістики МДУ Ясен Засурський у зв'язку з кончиною Бухвальда заявив: «Це була чудова людина і прекрасний публіцист, він гостро і цікаво писав про американські проблеми».

Бухвальд vs «Paramount»

У 1990 році Бухвальд подав у суд на «Paramount Pictures» у зв'язку з тим, що в основу знятої в 1988 році на кіностудії картини «Поїздка в Америку» з Едді Мерфі у головній ролі лягла придумана раніше Бухвальдом історія. Процес був журналістом виграний: студія була змушена виплатити йому 900 тисяч доларів. З тих пір кіностудії взяли за правило включати в свої контракти застереження, що оригінальні ідеї сторонніх авторів оплаті не підлягають. Це посилання увійшло в історію авторського права Америки як «закон Бухвальда».

Деталі цієї справи, що отримав назву «Buchwald vs Paramount», були описані в вийшла в 1992 році книзі «Fatal Subtraction: The Inside Story of Buchwald v. Paramount» (автори — представляв інтереси Бухвальда в суді Пірс О'Доннелл і репортер «Los Angeles Times» Денніс Макдугал).

Примітки

  1. http://www.nytimes.com/2007/01/18/washington/17cnd-buchwald.html
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #119313529 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  7. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  8. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Art Artur Buhvald angl Arthur Buchwald 20 zhovtnya 1925 19251020 Nyu Jork SShA 17 sichnya 2007 Vashington amerikanskij zhurnalist i pismennik satirik kolumnist The Washington Post laureat Pulitcerivskoyi premiyi Art Buhvaldangl Arthur BuchwaldNarodivsya20 zhovtnya 1925 1925 10 20 2 3 Maunt Vernon Nyu Jork Vestchester Nyu Jork SShAPomer17 sichnya 2007 2007 01 17 1 2 81 rik Vashington SShA 5 nirkova nedostatnistKrayina SShADiyalnistkolumnist eseyist pismennik scenarist zhurnalist dramaturgAlma materd d i dZnannya movfrancuzka i anglijska 7 UchasnikDruga svitova vijnaChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv ta literaturiZhanrsatiraU shlyubi zd 8 Nagorodid 1982 d 1989 d 1993 dIMDbID 0118290 Mediafajli u VikishovishiSim ya Ditinstvo i yunistNarodivsya v yevrejskij rodini vihidciv z Polshi ta Avstro Ugorshini yaki priyihali v SShA v 1914 roci Mati Buhvalda Gelen Klajnberger nezabarom pislya jogo narodzhennya bula pomishena v psihiatrichnu likarnyu Buhvald tak zhodnogo razu i ne pobachiv yiyi hocha vona prozhila she 35 rokiv Batko majbutnogo pismennika Dzhozef Jozef Buhvald buv manufakturnikom firanok Pislya pochatku Velikoyi depresiyi koli biznes batka zanepav malenkogo Artura viddali v yevrejskij dityachij pritulok v Nyu Jorku v sim yi krim nogo bulo she tri ditini dochki Elis Edit i Doris Buhvald zminiv kilka pritulkiv poki v 5 richnomu vici ne vozz yednavsya z sim yeyu yaka zhila todi v nyu jorkskomu rajoni Kvins Ne zakinchivshi shkolu v 17 rokiv Buhvald vtik z domu i zavishivshi svij vik zapisavsya v korpus morskih pihotinciv Sluzhiv z zhovtnya 1942 po zhovten 1945 roku dva roki jogo sluzhbi projshli v rajoni Tihookeanskogo teatru vijskovih dij Zvilnivsya z armiyi v zvanni serzhanta Nezabarom Buhvald vstupiv do Universitetu Pivdennoyi Kaliforniyi v Los Andzhelesi Tam vin vpershe probuye sebe v zhurnalistici redaguye zhurnal studmistechka Wampus a takozh pishe dlya universitetskoyi gazeti Daily Virus U 1948 roci pokinuv navchannya i poyihav u Parizh de pracyuvav korespondentom zhurnalu Variety a v sichni 1949 roku opublikuvav pershu kolonku v yevropejskij versiyi gazeti New York Herald Tribune Zhurnalistska kar yera Povernennya v SShAU listopadi 1952 roku v New York Herald Tribune bula opublikovana stattya Buhvalda v yakij vin rozpovidav francuzam pro Den podyaki How to Explain Thanksgiving to the French Kolonka mala takij uspih sho zgodom peredrukovuvalasya v gazeti shorichno Svoyim krashim materialom vvazhav stattyu i sam Buhvald V kinci 50 h rokiv yedinij iz usih zhurnalistiv Buhvald vzyav interv yu u majbutnogo serzhanta Elvisa Presli yakij provodiv u Parizhi vihidni pid chas sluzhbi v armiyi vijskova chastina Presli bula rozkvartirovana v Nimechchini Spogadi pro ce zgodom uvijshli do knigi I ll Always Have Paris V kinci 1957 roku pro Buhvalda zagovorili pislya togo yak vin nadrukuvav kolonku de v zhartivlivij formi zobraziv pres konferenciyu Dzhima Hogerti yakij obijmav posadu pres sekretarya prezidenta Duajta Ejzenhauera Na batkivshinu Art Buhvald povernuvsya v 1963 roci z druzhinoyu i troma usinovlenimi z riznih pritulkiv v Irlandiyi Portugaliyi ta Franciyi ditmi U SShA vin pochav pracyuvati v gazeti The Washington Post Osnovni problemi sho hvilyuvali jogo politika ta suspilstvo ale za svidchennyami znali jogo lyudej aforizm vin mig pridumati na bud yaku temu Za svoye zhittya Buhvald napisav ponad 8000 kolonok prichomu v 60 ti 80 ti roki yih peredrukovuvalo blizko 550 vidan po vsomu svitu vklyuchayuchi zasnovane Gorkim radyanske vidannya Za kordonom a takozh gazetu Pravda Vlitku 1988 roku Buhvald u skladi delegaciyi amerikanskih satirikiv vidvidav Radyanskij Soyuz Vin pobuvav u Moskvi j Leningradi spilkuvavsya z radyanskimi satirikami Mihajlom Zhvaneckim Grigoriyem Gorinim Arkadiyem Arkanova Oleksiyem P yanova ta in Ostannij zgodom opublikuvav stattyu Buhvalda Vi stali inshimi zagolovok pridumanij osobisto Buhvaldom pro vizit satirika v SRSR Na pochatku 2007 roku P yanov pidgotuvav dlya Literaturnoyi gazeti naris spogadiv pro ti dni vzhe koli material buv gotovij do druku stalo vidomo pro smert Buhvalda U 1993 i 1995 rokah Buhvald predstaviv publici dvi knigi spogadiv Leaving home i i ll always have Paris Pislya cogo pro nogo zagovorili ne tilki yak pro kolumnista ale i yak pro pismennika 3 lipnya 1994 roku pislya vazhkoyi hvorobi pomerla druzhina Buhvalda Enn Makgerri Buhvald z yakoyu voni rozluchilisya pislya 40 rokiv shlyubu v 1992 roci Sam vin u 2000 roci perenis insult i bilshe dvoh misyaciv prolezhav u likarni ale potim zmig povernutisya do roboti Vsogo Buhvald vipustiv blizko soroka knig i tvoriv krim publicistiki z pid jogo pera vijshli zokrema scenarij do filmu Chas rozvag Playtime Zhaka Tati anglijski dialogi 1967 a takozh satirichna p yesa Sheep on the runway postavlena na Brodveyi v 1970 roci j todi zh perekladena v SRSR Hvoroba i nespodivane zcilennya SmertU lyutomu 2006 roku Buhvald poproshavsya z chitachami zayavivshi sho u nogo zahvoryuvannya nirok i za ocinkoyu likariv zhiti jomu zalishilosya paru tizhniv Odnak cherez kilka misyaciv vin nespodivano oduzhav i povernuvsya z gospisu dodomu U svoyij novij kolonci v travni vin rozpoviv sho z yakoyis prichini yaku ne mozhut poyasniti navit mediki jogo nirki znovu zapracyuvali 7 listopada 2006 roku Buhvald predstaviv publici ostannyu prizhittyevu knigu Rano proshatisya angl Too soon to say good bye de u vlastivomu jomu ironichnomu stili opisuvav natovpi druziv yaki prihodili do nogo poproshatisya i rezyumuvav nikoli ne dumav sho vmirati tak veselo Buhvald pomer 17 sichnya 2007 roku v budinku svogo sina u Vashingtoni Pislya smerti satirika gazeta Vashington post dlya yakoyi vin pisav kolonki protyagom bilsh nizh soroka rokiv opublikuvala jogo proshalnu stattyu Good bye my friends Takozh v interneti z yavivsya videorolik v yakomu Buhvald sam ogoloshuvav pro svoyu smert Bagatorichnij dekan fakultetu zhurnalistiki MDU Yasen Zasurskij u zv yazku z konchinoyu Buhvalda zayaviv Ce bula chudova lyudina i prekrasnij publicist vin gostro i cikavo pisav pro amerikanski problemi Buhvald vs Paramount U 1990 roci Buhvald podav u sud na Paramount Pictures u zv yazku z tim sho v osnovu znyatoyi v 1988 roci na kinostudiyi kartini Poyizdka v Ameriku z Eddi Merfi u golovnij roli lyagla pridumana ranishe Buhvaldom istoriya Proces buv zhurnalistom vigranij studiya bula zmushena viplatiti jomu 900 tisyach dolariv Z tih pir kinostudiyi vzyali za pravilo vklyuchati v svoyi kontrakti zasterezhennya sho originalni ideyi storonnih avtoriv oplati ne pidlyagayut Ce posilannya uvijshlo v istoriyu avtorskogo prava Ameriki yak zakon Buhvalda Detali ciyeyi spravi sho otrimav nazvu Buchwald vs Paramount buli opisani v vijshla v 1992 roci knizi Fatal Subtraction The Inside Story of Buchwald v Paramount avtori predstavlyav interesi Buhvalda v sudi Pirs O Donnell i reporter Los Angeles Times Dennis Makdugal Primitkihttp www nytimes com 2007 01 18 washington 17cnd buchwald html Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 119313529 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 CONOR Sl d Track Q16744133 Find a Grave 1996 d Track Q63056

Дата публікації:
Топ