Саїдбей Арсанбекович Арса́нов (нар. 2 жовтня 1889, Нові Атаги — пом. 12 липня 1968) — чеченський радянський письменник; член Спілки письменників СРСР з 1935 року.
Арсанов Саїдбей Арсанбекович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 2 жовтня 1889 Нові Атаги, Шалінський район, СРСР | |||
Помер | 12 липня 1968 (78 років) | |||
Діяльність | письменник | |||
Alma mater | Санкт-Петербурзький політехнічний інститут[d] | |||
Мова творів | чеченська і російська | |||
Роки активності | з 1926 | |||
Жанр | оповідання, повість і роман | |||
Членство | СП СРСР і d | |||
Партія | РКП(б) | |||
Учасник | Громадянська війна в Росії | |||
| ||||
Біографія
Народився 2 жовтня 1889 року в селі Нових Атагах (нині Шалінський район, Чечня, Російська Федерація) в сім'ї селянина-батрака. Закінчив 4-класне училище у Владикавказі і у 1907 році став копіювальником креслярської будівельної контори у місті Баку. Потім працював у містах Владикавказі, Одесі. У 1910 році поступив до Політехнічного інституту в Санкт-Петербурзі, давав приватні уроки. Того ж року, за участь у політичній демонстрації в Санкт-Петербурзі, був заарештований і засланий до Вятської губернії, звідки втік і емігрував до Німеччини, декілька років працював монтером і слюсарем на одному з машинобудівних заводів.
Повернувся до Росії під час Першої світової війни. У 1919 році на Далекому Сході брав участь у боротьбі проти загонів адмірала Колчака.
З 1921 року перебував різних посадах у партійних, радянських і господарських органах. Працював завідувачем агітпропу Чеченського оргбюро РКП(б), завідувачем культпропотділу обкому партії. Член РКП(б) з 1924 року. 1925 року заснував першу чеченську газету . З 1926 по 1930 рік обіймав посаду уповноваженого представника Чечні при Президії ВЦВК у Москві. 1930 року став творцем Грозненської асоціації пролетарських письменників.
З 1933 по 1935 рік працював на Колимі. У 1935 році повернувся до Чечні, де до жовтня 1937 року очолював . 1937 року репресований.
Після звільнення висланий до Казахстану, де проживала його вислана сім'я. 1957 року повернувся до Чечні, і того ж року став головою . У 1958 році обраний депутатом 2-го скликання. У березні 1959 року вийшов на пенсію. Помер 12 липня 1968 року.
Творчість
Літературну діяльність розпочав у 1924 році. Писав російською мовою. У газетах «Радянський Південь» та «Известия» друкувалися його оповідання та невеликі статті. У 1930 році журнал «Революція та горець» опублікував глави з його роману «Два покоління». У 1931 році роман був виданий чеченською мовою.
У 1956 році у Алма-Аті у Казахському державному видавництві вийшов його роман «Коли пізнається дружба». У 1965 році видав книгу «Срібна посмішка», що складається з нарисів та оповідань.
Примітки
- Арсанов Саид-Бей Арсанбекович / Город Грозный.(рос.)
- Арсанов Саидбей Арсанович / Молодая гвардия.(рос.)
Література
- Арсанов Саидбей Арсанбекович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Арсанов Саидбей Арсанбекович // Литературный энциклопедический словарь / под общ. ред. В. М. Кожевникова и . — Москва : Советская энциклопедия, 1987. — С. 547.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sayidbej Arsanbekovich Arsa nov nar 2 zhovtnya 1889 Novi Atagi pom 12 lipnya 1968 chechenskij radyanskij pismennik chlen Spilki pismennikiv SRSR z 1935 roku Arsanov Sayidbej ArsanbekovichNarodivsya2 zhovtnya 1889 1889 10 02 Novi Atagi Shalinskij rajon SRSRPomer12 lipnya 1968 1968 07 12 78 rokiv DiyalnistpismennikAlma materSankt Peterburzkij politehnichnij institut d Mova tvorivchechenska i rosijskaRoki aktivnostiz 1926Zhanropovidannya povist i romanChlenstvoSP SRSR i dPartiyaRKP b UchasnikGromadyanska vijna v RosiyiBiografiyaNarodivsya 2 zhovtnya 1889 roku v seli Novih Atagah nini Shalinskij rajon Chechnya Rosijska Federaciya v sim yi selyanina batraka Zakinchiv 4 klasne uchilishe u Vladikavkazi i u 1907 roci stav kopiyuvalnikom kreslyarskoyi budivelnoyi kontori u misti Baku Potim pracyuvav u mistah Vladikavkazi Odesi U 1910 roci postupiv do Politehnichnogo institutu v Sankt Peterburzi davav privatni uroki Togo zh roku za uchast u politichnij demonstraciyi v Sankt Peterburzi buv zaareshtovanij i zaslanij do Vyatskoyi guberniyi zvidki vtik i emigruvav do Nimechchini dekilka rokiv pracyuvav monterom i slyusarem na odnomu z mashinobudivnih zavodiv Povernuvsya do Rosiyi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni U 1919 roci na Dalekomu Shodi brav uchast u borotbi proti zagoniv admirala Kolchaka Z 1921 roku perebuvav riznih posadah u partijnih radyanskih i gospodarskih organah Pracyuvav zaviduvachem agitpropu Chechenskogo orgbyuro RKP b zaviduvachem kultpropotdilu obkomu partiyi Chlen RKP b z 1924 roku 1925 roku zasnuvav pershu chechensku gazetu Z 1926 po 1930 rik obijmav posadu upovnovazhenogo predstavnika Chechni pri Prezidiyi VCVK u Moskvi 1930 roku stav tvorcem Groznenskoyi asociaciyi proletarskih pismennikiv Z 1933 po 1935 rik pracyuvav na Kolimi U 1935 roci povernuvsya do Chechni de do zhovtnya 1937 roku ocholyuvav 1937 roku represovanij Pislya zvilnennya vislanij do Kazahstanu de prozhivala jogo vislana sim ya 1957 roku povernuvsya do Chechni i togo zh roku stav golovoyu U 1958 roci obranij deputatom 2 go sklikannya U berezni 1959 roku vijshov na pensiyu Pomer 12 lipnya 1968 roku TvorchistLiteraturnu diyalnist rozpochav u 1924 roci Pisav rosijskoyu movoyu U gazetah Radyanskij Pivden ta Izvestiya drukuvalisya jogo opovidannya ta neveliki statti U 1930 roci zhurnal Revolyuciya ta gorec opublikuvav glavi z jogo romanu Dva pokolinnya U 1931 roci roman buv vidanij chechenskoyu movoyu U 1956 roci u Alma Ati u Kazahskomu derzhavnomu vidavnictvi vijshov jogo roman Koli piznayetsya druzhba U 1965 roci vidav knigu Sribna posmishka sho skladayetsya z narisiv ta opovidan PrimitkiArsanov Said Bej Arsanbekovich Gorod Groznyj ros Arsanov Saidbej Arsanovich Molodaya gvardiya ros LiteraturaArsanov Saidbej Arsanbekovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Arsanov Saidbej Arsanbekovich Literaturnyj enciklopedicheskij slovar pod obsh red V M Kozhevnikova i Moskva Sovetskaya enciklopediya 1987 S 547 ros