Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ars nova Арс но ва лат нова техніка композиції нове мистецтво музики період в історії західноєвропейської головним чином

Арс нова

Арс нова

Ars nova, Арс но́ва (лат. нова техніка [композиції], нове мистецтво [музики]) — період в історії західноєвропейської (головним чином, французької та італійської) музики. Приблизно збігається з XIV століттям.

image
Список Ars Nova Філіппа де Вітрі з фрагментами «вітрійського» нотного запису

Загальна характеристика

Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (травень 2012)

Найважливіші представники Арс нова у Франції — Філіпп де Вітрі і Гійом де Машо, в Італії — . У такому значенні термін вперше було використано І. Вольфом в його «Історії мензуральної нотації» (1904).

У вузькому сенсі Ars nova — спосіб нотного запису, запропонований Філіпом де Вітрі (1291—1361) у трактаті «Ars Nova», що надав композиторам нові можливості запису тривалостей нот і ритму, невідомі в попередній техніці багатоголосої композиції, Ars antiqua. Вже в епоху раннього Відродження словами Ars nova стали позначати французький і італійський репертуар XIV століття взагалі, протиставивши його багатоголоссю XII–XIII століть.

Книга Вітрі, що вийшла у світ між 1320 та 1325, в наступні десятиліття мала значний вплив на французьких авторів. Окрім трактату Вітрі збереглися трактати учнів його школи. Ймовірно, що твір Вітрі спочатку складався з двох частин, і перша з них, що описує стару мензуральну школу, остаточно втрачена. Списки другої частини, власне Ars nova, мають прогалини, які намагалися заповнити редактори XIX століття. Головні і безперечні новації Вітрі, що збереглися у всіх конспектах, — поєднання подвійного і потрійного поділу нот і системи запису тривалості кожної ноти.

Крім того, Вітрі приписують близько десяти мотетів, більшою частиною, ізоритмічних.

Ранні твори Ars nova не визнавав папа Іван XXII. Натомість його наступник, Климент VI, навпаки, підтримував «нову» школу.

Окрім Гійома де Машо і Франческо Ландіні до напрямку Ars nova належали флорентійці Джованні да Каш'я, Герарделло, Лоренцо, Донато, Якопо Болонський, Бартоліні Падуанський, Магістр П'єро. Значна частина творів періоду анонімна.

Арс нова — час появи перших багатоголосих мес (на стандартний повний текст ординарія). І все ж основні музично-поетичні шедеври періоду зосереджені в області світської музики. Центральні за значенням жанри музики Ars nova у Франції — мотет, рондó, віреле, балада; в Італії — мадригал, каччіа, баллата.

Твори після смерті Машо і Ландіні (кінця XIV і початку XV століть, переважно французькі), що відрізняються винятковою вишуканістю нотації, ритміки і гармонії, виділяють в окремий період Ars subtilior (термін запропоновано в 1960 році Урсулою Гюнтер) і розглядають як феномен музичного маньєризму.

Серед основних особливостей музичного мистецтва цієї доби — використання народнопісенних і танцювальних мотивів, тенденція до використання усіх звукових можливостей багатоголосся, поступова кристалізація тематизму та пронизування тематичними поспівками усіх голосів. Особливо новаторською стала увага композиторів до одночасного звучання акордових «вертикалей». Саме в добу Арс Нова ці вертикалі перестали сприйматись ізольовано і чим далі, тим більше сприймались з точки зору їх ладово-функціонального зв'язку.

деякі західні музикознавці (особливо англомовні) термін Arsnova відносять тільки до Франції XIV століття, а  муз культуру Італії більш нейтрально називають «музикою Треченто», тим самим виключаючи естетичну її оцінку та зв'язки з французькими «нововведеннями». Самі ж італійці розглядають Arsnova в Італії як частину музично-естетичного та техніко-композиційного тренду, загального для Франції та Італії.

В образотворчому мистецтві

В історії образотворчого мистецтва Ars nova — термін, яким позначаються витоки та початковий період Північного Відродження у живописі XV століття.

Література

  • Р. Поспелова. Трактат, давший имя эпохе: «Ars nova» Филиппа де Витри [ 5 грудня 2011 у Wayback Machine.] // «Старинная музыка», № 1, 1999
  • М. Сапонов. «Стройные формой любовные песни…» Манифест эпохи Ars Nova [ 30 грудня 2008 у Wayback Machine.] // «Старинная музыка», № 4 (10), 2000
  • Earp, Lawrence (1995). «Ars nova [ 26 червня 2014 у Wayback Machine.]». In Medieval France: An Encyclopedia, edited by William W. Kibler, Grover A. Zinn, Lawrence Earp, and John Bell Henneman, Jr., 72-73. Garland Reference Library of the Humanities 932; Garland Encyclopedias of the Middle Ages 2. New York: Garland Publishers. .
  • Fallows, David. (2001). «Ars nova». The New Grove Dictionary of Music and Musicians, second edition, edited by and . London: Macmillan Publishers.
  • Fuller, Sarah (1985—1986). «A Phantom Treatise of the Fourteenth Century? The Ars Nova». The Journal of Musicology 4, no. 1 (Winter): 23-50.
  • Gleason, Harold, and Warren Becker (1986). Music in the Middle Ages and Renaissance. Music Literature Outlines Series 1. Bloomington, Indiana: Frangipani Press.
  • Hoppin, Richard H. (1978). Medieval Music. New York: W. W. Norton & Co.
  • Leech-Wilkinson, Daniel (1990). «Ars Antiqua—Ars Nova—Ars Subtilior». In Antiquity and the Middle Ages: From Ancient Greece to the 15th Century, edited by James McKinnon, 218-40. Man and Music. London: Macmillan Publishers. (cased); (pbk).
  • Schrade, Leo (1956). «Philippe de Vitry: Some New Discoveries». The Musical Quarterly 42, no. 3 (July): 330-54.
  • Snellings, Dirk (2003). «» (retrieved on 2008-06-14), translated by Stratton Bull, 12. CD Booklet CAPI 2003.

Примітки

  1. Wolf J. Geschichte der Mensural-Notation von 1250—1460. Leipzig, 1904
  2. Гращенков В. Н. Портрет в итальянской живописи Раннего Возрождения. М., 1996. C. 44

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ars nova Ars no va lat nova tehnika kompoziciyi nove mistectvo muziki period v istoriyi zahidnoyevropejskoyi golovnim chinom francuzkoyi ta italijskoyi muziki Priblizno zbigayetsya z XIV stolittyam Spisok Ars Nova Filippa de Vitri z fragmentami vitrijskogo notnogo zapisuZagalna harakteristikaCya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad traven 2012 Najvazhlivishi predstavniki Ars nova u Franciyi Filipp de Vitri i Gijom de Masho v Italiyi U takomu znachenni termin vpershe bulo vikoristano I Volfom v jogo Istoriyi menzuralnoyi notaciyi 1904 U vuzkomu sensi Ars nova sposib notnogo zapisu zaproponovanij Filipom de Vitri 1291 1361 u traktati Ars Nova sho nadav kompozitoram novi mozhlivosti zapisu trivalostej not i ritmu nevidomi v poperednij tehnici bagatogolosoyi kompoziciyi Ars antiqua Vzhe v epohu rannogo Vidrodzhennya slovami Ars nova stali poznachati francuzkij i italijskij repertuar XIV stolittya vzagali protistavivshi jogo bagatogolossyu XII XIII stolit Kniga Vitri sho vijshla u svit mizh 1320 ta 1325 v nastupni desyatilittya mala znachnij vpliv na francuzkih avtoriv Okrim traktatu Vitri zbereglisya traktati uchniv jogo shkoli Jmovirno sho tvir Vitri spochatku skladavsya z dvoh chastin i persha z nih sho opisuye staru menzuralnu shkolu ostatochno vtrachena Spiski drugoyi chastini vlasne Ars nova mayut progalini yaki namagalisya zapovniti redaktori XIX stolittya Golovni i bezperechni novaciyi Vitri sho zbereglisya u vsih konspektah poyednannya podvijnogo i potrijnogo podilu not i sistemi zapisu trivalosti kozhnoyi noti Krim togo Vitri pripisuyut blizko desyati motetiv bilshoyu chastinoyu izoritmichnih Ranni tvori Ars nova ne viznavav papa Ivan XXII Natomist jogo nastupnik Kliment VI navpaki pidtrimuvav novu shkolu Okrim Gijoma de Masho i Franchesko Landini do napryamku Ars nova nalezhali florentijci Dzhovanni da Kash ya Gerardello Lorenco Donato Yakopo Bolonskij Bartolini Paduanskij Magistr P yero Znachna chastina tvoriv periodu anonimna Ars nova chas poyavi pershih bagatogolosih mes na standartnij povnij tekst ordinariya I vse zh osnovni muzichno poetichni shedevri periodu zoseredzheni v oblasti svitskoyi muziki Centralni za znachennyam zhanri muziki Ars nova u Franciyi motet rondo virele balada v Italiyi madrigal kachchia ballata Tvori pislya smerti Masho i Landini kincya XIV i pochatku XV stolit perevazhno francuzki sho vidriznyayutsya vinyatkovoyu vishukanistyu notaciyi ritmiki i garmoniyi vidilyayut v okremij period Ars subtilior termin zaproponovano v 1960 roci Ursuloyu Gyunter i rozglyadayut yak fenomen muzichnogo manyerizmu Sered osnovnih osoblivostej muzichnogo mistectva ciyeyi dobi vikoristannya narodnopisennih i tancyuvalnih motiviv tendenciya do vikoristannya usih zvukovih mozhlivostej bagatogolossya postupova kristalizaciya tematizmu ta pronizuvannya tematichnimi pospivkami usih golosiv Osoblivo novatorskoyu stala uvaga kompozitoriv do odnochasnogo zvuchannya akordovih vertikalej Same v dobu Ars Nova ci vertikali perestali sprijmatis izolovano i chim dali tim bilshe sprijmalis z tochki zoru yih ladovo funkcionalnogo zv yazku deyaki zahidni muzikoznavci osoblivo anglomovni termin Arsnova vidnosyat tilki do Franciyi XIV stolittya a muz kulturu Italiyi bilsh nejtralno nazivayut muzikoyu Trechento tim samim viklyuchayuchi estetichnu yiyi ocinku ta zv yazki z francuzkimi novovvedennyami Sami zh italijci rozglyadayut Arsnova v Italiyi yak chastinu muzichno estetichnogo ta tehniko kompozicijnogo trendu zagalnogo dlya Franciyi ta Italiyi V obrazotvorchomu mistectviV istoriyi obrazotvorchogo mistectva Ars nova termin yakim poznachayutsya vitoki ta pochatkovij period Pivnichnogo Vidrodzhennya u zhivopisi XV stolittya LiteraturaR Pospelova Traktat davshij imya epohe Ars nova Filippa de Vitri 5 grudnya 2011 u Wayback Machine Starinnaya muzyka 1 1999 M Saponov Strojnye formoj lyubovnye pesni Manifest epohi Ars Nova 30 grudnya 2008 u Wayback Machine Starinnaya muzyka 4 10 2000 Earp Lawrence 1995 Ars nova 26 chervnya 2014 u Wayback Machine In Medieval France An Encyclopedia edited by William W Kibler Grover A Zinn Lawrence Earp and John Bell Henneman Jr 72 73 Garland Reference Library of the Humanities 932 Garland Encyclopedias of the Middle Ages 2 New York Garland Publishers ISBN 978 0 8240 4444 2 Fallows David 2001 Ars nova The New Grove Dictionary of Music and Musicians second edition edited by and London Macmillan Publishers Fuller Sarah 1985 1986 A Phantom Treatise of the Fourteenth Century The Ars Nova The Journal of Musicology 4 no 1 Winter 23 50 Gleason Harold and Warren Becker 1986 Music in the Middle Ages and Renaissance Music Literature Outlines Series 1 Bloomington Indiana Frangipani Press ISBN 0 89917 034 X Hoppin Richard H 1978 Medieval Music New York W W Norton amp Co ISBN 0 393 09090 6 Leech Wilkinson Daniel 1990 Ars Antiqua Ars Nova Ars Subtilior In Antiquity and the Middle Ages From Ancient Greece to the 15th Century edited by James McKinnon 218 40 Man and Music London Macmillan Publishers ISBN 0 333 51040 2 cased ISBN 0 333 53004 7 pbk Schrade Leo 1956 Philippe de Vitry Some New Discoveries The Musical Quarterly 42 no 3 July 330 54 Snellings Dirk 2003 retrieved on 2008 06 14 translated by Stratton Bull 12 CD Booklet CAPI 2003 PrimitkiWolf J Geschichte der Mensural Notation von 1250 1460 Leipzig 1904 Grashenkov V N Portret v italyanskoj zhivopisi Rannego Vozrozhdeniya M 1996 C 44

Дата публікації:
Топ