Ізоритмія (нім. Isorhythmie) — техніка композиції в багатоголосній музиці XIV–XV століть, що виражається в остинатному проведенні ритму, незалежного від звуковисотної лінії. Термін введений в 1904 р. Фрідріхом Людвігом. Повторювана (як правило, в тенорі) ритмічна фігура називається тáлья (від пізньолат.Talea- «відрізок»), повторювана мелодія — кóльор (пізньолат. значення слова color- «орнаментальне повторення»). Види співвідношень тальї і кольору різноманітні. Найтиповіший випадок, коли на одне проведення кольору припадає 3–4 тальї. У складніших випадках синхронізації (2 кольори на 3 тальї, 3 кольори на 4 тальї) сенс комбінаційної гри (автономного) ритму і (автономної) мелодії в тому, що тривалості тальї при поновленні щоразу припадають на різні висóти.
В історії науки першим, хто коротко описав техніку ізоритмії і вжив основні терміни, був (або учень його школи), в трактаті «Libellus cantus mensurabilis» («Книжка про мензуральну музику», бл. 1340). Перші яскраві художні зразки ізоритмії знаходяться у мотетах Філіпа де Вітрі. У творчості Ґійома де Машо ізоритмія досягла вершини розвитку — вона застосовується в частинах Kyrie, Sanctus, Agnus, Ite меси «Нотр-Дам», в гокеті «Давид», навіть у пісенних жанрах (панізоритмія в баладі «S'Amours ne fait par»). У більшості мотетів Машо ізоритмія має формотворне значення.
Виключна різноманітність в «ізоритмічній формі» (термін М. А. Сапонова) досягається вишуканими прийомами ритмічного та мелодичного варіювання, в тому числі типові ритмічне зменшення тальї (дімінуція) до кінця твори, зазвичай досягається шляхом зміна мензури і темпус. У , Дж. Данстейбла, Ґ. Дюфаї і в багатьох безіменних творах ізоритмія відзначається переважно у мотеті.
У п'єсах французького рукопису (Bibl. Capitolare, 115) 2-ї половини XIV століття, у Машо (у мотеті № 13) і французьких композиторів періоду Ars subtilior («A virtutis/Ergo beata/Benedicta filia» Жана Сезарії) зустрічається так звана тотальна ізоритмія, коли всі голоси багатоголосого цілого мають свої тальї (В. Апель назвав цей вид техніки «панізоритмією»).
Ізоритмія, як один з принципів композиційної обробки зустрічається в XVI столітті (наприклад, у мотеті Жоскена Депре і А. Вілларта). Ізоритмія як техніка композиції зрідка зустрічається в музичних творах XX століття, наприклад, у Арво Пярта.
Література
- Encyklopedia Muzyki, red. A. Chodkowski, Warszawa, PWN, 2001 .
- Hoppin, Richard H. Medieval Music, New York, W.W. Norton & Co, 1978 .* Ludwig F. Die 50 Beispiele Coussemaker's aus der Handschrift von Montpellier // Sammelbände der internationalen musikforschenden Gesellschaft, Jg.V (1903–4).
- Dammann R. Spätformen der isorhythmischen Motette im 16. Jahrhundert // Archiv für Musikwissenschaft, Jg. 10 (1953).
- Apel W. Remarks about the isorhythmic motet // L'Ars Nova: Les Colloques de Wégimont II, 1955. Paris, 1959.
- Сапонов М.А. Мензуральная ритмика и её апогей в творчестве Гильома де Машо // Проблемы музыкального ритма. Москва, 1978.
- Apel W. Die Notation der polyphonen Musik. Leipzig, 1981.
- Сухомлин И. Техника изоритмии: теория, история // Проблемы теории зап.-евр. музыки (XII—XVII вв.). Москва, 1983.
- Leech-Wilkinson D. Compositional Techniques in the Four-Part Isorythmic Motets of Philippe de Vitry and His Contemporaries. 2 vols. New York and London, 1989.
- Lütteken L. Guillaume Dufay und die isorhythmische Motette. Hamburg, 1993.
- Ars practica mensurabilis cantus <…> ed. Ch. Berktold // Veröffentlichungen der Musikhistorischen Kommission. Bd 14. München, 1999.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izoritmiya nim Isorhythmie tehnika kompoziciyi v bagatogolosnij muzici XIV XV stolit sho virazhayetsya v ostinatnomu provedenni ritmu nezalezhnogo vid zvukovisotnoyi liniyi Termin vvedenij v 1904 r Fridrihom Lyudvigom Povtoryuvana yak pravilo v tenori ritmichna figura nazivayetsya talya vid piznolat Talea vidrizok povtoryuvana melodiya kolor piznolat znachennya slova color ornamentalne povtorennya Vidi spivvidnoshen talyi i koloru riznomanitni Najtipovishij vipadok koli na odne provedennya koloru pripadaye 3 4 talyi U skladnishih vipadkah sinhronizaciyi 2 kolori na 3 talyi 3 kolori na 4 talyi sens kombinacijnoyi gri avtonomnogo ritmu i avtonomnoyi melodiyi v tomu sho trivalosti talyi pri ponovlenni shorazu pripadayut na rizni visoti Izoritmichnij tenor z pershoyi chastini Kyrie eleison mesi Notr Dam Gijoma de Masho 1360 Zvuchannya 28 not rozpodilyayetsya na chotirinotnij shablon talea yakij povtoryuyetsya sim raziv V istoriyi nauki pershim hto korotko opisav tehniku izoritmiyi i vzhiv osnovni termini buv abo uchen jogo shkoli v traktati Libellus cantus mensurabilis Knizhka pro menzuralnu muziku bl 1340 Pershi yaskravi hudozhni zrazki izoritmiyi znahodyatsya u motetah Filipa de Vitri U tvorchosti Gijoma de Masho izoritmiya dosyagla vershini rozvitku vona zastosovuyetsya v chastinah Kyrie Sanctus Agnus Ite mesi Notr Dam v goketi David navit u pisennih zhanrah panizoritmiya v baladi S Amours ne fait par U bilshosti motetiv Masho izoritmiya maye formotvorne znachennya Viklyuchna riznomanitnist v izoritmichnij formi termin M A Saponova dosyagayetsya vishukanimi prijomami ritmichnogo ta melodichnogo variyuvannya v tomu chisli tipovi ritmichne zmenshennya talyi diminuciya do kincya tvori zazvichaj dosyagayetsya shlyahom zmina menzuri i tempus U Dzh Danstejbla G Dyufayi i v bagatoh bezimennih tvorah izoritmiya vidznachayetsya perevazhno u moteti U p yesah francuzkogo rukopisu Bibl Capitolare 115 2 yi polovini XIV stolittya u Masho u moteti 13 i francuzkih kompozitoriv periodu Ars subtilior A virtutis Ergo beata Benedicta filia Zhana Sezariyi zustrichayetsya tak zvana totalna izoritmiya koli vsi golosi bagatogolosogo cilogo mayut svoyi talyi V Apel nazvav cej vid tehniki panizoritmiyeyu Izoritmiya yak odin z principiv kompozicijnoyi obrobki zustrichayetsya v XVI stolitti napriklad u moteti Zhoskena Depre i A Villarta Izoritmiya yak tehnika kompoziciyi zridka zustrichayetsya v muzichnih tvorah XX stolittya napriklad u Arvo Pyarta Strukturna shema tenoru u piznoserednovichnomu moteti Sub Arturo plebs sho mistit trirazovu zmenshennya Kolor skladayetsya z 24 lyung 48 taktiv u suchasnomu zapisi sho dilitsya na tri talyi Kolor povtoryuyetsya trichi shorazu v inshij menzuri Jogo trivalist zmenshuyetsya u proporciyi 9 6 4 Shema vkazuye a horalnij b tenor zapisanij menzuralnoyu notaciyeyu c chastkova transkripciya pochatku kozhnoyi z dev yati talij v suchasnij notaciyi LiteraturaEncyklopedia Muzyki red A Chodkowski Warszawa PWN 2001 ISBN 83 01 13410 0 Hoppin Richard H Medieval Music New York W W Norton amp Co 1978 ISBN 0 393 09090 6 Ludwig F Die 50 Beispiele Coussemaker s aus der Handschrift von Montpellier Sammelbande der internationalen musikforschenden Gesellschaft Jg V 1903 4 Dammann R Spatformen der isorhythmischen Motette im 16 Jahrhundert Archiv fur Musikwissenschaft Jg 10 1953 Apel W Remarks about the isorhythmic motet L Ars Nova Les Colloques de Wegimont II 1955 Paris 1959 Saponov M A Menzuralnaya ritmika i eyo apogej v tvorchestve Giloma de Masho Problemy muzykalnogo ritma Moskva 1978 Apel W Die Notation der polyphonen Musik Leipzig 1981 Suhomlin I Tehnika izoritmii teoriya istoriya Problemy teorii zap evr muzyki XII XVII vv Moskva 1983 Leech Wilkinson D Compositional Techniques in the Four Part Isorythmic Motets of Philippe de Vitry and His Contemporaries 2 vols New York and London 1989 Lutteken L Guillaume Dufay und die isorhythmische Motette Hamburg 1993 Ars practica mensurabilis cantus lt gt ed Ch Berktold Veroffentlichungen der Musikhistorischen Kommission Bd 14 Munchen 1999