Арпад Вейс угор Weisz Árpád 16 квітня 1896 Шольт 31 січня 1944 Освенцим угорський футболіст що грав на позиції нападника

Арпад Вейс (угор. Weisz Árpád, 16 квітня 1896, Шольт — 31 січня 1944, Освенцим) — угорський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Співавтор книги «Гра футбол».

Арпад Вейс

Особисті дані

Народження

16 квітня 1896

Шольт, Австро-Угорщина

Смерть

31 січня 1944 (47 років)

Освенцим, Третій Рейх

Громадянство

Угорщина

Позиція

фланговий півзахисник^[d]

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1919–1923		84	(11)
1923–1924		?	(?)
1924–1925	«Алессандрія»	?	(?)
1925–1926	«Інтернаціонале»	11	(3)

Національна збірна**

Роки	Збірна	І (г)
1922–1923	Угорщина	6	(0)

Тренерська діяльність***

Роки	Команда	Посада
1926	«Алессандрія»	(помічник)
1926–1928	«Інтернаціонале»
1929–1931	«Амброзіана»
1931–1932	«Барі»
1932–1934	«Амброзіана-Інтер»
1934–1935	«Новара»
1935–1938	«Болонья»
1938–1940	«Дордрехт»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 17 січня 2017.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 17 січня 2017.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Арпад Вейс у Вікісховищі

Клубна кар'єра

Арпад Вейс почав свою кар'єру у клубі як лівий нападник. У цьому клубі він грав разом із Ференцем Хірзером. Команда в ті роки була одним з лідерів угорського футболу, проте все ж скласти гідну конкуренцію МТК не могла.

У 1923 році Вейс поїхав до Чехословаччини у клуб з міста Брно. Склад «Маккабі» початку-середини 1920-х років складався переважно з угорських євреїв, що грали у своїй відокремленій лізі, яка складалася з команд, що знаходяться в кількох центральноєвропейських країнах. Клуб привертав до себе безліч гравців завдяки тому, що він був одним з небагатьох професійних клубів, де футболісти отримували за свою гру гроші. Клуб багато подорожував по Європі, проводячи виставкові матчі. Коли «Маккабі» проводив ігри в Італії, кількою гравців з клубу помітили місцеві клуби і запросили їх до себе, одним із запрошених став Вейс.

Вейс перейшов до «Падови», за яку відіграв один сезон (за іншими даними грав за «Алессандрію»), а потім в «Інтернаціонале», де завершив свою ігрову кар'єру через важку травму.

Виступи за збірну

1922 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 2 роки, провів у формі головної команди країни 6 матчів.

У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1924 року у Парижі, де, щоправда, на поле не виходив.

Кар'єра тренера

Свою тренерську кар'єру Вейс розпочав асистентом головного тренера «Алессандрії». А в 1926 році очолив міланський «Інтернаціонале». Вейс тренував «Інтер» протягом двох сезонів, але клуб знаходився в ті роки лише в середині таблиці. Проте саме при Вейсі в основному складі «Інтера» дебютував 17-річний Джузеппе Меацца. У 1928 році Вейс залишив команду на свого співвітчизника Йозефа Віолу, а сам поїхав у Південну Америку, де вивчав футбол в Аргентині й Уругваї. Після повернення в Італію, Вейс знову очолив «Інтер», що тоді вже називався «Амброзіана», і привів клуб до перемоги в чемпіонаті Італії сезону 1929/30. Цей сезон став першим в італійському футболі, який змінив назву ліг на Серії А, В та С і став проводитись без розподілу на підгрупи. У 1930 році Вейс довів «Інтер» до півфіналу кубка Мітропи, але в ньому клуб програв празькій «Спарті», а в чемпіонаті посів лише 5-е місце, після чого Вейс був звільнений.

Відразу після звільнення, Вейс очолив клуб «Барі», що тільки вийшов в Серію А. «Барі» виступав не дуже вдало, але все ж зайняв 16-е місце. Клуби, починаючи з 17-го місця вилітали з Серії А, тому «Барі» зберіг прописку у вищому італійському дивізіоні. А «Інтер», який звільнив Вейса, провів сезон невдало, і по його закінченні запросив спеціаліста назад. Вейс з «Амброзіаною» зміг зайняти 2-е місце в чемпіонаті і довести клуб до фіналу кубка Мітропи, де італійці програли віденській «Аустрії», за сумою двох матчів 2:3. Після цього Вейс був замінений на співвітчизника Дьюлу Фельдманна.

Після недовгої роботи з клубом Серії В «Новарою», Вейс очолив «Болонью». І якщо в перший сезон клуб опинився в середині таблиці, то в двох наступних «Болонья» вигравала чемпіонат. Але незважаючи на успіхи на внутрішній арені, в Кубку Мітропи «Болонья» двічі вилітала вже після першого туру змагання. Також великим успіхом була перемога у Виставковому кубку, в фіналі якого «Болонья» перемогла англійський «Челсі», з рахунком 4:1. У жовтні 1938 році Вейс був змушений покинути свою посаду: закон, виданий в Італії, забороняв працювати у футболі євреям.

У січні 1939 році Вейс, разом з сім'єю, побоюючись арешту, виїхав з Італії і переїхав спочатку у Париж, де безуспішно, протягом 3-х місяців, намагався знайти клуб, який погодився б, щоб його тренував єврей. А потім в Нідерланди, де він навесні 1939 року очолив місцевий «Дордрехт», з яким тренер спочатку зміг залишитися у вищому голландському дивізіоні, а потім зайняв найвище в історії клубу 5-те місце.

Після заняття Нідерландів німецькими військами життєві умови Вейса ставали все гірше, і 29 вересня 1941 року був виданий закон, що забороняє приймати на роботу євреїв, а також відвідувати їм стадіони, школи і ресторани, а також надсилати листи. Вейс хотів виїхати з Дордрехта, але це коштувало грошей, яких у сім'ї не було. А в серпні 1942 року він, разом з родиною був заарештований і направлений у концтабір Вестерборк, а через деякий час, 2 жовтня, його розділили з сім'єю і перевели в концтабір Освенцім, де він повинен був працювати на нацистський режим. 5 жовтня 1942 року, по прибутті в Освенцім, його дружина Олена (Ілона) Рекнітцер і обидві дитини Роберто (12 років) і Клара (8 років) були вбиті в газовій камері. Сам Вейс їх ненадовго пережив: він був знайдений мертвим вранці 31 січня 1944 року.

На честь пам'яті Вейса, в 2007 року директор італійського футбольного журналу «Guerin Sportivo» Маттео Марані, написав про нього книгу «Dallo scudetto ad Auschwitz» («Від скудетто до Аушвіцу»). 21 травня 2009 року 4-й щорічний футбольний юнацький «Турнір Пам'яті», що проходить у Римі і присвячений пам'яті жертвам голокосту 1939–1945 років був названий ім'ям Арпада Вейса

Статистика виступів

Статистика виступів за збірну

Статистика матчів і голів за збірну — Угорщина

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи
15/06/1922	Будапешт	Угорщина	1 – 1	Швейцарія	товариський матч	-
24/09/1922	Відень	Австрія	2 – 2	Угорщина	товариський матч	-
26/11/1922	Будапешт	Угорщина	1 – 2	Австрія	товариський матч	-
04/03/1923	Генуя	Італія	0 – 0	Угорщина	товариський матч	-
11/03/1923	Лозанна	Швейцарія	1 – 6	Угорщина	товариський матч	-
06/05/1923	Відень	Австрія	1 – 0	Угорщина	товариський матч	-
Усього		Матчів	6		Голів	0

Титули і досягнення

Чемпіон Італії (3):

«Амброзіана-Інтер»: 1929–1930

«Болонья»: 1935–1936, 1936–1937

Примітки

Статистика виступів у чемпіонаті Угорщини
Інший співавтор — Альдо Молінаро, передмова Вітторіо Поццо. Видана в 1930 році.
. Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 10 червня 2017.
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 січня 2017.
Dallo scudetto ad Auschwitz^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
Roma: Presentato il 4° Trofeo della Memoria Arpad Weisz ^{[недоступне посилання з травня 2019]}

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Арпад Вейс

Antal Zoltán — Hoffer József: Alberttől Zsákig, Budapest, Sportkiadó, 1968
Rejtő László — Lukács László — Szepesi György: Felejthetetlen 90 percek, Budapest, Sportkiadó, 1977,
Тренер-новатор на ім'я Арпад Вейс: від скудетто з Інтером до Освенціма. Football.ua. оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
Он раскрыл Меаццу, боролся с «Юве» и умер в Освенциме. Трагедия Арпада Вейса (російська) . UA.Tribuna.com. оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 11 квітня 2021.

[1] Статистика виступів у чемпіонаті Угорщини

[2] Інший співавтор — Альдо Молінаро, передмова Вітторіо Поццо. Видана в 1930 році.

[3] . Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 10 червня 2017.

[4] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 січня 2017.

[5] Dallo scudetto ad Auschwitz^{[недоступне посилання з лютого 2019]}

[6] Roma: Presentato il 4° Trofeo della Memoria Arpad Weisz ^{[недоступне посилання з травня 2019]}