Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
А́рнольд Бо́де (нім. Arnold Bode; 23 грудня 1900, Кассель — 3 жовтня 1977, Кассель) — німецький художник, живописець, дизайнер, університетський викладач та педагог.
| Арнольд Боде | ||||
|---|---|---|---|---|
| Arnold Bode | ||||
| Народження | 23 грудня 1900[1][2][…] Кассель, Гессен, Німеччина | |||
| Смерть | 3 жовтня 1977[1][2][…] (76 років) | |||
| Кассель, Гессен, ФРН | ||||
| Поховання | d | |||
| Країна |  Німеччина | |||
| Діяльність | художник, викладач університету, архітектор, педагог, куратор мистецької виставки, дизайнер, куратор | |||
| Працівник | d | |||
| Партія | Соціал-демократична партія Німеччини | |||
| Діти | d[4] | |||
| Нагороди | Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» | |||
| | ||||
 Арнольд Боде у Вікісховищі | ||||
Боде заснував documenta — світову виставку сучасного мистецтва, яка проходить в Касселі.
«... але ми думаємо, що можна спробувати щось нове» (Арнольд Боде 1964).
Біографія
1900–1933
Арнольд Боде був найстаршим з чотирьох синів Йоганни та Ніколауса Боде. Обидвоє батьків були родом з Айхсфельда та займались теслярством у північному районі міста, спеціалізуючись на виробництві меблів.
З 1907 по 1911 рік Боде відвідував народну школу, а з 1911 року — гімназію. У 1918 році він був призваний до армії у 17-річному віці. Військова служба Боде завершилась із закінченням Першої світової війни.
З 1919 по 1924 рік Боде вивчав живопис та графіку в Кассельській мистецькій академії. Своє навчання Боде закінчив у 1924 році, здавши державний екзамен як викладач рисунку. Його обрати Тео (1905) та Пауль Боде (1903–1978) були архітекторами та заснували своє архітектурне бюро в Касселі. Наймолодший брат Арнольда – Еґон – вивчився на інженера та теслю, а з 1936 року став співвласником батьківської фірми.
У 1925 році Боде здійснив навчальну поїздку в Францію, де вправлявся в рисунку у музеях Парижа, Бандоля та південної Франції. У тому ж році він співзаснував такі художні спілки як «Кассельська сецесія» та «П'ятірка». З цими спілками він організував декілька міжнародних художніх виставок у 1922, 1925, 1927 та 1929 роках у Кассельському замку «Оранжерея».
У 1926 році Боде заснував власне ательє у батьківському будинку, де працював вільним художником та графіком, та давав уроки малювання.
У 1929 році Боде вступив у СДП. Протягом усього свого життя він залишався «соціал-демократом всією душею і серцем».
У 1930 році Боде одружився з Марі-Луїзою Кауфманн (1908), яка походила з Саверна в Ельзасі. Для Боде і його друзів вона була просто «Марлоу».
У 1930 році Боде отримав посаду доцента Державного виробничого семінару в Берліні. З 1931 року Боде був заступником директора цього семінару та переселився з Марлоу до Берліна. У 1931 році народилася донька Ева Рене Неле.
1 травня 1933 року Боде був звільнений зі своєї посади через свої політичні переконання та прогресивні навчальні методи. Він був дійсним членом Німецької спілки художників та брав участь у її виставці у Гамбурзькій спілці художників 1936 року, яка була закрита 10 днів по тому. Опісля Боде було заборонено працювати художником, тому що його мистецтво вважалось дегенеративним.
1934–1945
У 1934 році Боде разом з сім'єю повернувся в Кассель. З того часу він працював, як він сам писав, «натемно». Боде співпрацював над деякими проєктами у архітектурному бюро своїх братів, також робив та продавав ескізи меблів під іншим іменем.
У 1937 році народився син Петер Маттіас. Боде відвідав Париж та побачив картину Пабло Пікасо «Герніка» у барселонському павільйоні всесвітньої виставки. Ця робота додавала йому сили; Боде схарактеризував її як «знак для всіх борців опору». Під час однієї з подорожей до Женеви розпочалась Друга світова війна і державні органи призвали його на військову службу. На основі освіти Боде працював над будівництвом солдатських містечок.
На знак закінчення війни та розпаду фашистського режиму в 1945 році Боде написав: «Нацистські злочинці знищені». Поблизу Тіттмонінга біля Зальцбурга Боде був американським військовополоненим. Після того як його відпустили, Боде прийшов назад до Касселя пішки. Тим часом його сім'я була евакуйована в бараки у Гребенштайні, де він з нею знову зустрівся.
1945–1977
Після Другої світової війни Боде був обраний першим головою «Гессенської сецесії» (1946–1948). У 1948 році Боде знову заснував Касселівську художню академію разом з своїми друзями-художниками з 1920-х років, яка була закрита у 1932 році.
У руїнах майже повністю зруйнованого, колишнього міста-резиденції Кассель Боде розробив плани проектів великої міжнародної художньої виставки, яка була доповненням до Федеральної садової виставки в 1955 році. Разом з друзями і колегами-художника Боде заснував Товариство західного мистецтва XX ст. Йому вдалося залучити достатньо державних грошей і підтримку для амбітного проекту.
Боде мав намір інтегруватися до міжнародного мистецтва та надолужити «втрачені роки» націонал-соціалізму. documenta відбулася з 15 по 18 липня 1955 року паралельно з Федеральню садовою виставкою і мала величезний успіх.
Боде вдалося зробити documenta найвизначнішою міжнародною виставкою сучасного мистецтва. З 1959 по 1964 року він був одноосібним керівником виставок documenta II und documenta III. У 1968 році для 4. documenta була сформована documenta—рада з 23 осіб, де Боде був рівноправним членом. У 1972 році Боде належав до робочої групи documenta (documenta 5), а у 1977 році до комітету documenta (documenta 6).
У 1974 році Боде отримав Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» за життєві заслуги.
Боде малював та рисував, був викладачем мистецтва та, в першу чергу, розробляв меблі та виставкові стенди у 1950-х роках. Все своє життя він залишався візіонером та активістом. Він завжди дивував своє оточення, політиків та адміністративні органи Касселя новими ідеями, пропозиціями щось покращити та дизайнерськими пропозиціями художнього, архітектурного та містобудівного характеру.
«Ми повинні завтра починати…» (Боде 1977).
Арнольд Боде помер 3 жовтня 1977 року в своєму рідному місті Кассель, на наступний день після закінчення шостої виставки documenta.
Художник та дизайнер
Хоча Боде в основному відомий як куратор, викладач та дизайнер, він також, наскільки дозволяв йому час, працював як художник та живописець. На жаль, майже нічого не збереглося з його ранніх робіт, так як майже весь його художній архів згорів з його квартирою під час бомбардування 1944 року.
documenta
Боде вважається засновником виставки сучасного мистецтва documenta, хоча вона ніколи не була тільки його роботою. Проте, безумовно, Боде був генератором ідеї, візіонером та головним двигуном, без якого documenta ніколи не існувала б. З 1955 по 1968 рік Боде був художнім керівником виставок documenta; у 1972 році відбулася зміна поколінь — documenta 5 очолив Гаральд Зееманн.
Відзнаки
- 1974: Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» за життєві заслуги
- 1975: Мистецька нагорода Європейської спілки художників та IKI e.V
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118832832 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Arnold Bode
- SNAC — 2010.
- https://hedendaagsesieraden.nl/2021/04/16/eva-renee-nele/
- Kurt Zimmermann und Reinhard Ruttmann. Das inszenierte Bild - 2. Bericht von der documenta. Hessischer Rundfunk (нім.).
{{}}:|access-date=вимагає|url=() - Heinz, Marianne (2000). Arnold Bode : Leben und Werk (1900-1977) (нім.). Wolfratshausen: Ed. Minerva. с. 9. ISBN . OCLC 163817681.
- Einwohnermeldekarte von Bode (нім.). Stadtarchiv Kassel, Bestand A 3.32 EMK.
- 1936 verbotene Bilder. Ausstellungskatalog zur 34. Jahresausstellung des DKB in Bonn (нім.). Berlin: Deutscher Künstlerbund. 1986. с. 98.
- Bode, Arnold (1977). Autobiographische Notizen. Kassel.
- Vollmer, Hans (1999). Allgemeines Lexikon der bildenden Künstler des 20. Jahrhunderts (нім.). Leipzig: E.A. Seemann. с. 243. ISBN . OCLC 602313845.
- Schneckenburger, Manfred; Documenta GmbH. (1977). Documenta 6 : Band 1: Malerei, Plastik/Environment, Performance; Band 2: Fotographie, Film, Video; Band 3: Handzeichnungen, Utopisches Design, Bücher (нім.). Kassel: P. Dierichs. с. 15. ISBN . OCLC 17875355.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bode A rnold Bo de nim Arnold Bode 23 grudnya 1900 19001223 Kassel 3 zhovtnya 1977 Kassel nimeckij hudozhnik zhivopisec dizajner universitetskij vikladach ta pedagog Arnold BodeArnold BodeNarodzhennya23 grudnya 1900 1900 12 23 1 2 Kassel Gessen NimechchinaSmert3 zhovtnya 1977 1977 10 03 1 2 76 rokiv Kassel Gessen FRNPohovannyadKrayina NimechchinaDiyalnisthudozhnik vikladach universitetu arhitektor pedagog kurator misteckoyi vistavki dizajner kuratorPracivnikdPartiyaSocial demokratichna partiya NimechchiniDitid 4 NagorodiOrden Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina Arnold Bode u Vikishovishi Bode zasnuvav documenta svitovu vistavku suchasnogo mistectva yaka prohodit v Kasseli ale mi dumayemo sho mozhna sprobuvati shos nove Arnold Bode 1964 Biografiya1900 1933 Arnold Bode buv najstarshim z chotiroh siniv Joganni ta Nikolausa Bode Obidvoye batkiv buli rodom z Ajhsfelda ta zajmalis teslyarstvom u pivnichnomu rajoni mista specializuyuchis na virobnictvi mebliv Z 1907 po 1911 rik Bode vidviduvav narodnu shkolu a z 1911 roku gimnaziyu U 1918 roci vin buv prizvanij do armiyi u 17 richnomu vici Vijskova sluzhba Bode zavershilas iz zakinchennyam Pershoyi svitovoyi vijni Z 1919 po 1924 rik Bode vivchav zhivopis ta grafiku v Kasselskij misteckij akademiyi Svoye navchannya Bode zakinchiv u 1924 roci zdavshi derzhavnij ekzamen yak vikladach risunku Jogo obrati Teo 1905 ta Paul Bode 1903 1978 buli arhitektorami ta zasnuvali svoye arhitekturne byuro v Kasseli Najmolodshij brat Arnolda Egon vivchivsya na inzhenera ta teslyu a z 1936 roku stav spivvlasnikom batkivskoyi firmi U 1925 roci Bode zdijsniv navchalnu poyizdku v Franciyu de vpravlyavsya v risunku u muzeyah Parizha Bandolya ta pivdennoyi Franciyi U tomu zh roci vin spivzasnuvav taki hudozhni spilki yak Kasselska secesiya ta P yatirka Z cimi spilkami vin organizuvav dekilka mizhnarodnih hudozhnih vistavok u 1922 1925 1927 ta 1929 rokah u Kasselskomu zamku Oranzhereya U 1926 roci Bode zasnuvav vlasne atelye u batkivskomu budinku de pracyuvav vilnim hudozhnikom ta grafikom ta davav uroki malyuvannya U 1929 roci Bode vstupiv u SDP Protyagom usogo svogo zhittya vin zalishavsya social demokratom vsiyeyu dusheyu i sercem U 1930 roci Bode odruzhivsya z Mari Luyizoyu Kaufmann 1908 yaka pohodila z Saverna v Elzasi Dlya Bode i jogo druziv vona bula prosto Marlou U 1930 roci Bode otrimav posadu docenta Derzhavnogo virobnichogo seminaru v Berlini Z 1931 roku Bode buv zastupnikom direktora cogo seminaru ta pereselivsya z Marlou do Berlina U 1931 roci narodilasya donka Eva Rene Nele 1 travnya 1933 roku Bode buv zvilnenij zi svoyeyi posadi cherez svoyi politichni perekonannya ta progresivni navchalni metodi Vin buv dijsnim chlenom Nimeckoyi spilki hudozhnikiv ta brav uchast u yiyi vistavci u Gamburzkij spilci hudozhnikiv 1936 roku yaka bula zakrita 10 dniv po tomu Opislya Bode bulo zaboroneno pracyuvati hudozhnikom tomu sho jogo mistectvo vvazhalos degenerativnim 1934 1945 U 1934 roci Bode razom z sim yeyu povernuvsya v Kassel Z togo chasu vin pracyuvav yak vin sam pisav natemno Bode spivpracyuvav nad deyakimi proyektami u arhitekturnomu byuro svoyih brativ takozh robiv ta prodavav eskizi mebliv pid inshim imenem U 1937 roci narodivsya sin Peter Mattias Bode vidvidav Parizh ta pobachiv kartinu Pablo Pikaso Gernika u barselonskomu paviljoni vsesvitnoyi vistavki Cya robota dodavala jomu sili Bode sharakterizuvav yiyi yak znak dlya vsih borciv oporu Pid chas odniyeyi z podorozhej do Zhenevi rozpochalas Druga svitova vijna i derzhavni organi prizvali jogo na vijskovu sluzhbu Na osnovi osviti Bode pracyuvav nad budivnictvom soldatskih mistechok Na znak zakinchennya vijni ta rozpadu fashistskogo rezhimu v 1945 roci Bode napisav Nacistski zlochinci znisheni Poblizu Tittmoninga bilya Zalcburga Bode buv amerikanskim vijskovopolonenim Pislya togo yak jogo vidpustili Bode prijshov nazad do Kasselya pishki Tim chasom jogo sim ya bula evakujovana v baraki u Grebenshtajni de vin z neyu znovu zustrivsya 1945 1977 Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Bode buv obranij pershim golovoyu Gessenskoyi secesiyi 1946 1948 U 1948 roci Bode znovu zasnuvav Kasselivsku hudozhnyu akademiyu razom z svoyimi druzyami hudozhnikami z 1920 h rokiv yaka bula zakrita u 1932 roci U ruyinah majzhe povnistyu zrujnovanogo kolishnogo mista rezidenciyi Kassel Bode rozrobiv plani proektiv velikoyi mizhnarodnoyi hudozhnoyi vistavki yaka bula dopovnennyam do Federalnoyi sadovoyi vistavki v 1955 roci Razom z druzyami i kolegami hudozhnika Bode zasnuvav Tovaristvo zahidnogo mistectva XX st Jomu vdalosya zaluchiti dostatno derzhavnih groshej i pidtrimku dlya ambitnogo proektu Pochesna mogila Arnolda Bode Golovnij cvintar Kasselya Bode mav namir integruvatisya do mizhnarodnogo mistectva ta nadoluzhiti vtracheni roki nacional socializmu documenta vidbulasya z 15 po 18 lipnya 1955 roku paralelno z Federalnyu sadovoyu vistavkoyu i mala velicheznij uspih Bode vdalosya zrobiti documenta najviznachnishoyu mizhnarodnoyu vistavkoyu suchasnogo mistectva Z 1959 po 1964 roku vin buv odnoosibnim kerivnikom vistavok documenta II und documenta III U 1968 roci dlya 4 documenta bula sformovana documenta rada z 23 osib de Bode buv rivnopravnim chlenom U 1972 roci Bode nalezhav do robochoyi grupi documenta documenta 5 a u 1977 roci do komitetu documenta documenta 6 U 1974 roci Bode otrimav Orden Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina za zhittyevi zaslugi Bode malyuvav ta risuvav buv vikladachem mistectva ta v pershu chergu rozroblyav mebli ta vistavkovi stendi u 1950 h rokah Vse svoye zhittya vin zalishavsya vizionerom ta aktivistom Vin zavzhdi divuvav svoye otochennya politikiv ta administrativni organi Kasselya novimi ideyami propoziciyami shos pokrashiti ta dizajnerskimi propoziciyami hudozhnogo arhitekturnogo ta mistobudivnogo harakteru Mi povinni zavtra pochinati Bode 1977 Arnold Bode pomer 3 zhovtnya 1977 roku v svoyemu ridnomu misti Kassel na nastupnij den pislya zakinchennya shostoyi vistavki documenta Hudozhnik ta dizajnerHocha Bode v osnovnomu vidomij yak kurator vikladach ta dizajner vin takozh naskilki dozvolyav jomu chas pracyuvav yak hudozhnik ta zhivopisec Na zhal majzhe nichogo ne zbereglosya z jogo rannih robit tak yak majzhe ves jogo hudozhnij arhiv zgoriv z jogo kvartiroyu pid chas bombarduvannya 1944 roku documentaBode vvazhayetsya zasnovnikom vistavki suchasnogo mistectva documenta hocha vona nikoli ne bula tilki jogo robotoyu Prote bezumovno Bode buv generatorom ideyi vizionerom ta golovnim dvigunom bez yakogo documenta nikoli ne isnuvala b Z 1955 po 1968 rik Bode buv hudozhnim kerivnikom vistavok documenta u 1972 roci vidbulasya zmina pokolin documenta 5 ocholiv Garald Zeemann Vidznaki1974 Orden Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina za zhittyevi zaslugi 1975 Mistecka nagoroda Yevropejskoyi spilki hudozhnikiv ta IKI e VPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118832832 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arnold Bode d Track Q17299517 SNAC 2010 d Track Q29861311 https hedendaagsesieraden nl 2021 04 16 eva renee nele Kurt Zimmermann und Reinhard Ruttmann Das inszenierte Bild 2 Bericht von der documenta Hessischer Rundfunk nim a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a access date vimagaye url dovidka Heinz Marianne 2000 Arnold Bode Leben und Werk 1900 1977 nim Wolfratshausen Ed Minerva s 9 ISBN 393235348X OCLC 163817681 Einwohnermeldekarte von Bode nim Stadtarchiv Kassel Bestand A 3 32 EMK 1936 verbotene Bilder Ausstellungskatalog zur 34 Jahresausstellung des DKB in Bonn nim Berlin Deutscher Kunstlerbund 1986 s 98 Bode Arnold 1977 Autobiographische Notizen Kassel Vollmer Hans 1999 Allgemeines Lexikon der bildenden Kunstler des 20 Jahrhunderts nim Leipzig E A Seemann s 243 ISBN 3363007302 OCLC 602313845 Schneckenburger Manfred Documenta GmbH 1977 Documenta 6 Band 1 Malerei Plastik Environment Performance Band 2 Fotographie Film Video Band 3 Handzeichnungen Utopisches Design Bucher nim Kassel P Dierichs s 15 ISBN 392045300X OCLC 17875355