Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Армен Алчіан

Армен Алчіан
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (березень 2020)
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (квітень 2020)

Армен Альберт Алчіан (англ. Armen Alcian, 12 квітня 1914(19140412), м. Фресно, Каліфорнія, США — 19 лютого 2013, м. Лос-Анджелес) — американський економіст вірменського походження, один з творців економічної теорії прав власності, співавтор ефекту Алчіана-Аллена, був професором Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі.

Армен Алчіан
англ. Armen Albert Alchian
Народився 12 квітня 1914(1914-04-12)[1]
Фресно, Каліфорнія, США
Помер 19 лютого 2013(2013-02-19)[2] (98 років)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Країна image США
Діяльність економіст, викладач університету, науково-педагогічний працівник
Alma mater Стенфордський університет
d
Галузь економіка
Заклад Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі
Науковий ступінь доктор економічних наук[d]
Відомі учні Елінор Остром
Аспіранти, докторанти Вільям Шарп
d
Членство Американська академія мистецтв і наук
Нагороди

d (1996)

Член Американської академії мистецтв і наук[d] (1978)

Thomson Reuters Citation Laureates (2008)

Біографія

Армен Алчіан народився 12 квітня 1914 року під Фресно, штат Каліфорнія.

У 1932 році навчався в державному коледжі у Фресно, а в 1934 році перевівся в Стенфорд.

У 1936 році здобув ступінь бакалавра в Стенфорді й продовжив навчання в аспірантурі, завершивши в 1943 році дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії на тему «Ефекти від змін в загальній структурі заробітної плати» (англ. The Effects of Changes in the General Wage Structure).

У 1940-41 рр. він працював у Національному бюро економічних досліджень і Гарварді, а в 1942 — викладачем в Університеті штату Орегон.

У 1942-46 рр. служив у ВПС США, займаючись статистичною роботою. У 1946 р. Армен вступив до Каліфорнійського університету. В той же час він починає співпрацювати з аналітичним центром RAND (англ. Research ANd Development).

У 1958 році він став професором Каліфорнійського університету. За ці роки Армен Алчіан отримав чимало нагород і почестей, а в 1996 році став заслуженим членом Американської економічної асоціації.

Перш за все, Алчіан відомий впливом, який він поширив на покоління аспірантів Каліфорнійського університету, в основному, завдяки своєму курсу з мікроекономіки. Його найвідоміший студент — Вільям Ф. Шарп, який отримав Нобелівську премію з економіки в 1990 році за свою роботу в галузі фінансів.

Армен був завзятим гравцем в гольф і не менш завзятим користувачем комп'ютера. Він — перший співробітник економічного факультету Каліфорнійського університету, що мав в своєму офісі комп'ютер, і піонер таких важливих нововведень, як електронна пошта. Багатьох студентів і людей, які цікавляться економікою, турбують припущення економістів про те, що компанії вдало здійснюють прибутку[]. Одне з їх заперечень полягає в тому, що далеко не всі менеджери компаній володіють достатніми знаннями, щоб мати можливість максимізувати прибуток.

У 1950 році Алчіан надав свій варіант ґрунтовної відповіді на це заперечення в своїй першій великій роботі «Невизначеність, еволюція і економічна теорія» (англ. Uncertainty, Evolution and Economic Theory, 1950).

Алчіан також відомий завдяки «Університетській економіці» (англ. University Economics, 1964), в співавторстві з Вільямом Р. Алленом, підручнику, який є унікальним в області економіки. Він більш літературний і гумористичний, ніж будь-який інший сучасний підручник з економіки, в якому розглядаються складні для студентів питання. Він також надає перевагу не критиці, а навчальній полеміці, до якої спонукає автор. Візьмемо, наприклад, опис проблеми насильства, наведений у книзі:

image Перш ніж засуджувати насильство (фізичну силу) як засіб соціального контролю, зверніть увагу на те, що погрози його застосування та навіть безпосереднє застосування широко практикуються і викликають захоплення — принаймні, коли вдало застосовуються в національному масштабі. Юлій Цезар завоював Галлію і був удостоєний почестей від римлян; якби він просто винищив місцевих жителів, він був би проклятий як гангстер. Олександр Македонський, який завоював Близький Схід, не розцінювався греками як розбійник, так як і Карл Великий після завоювання Європи. Європейці силою захопили, поділили та переділили Америку. Ленін в Росії не розглядається як заколотник. Аналогічно як і іспанський Франко, кубинський Кастро, нігерійський Говон, угандійський Амін, китайський Мао, американський Джордж Вашингтон image

Крім цього, великий вплив Алчіан здійснив на економіку прав власності.

Еволюція та навчання

Постійною темою в Алчіана є раціональний погляд економічно раціональної людини на себе. Армен, однак, набагато випередив свій час в баченні індивідуальної раціональності як наслідку, а не як припущення. Цей еволюційний момент був чітко викладений в 1950 році: він стверджував, що незалежно від мотивів, ефективна поведінка може мати місце, а неефективна — ні. Навчання і невизначеність — постійна тема робіт Армена протягом всієї його кар'єри; особливий інтерес представляє його емпірична робота по «Кривій навчальності»[] початку 1960-х років. В цьому випадку, кривої, яка співвідносить витрати на одиницю продукції з сукупним виробництвом. В цій роботі він вивчає, як випуск каркасів до літальних апаратів збільшується з плином часу при тому ж рівні витрат.

Право та економіка

Алчіан є одним з батьків-засновників «Школи права і економіки», і зокрема того, що стало відомим як підхід, заснований на правах власності. Цей підхід робить акцент на наслідках майнових прав для стимулюючих і тих, що несуть ризики, причин, а також на неефективність, яка може виникнути в результаті спільної власності.

Трансакційні витрати і теорія організацій

Інтерес Алчіана до права, економіки та майнових прав природним чином спонукав його до вивчення діяльності фірм та інших організацій. На початку 1970-х років він і Гарольд Демсец опублікували визначну роботу, присвячену теорії фірми. В ній підкреслювалося, яким чином фірма може інтегрувати екстерналії (зовнішні чинники), пов'язані з проблемами стимулювання. Були підкреслені труднощі моніторингу при наявності ухилення від праці, а сама стаття зберігає свою наукову актуальність досі в частині проблем, що стосуються трудових контрактів і морального ризику. Робота Алчіана над теорією організацій продовжилася і в кінці 1970-х років, коли він разом з і вивчав, як окремі інвестиції створюють затримки в розв'язанні проблем, котрі частково можуть бути вирішені шляхом вертикальної інтеграції між бізнес-підрозділами.

Інформаційні витрати та «незайнятість» ресурсів

Алчіан був також піонером ідеї про те, що витрати на інформацію можуть привести до «незайнятості» ресурсів, особливо робочої сили. Як це типово для Армена, його роботи на цю тему протягом багатьох років зберігалися «у ящику» і використовувалися в основному в його аспірантурі, поки колеги не закликали його до публікації. Крім основної ідеї про те, що незайняті ресурси шукають більш продуктивне використання, Армен підкреслив роль посередників в полегшенні ресурсної зайнятості. Дана робота є одним з витоків літератури щодо пошуку і зайнятості ресурсів, яка наповнюється і донині.

Гроші

Алчіан також все життя захоплювався роллю грошей як посередника в торгівлі. У тісному зв'язку з його роботою про інформаційні витрати й «незайнятість» ресурсів, він підкреслює, що використання грошей спричинює зниження витрат на ведення торгівлі.

Обмін та виробництво

Алчіан також широко відомий як автор (разом з Вільямом Алленом) підручника для першого курсу «Обмін і виробництво», який з'явився у 1964 році. Ця книга, знайома багатьом поколінням як студентів, так і аспірантів, унікальна. На відміну від більшості елементарних бакалаврських текстів, які надмірно лаконічні, «Обмін та виробництво» трохи іронічна, оскільки виставляє напоказ політкоректність, задовго до того, як вона отримала свою назву. Вона унікальна ще й тим, що в неї включені найсвіжіші думки Алчіана і Аллена з таких питань, як права власності та безробіття, коли в більшості інших підручників висвітлюється стан економічної теорії щонайменше 20 років тому.

Також, у книзі автори описали ефект, який потім було названо «Ефектом Алчіана-Аллена». Стверджується, що якщо для двох товарів-замінників, таких як високі і низькі сорти одного і того ж продукту, ціни на фіксовану кількість товару збільшуються одночасно (наприклад, при збільшенні транспортних витрат або непрямого податку), споживання буде зміщуватися в бік більш високосортної продукції. Це відбувається через те, що збільшення ціни на одиницю товару зменшує відносну ціну високосортного товару.

Примітки

  1. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
    d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619
  2. Armen Alchian (April 12, 1914 – February 19, 2013)

Бібліографія

  • Alchian, Armen A. «Uncertainty, Evolution and Economic Theory», Journal of Political Economy, 58 (1950): 211—221.
  • Alchian, Armen A.; Allen, William R. «Exchange and Production», Wadsworth Publishing Company, Belmont California.
  • Alchian, Armen A. «Some Economics of Property Rights», Il Politico, 30 (1965): 816—829.
  • Alchian, Armen A.; Demsetz, Harold. "Production, Information costs and Economic Organization, «American Economic Review, 62 (1972): 777—795».
  • Alchian, Armen A."Information Costs, Pricing and Resource Unemployment", Economic Inquiry, 7 (1969): 109—128.

Джерела

  • Bohm-Bawerk E. von. Capital and Interest. South Holland, Ill. : Libertarian, 1959. Vol. 1-3. Esp. vol. 2. p. 248-256; vol. 3, p. 97-115. Вперше опубліковано в Німеччині.
  • Clark J. M. Studies in the Economics of Overhead Costs. University of Chicago Press, 1962.
  • Coase R. H. The Problem of Social Cost // Journ. Law Econ. 1960. Vol. 3. P. 1-44. (Русский перевод: Коуз Р. Проблема социальных издержек // Коуз Р. Фирма, рынок и право. М. : Дело, 1993. - Прим. ред.).
  • Demsetz H. The Exchange and Enforcement of Property Rights // Ibid. 1964. Vol. 7. P. 11-26.
  • Knight F. H. Some Fallacies in the Interpretation of Social Cost // Quart. Journ. Econ. 1924. Vol. 38. P. 582-606.
  • Stigler G. J. The Theory of Price. New York : Macmillan, 1960. Вперше опубліковано в 1942 р. з іншою назвою – "The Theory of Competitive Price".
  • Viner J. Cost // Encyclopaedia of the Social Sciences. New York : Macmillan, 1931. Vol. 4.
  • Viner J. Cost Curves and Supply Curves // Readings in Price Theory. Homewood, Ill. : Irwin, 1952. (Русский перевод: Вайнер Дж. Кривые затрат и кривые предложения // Теория фирмы. СПб.: Экономическая школа, 1995. (Вехи экономической мысли ; Вып. 2.). - Прим. ред.).

Посилання

  • Галерея экономистов [ 16 червня 2021 у Wayback Machine.], Армен Альберт Алчиан


image Це незавершена стаття про економіста.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami berezen 2020 Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad kviten 2020 Armen Albert Alchian angl Armen Alcian 12 kvitnya 1914 19140412 m Fresno Kaliforniya SShA 19 lyutogo 2013 m Los Andzheles amerikanskij ekonomist virmenskogo pohodzhennya odin z tvorciv ekonomichnoyi teoriyi prav vlasnosti spivavtor efektu Alchiana Allena buv profesorom Kalifornijskogo universitetu v Los Andzhelesi Armen Alchianangl Armen Albert AlchianNarodivsya 12 kvitnya 1914 1914 04 12 1 Fresno Kaliforniya SShAPomer 19 lyutogo 2013 2013 02 19 2 98 rokiv Los Andzheles Kaliforniya SShAKrayina SShADiyalnist ekonomist vikladach universitetu naukovo pedagogichnij pracivnikAlma mater Stenfordskij universitet dGaluz ekonomikaZaklad Kalifornijskij universitet v Los AndzhelesiNaukovij stupin doktor ekonomichnih nauk d Vidomi uchni Elinor OstromAspiranti doktoranti Vilyam Sharp dChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i naukNagorodi d 1996 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d 1978 Thomson Reuters Citation Laureates 2008 BiografiyaArmen Alchian narodivsya 12 kvitnya 1914 roku pid Fresno shtat Kaliforniya U 1932 roci navchavsya v derzhavnomu koledzhi u Fresno a v 1934 roci perevivsya v Stenford U 1936 roci zdobuv stupin bakalavra v Stenfordi j prodovzhiv navchannya v aspiranturi zavershivshi v 1943 roci disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya doktora filosofiyi na temu Efekti vid zmin v zagalnij strukturi zarobitnoyi plati angl The Effects of Changes in the General Wage Structure U 1940 41 rr vin pracyuvav u Nacionalnomu byuro ekonomichnih doslidzhen i Garvardi a v 1942 vikladachem v Universiteti shtatu Oregon U 1942 46 rr sluzhiv u VPS SShA zajmayuchis statistichnoyu robotoyu U 1946 r Armen vstupiv do Kalifornijskogo universitetu V toj zhe chas vin pochinaye spivpracyuvati z analitichnim centrom RAND angl Research ANd Development U 1958 roci vin stav profesorom Kalifornijskogo universitetu Za ci roki Armen Alchian otrimav chimalo nagorod i pochestej a v 1996 roci stav zasluzhenim chlenom Amerikanskoyi ekonomichnoyi asociaciyi Persh za vse Alchian vidomij vplivom yakij vin poshiriv na pokolinnya aspirantiv Kalifornijskogo universitetu v osnovnomu zavdyaki svoyemu kursu z mikroekonomiki Jogo najvidomishij student Vilyam F Sharp yakij otrimav Nobelivsku premiyu z ekonomiki v 1990 roci za svoyu robotu v galuzi finansiv Armen buv zavzyatim gravcem v golf i ne mensh zavzyatim koristuvachem komp yutera Vin pershij spivrobitnik ekonomichnogo fakultetu Kalifornijskogo universitetu sho mav v svoyemu ofisi komp yuter i pioner takih vazhlivih novovveden yak elektronna poshta Bagatoh studentiv i lyudej yaki cikavlyatsya ekonomikoyu turbuyut pripushennya ekonomistiv pro te sho kompaniyi vdalo zdijsnyuyut pributku proyasniti Odne z yih zaperechen polyagaye v tomu sho daleko ne vsi menedzheri kompanij volodiyut dostatnimi znannyami shob mati mozhlivist maksimizuvati pributok U 1950 roci Alchian nadav svij variant gruntovnoyi vidpovidi na ce zaperechennya v svoyij pershij velikij roboti Neviznachenist evolyuciya i ekonomichna teoriya angl Uncertainty Evolution and Economic Theory 1950 Alchian takozh vidomij zavdyaki Universitetskij ekonomici angl University Economics 1964 v spivavtorstvi z Vilyamom R Allenom pidruchniku yakij ye unikalnim v oblasti ekonomiki Vin bilsh literaturnij i gumoristichnij nizh bud yakij inshij suchasnij pidruchnik z ekonomiki v yakomu rozglyadayutsya skladni dlya studentiv pitannya Vin takozh nadaye perevagu ne kritici a navchalnij polemici do yakoyi sponukaye avtor Vizmemo napriklad opis problemi nasilstva navedenij u knizi Persh nizh zasudzhuvati nasilstvo fizichnu silu yak zasib socialnogo kontrolyu zvernit uvagu na te sho pogrozi jogo zastosuvannya ta navit bezposerednye zastosuvannya shiroko praktikuyutsya i viklikayut zahoplennya prinajmni koli vdalo zastosovuyutsya v nacionalnomu masshtabi Yulij Cezar zavoyuvav Galliyu i buv udostoyenij pochestej vid rimlyan yakbi vin prosto vinishiv miscevih zhiteliv vin buv bi proklyatij yak gangster Oleksandr Makedonskij yakij zavoyuvav Blizkij Shid ne rozcinyuvavsya grekami yak rozbijnik tak yak i Karl Velikij pislya zavoyuvannya Yevropi Yevropejci siloyu zahopili podilili ta peredilili Ameriku Lenin v Rosiyi ne rozglyadayetsya yak zakolotnik Analogichno yak i ispanskij Franko kubinskij Kastro nigerijskij Govon ugandijskij Amin kitajskij Mao amerikanskij Dzhordzh Vashington Krim cogo velikij vpliv Alchian zdijsniv na ekonomiku prav vlasnosti Evolyuciya ta navchannyaPostijnoyu temoyu v Alchiana ye racionalnij poglyad ekonomichno racionalnoyi lyudini na sebe Armen odnak nabagato viperediv svij chas v bachenni individualnoyi racionalnosti yak naslidku a ne yak pripushennya Cej evolyucijnij moment buv chitko vikladenij v 1950 roci vin stverdzhuvav sho nezalezhno vid motiviv efektivna povedinka mozhe mati misce a neefektivna ni Navchannya i neviznachenist postijna tema robit Armena protyagom vsiyeyi jogo kar yeri osoblivij interes predstavlyaye jogo empirichna robota po Krivij navchalnosti proyasniti pochatku 1960 h rokiv V comu vipadku krivoyi yaka spivvidnosit vitrati na odinicyu produkciyi z sukupnim virobnictvom V cij roboti vin vivchaye yak vipusk karkasiv do litalnih aparativ zbilshuyetsya z plinom chasu pri tomu zh rivni vitrat Pravo ta ekonomikaAlchian ye odnim z batkiv zasnovnikiv Shkoli prava i ekonomiki i zokrema togo sho stalo vidomim yak pidhid zasnovanij na pravah vlasnosti Cej pidhid robit akcent na naslidkah majnovih prav dlya stimulyuyuchih i tih sho nesut riziki prichin a takozh na neefektivnist yaka mozhe viniknuti v rezultati spilnoyi vlasnosti Transakcijni vitrati i teoriya organizacijInteres Alchiana do prava ekonomiki ta majnovih prav prirodnim chinom sponukav jogo do vivchennya diyalnosti firm ta inshih organizacij Na pochatku 1970 h rokiv vin i Garold Demsec opublikuvali viznachnu robotu prisvyachenu teoriyi firmi V nij pidkreslyuvalosya yakim chinom firma mozhe integruvati eksternaliyi zovnishni chinniki pov yazani z problemami stimulyuvannya Buli pidkresleni trudnoshi monitoringu pri nayavnosti uhilennya vid praci a sama stattya zberigaye svoyu naukovu aktualnist dosi v chastini problem sho stosuyutsya trudovih kontraktiv i moralnogo riziku Robota Alchiana nad teoriyeyu organizacij prodovzhilasya i v kinci 1970 h rokiv koli vin razom z i vivchav yak okremi investiciyi stvoryuyut zatrimki v rozv yazanni problem kotri chastkovo mozhut buti virisheni shlyahom vertikalnoyi integraciyi mizh biznes pidrozdilami Informacijni vitrati ta nezajnyatist resursivAlchian buv takozh pionerom ideyi pro te sho vitrati na informaciyu mozhut privesti do nezajnyatosti resursiv osoblivo robochoyi sili Yak ce tipovo dlya Armena jogo roboti na cyu temu protyagom bagatoh rokiv zberigalisya u yashiku i vikoristovuvalisya v osnovnomu v jogo aspiranturi poki kolegi ne zaklikali jogo do publikaciyi Krim osnovnoyi ideyi pro te sho nezajnyati resursi shukayut bilsh produktivne vikoristannya Armen pidkresliv rol poserednikiv v polegshenni resursnoyi zajnyatosti Dana robota ye odnim z vitokiv literaturi shodo poshuku i zajnyatosti resursiv yaka napovnyuyetsya i donini GroshiAlchian takozh vse zhittya zahoplyuvavsya rollyu groshej yak poserednika v torgivli U tisnomu zv yazku z jogo robotoyu pro informacijni vitrati j nezajnyatist resursiv vin pidkreslyuye sho vikoristannya groshej sprichinyuye znizhennya vitrat na vedennya torgivli Obmin ta virobnictvoAlchian takozh shiroko vidomij yak avtor razom z Vilyamom Allenom pidruchnika dlya pershogo kursu Obmin i virobnictvo yakij z yavivsya u 1964 roci Cya kniga znajoma bagatom pokolinnyam yak studentiv tak i aspirantiv unikalna Na vidminu vid bilshosti elementarnih bakalavrskih tekstiv yaki nadmirno lakonichni Obmin ta virobnictvo trohi ironichna oskilki vistavlyaye napokaz politkorektnist zadovgo do togo yak vona otrimala svoyu nazvu Vona unikalna she j tim sho v neyi vklyucheni najsvizhishi dumki Alchiana i Allena z takih pitan yak prava vlasnosti ta bezrobittya koli v bilshosti inshih pidruchnikiv visvitlyuyetsya stan ekonomichnoyi teoriyi shonajmenshe 20 rokiv tomu Takozh u knizi avtori opisali efekt yakij potim bulo nazvano Efektom Alchiana Allena Stverdzhuyetsya sho yaksho dlya dvoh tovariv zaminnikiv takih yak visoki i nizki sorti odnogo i togo zh produktu cini na fiksovanu kilkist tovaru zbilshuyutsya odnochasno napriklad pri zbilshenni transportnih vitrat abo nepryamogo podatku spozhivannya bude zmishuvatisya v bik bilsh visokosortnoyi produkciyi Ce vidbuvayetsya cherez te sho zbilshennya cini na odinicyu tovaru zmenshuye vidnosnu cinu visokosortnogo tovaru PrimitkiBrozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Armen Alchian April 12 1914 February 19 2013 BibliografiyaAlchian Armen A Uncertainty Evolution and Economic Theory Journal of Political Economy 58 1950 211 221 Alchian Armen A Allen William R Exchange and Production Wadsworth Publishing Company Belmont California Alchian Armen A Some Economics of Property Rights Il Politico 30 1965 816 829 Alchian Armen A Demsetz Harold Production Information costs and Economic Organization American Economic Review 62 1972 777 795 Alchian Armen A Information Costs Pricing and Resource Unemployment Economic Inquiry 7 1969 109 128 DzherelaBohm Bawerk E von Capital and Interest South Holland Ill Libertarian 1959 Vol 1 3 Esp vol 2 p 248 256 vol 3 p 97 115 Vpershe opublikovano v Nimechchini Clark J M Studies in the Economics of Overhead Costs University of Chicago Press 1962 Coase R H The Problem of Social Cost Journ Law Econ 1960 Vol 3 P 1 44 Russkij perevod Kouz R Problema socialnyh izderzhek Kouz R Firma rynok i pravo M Delo 1993 Prim red Demsetz H The Exchange and Enforcement of Property Rights Ibid 1964 Vol 7 P 11 26 Knight F H Some Fallacies in the Interpretation of Social Cost Quart Journ Econ 1924 Vol 38 P 582 606 Stigler G J The Theory of Price New York Macmillan 1960 Vpershe opublikovano v 1942 r z inshoyu nazvoyu The Theory of Competitive Price Viner J Cost Encyclopaedia of the Social Sciences New York Macmillan 1931 Vol 4 Viner J Cost Curves and Supply Curves Readings in Price Theory Homewood Ill Irwin 1952 Russkij perevod Vajner Dzh Krivye zatrat i krivye predlozheniya Teoriya firmy SPb Ekonomicheskaya shkola 1995 Vehi ekonomicheskoj mysli Vyp 2 Prim red PosilannyaGalereya ekonomistov 16 chervnya 2021 u Wayback Machine Armen Albert Alchian Ce nezavershena stattya pro ekonomista Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ