Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аристон Хіоський (дав.-гр. Ἀρίστων ὁ Χίος; бл. 300 до н. е. —після 269 до н. е.) — давньогрецький філософ-стоїк. Прізвиська «Сирен» та «Фалант».
| Аристон Хіоський | ||||
|---|---|---|---|---|
| дав.-гр. Αρίστων ο Χίος | ||||
| Народження | 300 до н. е. Хіос | |||
| Смерть | 3 століття до н. е. Афіни | |||
| Знання мов | | |||
| Діяльність | | |||
| Літературний напрям | стоїцизм | |||
| Вчителі | Зенон із Кітіона і Полемон | |||
| Відомі студенти | Ератосфен, Діфіл і d | |||
| Історичний період | елліністичний період | |||
| | ||||
Життєпис
Народився на о. Хіос приблизно у 300 році до н. е. Про молоді роки мало відомостей. Зарано переїхав до Афін, де навчався у Зенона Кітіонського та Полемона, голови Академії. Поступово відійшов від традицій Зенона та Академії, заснувавши власну школу. Став відомим за своє красномовство (звідси прізвисько Сирен). Усе подальше життя провів в Афінах, де мав численних учнів (отримали назву Аристонеї) — Аоллофана, Мільтіада, Діфіла, Ератосфена. Наприкінці життя внаслідок облисіння отримав прізвисько Фалант. Помер від сонячного удару.
Філософія
Про ідеї Аристона відомо завдяки переважно Діогену Лаертському. У доробку було 15 праць. Намагався поєднати їдеї Сократа із стоїцизмом. На відміну від Зенона Аристон відкидав логіку та фізику як несуттєве навчання для досягнення гармонії та розуміння світу. Найбільшу увагу приділяв етиці, при цьому звертаючи увагу саме на практичні аспекти цієї науки. Згідно Аристону головна мета життя — це повук Вищого Блага. При цьому погоджувався із Зеноном, що Доброчесність є первісним добром, проте відкинув її зовнішні ознаки (багатство, здоров'я). Став тим, хто впровадив поняття «байдужості» по відношенню до того, що могло вплинути на чесноти (багатство, бідність, кар'єра).
Джерела
- Christian Guérard, François Queyrel: Ariston de Chios. In: Richard Goulet (Hrsg.): Dictionnaire des philosophes antiques, Band 1, CNRS, Paris 1989, , стор. 400—404
- Porter, J., «The Philosophy of Aristo of Chios.» In The Cynics: The Cynic Movement in Antiquity and Its Legacy. (ed. Branham and Goulet-Cazé), Berkeley: University of California Press, (1996)
 | Це незавершена стаття про філософа. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з етики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Arnim H. v. Ariston 56 // Kategorie:RE:Band II,1 — 1895.
- Arnim H. v. Apollophanes 13 // Kategorie:RE:Band II,1 — 1895.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ariston Hioskij dav gr Ἀristwn ὁ Xios bl 300 do n e pislya 269 do n e davnogreckij filosof stoyik Prizviska Siren ta Falant Ariston Hioskijdav gr Aristwn o XiosNarodzhennya 300 do n e HiosSmert 3 stolittya do n e AfiniZnannya mov davnogrecka movaDiyalnist pismennikLiteraturnij napryam stoyicizmVchiteli Zenon iz Kitiona i PolemonVidomi studenti Eratosfen Difil i dIstorichnij period ellinistichnij periodZhittyepisNarodivsya na o Hios priblizno u 300 roci do n e Pro molodi roki malo vidomostej Zarano pereyihav do Afin de navchavsya u Zenona Kitionskogo ta Polemona golovi Akademiyi Postupovo vidijshov vid tradicij Zenona ta Akademiyi zasnuvavshi vlasnu shkolu Stav vidomim za svoye krasnomovstvo zvidsi prizvisko Siren Use podalshe zhittya proviv v Afinah de mav chislennih uchniv otrimali nazvu Aristoneyi Aollofana Miltiada Difila Eratosfena Naprikinci zhittya vnaslidok oblisinnya otrimav prizvisko Falant Pomer vid sonyachnogo udaru FilosofiyaPro ideyi Aristona vidomo zavdyaki perevazhno Diogenu Laertskomu U dorobku bulo 15 prac Namagavsya poyednati yideyi Sokrata iz stoyicizmom Na vidminu vid Zenona Ariston vidkidav logiku ta fiziku yak nesuttyeve navchannya dlya dosyagnennya garmoniyi ta rozuminnya svitu Najbilshu uvagu pridilyav etici pri comu zvertayuchi uvagu same na praktichni aspekti ciyeyi nauki Zgidno Aristonu golovna meta zhittya ce povuk Vishogo Blaga Pri comu pogodzhuvavsya iz Zenonom sho Dobrochesnist ye pervisnim dobrom prote vidkinuv yiyi zovnishni oznaki bagatstvo zdorov ya Stav tim hto vprovadiv ponyattya bajduzhosti po vidnoshennyu do togo sho moglo vplinuti na chesnoti bagatstvo bidnist kar yera DzherelaChristian Guerard Francois Queyrel Ariston de Chios In Richard Goulet Hrsg Dictionnaire des philosophes antiques Band 1 CNRS Paris 1989 ISBN 2 222 04042 6 stor 400 404 Porter J The Philosophy of Aristo of Chios In The Cynics The Cynic Movement in Antiquity and Its Legacy ed Branham and Goulet Caze Berkeley University of California Press 1996 Ce nezavershena stattya pro filosofa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z etiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Arnim H v Ariston 56 Kategorie RE Band II 1 1895 d Track Q26414959d Track Q100896d Track Q20872794d Track Q1138524 Arnim H v Apollophanes 13 Kategorie RE Band II 1 1895 d Track Q26414959d Track Q19990474d Track Q100896d Track Q1138524