Аревахач (вірм. արևախաչ, сонячний хрест), також відомий як Вірменський знак вічності — древній вірменський символ у вигляді круглого, вихрового, гвинтоподібного кола, схожого на сонце. Один з найдавніших символів у вірменській культурі. Є головним образотворчим символом Вірменії та вірмен.
Символіка
В залежності від кількості елементів вірменський знак вічності називається відповідно шестикрилим або восьмикрилим.
Згідно Вілю Мириманову, вписана в коло свастика як різновид хреста підкреслює момент руху, перетворення життя в смерть і смерті в життя. На думку О. Орлова, вихрова свастика («сегнерово колесо») «це є... вихор або вирва, за допомогою якої акумулюється енергія, необхідна для переходу з одного енергетичного плану в інший». Хрест у колі, а також щит, зустрічається на хачкарах позначає ще й замкнутий цикл буття (життя — смерть — відродження). Зустрічається на вірменських християнських пам'ятках з V століття, потім цей знак перейшов і на хачкари. До VIII століття про використання символу вічності у вірменській архітектурі можна вже говорити як про давню іконографічну пракуі, причому символ зберіг своє значення з раннього середньовіччя до наших днів.
Примітки
- Термин «Аревахач» часто употребляют также последователи армянских неоязыческих течений Объединение армянских арийцев, основные арийские символы [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.], 2012
- Jacob G. Ghazarian (2006), The Mediterranean legacy in early Celtic Christianity: a journey from Armenia to Ireland [ 18 березня 2017 у Wayback Machine.], Bennett & Bloom, pp. 263, P. 171
- K. B. Mehr, M. Markow, Mormon Missionaries enter Eastern Europe, Brigham Young University Press, 2002, pp. 399, стр. 252
- . Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 31 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 31 травня 2018.
- решение Национального Совета Западной Армении, о флаге Западной Армении [ 21 червня 2017 у Wayback Machine.], 2011
- Тер-Варданян Г. А. (1998), «Новая интерпретация надписи судакского армянского хачкара» [ 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.], Историко-филологический журнал НАН РА, № 3 . pp. 149—154. ISSN 0135-0536
- В. Б. Мириманов // Четвёртый всадник Апокалипсиса: эстетика смерти : Смерть/Вечность в ритуальном искусстве от палеолита до Возрождения // РГГУ, 2002 — 75 (132)
- Р. В. Багдасаров / Свастика: священный символ : этнорелигиоведческие очерки очерки / Белые Альвы; М. 2001 г. — стр. 159 (428)
- Нелли Саакян/ Армянское нагорье: ессе / Изд-во РАУ. 2006 г. — стр. 150 (349)
- Jacob G. Ghazarian (2006), The Mediterranean legacy in early Celtic Christianity: a journey from Armenia to Ireland, Bennett & Bloom, pp. 263, стр. 186
- Зарян А. К. (1989), «Иконогорафические проблемы символики хачкаров и митраизма» [ 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.], Историко-филологический журнал НАН РА, № 1 . pp. 202—219. ISSN 0135-0536
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arevahach virm արևախաչ sonyachnij hrest takozh vidomij yak Virmenskij znak vichnosti drevnij virmenskij simvol u viglyadi kruglogo vihrovogo gvintopodibnogo kola shozhogo na sonce Odin z najdavnishih simvoliv u virmenskij kulturi Ye golovnim obrazotvorchim simvolom Virmeniyi ta virmen Virmenskij znak vichnostiSimvolikaMonument Vidrodzhena Virmeniya Na comu monumenti visotoyu 50 metriv mozhna znajti 7 znakiv vichnosti 5 v osnovi ta 2 na vershini dzherelo ne vkazane 3946 dniv V zalezhnosti vid kilkosti elementiv virmenskij znak vichnosti nazivayetsya vidpovidno shestikrilim abo vosmikrilim Zgidno Vilyu Mirimanovu vpisana v kolo svastika yak riznovid hresta pidkreslyuye moment ruhu peretvorennya zhittya v smert i smerti v zhittya Na dumku O Orlova vihrova svastika segnerovo koleso ce ye vihor abo virva za dopomogoyu yakoyi akumulyuyetsya energiya neobhidna dlya perehodu z odnogo energetichnogo planu v inshij Hrest u koli a takozh shit zustrichayetsya na hachkarah poznachaye she j zamknutij cikl buttya zhittya smert vidrodzhennya Zustrichayetsya na virmenskih hristiyanskih pam yatkah z V stolittya potim cej znak perejshov i na hachkari Do VIII stolittya pro vikoristannya simvolu vichnosti u virmenskij arhitekturi mozhna vzhe govoriti yak pro davnyu ikonografichnu prakui prichomu simvol zberig svoye znachennya z rannogo serednovichchya do nashih dniv PrimitkiTermin Arevahach chasto upotreblyayut takzhe posledovateli armyanskih neoyazycheskih techenij Obedinenie armyanskih arijcev osnovnye arijskie simvoly 2 lipnya 2018 u Wayback Machine 2012 Jacob G Ghazarian 2006 The Mediterranean legacy in early Celtic Christianity a journey from Armenia to Ireland 18 bereznya 2017 u Wayback Machine Bennett amp Bloom pp 263 P 171 K B Mehr M Markow Mormon Missionaries enter Eastern Europe Brigham Young University Press 2002 pp 399 str 252 Arhiv originalu za 2 lipnya 2018 Procitovano 31 travnya 2018 Arhiv originalu za 17 chervnya 2018 Procitovano 31 travnya 2018 reshenie Nacionalnogo Soveta Zapadnoj Armenii o flage Zapadnoj Armenii 21 chervnya 2017 u Wayback Machine 2011 Ter Vardanyan G A 1998 Novaya interpretaciya nadpisi sudakskogo armyanskogo hachkara 2 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Istoriko filologicheskij zhurnal NAN RA 3 pp 149 154 ISSN 0135 0536 V B Mirimanov Chetvyortyj vsadnik Apokalipsisa estetika smerti Smert Vechnost v ritualnom iskusstve ot paleolita do Vozrozhdeniya RGGU 2002 75 132 R V Bagdasarov Svastika svyashennyj simvol etnoreligiovedcheskie ocherki ocherki Belye Alvy M 2001 g str 159 428 Nelli Saakyan Armyanskoe nagore esse Izd vo RAU 2006 g str 150 349 Jacob G Ghazarian 2006 The Mediterranean legacy in early Celtic Christianity a journey from Armenia to Ireland Bennett amp Bloom pp 263 str 186 Zaryan A K 1989 Ikonogoraficheskie problemy simvoliki hachkarov i mitraizma 6 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Istoriko filologicheskij zhurnal NAN RA 1 pp 202 219 ISSN 0135 0536