Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аргенти́нський реа́л (ісп. Real argentino) — офіційна валюта Аргентини у 1813—1881 роках.
| Аргентинський реал ісп. Real argentino | |
|---|---|
 Золота монета 8 ескудо 1828 року | |
| Держава(и) |  Аргентина |
| Банкноти | 1, 2, 3, 5, 10, 20, 40, 50, 100, 200, 500, 1000 песо |
| Монети | 1, 2, 4 сентаво 1, 5 десімо ¼, ½, 1, 2, 4 і 8 реалів ½, 1, 2 і 8 солів 1, 2, 4 і 8 ескудо |
| Символ | $, R$A |
| Валютні курси | |
| USD | () |
| EUR | () |
| UAH | () |
 Аргентинський реал у Вікісховищі | |
Аргентинський реал став першою валютою Аргентинської республіки після проголошення нею незалежності 1810 року. Іспанські колоніальні реали використовувалися в Аргентині до 1813 року, коли [en] постановила карбувати власні монети.
1881 року реал було замінено аргентинським песо (ісп. Peso Moneda Nacional, ISO 4217: ARM) у співвідношенні 8 реалів за песо.
Монети
Згідно з постановою Генеральної конституційної асамблеї нові аргентинські золоті та срібні монети мали ту ж саму вагу, що й аналогічні монети іспанських реалів, які були в обігу за часів правління іспанських королів Карла IV і Фердинанда VII. Виробництвом нових грошей займався [en] (нині Болівія), який на той час був окупований аргентинськими військами. Монети карбувалися іменем Об'єднаних провінцій Ріо-де-ла-Плати.
Срібні монети мали номінали ½, 1, 2, 4 і 8 реалів. У 1815—1832 роках карбувалися також монети номіналом ½, 1, 2, 4 і 8 солів (ісп. sol), рівні реалам за вартістю. Золоті монети (87,5 %) карбувалися номіналом 1, 2 і 8 ескудо (ісп. escudo). 1 ескудо вартував 16 реалів.
Монетний двір у Потосі
Монети 1813 року
1813 року у Потосі було викарбувано першу партію золотих (номіналом 8, 2, 1 ескудо) і срібних (номіналом 8, 4, 2, 1 і ½ реала) монет. Вони мали на аверсі монограму PTS, що позначає монетний двір у Потосі, та ініціал J, який належав людині, яка перевіряла якість дорогоцінних металів, з яких робили монети, — Хосе Антоніо де Сьєрра (ісп. José Antonio de Sierra), девіз країни «En Unión y Libertad», рік виготовлення. Номінал срібних монет вказувався у вигляді цифри і літери R (від real), а золотих ескудо — у вигляді цифри і літери S (від лат. Scutum).
Срібні монети мали на аверсі печатку Генеральної конституційної асамблеї, яка згодом була затверджена як герб Аргентини, а на реверсі — травневе сонце з обличчям та 32 променями, частина з яких була прямими, частина — хвилястими.
Золоті монети виглядали схоже на срібні, відмінність була лише у тому, що під гербом було зображено військові трофеї: по два прапори з кожного боку, дві перехрещені гармати і барабан.
| Номінал | Вага (г) | Діаметр (мм) | Матеріал | Аверс | Реверс |
|---|---|---|---|---|---|
| ½ реала | 1,6 | 15,8 | срібло | Герб Аргентини без сонця | Травневе сонце |
| 1 реал | 3,3 | 20 | срібло | Герб Аргентини без сонця | Травневе сонце |
| 2 реали | 6,7 | 25,5 | срібло | Герб Аргентини без сонця | Травневе сонце |
| 4 реали | 13,5 | 32,5 | срібло | Герб Аргентини без сонця | Травневе сонце |
| 8 реалів | 27 | 40 | срібло | Герб Аргентини без сонця | Травневе сонце |
| 1 ескудо | 3,4 | 17,55 | золото | Печатка Генеральної конституційної асамблеї | Травневе сонце |
| 2 ескудо | 6,6 | 21,4 | золото | Печатка Генеральної конституційної асамблеї | Травневе сонце |
| 8 ескудо | 27 | 35,3 | золото | Печатка Генеральної конституційної асамблеї | Травневе сонце |
Монети 1815 року
1815 року було випущено срібні солі та реали, причому тираж був більшим за попередній. Спочатку було викарбувано реали (номіналом 8, 4, 2, 1 і ½), потім — солі (номіналом 8, 4, 1 і ½).
На реалах цього тиражу позначено ініціал F, який належав людині, яка перевіряла якість срібла, з якого робили монети — Франсіско Хосе де Матосу (ісп. Francisco José de Matos), а на солях — ініціал L від Леандро Осіо (ісп. Leandro Ozio).
| Номінал | Вага (г) | Діаметр (мм) | Матеріал | Аверс | Реверс |
|---|---|---|---|---|---|
| ½ реала | 1,6 | 15,8 | срібло | Герб Аргентини без сонця | Травневе сонце |
| 1 реал | 3,3 | 20 | срібло | Герб Аргентини без сонця | Травневе сонце |
| 2 реали | 6,7 | 25,5 | срібло | Герб Аргентини без сонця | Травневе сонце |
| 4 реали | 13,5 | 32,5 | срібло | Герб Аргентини без сонця | Травневе сонце |
| 8 реалів | 27 | 40 | срібло | Герб Аргентини без сонця | Травневе сонце |
| ½ соля | 1,6 | 15,8 | срібло | Герб Аргентини без сонця | Травневе сонце |
| 1 соль | 3,3 | 20 | срібло | Герб Аргентини без сонця | Травневе сонце |
| 4 соля | 13,5 | 32,5 | срібло | Герб Аргентини без сонця | Травневе сонце |
| 8 солів | 27 | 40 | срібло | Герб Аргентини без сонця | Травневе сонце |
Наприкінці 1815 року Потосі було відбито в аргентинців, тому карбування аргентинських монет там стало неможливим.
Монетний двір у місті Ла-Ріоха
Монети 1824—1835 років
1824 року було створено монетний двір у місті Ла-Ріоха, де почали карбувати монети, аналогічні за зовнішнім виглядом до тих, що вироблялися у Потосі. Позначка цього монетного двору на аверсі виглядала як літери RA. З 1826 року монети мають ініціал P, що належав людині, яка перевіряла якість дорогоцінних металів, з яких робили монети — Мануелю Піньєйро-і-Пардо (ісп. Manuel Piñeyro y Pardo).
| Номінал | Вага (г) | Діаметр (мм) | Матеріал | Аверс | Реверс |
|---|---|---|---|---|---|
| 2 ескудо | 6,75 | 23 | золото | Печатка Генеральної конституційної асамблеї | Травневе сонце |
| 8 ескудо | 27 | 37 | золото | Печатка Генеральної конституційної асамблеї | Травневе сонце |
| 8 реалів | 27 | 40 | срібло | Герб Аргентини без сонця | Травневе сонце |
Монети 1836 року
Після вбивства Факундо Кіроги 1835 року військовик [en] запропонував карбувати монети з портретом Х. М. Росаса. Його ініціатива була підтримана губернатором провінції та депутатами. Нові монети мали на аверсі портрет Росас з підписом «ROSAS», навколо містився напис «REPUBLICA ARGENTINA CONFEDERADA». Ці монети стали першими, які карбувалися іменем Аргентинської конфедерації. На реверсі було вміщено велику печатку провінції Ла-Ріоха, яка зображувала гору [en] з військовими трофеями біля підніжжя, та напис «POR LA LIGA LITORAL SERA FELIZ».
| Номінал | Вага (г) | Діаметр (мм) | Матеріал | Аверс | Реверс |
|---|---|---|---|---|---|
| 8 ескудо | 27 | 38 | золото | Хуан Мануель де Росас | Сьєрра-Фаматіна |
Монети 1838—1840 років
Губернатор Буенос-Айреса Хуан Мануель де Росас, дізнавшись, що у Ла-Ріосі карбують монети з його зображенням, попросив губернатора Ла-Ріохи прибрати його портрет з грошей. Тому монети, викарбувані у 1838—1840 роках, мають на аверсі вже герб Аргентини. Водночас на них присутній напис «ETERNO LOOR AL RESTAURADOR ROSAS» (ісп. вічна похвала відновлювачу Росасу). До зображення, яке використовувалося на реверсі раніше, було додано дві гвинтівки, сонце, а також прибрано барабан, гармати переміщено угору, над прапорами і гвинтівками.
| Номінал | Вага (г) | Діаметр (мм) | Матеріал | Аверс | Реверс |
|---|---|---|---|---|---|
| 8 ескудо | 27 | 35 | золото | Герб Аргентини з прапорами | Сьєрра-Фаматіна |
| 8 реалів | 27 | 40 | срібло | Герб Аргентини з лавровим вінком | Сьєрра-Фаматіна |
Монети 1840 року
1840 року [es] у складі провінцій Ла-Ріоха, Сальта, Тукуман, Катамарка і Жужуй розпочала війну проти Росаса, тому з монет зникла похвала Росасу, яка була замінена на класичний девіз «EN UNION Y LIBERTAD». Ці монети стали також першими, які карбувалися іменем Аргентинської республіки і мали відповідний напис «REPUBLICA ARGENTINA».
| Номінал | Вага (г) | Діаметр (мм) | Матеріал | Аверс | Реверс |
|---|---|---|---|---|---|
| 8 ескудо | 27 | 35 | золото | Герб Аргентини з прапорами | Сьєрра-Фаматіна |
| 8 реалів | 27 | 40 | срібло | Герб Аргентини з лавровим вінком | Сьєрра-Фаматіна |
Монети 1842 року
1842 року Північна коаліція втратила Ла-Ріоху, тому там знову почали карбувати монети з погруддям Росаса та підписом «RESTAURADOR DE LAS LEYES» (ісп. відновлювач законів). На реверсі було зображено герб Аргентини з підписом «REPUBLICA ARGENTINA CONFEDERADA».
| Номінал | Вага (г) | Діаметр (мм) | Матеріал | Аверс | Реверс |
|---|---|---|---|---|---|
| 2 ескудо | 6,75 | 23 | золото | Герб Аргентини з прапорами | Хуан Мануель де Росас |
| 8 ескудо | 27 | 34 | золото | Герб Аргентини з прапорами | Хуан Мануель де Росас |
| 2 реали | 6,7 | 27 | срібло | Герб Аргентини | Хуан Мануель де Росас |
Монети 1843—1850 років
З 1843 року монети мали ініціал B, що належав людині, яка перевіряла якість дорогоцінних металів, з яких робили монети — Хосе Барросу Кінтеро (ісп. José Barros Quintero). Усі монети мають напис ETERNO LOOR AL RESTAURADOR ROSAS.
З 1846 року починається випуск монети номіналом 4 реали (півпесо). З цього року монети мають ініціал V від Северо Антоніо Вальєхо (ісп. Severo Antonio Vallejo). Емісія монет цього номіналу також повторюється 1849 і 1850 року, на цей раз з ініціалом B від Хосе Барроса Кінтеро.
| Номінал | Вага (г) | Діаметр (мм) | Матеріал | Аверс | Реверс |
|---|---|---|---|---|---|
| 2 ескудо | 6,75 | 23 | золото | Сьєрра-Фаматіна, над якою сходить сонце | Герб Аргентини з прапорами |
| 8 ескудо | 27 | 34 | золото | Герб на щиті з короною | Герб Аргентини з прапорами |
| 2 реали | 6,7 | 27 | срібло | Герб Аргентини | Сьєрра-Фаматіна з гарматами, прапорами і гвинтівками |
| 4 реали | срібло | Герб Аргентини | Сьєрра-Фаматіна з гарматами, прапорами і гвинтівками |
Монети 1852 року
З 1852 року дизайн монет було дещо змінено. На реверсі тепер було зображено гору Сьєрра-Фаматіна зі стрічкою з написом «Famatina» та підпис «PROVINCIA DE LA RIOJA» по колу.
| Номінал | Вага (г) | Діаметр (мм) | Матеріал | Аверс | Реверс |
|---|---|---|---|---|---|
| 4 реали | 13,4 | 32,5 | срібло | Герб Аргентини | Сьєрра-Фаматіна |
Монети 1854—1860 років
Монети випусків 1854—1860 років номіналом 2 і ½ реала стали останніми, які карбували у Ла-Ріосі.
| Номінал | Вага (г) | Діаметр (мм) | Матеріал | Аверс | Реверс |
|---|---|---|---|---|---|
| ½ реала | 1,5 | 16,5 | срібло | Герб Аргентини | номінал цифрами |
| 2 реали | срібло | Герб Аргентини | номінал цифрами |
1860 року монетний двір у м. Ла-Ріоха було закрито.
Монети, виготовлені у Європі
1854 року мідні монети для Аргентинської конфедерації виготовляли на замовлення у Європі, оскільки не було можливості карбувати їх в Аргентині. Загалом було ввезено 100 000 песо у монетах номіналом 1, 2 і 4 сентаво. 100 сентаво складали 1 реал.
Монети мали на аверсі зображення сонця з написом по колу «CONFEDERACION ARGENTINA». На реверсі було зазначено номінал, по колу був напис «TESORO NACIONAL-BANCO» (ісп. Національна казна - Банк).
Ці монети було введено в обіг 18 січня 1855 року і вони ходили по всій території Аргентинської конфедерації
| Номінал | Вага (г) | Діаметр (мм) | Матеріал | Аверс | Реверс |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 сентаво | 5 | 25 | мідь | сонце | номінал словами |
| 2 сентаво | 10 | 30 | мідь | сонце | номінал словами |
| 4 сентаво | 20 | 35 | мідь | сонце | номінал словами |
Монетний двір у Буенос-Айресі
З 1822 року уряд Буенос-Айреса почав карбувати мідні монети. Вони виготовлялися на фабриці промисловця з англійського міста Бірмінгемі Роберта Бултона та мали номінал 1 десімо (ісп. décimo), тобто 1/10 реала. Згодом також карбувалися монети номіналом 1, 5, 10 і 20 десімо, а також ¼, ½ (з написом 5⁄10), 1 і 2 реали. Зовнішній вигляд цих монет відрізнявся від тих, що виготовлялися у Ла-Ріосі, — на них не було зображення сонця, замість нього на реверсі був напис «Buenos Aires», рік карбування по центру і номінал літерами. На аверсі було зображено герб провінції Буенос-Айрес, за основу якого було взято печатку Генеральної конституційної асамблеї.
1840 року через сильну нестачу монет в обігу уряд дав замовлення монетному двору у Буенос-Айресі випустити 400 000 песо мідними монетами номіналом 2, 1 і ½ реала. Усі вони мали напис «¡VIVA LA FEDERACION!».
1860 року монетний двір у Буенос-Айресі було знову відкрито задля того, щоб викарбувати монети номіналом 2 реали. 1867 року цей монетний двір було остаточно закрито.
| Номінал | Вага (г) | Діаметр (мм) | Матеріал | Аверс | Реверс |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 десімо | 6 | 23,5 | мідь | номінал словами | герб Буенос-Айреса |
| 5 десімо | 6,4 | 23,5 | мідь | номінал словами | лавровий вінок |
| ¼ реала | 3 | 20 | мідь | номінал словами | лавровий вінок |
| 1 реал | мідь | номінал цифрами | номінал словами | ||
| 2 реала | 7-8 | 32 | мідь | номінал цифрами | номінал словами |
Монетні двори інших провінцій
Інші провінції, зокрема Кордова, Ентре-Ріос, Ла-Ріоха, Мендоса, Сальта, Сантьяго-дель-Естеро і Тукуман, також випускали власні срібні монети під назвою реал.
Монетний двір у Кордові було засновано 1815 року, але він працював непостійно. На монетах, виготовлених там, ніколи не зазначалося слово «Аргентина». На аверсі традиційно зображувалася фортеця, на основі якої згодом було створено герб провінції. На реверсі зображали сонце з обличчям.
| Номінал | Вага (г) | Діаметр (мм) | Матеріал | Аверс | Реверс |
|---|---|---|---|---|---|
| ¼ реала | 8,5 | 10,5 | срібло | фортеця | сонце |
| ½ реала | 8,5 | 10,5 | срібло | номінал цифрами | сонце |
| 1 реал | 3,5 | 20 | срібло | номінал цифрами або герб Аргентини | сонце |
| 2 реала | 6,5 | 27 | срібло | герб провінції Кордова | сонце |
| 4 реали | 13,5 | 32 | срібло | герб провінції Кордова | сонце |
| 8 реалів | 27 | 37 | срібло | герб провінції Кордова | сонце |
У Тукумані почали карбувати срібні монети 1820 року. Виготовлялися лише монети номіналом 2 реали. Загалом вони були низької якості. На аверсі було зображено хрест з левами і замками, а на реверсі — номінал і цифри 752.
Між 1861 і 1881 роками в Аргентині не карбувалося монет на загальнонаціональному рівні. Розмінних грошей в обігу не вистачало, тому часто також використовувалися срібні монети з сусідніх країн, перш за все [en]. Також монети карбувалися приватними підприємцями.
Банкноти
1820 року уряд провінції Буенос-Айрес ввів в обіг банкноти номіналами 5, 10, 20, 40, 50 і 100 песо, а 1823 року — 1, 3 і 5 песо. Банк Буенос-Айресу почав випускати банкноти 1822 року у номіналах 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 песо, а 1823 року — 1 і 2 песо.
Джерела
- Перші аргентинські монети [ 22 грудня 2016 у Wayback Machine.] (ісп.) (англ.)
- Estanislao Zeballos (1900). El Escudo y los Colores Nacionales(ісп.)
- Krause, Chester L., Clifford Mishler (1996). Standard Catalog of World Coins: 1801—1900. Colin R. Bruce II, Marian S. Moe (editors) (1st ed.). Krause Publications. .
- Pick, Albert (1990). Standard Catalog of World Paper Money: Specialized Issues. Colin R. Bruce II, Neil Shafer (editors) (6th ed.). Krause Publications. .
- CUNIETTI-FERRANDO, Arnaldo J. (1989). Monedas argentinas. Desde la época colonial hasta nuestros días. Numismática Buenos Aires. (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina real Argenti nskij rea l isp Real argentino oficijna valyuta Argentini u 1813 1881 rokah Argentinskij real isp Real argentinoZolota moneta 8 eskudo 1828 rokuDerzhava i ArgentinaBanknoti1 2 3 5 10 20 40 50 100 200 500 1000 pesoMoneti1 2 4 sentavo 1 5 desimo 1 2 4 i 8 realiv 1 2 i 8 soliv 1 2 4 i 8 eskudoSimvol R AValyutni kursiUSD EUR UAH Argentinskij real u Vikishovishi Argentinskij real stav pershoyu valyutoyu Argentinskoyi respubliki pislya progoloshennya neyu nezalezhnosti 1810 roku Ispanski kolonialni reali vikoristovuvalisya v Argentini do 1813 roku koli en postanovila karbuvati vlasni moneti 1881 roku real bulo zamineno argentinskim peso isp Peso Moneda Nacional ISO 4217 ARM u spivvidnoshenni 8 realiv za peso MonetiZgidno z postanovoyu Generalnoyi konstitucijnoyi asambleyi novi argentinski zoloti ta sribni moneti mali tu zh samu vagu sho j analogichni moneti ispanskih realiv yaki buli v obigu za chasiv pravlinnya ispanskih koroliv Karla IV i Ferdinanda VII Virobnictvom novih groshej zajmavsya en nini Boliviya yakij na toj chas buv okupovanij argentinskimi vijskami Moneti karbuvalisya imenem Ob yednanih provincij Rio de la Plati Sribni moneti mali nominali 1 2 4 i 8 realiv U 1815 1832 rokah karbuvalisya takozh moneti nominalom 1 2 4 i 8 soliv isp sol rivni realam za vartistyu Zoloti moneti 87 5 karbuvalisya nominalom 1 2 i 8 eskudo isp escudo 1 eskudo vartuvav 16 realiv Monetnij dvir u Potosi Moneti 1813 roku 1813 roku u Potosi bulo vikarbuvano pershu partiyu zolotih nominalom 8 2 1 eskudo i sribnih nominalom 8 4 2 1 i reala monet Voni mali na aversi monogramu PTS sho poznachaye monetnij dvir u Potosi ta inicial J yakij nalezhav lyudini yaka pereviryala yakist dorogocinnih metaliv z yakih robili moneti Hose Antonio de Syerra isp Jose Antonio de Sierra deviz krayini En Union y Libertad rik vigotovlennya Nominal sribnih monet vkazuvavsya u viglyadi cifri i literi R vid real a zolotih eskudo u viglyadi cifri i literi S vid lat Scutum Sribni moneti mali na aversi pechatku Generalnoyi konstitucijnoyi asambleyi yaka zgodom bula zatverdzhena yak gerb Argentini a na reversi travneve sonce z oblichchyam ta 32 promenyami chastina z yakih bula pryamimi chastina hvilyastimi Zoloti moneti viglyadali shozhe na sribni vidminnist bula lishe u tomu sho pid gerbom bulo zobrazheno vijskovi trofeyi po dva prapori z kozhnogo boku dvi perehresheni garmati i baraban Nominal Vaga g Diametr mm Material Avers Revers reala 1 6 15 8 sriblo Gerb Argentini bez soncya Travneve sonce 1 real 3 3 20 sriblo Gerb Argentini bez soncya Travneve sonce 2 reali 6 7 25 5 sriblo Gerb Argentini bez soncya Travneve sonce 4 reali 13 5 32 5 sriblo Gerb Argentini bez soncya Travneve sonce 8 realiv 27 40 sriblo Gerb Argentini bez soncya Travneve sonce 1 eskudo 3 4 17 55 zoloto Pechatka Generalnoyi konstitucijnoyi asambleyi Travneve sonce 2 eskudo 6 6 21 4 zoloto Pechatka Generalnoyi konstitucijnoyi asambleyi Travneve sonce 8 eskudo 27 35 3 zoloto Pechatka Generalnoyi konstitucijnoyi asambleyi Travneve sonce Moneti 1815 roku Sribna moneta 8 realiv 1815 roku 1815 roku bulo vipusheno sribni soli ta reali prichomu tirazh buv bilshim za poperednij Spochatku bulo vikarbuvano reali nominalom 8 4 2 1 i potim soli nominalom 8 4 1 i Na realah cogo tirazhu poznacheno inicial F yakij nalezhav lyudini yaka pereviryala yakist sribla z yakogo robili moneti Fransisko Hose de Matosu isp Francisco Jose de Matos a na solyah inicial L vid Leandro Osio isp Leandro Ozio Nominal Vaga g Diametr mm Material Avers Revers reala 1 6 15 8 sriblo Gerb Argentini bez soncya Travneve sonce 1 real 3 3 20 sriblo Gerb Argentini bez soncya Travneve sonce 2 reali 6 7 25 5 sriblo Gerb Argentini bez soncya Travneve sonce 4 reali 13 5 32 5 sriblo Gerb Argentini bez soncya Travneve sonce 8 realiv 27 40 sriblo Gerb Argentini bez soncya Travneve sonce solya 1 6 15 8 sriblo Gerb Argentini bez soncya Travneve sonce 1 sol 3 3 20 sriblo Gerb Argentini bez soncya Travneve sonce 4 solya 13 5 32 5 sriblo Gerb Argentini bez soncya Travneve sonce 8 soliv 27 40 sriblo Gerb Argentini bez soncya Travneve sonce Naprikinci 1815 roku Potosi bulo vidbito v argentinciv tomu karbuvannya argentinskih monet tam stalo nemozhlivim Monetnij dvir u misti La Rioha Moneti 1824 1835 rokiv 1824 roku bulo stvoreno monetnij dvir u misti La Rioha de pochali karbuvati moneti analogichni za zovnishnim viglyadom do tih sho viroblyalisya u Potosi Poznachka cogo monetnogo dvoru na aversi viglyadala yak literi RA Z 1826 roku moneti mayut inicial P sho nalezhav lyudini yaka pereviryala yakist dorogocinnih metaliv z yakih robili moneti Manuelyu Pinyejro i Pardo isp Manuel Pineyro y Pardo Nominal Vaga g Diametr mm Material Avers Revers 2 eskudo 6 75 23 zoloto Pechatka Generalnoyi konstitucijnoyi asambleyi Travneve sonce 8 eskudo 27 37 zoloto Pechatka Generalnoyi konstitucijnoyi asambleyi Travneve sonce 8 realiv 27 40 sriblo Gerb Argentini bez soncya Travneve sonce Moneti 1836 roku Zolota moneta 8 eskudo 1836 roku z portretom Rosasa Pislya vbivstva Fakundo Kirogi 1835 roku vijskovik en zaproponuvav karbuvati moneti z portretom H M Rosasa Jogo iniciativa bula pidtrimana gubernatorom provinciyi ta deputatami Novi moneti mali na aversi portret Rosas z pidpisom ROSAS navkolo mistivsya napis REPUBLICA ARGENTINA CONFEDERADA Ci moneti stali pershimi yaki karbuvalisya imenem Argentinskoyi konfederaciyi Na reversi bulo vmisheno veliku pechatku provinciyi La Rioha yaka zobrazhuvala goru en z vijskovimi trofeyami bilya pidnizhzhya ta napis POR LA LIGA LITORAL SERA FELIZ Nominal Vaga g Diametr mm Material Avers Revers 8 eskudo 27 38 zoloto Huan Manuel de Rosas Syerra Famatina Moneti 1838 1840 rokiv Zolota moneta 8 eskudo 1838 roku Gubernator Buenos Ajresa Huan Manuel de Rosas diznavshis sho u La Riosi karbuyut moneti z jogo zobrazhennyam poprosiv gubernatora La Riohi pribrati jogo portret z groshej Tomu moneti vikarbuvani u 1838 1840 rokah mayut na aversi vzhe gerb Argentini Vodnochas na nih prisutnij napis ETERNO LOOR AL RESTAURADOR ROSAS isp vichna pohvala vidnovlyuvachu Rosasu Do zobrazhennya yake vikoristovuvalosya na reversi ranishe bulo dodano dvi gvintivki sonce a takozh pribrano baraban garmati peremisheno ugoru nad praporami i gvintivkami Nominal Vaga g Diametr mm Material Avers Revers 8 eskudo 27 35 zoloto Gerb Argentini z praporami Syerra Famatina 8 realiv 27 40 sriblo Gerb Argentini z lavrovim vinkom Syerra Famatina Moneti 1840 roku 1840 roku es u skladi provincij La Rioha Salta Tukuman Katamarka i Zhuzhuj rozpochala vijnu proti Rosasa tomu z monet znikla pohvala Rosasu yaka bula zaminena na klasichnij deviz EN UNION Y LIBERTAD Ci moneti stali takozh pershimi yaki karbuvalisya imenem Argentinskoyi respubliki i mali vidpovidnij napis REPUBLICA ARGENTINA Nominal Vaga g Diametr mm Material Avers Revers 8 eskudo 27 35 zoloto Gerb Argentini z praporami Syerra Famatina 8 realiv 27 40 sriblo Gerb Argentini z lavrovim vinkom Syerra Famatina Moneti 1842 roku 1842 roku Pivnichna koaliciya vtratila La Riohu tomu tam znovu pochali karbuvati moneti z pogruddyam Rosasa ta pidpisom RESTAURADOR DE LAS LEYES isp vidnovlyuvach zakoniv Na reversi bulo zobrazheno gerb Argentini z pidpisom REPUBLICA ARGENTINA CONFEDERADA Nominal Vaga g Diametr mm Material Avers Revers 2 eskudo 6 75 23 zoloto Gerb Argentini z praporami Huan Manuel de Rosas 8 eskudo 27 34 zoloto Gerb Argentini z praporami Huan Manuel de Rosas 2 reali 6 7 27 sriblo Gerb Argentini Huan Manuel de Rosas Moneti 1843 1850 rokiv Zolota moneta u 2 eskudo 1843 Z 1843 roku moneti mali inicial B sho nalezhav lyudini yaka pereviryala yakist dorogocinnih metaliv z yakih robili moneti Hose Barrosu Kintero isp Jose Barros Quintero Usi moneti mayut napis ETERNO LOOR AL RESTAURADOR ROSAS Z 1846 roku pochinayetsya vipusk moneti nominalom 4 reali pivpeso Z cogo roku moneti mayut inicial V vid Severo Antonio Valyeho isp Severo Antonio Vallejo Emisiya monet cogo nominalu takozh povtoryuyetsya 1849 i 1850 roku na cej raz z inicialom B vid Hose Barrosa Kintero Nominal Vaga g Diametr mm Material Avers Revers 2 eskudo 6 75 23 zoloto Syerra Famatina nad yakoyu shodit sonce Gerb Argentini z praporami 8 eskudo 27 34 zoloto Gerb na shiti z koronoyu Gerb Argentini z praporami 2 reali 6 7 27 sriblo Gerb Argentini Syerra Famatina z garmatami praporami i gvintivkami 4 reali sriblo Gerb Argentini Syerra Famatina z garmatami praporami i gvintivkami Moneti 1852 roku Z 1852 roku dizajn monet bulo desho zmineno Na reversi teper bulo zobrazheno goru Syerra Famatina zi strichkoyu z napisom Famatina ta pidpis PROVINCIA DE LA RIOJA po kolu Nominal Vaga g Diametr mm Material Avers Revers 4 reali 13 4 32 5 sriblo Gerb Argentini Syerra Famatina Moneti 1854 1860 rokiv Moneti vipuskiv 1854 1860 rokiv nominalom 2 i reala stali ostannimi yaki karbuvali u La Riosi Nominal Vaga g Diametr mm Material Avers Revers reala 1 5 16 5 sriblo Gerb Argentini nominal ciframi 2 reali sriblo Gerb Argentini nominal ciframi 1860 roku monetnij dvir u m La Rioha bulo zakrito Moneti vigotovleni u Yevropi 1854 roku midni moneti dlya Argentinskoyi konfederaciyi vigotovlyali na zamovlennya u Yevropi oskilki ne bulo mozhlivosti karbuvati yih v Argentini Zagalom bulo vvezeno amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0100000 amp amp amp amp 00 100 000 peso u monetah nominalom 1 2 i 4 sentavo 100 sentavo skladali 1 real Moneti mali na aversi zobrazhennya soncya z napisom po kolu CONFEDERACION ARGENTINA Na reversi bulo zaznacheno nominal po kolu buv napis TESORO NACIONAL BANCO isp Nacionalna kazna Bank Ci moneti bulo vvedeno v obig 18 sichnya 1855 roku i voni hodili po vsij teritoriyi Argentinskoyi konfederaciyi Nominal Vaga g Diametr mm Material Avers Revers 1 sentavo 5 25 mid sonce nominal slovami 2 sentavo 10 30 mid sonce nominal slovami 4 sentavo 20 35 mid sonce nominal slovami Monetnij dvir u Buenos Ajresi Moneta v 1 desimo vikarbuvana u Buenos Ajresi 1823 roku Z 1822 roku uryad Buenos Ajresa pochav karbuvati midni moneti Voni vigotovlyalisya na fabrici promislovcya z anglijskogo mista Birmingemi Roberta Bultona ta mali nominal 1 desimo isp decimo tobto 1 10 reala Zgodom takozh karbuvalisya moneti nominalom 1 5 10 i 20 desimo a takozh z napisom 5 10 1 i 2 reali Zovnishnij viglyad cih monet vidriznyavsya vid tih sho vigotovlyalisya u La Riosi na nih ne bulo zobrazhennya soncya zamist nogo na reversi buv napis Buenos Aires rik karbuvannya po centru i nominal literami Na aversi bulo zobrazheno gerb provinciyi Buenos Ajres za osnovu yakogo bulo vzyato pechatku Generalnoyi konstitucijnoyi asambleyi 1840 roku cherez silnu nestachu monet v obigu uryad dav zamovlennya monetnomu dvoru u Buenos Ajresi vipustiti amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0400000 amp amp amp amp 00 400 000 peso midnimi monetami nominalom 2 1 i reala Usi voni mali napis VIVA LA FEDERACION 1860 roku monetnij dvir u Buenos Ajresi bulo znovu vidkrito zadlya togo shob vikarbuvati moneti nominalom 2 reali 1867 roku cej monetnij dvir bulo ostatochno zakrito Nominal Vaga g Diametr mm Material Avers Revers 1 desimo 6 23 5 mid nominal slovami gerb Buenos Ajresa 5 desimo 6 4 23 5 mid nominal slovami lavrovij vinok reala 3 20 mid nominal slovami lavrovij vinok 1 real mid nominal ciframi nominal slovami 2 reala 7 8 32 mid nominal ciframi nominal slovami Monetni dvori inshih provincij Inshi provinciyi zokrema Kordova Entre Rios La Rioha Mendosa Salta Santyago del Estero i Tukuman takozh vipuskali vlasni sribni moneti pid nazvoyu real Monetnij dvir u Kordovi bulo zasnovano 1815 roku ale vin pracyuvav nepostijno Na monetah vigotovlenih tam nikoli ne zaznachalosya slovo Argentina Na aversi tradicijno zobrazhuvalasya fortecya na osnovi yakoyi zgodom bulo stvoreno gerb provinciyi Na reversi zobrazhali sonce z oblichchyam Nominal Vaga g Diametr mm Material Avers Revers reala 8 5 10 5 sriblo fortecya sonce reala 8 5 10 5 sriblo nominal ciframi sonce 1 real 3 5 20 sriblo nominal ciframi abo gerb Argentini sonce 2 reala 6 5 27 sriblo gerb provinciyi Kordova sonce 4 reali 13 5 32 sriblo gerb provinciyi Kordova sonce 8 realiv 27 37 sriblo gerb provinciyi Kordova sonce U Tukumani pochali karbuvati sribni moneti 1820 roku Vigotovlyalisya lishe moneti nominalom 2 reali Zagalom voni buli nizkoyi yakosti Na aversi bulo zobrazheno hrest z levami i zamkami a na reversi nominal i cifri 752 Mizh 1861 i 1881 rokami v Argentini ne karbuvalosya monet na zagalnonacionalnomu rivni Rozminnih groshej v obigu ne vistachalo tomu chasto takozh vikoristovuvalisya sribni moneti z susidnih krayin persh za vse en Takozh moneti karbuvalisya privatnimi pidpriyemcyami Banknoti1820 roku uryad provinciyi Buenos Ajres vviv v obig banknoti nominalami 5 10 20 40 50 i 100 peso a 1823 roku 1 3 i 5 peso Bank Buenos Ajresu pochav vipuskati banknoti 1822 roku u nominalah 20 50 100 200 500 i 1000 peso a 1823 roku 1 i 2 peso DzherelaPershi argentinski moneti 22 grudnya 2016 u Wayback Machine isp angl Estanislao Zeballos 1900 El Escudo y los Colores Nacionales isp Krause Chester L Clifford Mishler 1996 Standard Catalog of World Coins 1801 1900 Colin R Bruce II Marian S Moe editors 1st ed Krause Publications ISBN 0 87341 427 6 Pick Albert 1990 Standard Catalog of World Paper Money Specialized Issues Colin R Bruce II Neil Shafer editors 6th ed Krause Publications ISBN 0 87341 149 8 CUNIETTI FERRANDO Arnaldo J 1989 Monedas argentinas Desde la epoca colonial hasta nuestros dias Numismatica Buenos Aires isp