Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ара синій Охоронний статус Під загрозою зникнення МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тва

Ара синій

Ара синій
Ара синій
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Підродина: Папужні (Psittacinae)
Рід: Гіацинтовий ара (Anodorhynchus)
Вид: Ара синій
Біноміальна назва
Anodorhynchus leari
Bonaparte, 1856
image
Карта ареалу
Посилання
image Вікісховище: Anodorhynchus leari
image Віківиди: Anodorhynchus leari
image EOL: 1177959
image ITIS: 177656
image МСОП: 22685521
image NCBI: 178882

Ара синій (Anodorhynchus leari) — птах родини папугові.

Зовнішній вигляд

image

Малий гіацинтовий ара досягає 70-75 см завдовжки і важить близько 950 г. Забарвлення кобальтово-синє. Крила трохи темніше. Голова, груди й живіт з зеленим відливом. Гола зона навколо очей і у заснування піддзьобка — блідо-жовта. Підхвістя й підкрилля — чорнуваті. Дзьоб чорний. Лабети темно-сірі. Райдужка темно-коричнева.

Історія відкриття

A. leari був описаний перший раз в 1856 році, однак не вдалося встановити зону поширення цих папуг. Публіка перший раз побачила малого гіацинтового ари в 1950 році в локальному бразильському зоопарку. Однак лише в 1978 році Гельмут Сік відкрив дві невеликі популяції — в околиці Тока Велга (Toca Velha) і Серра Бранка (Serra Branca) — в штаті Байя у Бразилії.

Розповсюдження

Ареал обмежений невеликою й важкодоступною ділянкою на північному сході штату Байя (Бразилія).


Спосіб життя

Населяє відкриті й напіввідкриті лісистості, біля пісковиків до висоти 500—800 м над рівнем моря. Живиться пальмовими горіхами, квітами, насінням.

Розмноження

Відкладає 1-2 яйця, сезон розмноження з грудня в травень. Молодь досягає статевої зрілості у близько 2-4 роки від народження.

Загрози й охорона

Украй рідкий, перебуває під загрозою повного зникнення. До кінця XX століття в дикій природі налічувалося 70-200 особин, розділені на 2 популяції. Причини: полювання, вилов, втрата первозданної природи.

Примітки

  1. BirdLife International (2019). Anodorhynchus leari: інформація на сайті МСОП (версія 2019.3) (англ.) 08 січня 2019
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

Література

  • Винокуров А. А. Редкие птицы мира. — М.: Агропромиздат, 1987. — 207 с.

Посилання

    image Це незавершена стаття з орнітології.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Ara sinij Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Papugopodibni Psittaciformes Rodina Papugovi Psittacidae Pidrodina Papuzhni Psittacinae Rid Giacintovij ara Anodorhynchus Vid Ara sinij Binomialna nazva Anodorhynchus leari Bonaparte 1856 Karta arealu Posilannya Vikishovishe Anodorhynchus leari Vikividi Anodorhynchus leari EOL 1177959 ITIS 177656 MSOP 22685521 NCBI 178882 Ara sinij Anodorhynchus leari ptah rodini papugovi Zovnishnij viglyadMalij giacintovij ara dosyagaye 70 75 sm zavdovzhki i vazhit blizko 950 g Zabarvlennya kobaltovo sinye Krila trohi temnishe Golova grudi j zhivit z zelenim vidlivom Gola zona navkolo ochej i u zasnuvannya piddzobka blido zhovta Pidhvistya j pidkrillya chornuvati Dzob chornij Labeti temno siri Rajduzhka temno korichneva Istoriya vidkrittyaA leari buv opisanij pershij raz v 1856 roci odnak ne vdalosya vstanoviti zonu poshirennya cih papug Publika pershij raz pobachila malogo giacintovogo ari v 1950 roci v lokalnomu brazilskomu zooparku Odnak lishe v 1978 roci Gelmut Sik vidkriv dvi neveliki populyaciyi v okolici Toka Velga Toca Velha i Serra Branka Serra Branca v shtati Bajya u Braziliyi RozpovsyudzhennyaAreal obmezhenij nevelikoyu j vazhkodostupnoyu dilyankoyu na pivnichnomu shodi shtatu Bajya Braziliya Sposib zhittyaNaselyaye vidkriti j napivvidkriti lisistosti bilya piskovikiv do visoti 500 800 m nad rivnem morya Zhivitsya palmovimi gorihami kvitami nasinnyam RozmnozhennyaVidkladaye 1 2 yajcya sezon rozmnozhennya z grudnya v traven Molod dosyagaye statevoyi zrilosti u blizko 2 4 roki vid narodzhennya Zagrozi j ohoronaUkraj ridkij perebuvaye pid zagrozoyu povnogo zniknennya Do kincya XX stolittya v dikij prirodi nalichuvalosya 70 200 osobin rozdileni na 2 populyaciyi Prichini polyuvannya vilov vtrata pervozdannoyi prirodi PrimitkiBirdLife International 2019 Anodorhynchus leari informaciya na sajti MSOP versiya 2019 3 angl 08 sichnya 2019 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 LiteraturaVinokurov A A Redkie pticy mira M Agropromizdat 1987 207 s PosilannyaCe nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ