Апшинець (річка)

Апшине́ць — невелика річка (потік) в Українських Карпатах, у межах Рахівського району Закарпатської області. Права притока Чорної Тиси (басейн Дунаю).

Апшинець
Долина річки Апшинець і місце її витоку — озеро Апшинець
48°16′52″ пн. ш. 24°09′26″ сх. д. / 48.28111111113877740° пн. ш. 24.157222222249779° сх. д. / 48.28111111113877740; 24.157222222249779
Витік	озеро Апшинець (масив Свидовець)
• координати	48°16′52″ пн. ш. 24°09′26″ сх. д. / 48.28111111113877740° пн. ш. 24.157222222249779° сх. д. / 48.28111111113877740; 24.157222222249779
• висота, м	1487 м
Гирло	Чорна Тиса
• координати	48°19′11″ пн. ш. 24°13′15″ сх. д. / 48.3199900000277722° пн. ш. 24.22105000002778041° сх. д. / 48.3199900000277722; 24.22105000002778041
Басейн	басейн Дунаю і ^d
Країни:	Україна Закарпатська область Рахівський район
Регіон	Закарпатська область
Довжина	бл. 7 км

Долина річки Апшинець і гора Татарука (вигляд зі сходу)

Опис і розташування

Довжина близько 7 км. Долина здебільшого у вигляді ущелини. Річище порожисте, з невеликими водоспадами. У середній течії протікає територією Апшинецького заказника. На річці зовсім немає населених пунктів чи автомобільних доріг. Завдяки цьому Апшинець — екологічно чиста річка.

Витікає з озера Апшинець, що при північних схилах головного хребта масиву Свидовець, між горами Трояска і Догяска. Тече в північно-східному напрямку.

В 1930-х рр. при гирлі річки існувало господарство для сплаву лісу. За допомогою клявзи потік води перекривали для подальшого сплаву деревини. До наших днів руїн клявзи не збереглося, ймовірно, через одну з масштабних повеней, зокрема, 1999 року.

Клявза на річці Апшинець, поштівка

Примітки

1. GEOnet Names Server — 2018.
   d:Track:Q1194038
2. . dsr.univ.kiev.ua. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015.

Література

• . / Швець Г. І. — К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1957. — 192 с.
• (рос.) : Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 1. Западная Украина и Молдавия / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 245 с.
• Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 23