Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Апресян Посада Апресян Юрій ДереніковичНародився2 лютого 1930 1930 02

Апресян Юрій Деренікович

Апресян Юрій Деренікович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Апресян.

Апресян Юрій Деренікович
image
Народився2 лютого 1930(1930-02-02)
Москва, СРСР
Помер12 травня 2024(2024-05-12)[1](94 роки)
Москва, Росія
Країнаimage Росія
image СРСР
Національністьвірмени[2]
Діяльністьмовознавець, лексикограф
Alma materМосковський державний лінгвістичний університет (1953)
Московський державний лінгвістичний університет (1956)
Галузьмовознавство, семантика, синтаксис, лексикографія і машинний переклад
ЗакладМосковський державний лінгвістичний університет
Інститут російської мови ім. В. В. Виноградова РАН
d
Інститут російської мови ім. В. В. Виноградова РАН
d
d
d
ПосадаАкадемік РАН
Вчене званняакадемік Російської академії наук і професор[d]
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d] (1984)
Аспіранти, докторантиd
Q90302766?
ЧленствоРосійська академія наук
БатькоАпресян Деренік Захарович
Дітиd
РодичіАпресян Рубен Грантович
Нагороди

Юрій Дереникович Апресян (2 лютого 1930, Москва — 12 травня 2024, там само) — російський лінгвіст, академік РАН (1992), іноземний член Національної академії наук Вірменії, професор (1991), доктор філологічних наук. Праці в області лексичної семантики, синтаксису, російської та англійської лексикографії, історії лінгвістики, машинного перекладу та ін. Один з розробників теорії «Сенс ↔ Текст», глава Московської семантичної школи. Укладач ряду словників нового типу російської (а також англійської) мови.

Біографія

Народився в родині діяча радянських органів держбезпеки і поліглота Дереника Захаровича Апресяна. Вірменин. Закінчив МГПІІМ (1953) за спеціальністю «англійська мова» та аспірантуру того ж інституту (1956); захистив кандидатську дисертацію (1958) на тему «Фразеологічні синоніми в сучасній англійській мові».

Викладав в МГПІІМ (1954—1960), працював в Інституті російської мови АН СРСР (1960—1972), звідки був звільнений «через непроходження переатестації» — з політичних мотивів (виступи на захист Андрія Синявського і Юлія Даніеля, К. І. Бабицького та інших дисидентів). Після цього працював в галузевому інституті «Інформелектро» (1972—1985), де завідував групою автоматичного перекладу.

Захист докторської дисертації (за книгою «Лексична семантика» 1974 р.) зміг — також з політичних причин — здійснити лише в 1984 р. у Мінську; самій публікації цієї книги влада також намагалася перешкодити. З 1985 р. — в Інституті проблем передачі інформації РАН, де завідував Лабораторією комп'ютерної лінгвістики (1989—1994).

З 1990 р. основним місцем роботи знову став Інститут російської мови РАН, де завідує сектором теоретичної семантики (з 1994). У 1990-х рр. читав лекції в Росії (МГУ), Австралії, США, Німеччині. У 1992 р. обраний дійсним членом РАН.

Протягом багатьох років керує широко відомим семінаром «Теоретична семантика», який став одним з головних центрів лінгвістичного життя Москви.

У березні 2014 року підписав лист проти розпалювання ворожнечі проти України.

Помер 12 травня 2024 року у Москві.

Вклад в науку

Ранні роботи

Наукові інтереси Ю. Д. Апресяна різноманітні, але центральною областю його досліджень завжди залишалася лексична семантика. В кінці 1950-х рр., коли він тільки починав займатися лінгвістикою, ця область вважалася «екзотичною» залишалась на периферії досліджень мови. Тому вивчення семантики у Ю. Д. Апресяна починалося з вивчення попередньої лінгвістичної традиції та робіт з історії лінгвістики. Ним було написано кілька детальних оглядів з історії семантики; їх доповнила книга «Ідеї та методи сучасної структурної лінгвістики» (1966). Перша книга Ю. Д. Апресяна поєднувала детальність і фактичну достовірність з популярністю і захопливістю викладення, на багато років стала бестселером і була перекладена усіма поширеними європейськими мовами (а німецькою і іспанською видавалася двічі).

З наступним періодом творчих інтересів Апресяна пов'язана проблематика синтаксичної семантики, а також популярна на той час трансформаційна граматика. До цього ж періоду відноситься короткочасне співробітництво Ю. Д. Апресяна з С. К. Шаумяном, що починав розробляти свою модель «аплікативної граматики» (одна з версій цієї моделі докладно описана в книзі 1966 р.). Підсумком цього періоду стала друга книга Ю. Д. Апресяна — «Експериментальне дослідження семантики російського дієслова» (1967), в якій робилася спроба побудувати детальну класифікацію російських дієслів виходячи з типів варіативності їх моделей керування. Згодом сам автор відійшов від ідей «синтаксично орієнтованої» семантики, які розвивалися в цій книзі, і перейшов до комплексного опису лексичних значень слів на основі даних різного типу. Однак багато спостережень та закономірностей, відображених в цьому дослідженні, не лише зберігають своє значення перегодом, але навіть набувають нової актуальності в зв'язку з розвитком таких напрямків, як, наприклад, «граматика конструкцій».

Теорія «Зміст ↔ Текст»

Кінець 1960-х — початок 1970-х рр.. — період інтенсивного співробітництва Ю. Д. Апресяна з творцями теорії «Зміст↔ Текст» І. А. Мельчуком і А. К. Жолковським. Ю. Д. Апресян активно бере участь в роботі зі складання одного з головних компонентів теорії — «Тлумачно-комбінаторного словника», покликаного стати словником нового типу, що відображатиме насамперед сполучуваність лексем. Семантика слів у цьому словнику описується у вигляді розгорнутих формалізованих тлумачень, які використовують обмежений набір одиниць; семантично складніші елементи тлумачаться через простіші, поки не доходить до використання нерозкладних далі елементів — так зв. «Семантичних примітивів». Ця програма комплексного семантичного опису лексики мала ряд спільних рис з концепцією польської семантичної школи А. Богуславського і А. Вежбицкої, з представниками якої в той період відбувався інтенсивний обмін ідеями. Обидві школи, зокрема, вважали, що значення мовних одиниць співвідноситься не безпосередньо з навколишньою дійсністю, а з уявленнями носія мови про цю дійсності («концептами»). Природа концептів залежить від даної культури (культурно-специфічна); система концептів кожної мови утворює так зв. «Наївну картину світу», яка в багатьох деталях може відрізнятися від «наукової» картини світу, що є універсальною. Завдання семантичного аналізу лексики і полягає в тому, щоб виявити наївну картину світу і описати її основні категорії.

Якщо для Мельчука складання Тлумачно-комбінаторного словника було цікавим перш за все як засіб вдосконалення його моделі мови, то для Апресяна ця робота стала початковим етапом для осмислення цілого ряду важливих і погано досліджених проблем лексичної семантики, як то: способи подання лексичного значення, опис антонімії і синонімії природної мови, відображення структури значень багатозначного слова в тлумаченні та ін. Результатом досліджень цього кола питань стала монографія Апресяна «Лексична семантика» (1974, 2 вид. 1995) — одна з найзначніших лінгвістичних робіт 1970-х рр. Попри опір з боку офіційного мовознавства, мала попит; була також перекладена польською і англійською. Хоча монографія дуже сильно спиралася на ідеологію теорії «Зміст ↔Текст» (як жодна інша робота Апресяна), її значення далеко виходить за рамки ілюстрації семантичної концепції цієї теорії. По-перше, у монографії був представлений детальний огляд світових семантичних досліджень кількох десятиліть. По-друге, крім ілюстрації ряду теоретичних положень теорії, в книзі був дуже тонко і детально проаналізовано великий масив даних російської лексики, дано приклади тлумачень різних семантичних груп слів, що також стали зразком для лексикографів. По-третє, центральна частина книги, що стосується проблеми виявлення і опису відмінностей між синонімами, містила детальну дослідницьку програму, що виходила за межі безпосередніх задумів творців З↔Т. Між тим, виконання цієї програми і стало для Апресяна основним завданням подальших досліджень.

Машинний переклад

Після звільнення Апресяна з Інституту російської мови у нього не було можливості продовжувати академічні дослідження — замість цього йому довелося займатися створенням систем англо-російського машинного перекладу. Звернення до цього завдання було багато в чому вимушеним, але, за визнанням самого Апресяна, і не позбавленим користі: воно дозволило побачити і описати чимало труднощів, пов'язаних з міжмовною еквівалентністю. Робота Апресяна над машинним перекладом в інституті «Інформелектро» і в Інституті проблем передачі інформації РАН привела до створення експериментальної системи ЕТАП. На початку 1990-х рр.. Апресян знову повернувся до теоретичної лексикографії в Інституті російської мови.

Слід зауважити, що, попри численні труднощі й практичну неможливість друкуватися на батьківщині, Апресян продовжував розвивати З↔Т і в 1980-их рр..: опубліковано російсько-угорський словник дієслівного керування (у співавторстві з Е. Палл) і видану у Відні невелику книгу, присвячену розробці семантичного компонента багаторівневої моделі мови; в ідейному відношенні обидві ці книги продовжують етап 1970-х рр.. (Хоча й більш пов'язані з прикладними проблемами, ніж «Лексична семантика»). У книзі 1980 р. вперше докладно обговорюється попередньо вже висловлювана ідея «інтегрального опису мови», за якого словник і граматика утворюють тісну єдність і «налаштовані» один на одного. Це природно випливає з теорії «Сенс ↔ Текст», у якій роль лексико-семантичного компоненту і словникової інформації первісно була дуже велика.

Робота над англо-російським машинним перекладом сприяла і активізації ряду прикладних проектів, пов'язаних з англійською лексикографією, до якої Апресян також зробив значний внесок. Тут відзначимо перш за все «Англо-російський синонімічний словник», укладений колективом авторів під керівництвом Апресяна в 1979 р. що звідтоді неодноразово перевидавався. У ньому вперше апробовано формат синонімічного словника у радянській російській мовознавчій практиці. За редакцією і з участю Ю. Д. Апресяна було підготовлено також кілька перекладних двомовних словників; фінальним етапом цієї діяльності став вихід у 1993 р. Нового великого англо-російського словника. Нині його можна вважати найповнішим/найкращим словником такого типу у пострадянському просторі.

Синонімічний словник

Починаючи з 1990-х рр.., Апресян практично повністю переходить до лексикографічної роботи. Головним результатом цієї роботи стає синонімічний словник російської мови — «Новий пояснювальний словник синонімів». Це — ідейне продовження згадуваного вище англо-російського синонімічного словника.

При підготовці було розроблено детальну схему опису синонімічних рядів, де кожен елемент ряду характеризувався з точки зору семантики, синтаксису, сполучуваності та ін. властивостей. У словнику зібрано та узагальнено значну кількість інформації про мовну поведінку російських синонімів. У другому виданні (2004) враховано критичні відгуки.

Поряд з практичною лексикографією Апресян продовжує розробляти і семантичну теорію.

Внеском Апресяна в лексикографічну теорію є також концепція «системної лексикографії», ключову роль у якій відіграють запропоновані ним поняття «лексикографічного типу» і «лексикографічного портрету»; ці поняття відображають як результати лексикографічної класифікації слів за певними властивостями («тип»), так і результати виявлення індивідуальних особливостей слова («портрет»).

Політичні погляди

Підписав відкритого листа російських науковців та наукових журналістів проти Російського вторгнення в Україну 2022 року.

Основні публікації

Книги

  • Идеи и методы современной структурной лингвистики (краткий очерк). М.: Просвещение, 1966.
  • Экспериментальное исследование семантики русского глагола. М.: Наука, 1967.
  • Лексическая семантика (синонимические средства языка). М.: Наука, 1974.
    • Второе дополненное издание: Ю. Д. Апресян. Избранные труды. Т. I. М.: Языки русской культуры, 1995.
  • Типы информации для поверхностно-семантического компонента модели «Смысл ↔ Текст». Wien: Wiener Slawistischer Almanach, 1980.
    • Второе издание: Ю. Д. Апресян. Избранные труды. Т. II. М.: Языки русской культуры, 1995, с. 8-101.
  • (Ю. Д. Апресян, И. М. Богуславский, Л. Л. Иомдин и др.) Лингвистическое обеспечение системы ЭТАП-2. М.: Наука, 1989.
  • (Ю. Д. Апресян, И. М. Богуславский, Л. Л. Иомдин и др.) Лингвистический процессор для сложных информационных систем. М.: Наука, 1992.
  • Интегральное описание языка и системная лексикография // Избранные труды. Т. II. М.: Языки русской культуры, 1995.
  • Systematic Lexicography. / By Ju. Apresjan. Oxford: Oxford University Press, 2000.
  • Ю. Д. Апресян (ред.). Языковая картина мира и системная лексикография. М.: Языки славянских культур, 2006.
  • Исследования по семантике и лексикографии. Т. I: Парадигматика. М.: Языки славянских культур, 2009.
  • Ю. Д. Апресян (ред.). Теоретические проблемы русского синтаксиса: Взаимодействие грамматики и словаря. М.: Языки славянских культур, 2010.

Словники

  • Ю. Д. Апресян и др. Англо-русский синонимический словарь. М.: Русский язык, 1979 (і наступні видання).
  • Ю. Д. Апресян, Э. Палл. Русский глагол — венгерский глагол. Управление и сочетаемость . Т. 1-2. Budapest, 1982.
  • И. А. Мельчук, А. К. Жолковский, Ю. Д. Апресян и др. Толково-комбинаторный словарь современного русского языка: Опыты семантико-синтаксического описания русской лексики. Wien, 1984.
  • Ю. Д. Апресян, Э. М. Медникова и др. Новый большой англо-русский словарь. М.: Русский язык, 1993, т. I—II; М.: Русский язык, 1994, т. III.
  • Новый объяснительный словарь синонимов русского языка. / Под рук. Ю. Д. Апресяна. М.: Языки русской культуры. Вып. 1, 1997. Вып. 2, 2000. Вып. 3, 2003.
    • Второе издание, исправленное и дополненное (в одном томе): М.: Языки русской культуры, 2004.
  • Ю. Д. Апресян (ред.). Проспект активного словаря русского языка. М.: Языки славянских культур, 2010.

Примітки

  1. Ю. Д. Апресян (1930-2024) — ИРЯ РАН, 2024.
    d:Track:Q1381038
  2. — 2000.
    d:Track:Q4430469
  3. . Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 25 травня 2022.
  4. . Архів оригіналу за 19 січня 2011. Процитовано 24 травня 2012.
  5. Российские ученые против Дмитрия Киселева [ 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. https://ruslang.ru/news/yu-d-apresyan-1930-2024
  7. Открытое письмо российских ученых и научных журналистов против войны с Украиной

Посилання

  • Сторінка на сайті Інституту російської мови РАН [ 20 червня 2018 у Wayback Machine.]
  • Л. П. Крысин. Об Апресяне [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Слово в тексте и в словаре: Сб. ст. к семидесятилетию ак. Ю. Д. Апресяна. — М.: Языки русской культуры, 2000.
  • И. Левонтина. Лингвист с Большой буквы «А» [ 26 липня 2012 у Wayback Machine.] // «Троицкий вариант», № 46, c. 13 (2 февраля 2010)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Apresyan Posada Apresyan Yurij DerenikovichNarodivsya2 lyutogo 1930 1930 02 02 Moskva SRSRPomer12 travnya 2024 2024 05 12 1 94 roki Moskva RosiyaKrayina Rosiya SRSRNacionalnistvirmeni 2 Diyalnistmovoznavec leksikografAlma materMoskovskij derzhavnij lingvistichnij universitet 1953 Moskovskij derzhavnij lingvistichnij universitet 1956 Galuzmovoznavstvo semantika sintaksis leksikografiya i mashinnij perekladZakladMoskovskij derzhavnij lingvistichnij universitet Institut rosijskoyi movi im V V Vinogradova RAN d Institut rosijskoyi movi im V V Vinogradova RAN d d dPosadaAkademik RANVchene zvannyaakademik Rosijskoyi akademiyi nauk i profesor d Naukovij stupindoktor filologichnih nauk d 1984 Aspiranti doktorantid Q90302766 ChlenstvoRosijska akademiya naukBatkoApresyan Derenik ZaharovichDitidRodichiApresyan Ruben GrantovichNagorodipremiya Gumboldta 1993 Honoris causa 2005 Honoris causa 2012 Yurij Derenikovich Apresyan 2 lyutogo 1930 Moskva 12 travnya 2024 tam samo rosijskij lingvist akademik RAN 1992 inozemnij chlen Nacionalnoyi akademiyi nauk Virmeniyi profesor 1991 doktor filologichnih nauk Praci v oblasti leksichnoyi semantiki sintaksisu rosijskoyi ta anglijskoyi leksikografiyi istoriyi lingvistiki mashinnogo perekladu ta in Odin z rozrobnikiv teoriyi Sens Tekst glava Moskovskoyi semantichnoyi shkoli Ukladach ryadu slovnikiv novogo tipu rosijskoyi a takozh anglijskoyi movi BiografiyaNarodivsya v rodini diyacha radyanskih organiv derzhbezpeki i poliglota Derenika Zaharovicha Apresyana Virmenin Zakinchiv MGPIIM 1953 za specialnistyu anglijska mova ta aspiranturu togo zh institutu 1956 zahistiv kandidatsku disertaciyu 1958 na temu Frazeologichni sinonimi v suchasnij anglijskij movi Vikladav v MGPIIM 1954 1960 pracyuvav v Instituti rosijskoyi movi AN SRSR 1960 1972 zvidki buv zvilnenij cherez neprohodzhennya pereatestaciyi z politichnih motiviv vistupi na zahist Andriya Sinyavskogo i Yuliya Danielya K I Babickogo ta inshih disidentiv Pislya cogo pracyuvav v galuzevomu instituti Informelektro 1972 1985 de zaviduvav grupoyu avtomatichnogo perekladu Zahist doktorskoyi disertaciyi za knigoyu Leksichna semantika 1974 r zmig takozh z politichnih prichin zdijsniti lishe v 1984 r u Minsku samij publikaciyi ciyeyi knigi vlada takozh namagalasya pereshkoditi Z 1985 r v Instituti problem peredachi informaciyi RAN de zaviduvav Laboratoriyeyu komp yuternoyi lingvistiki 1989 1994 Z 1990 r osnovnim miscem roboti znovu stav Institut rosijskoyi movi RAN de zaviduye sektorom teoretichnoyi semantiki z 1994 U 1990 h rr chitav lekciyi v Rosiyi MGU Avstraliyi SShA Nimechchini U 1992 r obranij dijsnim chlenom RAN Protyagom bagatoh rokiv keruye shiroko vidomim seminarom Teoretichna semantika yakij stav odnim z golovnih centriv lingvistichnogo zhittya Moskvi U berezni 2014 roku pidpisav list proti rozpalyuvannya vorozhnechi proti Ukrayini Pomer 12 travnya 2024 roku u Moskvi Vklad v naukuRanni roboti Naukovi interesi Yu D Apresyana riznomanitni ale centralnoyu oblastyu jogo doslidzhen zavzhdi zalishalasya leksichna semantika V kinci 1950 h rr koli vin tilki pochinav zajmatisya lingvistikoyu cya oblast vvazhalasya ekzotichnoyu zalishalas na periferiyi doslidzhen movi Tomu vivchennya semantiki u Yu D Apresyana pochinalosya z vivchennya poperednoyi lingvistichnoyi tradiciyi ta robit z istoriyi lingvistiki Nim bulo napisano kilka detalnih oglyadiv z istoriyi semantiki yih dopovnila kniga Ideyi ta metodi suchasnoyi strukturnoyi lingvistiki 1966 Persha kniga Yu D Apresyana poyednuvala detalnist i faktichnu dostovirnist z populyarnistyu i zahoplivistyu vikladennya na bagato rokiv stala bestselerom i bula perekladena usima poshirenimi yevropejskimi movami a nimeckoyu i ispanskoyu vidavalasya dvichi Z nastupnim periodom tvorchih interesiv Apresyana pov yazana problematika sintaksichnoyi semantiki a takozh populyarna na toj chas transformacijna gramatika Do cogo zh periodu vidnositsya korotkochasne spivrobitnictvo Yu D Apresyana z S K Shaumyanom sho pochinav rozroblyati svoyu model aplikativnoyi gramatiki odna z versij ciyeyi modeli dokladno opisana v knizi 1966 r Pidsumkom cogo periodu stala druga kniga Yu D Apresyana Eksperimentalne doslidzhennya semantiki rosijskogo diyeslova 1967 v yakij robilasya sproba pobuduvati detalnu klasifikaciyu rosijskih diyesliv vihodyachi z tipiv variativnosti yih modelej keruvannya Zgodom sam avtor vidijshov vid idej sintaksichno oriyentovanoyi semantiki yaki rozvivalisya v cij knizi i perejshov do kompleksnogo opisu leksichnih znachen sliv na osnovi danih riznogo tipu Odnak bagato sposterezhen ta zakonomirnostej vidobrazhenih v comu doslidzhenni ne lishe zberigayut svoye znachennya peregodom ale navit nabuvayut novoyi aktualnosti v zv yazku z rozvitkom takih napryamkiv yak napriklad gramatika konstrukcij Teoriya Zmist Tekst Kinec 1960 h pochatok 1970 h rr period intensivnogo spivrobitnictva Yu D Apresyana z tvorcyami teoriyi Zmist Tekst I A Melchukom i A K Zholkovskim Yu D Apresyan aktivno bere uchast v roboti zi skladannya odnogo z golovnih komponentiv teoriyi Tlumachno kombinatornogo slovnika poklikanogo stati slovnikom novogo tipu sho vidobrazhatime nasampered spoluchuvanist leksem Semantika sliv u comu slovniku opisuyetsya u viglyadi rozgornutih formalizovanih tlumachen yaki vikoristovuyut obmezhenij nabir odinic semantichno skladnishi elementi tlumachatsya cherez prostishi poki ne dohodit do vikoristannya nerozkladnih dali elementiv tak zv Semantichnih primitiviv Cya programa kompleksnogo semantichnogo opisu leksiki mala ryad spilnih ris z koncepciyeyu polskoyi semantichnoyi shkoli A Boguslavskogo i A Vezhbickoyi z predstavnikami yakoyi v toj period vidbuvavsya intensivnij obmin ideyami Obidvi shkoli zokrema vvazhali sho znachennya movnih odinic spivvidnositsya ne bezposeredno z navkolishnoyu dijsnistyu a z uyavlennyami nosiya movi pro cyu dijsnosti konceptami Priroda konceptiv zalezhit vid danoyi kulturi kulturno specifichna sistema konceptiv kozhnoyi movi utvoryuye tak zv Nayivnu kartinu svitu yaka v bagatoh detalyah mozhe vidriznyatisya vid naukovoyi kartini svitu sho ye universalnoyu Zavdannya semantichnogo analizu leksiki i polyagaye v tomu shob viyaviti nayivnu kartinu svitu i opisati yiyi osnovni kategoriyi Yaksho dlya Melchuka skladannya Tlumachno kombinatornogo slovnika bulo cikavim persh za vse yak zasib vdoskonalennya jogo modeli movi to dlya Apresyana cya robota stala pochatkovim etapom dlya osmislennya cilogo ryadu vazhlivih i pogano doslidzhenih problem leksichnoyi semantiki yak to sposobi podannya leksichnogo znachennya opis antonimiyi i sinonimiyi prirodnoyi movi vidobrazhennya strukturi znachen bagatoznachnogo slova v tlumachenni ta in Rezultatom doslidzhen cogo kola pitan stala monografiya Apresyana Leksichna semantika 1974 2 vid 1995 odna z najznachnishih lingvistichnih robit 1970 h rr Popri opir z boku oficijnogo movoznavstva mala popit bula takozh perekladena polskoyu i anglijskoyu Hocha monografiya duzhe silno spiralasya na ideologiyu teoriyi Zmist Tekst yak zhodna insha robota Apresyana yiyi znachennya daleko vihodit za ramki ilyustraciyi semantichnoyi koncepciyi ciyeyi teoriyi Po pershe u monografiyi buv predstavlenij detalnij oglyad svitovih semantichnih doslidzhen kilkoh desyatilit Po druge krim ilyustraciyi ryadu teoretichnih polozhen teoriyi v knizi buv duzhe tonko i detalno proanalizovano velikij masiv danih rosijskoyi leksiki dano prikladi tlumachen riznih semantichnih grup sliv sho takozh stali zrazkom dlya leksikografiv Po tretye centralna chastina knigi sho stosuyetsya problemi viyavlennya i opisu vidminnostej mizh sinonimami mistila detalnu doslidnicku programu sho vihodila za mezhi bezposerednih zadumiv tvorciv Z T Mizh tim vikonannya ciyeyi programi i stalo dlya Apresyana osnovnim zavdannyam podalshih doslidzhen Mashinnij pereklad Pislya zvilnennya Apresyana z Institutu rosijskoyi movi u nogo ne bulo mozhlivosti prodovzhuvati akademichni doslidzhennya zamist cogo jomu dovelosya zajmatisya stvorennyam sistem anglo rosijskogo mashinnogo perekladu Zvernennya do cogo zavdannya bulo bagato v chomu vimushenim ale za viznannyam samogo Apresyana i ne pozbavlenim koristi vono dozvolilo pobachiti i opisati chimalo trudnoshiv pov yazanih z mizhmovnoyu ekvivalentnistyu Robota Apresyana nad mashinnim perekladom v instituti Informelektro i v Instituti problem peredachi informaciyi RAN privela do stvorennya eksperimentalnoyi sistemi ETAP Na pochatku 1990 h rr Apresyan znovu povernuvsya do teoretichnoyi leksikografiyi v Instituti rosijskoyi movi Slid zauvazhiti sho popri chislenni trudnoshi j praktichnu nemozhlivist drukuvatisya na batkivshini Apresyan prodovzhuvav rozvivati Z T i v 1980 ih rr opublikovano rosijsko ugorskij slovnik diyeslivnogo keruvannya u spivavtorstvi z E Pall i vidanu u Vidni neveliku knigu prisvyachenu rozrobci semantichnogo komponenta bagatorivnevoyi modeli movi v idejnomu vidnoshenni obidvi ci knigi prodovzhuyut etap 1970 h rr Hocha j bilsh pov yazani z prikladnimi problemami nizh Leksichna semantika U knizi 1980 r vpershe dokladno obgovoryuyetsya poperedno vzhe vislovlyuvana ideya integralnogo opisu movi za yakogo slovnik i gramatika utvoryuyut tisnu yednist i nalashtovani odin na odnogo Ce prirodno viplivaye z teoriyi Sens Tekst u yakij rol leksiko semantichnogo komponentu i slovnikovoyi informaciyi pervisno bula duzhe velika Robota nad anglo rosijskim mashinnim perekladom spriyala i aktivizaciyi ryadu prikladnih proektiv pov yazanih z anglijskoyu leksikografiyeyu do yakoyi Apresyan takozh zrobiv znachnij vnesok Tut vidznachimo persh za vse Anglo rosijskij sinonimichnij slovnik ukladenij kolektivom avtoriv pid kerivnictvom Apresyana v 1979 r sho zvidtodi neodnorazovo perevidavavsya U nomu vpershe aprobovano format sinonimichnogo slovnika u radyanskij rosijskij movoznavchij praktici Za redakciyeyu i z uchastyu Yu D Apresyana bulo pidgotovleno takozh kilka perekladnih dvomovnih slovnikiv finalnim etapom ciyeyi diyalnosti stav vihid u 1993 r Novogo velikogo anglo rosijskogo slovnika Nini jogo mozhna vvazhati najpovnishim najkrashim slovnikom takogo tipu u postradyanskomu prostori Sinonimichnij slovnik Pochinayuchi z 1990 h rr Apresyan praktichno povnistyu perehodit do leksikografichnoyi roboti Golovnim rezultatom ciyeyi roboti staye sinonimichnij slovnik rosijskoyi movi Novij poyasnyuvalnij slovnik sinonimiv Ce idejne prodovzhennya zgaduvanogo vishe anglo rosijskogo sinonimichnogo slovnika Pri pidgotovci bulo rozrobleno detalnu shemu opisu sinonimichnih ryadiv de kozhen element ryadu harakterizuvavsya z tochki zoru semantiki sintaksisu spoluchuvanosti ta in vlastivostej U slovniku zibrano ta uzagalneno znachnu kilkist informaciyi pro movnu povedinku rosijskih sinonimiv U drugomu vidanni 2004 vrahovano kritichni vidguki Poryad z praktichnoyu leksikografiyeyu Apresyan prodovzhuye rozroblyati i semantichnu teoriyu Vneskom Apresyana v leksikografichnu teoriyu ye takozh koncepciya sistemnoyi leksikografiyi klyuchovu rol u yakij vidigrayut zaproponovani nim ponyattya leksikografichnogo tipu i leksikografichnogo portretu ci ponyattya vidobrazhayut yak rezultati leksikografichnoyi klasifikaciyi sliv za pevnimi vlastivostyami tip tak i rezultati viyavlennya individualnih osoblivostej slova portret Politichni poglyadiPidpisav vidkritogo lista rosijskih naukovciv ta naukovih zhurnalistiv proti Rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 2022 roku Osnovni publikaciyiKnigi Idei i metody sovremennoj strukturnoj lingvistiki kratkij ocherk M Prosveshenie 1966 Eksperimentalnoe issledovanie semantiki russkogo glagola M Nauka 1967 Leksicheskaya semantika sinonimicheskie sredstva yazyka M Nauka 1974 Vtoroe dopolnennoe izdanie Yu D Apresyan Izbrannye trudy T I M Yazyki russkoj kultury 1995 Tipy informacii dlya poverhnostno semanticheskogo komponenta modeli Smysl Tekst Wien Wiener Slawistischer Almanach 1980 Vtoroe izdanie Yu D Apresyan Izbrannye trudy T II M Yazyki russkoj kultury 1995 s 8 101 Yu D Apresyan I M Boguslavskij L L Iomdin i dr Lingvisticheskoe obespechenie sistemy ETAP 2 M Nauka 1989 Yu D Apresyan I M Boguslavskij L L Iomdin i dr Lingvisticheskij processor dlya slozhnyh informacionnyh sistem M Nauka 1992 Integralnoe opisanie yazyka i sistemnaya leksikografiya Izbrannye trudy T II M Yazyki russkoj kultury 1995 Systematic Lexicography By Ju Apresjan Oxford Oxford University Press 2000 Yu D Apresyan red Yazykovaya kartina mira i sistemnaya leksikografiya M Yazyki slavyanskih kultur 2006 Issledovaniya po semantike i leksikografii T I Paradigmatika M Yazyki slavyanskih kultur 2009 Yu D Apresyan red Teoreticheskie problemy russkogo sintaksisa Vzaimodejstvie grammatiki i slovarya M Yazyki slavyanskih kultur 2010 Slovniki Yu D Apresyan i dr Anglo russkij sinonimicheskij slovar M Russkij yazyk 1979 i nastupni vidannya Yu D Apresyan E Pall Russkij glagol vengerskij glagol Upravlenie i sochetaemost T 1 2 Budapest 1982 I A Melchuk A K Zholkovskij Yu D Apresyan i dr Tolkovo kombinatornyj slovar sovremennogo russkogo yazyka Opyty semantiko sintaksicheskogo opisaniya russkoj leksiki Wien 1984 Yu D Apresyan E M Mednikova i dr Novyj bolshoj anglo russkij slovar M Russkij yazyk 1993 t I II M Russkij yazyk 1994 t III Novyj obyasnitelnyj slovar sinonimov russkogo yazyka Pod ruk Yu D Apresyana M Yazyki russkoj kultury Vyp 1 1997 Vyp 2 2000 Vyp 3 2003 Vtoroe izdanie ispravlennoe i dopolnennoe v odnom tome M Yazyki russkoj kultury 2004 Yu D Apresyan red Prospekt aktivnogo slovarya russkogo yazyka M Yazyki slavyanskih kultur 2010 PrimitkiYu D Apresyan 1930 2024 IRYa RAN 2024 d Track Q1381038 2000 d Track Q4430469 Arhiv originalu za 17 grudnya 2018 Procitovano 25 travnya 2022 Arhiv originalu za 19 sichnya 2011 Procitovano 24 travnya 2012 Rossijskie uchenye protiv Dmitriya Kiseleva 8 serpnya 2014 u Wayback Machine ros https ruslang ru news yu d apresyan 1930 2024 Otkrytoe pismo rossijskih uchenyh i nauchnyh zhurnalistov protiv vojny s UkrainojPosilannyaStorinka na sajti Institutu rosijskoyi movi RAN 20 chervnya 2018 u Wayback Machine L P Krysin Ob Apresyane 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Slovo v tekste i v slovare Sb st k semidesyatiletiyu ak Yu D Apresyana M Yazyki russkoj kultury 2000 I Levontina Lingvist s Bolshoj bukvy A 26 lipnya 2012 u Wayback Machine Troickij variant 46 c 13 2 fevralya 2010

Дата публікації:
Топ