Його (Королівська) Апостольська Величність або Рівноапостольний король — спеціальний королівський титул, що його використовували королі Угорщини, який їм був наданий Папою Римським за вклад в поширення християнства в Центральній Європі. Династія Габсбурґів вважала себе спадкоємцями влади королів Угорщини і також використовувала цей титул.
Православна церква також називає княгиню Ольгу та Великого князя Київського Володимира "рівноапостольними" князями.
Скорочене написання (абревіатура) титулу: HAM або HRAM; коли він використовувався як "Його імператорська і апостольська королівська величність", його зазвичай скорочували до: HI&RM або HIM.
Історія
Вперше цей титул було надано бл. 1000 р.н.е., Папою Сильвестром II угорському князю Стефану I (975–1038 рр.), першому християнському королю Угорщини, який отримав його на знак визнання за сприяння запровадження християнства в Угорщині та його завзяття у прагненні навернення поган. За традицією Стефан також отримав церковний титул Апостольського легата.
Ардуїн або Гартвік (1097–1103), єпископ Раабу, біограф святого Стефана, розповідає, що Папа визнав короля як справжнього «апостола» Христа, враховуючи його внесок в поширенні християнської віри в Угорщині. У папські буллі Сильвестра ІІ від 27 березня 1000 р., мовиться, що Папа дарує князю Стефану корону та титул короля, "повертає йому королівство, яке він віддав Святому Престолу", надає йому право носити хрест та передає йому адміністративну владу над єпископатами та церквами.
Після цього інші королі Угорщини титул "апостольський" не використовували.
1521 року після того як Папа Лев X, надав титул «Захисник віри» Генріху VIII Англійському, шляхта Угорщини, на чолі зі Стефаном Вербовцій, доктором юриспруденції, а згодом Палатином Угорщини, почали перемовини зі Святим Престолом для повернення титулу «Апостольська Величність» угорському королю. Але ті перемовини не принесли результату.
1627 року імператор Фердинанд III намагався отримати цей титул для себе, але Святий Престол й тоді не пристав на його прохання. Однак, коли за правління імператора Леопольда I (1657–1705) були прийняті заходи, щодо централізації влади, титул «Апостольська Величність» вступив у вжиток.
Офіційно титул було поновлено папою Климентом XIII у 1758 році на користь імператриці Святої Римської Імперії Марії Терезії, королеви Угорщини та її нащадків, пізніших імператорів Австрії. Застосовувався титул апостольського короля Угорщини як при особистому звертанні, так і в листах, адресованих йому.
Марія Терезія вперше використала жіночий варіант титулу: "Апостольська королева" в патентних листах, надісланих до колегії кардиналів після смерті Папи Бенедикта XIV. В інструкціях, наданих послові Австрії, було висловлено сподівання, що Святий Престол у майбутньому не позбавить цього титулу правителя Угорщини. Папа Климент XIII, дізнавшись про це бажання Марії Терезії, надав цей титул motu proprio королеві та її наступникам у своєму папському бреве "Carissima in Christo filia" від 19 серпня 1758 року. Титул був затверджений указом Марії Терезії, який прописав, що титул "Апостольський король Угорщини" повинен використовуватися у майбутньому в усіх діях, записах та документаціях.
Відтоді король Угорщини носив цей титул, що надавався йому лише після його коронації, і не належав йому до цієї церемонії, і не поширювався на подружжя короля (імператриця-консорт Австрії), ні на будь-якого іншого члена династії, навіть на спадкоємець престолу, так званого молодшого короля, який був коронований за життя правлячого монарха.
Лише Франц Йосиф I отримав титул "Його імператорської та королівської апостольської величності" (Seine Kaiserliche und Königlich Apostolische Majestät) разом зі своєю дружиною - імператрицею Єлизаветою, яка отримала титул "Її Імператорська та Королівська Апостольська Величність" (Ihre Kaiserliche und Königleolje Апостол). Для пари також використовувалось звертання "Їх Імператорські та Королівські Апостольські Величності" (Ihre Kaiserlichen und Königlich Apostolischen Majestäten).
Права, що мала корона відносно католицької церкви в Угорщині, не були якимось особливим чином пов'язані з титулом "Апостольська Величність", а здійснювалися в силу загального королівського права та законів.
Титул не застосовувався з моменту скасування монархії в 1918 році. Сучасні представники династії Габсбурґ-Лотаринзьких не користуються цим титулом.
В українській традиції схожий титул застосовувався до Великої княгині Ольги та Великого князя Київського Володимира, яких православна церква називала "Рівноапостольна княгиня Ольга" та "Рівноапостольний князь Володимир".
Джерела
- Apostolic Majesty [ 9 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Király, Béla K. Church and Society in Catholic Europe of the eighteenth century. Cambridge University Press. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jogo Korolivska Apostolska Velichnist abo Rivnoapostolnij korol specialnij korolivskij titul sho jogo vikoristovuvali koroli Ugorshini yakij yim buv nadanij Papoyu Rimskim za vklad v poshirennya hristiyanstva v Centralnij Yevropi Dinastiya Gabsburgiv vvazhala sebe spadkoyemcyami vladi koroliv Ugorshini i takozh vikoristovuvala cej titul Korona Sv Stefana Pravoslavna cerkva takozh nazivaye knyaginyu Olgu ta Velikogo knyazya Kiyivskogo Volodimira rivnoapostolnimi knyazyami Skorochene napisannya abreviatura titulu HAM abo HRAM koli vin vikoristovuvavsya yak Jogo imperatorska i apostolska korolivska velichnist jogo zazvichaj skorochuvali do HI amp RM abo HIM IstoriyaVpershe cej titul bulo nadano bl 1000 r n e Papoyu Silvestrom II ugorskomu knyazyu Stefanu I 975 1038 rr pershomu hristiyanskomu korolyu Ugorshini yakij otrimav jogo na znak viznannya za spriyannya zaprovadzhennya hristiyanstva v Ugorshini ta jogo zavzyattya u pragnenni navernennya pogan Za tradiciyeyu Stefan takozh otrimav cerkovnij titul Apostolskogo legata Arduyin abo Gartvik 1097 1103 yepiskop Raabu biograf svyatogo Stefana rozpovidaye sho Papa viznav korolya yak spravzhnogo apostola Hrista vrahovuyuchi jogo vnesok v poshirenni hristiyanskoyi viri v Ugorshini U papski bulli Silvestra II vid 27 bereznya 1000 r movitsya sho Papa daruye knyazyu Stefanu koronu ta titul korolya povertaye jomu korolivstvo yake vin viddav Svyatomu Prestolu nadaye jomu pravo nositi hrest ta peredaye jomu administrativnu vladu nad yepiskopatami ta cerkvami Pislya cogo inshi koroli Ugorshini titul apostolskij ne vikoristovuvali 1521 roku pislya togo yak Papa Lev X nadav titul Zahisnik viri Genrihu VIII Anglijskomu shlyahta Ugorshini na choli zi Stefanom Verbovcij doktorom yurisprudenciyi a zgodom Palatinom Ugorshini pochali peremovini zi Svyatim Prestolom dlya povernennya titulu Apostolska Velichnist ugorskomu korolyu Ale ti peremovini ne prinesli rezultatu 1627 roku imperator Ferdinand III namagavsya otrimati cej titul dlya sebe ale Svyatij Prestol j todi ne pristav na jogo prohannya Odnak koli za pravlinnya imperatora Leopolda I 1657 1705 buli prijnyati zahodi shodo centralizaciyi vladi titul Apostolska Velichnist vstupiv u vzhitok Oficijno titul bulo ponovleno papoyu Klimentom XIII u 1758 roci na korist imperatrici Svyatoyi Rimskoyi Imperiyi Mariyi Tereziyi korolevi Ugorshini ta yiyi nashadkiv piznishih imperatoriv Avstriyi Zastosovuvavsya titul apostolskogo korolya Ugorshini yak pri osobistomu zvertanni tak i v listah adresovanih jomu Mariya Tereziya vpershe vikoristala zhinochij variant titulu Apostolska koroleva v patentnih listah nadislanih do kolegiyi kardinaliv pislya smerti Papi Benedikta XIV V instrukciyah nadanih poslovi Avstriyi bulo vislovleno spodivannya sho Svyatij Prestol u majbutnomu ne pozbavit cogo titulu pravitelya Ugorshini Papa Kliment XIII diznavshis pro ce bazhannya Mariyi Tereziyi nadav cej titul motu proprio korolevi ta yiyi nastupnikam u svoyemu papskomu breve Carissima in Christo filia vid 19 serpnya 1758 roku Titul buv zatverdzhenij ukazom Mariyi Tereziyi yakij propisav sho titul Apostolskij korol Ugorshini povinen vikoristovuvatisya u majbutnomu v usih diyah zapisah ta dokumentaciyah Vidtodi korol Ugorshini nosiv cej titul sho nadavavsya jomu lishe pislya jogo koronaciyi i ne nalezhav jomu do ciyeyi ceremoniyi i ne poshiryuvavsya na podruzhzhya korolya imperatricya konsort Avstriyi ni na bud yakogo inshogo chlena dinastiyi navit na spadkoyemec prestolu tak zvanogo molodshogo korolya yakij buv koronovanij za zhittya pravlyachogo monarha Lishe Franc Josif I otrimav titul Jogo imperatorskoyi ta korolivskoyi apostolskoyi velichnosti Seine Kaiserliche und Koniglich Apostolische Majestat razom zi svoyeyu druzhinoyu imperatriceyu Yelizavetoyu yaka otrimala titul Yiyi Imperatorska ta Korolivska Apostolska Velichnist Ihre Kaiserliche und Konigleolje Apostol Dlya pari takozh vikoristovuvalos zvertannya Yih Imperatorski ta Korolivski Apostolski Velichnosti Ihre Kaiserlichen und Koniglich Apostolischen Majestaten Prava sho mala korona vidnosno katolickoyi cerkvi v Ugorshini ne buli yakimos osoblivim chinom pov yazani z titulom Apostolska Velichnist a zdijsnyuvalisya v silu zagalnogo korolivskogo prava ta zakoniv Titul ne zastosovuvavsya z momentu skasuvannya monarhiyi v 1918 roci Suchasni predstavniki dinastiyi Gabsburg Lotarinzkih ne koristuyutsya cim titulom V ukrayinskij tradiciyi shozhij titul zastosovuvavsya do Velikoyi knyagini Olgi ta Velikogo knyazya Kiyivskogo Volodimira yakih pravoslavna cerkva nazivala Rivnoapostolna knyaginya Olga ta Rivnoapostolnij knyaz Volodimir DzherelaApostolic Majesty 9 lyutogo 2020 u Wayback Machine Kiraly Bela K Church and Society in Catholic Europe of the eighteenth century Cambridge University Press ISBN 978 0 521 22424 6