Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аполя́нка — село в Україні, у Бабанській селищній громаді Уманського району Черкаської області. У селі мешкає 430 людей.
| село Аполянка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Уманський район |
| Рада | Бабанська селищна рада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 17 століття |
| Населення | 430 |
| Площа | 0 км² |
| Густота населення | 0 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 20336 |
| Телефонний код | +380 4744 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 160 м |
| Водойми | Ревуха |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 20336 Черкаська обл., Уманський район, с. Аполянка |
| Сільський голова | Оратівський Леонід Васильович |
| Карта | |
  Аполянка | |
 Аполянка | |
| Мапа | |
Історія села
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ПРО СЕЛО АПОЛЯНКА
Село Аполянка розташоване на північному сході Уманського району, за 25 км від районного центру. Межує зі сходу із землями с.Свинарка, із заходу та півночі – із землями с.Гродзево, с.Гереженівка, с.Доброводи, із південного сходу с.Бабанка.
Площа територіальних меж сільської ради складає 2262,8 га, площа села - 287,1га. Село Аполянка налічує 403 двори, з яких 204 жилих. Кількість жителів села становить 485 осіб, станом на 01.01.2021р..
Відомо, що на землях с.Аполянка в давні часи розташовувалося одне з найбільших поселень часів «Трипільської культури».
Вздовж невеликої річки, що нині має назву Ревуха і протікає з північного заходу на південний схід, простяглася не глибока балка розташована по обидва береги гомінкої річки. Село Аполянка було засноване в середині XVII ст. і було зображене на атласі Речі Посполитої XVI-XVII ст.
Протягом певного періоду село було «казенним», належало до військових поселень.
За свідченням старожилів у різні часи до населеного пункту жителів переселяли або відселяли з нього до інших населених пунктів.
У 1890 р. було збудовано церковнопарафіяльну школу на кошти громадян.
Під час жовтневої революції в селі особливих подій не відбувалося. Землі, які належали панам Карвовським було розподілено серед безземельних селян.
У 1927 році на території села було організовано спілку обробітку землі (СОЗ) головою якої обрано жителя села Перетейка Трохима Явдокимовича.
Першим головою сільської ради був обраний Бабій Павло Михтодович.
У 1930-1931 рр. в селі було проведено суцільну колективізацію. Був створений колгосп ім. Сталіна, головою якого було обрано Ковальчука Михайла Дем'яновича.
Чорною плямою в історії села стали роки голодування 1932-1933 рр. Офіційних даних про кількість жертв голодування не має. Відомо тільки що вимирали цілі сім’ї.
Та найстрашнішим випробуванням для села стала Велика Вітчизняна війна.
Під час гітлерівської окупації понад 90 юнаків та дівчат були вивезені на роботи до Німеччини.
Третя частина села була спалена фашистськими карателями у січні 1944 р., 16 осіб жителів с. Аполянка та 15 жителів с. Доброводи було розстріляно як заручники в урочищі «Панське».
Понад 100 осіб з понад 300 призваних в армію - не повернулися з фронтів війни. За чотири роки окупації була майже повністю знищена матеріально - технічна база колективного господарства, кожна третя сім’я залишилася без житла.
В повоєнний час був відроджений колгосп ім. Сталіна головою якого був Вегера Марко Юхимович.
Наприкінці 50-х років колгосп був перейменований і став називатися «Правда». На той час господарство очолив житель Шевченко Марко Пилипович, який обирався депутатом Верховної ради Української РСР.
Кожний колгоспний двір був електрифікований і радіофікований. Господарство належало до найсильніших господарств Бабанського району.
У 60-х роках за кошти колгоспу в селі побудували: дитячий садок – яслі, фельдшерський пункт, контору колгоспу, магазин.
В цей період розпочалося масове будівництво житлових будинків в населеному пункті.
У селі функціонувала школа, збудована ще в 1931 р. У 60-х роках в школі навчалося понад 200 учнів. Кількість жителів села складала 1 270 осіб.
У 1961 р. колгосп почав називатися «Промінь Жовтня». Очолив його Качан Федір Петрович.
У цей період було збудовано більшість господарських споруд, було прокладено бруківку на центральних вулицях села, протягнуто 1,4 км водогону по вулиці Жовтневій (зараз Молодіжна).
Проте, село було віднесено до «не перспективних». Його двічі приєднували до інших сіл на правах «бригадного».
Була закрита сільська рада. Спочатку село було приєднано до Бабанської сільської ради (1964 -1977 рр.), а згодом до Доброводівської сільської ради (з 1977- 1985 рр.).
Колективне господарство ставало «другою бригадою» колгоспу «Шлях до Комунізму» с. Бабанка (1959-1961 рр.) та колгоспу «Прогрес» с. Доброводи (1977-1983 рр.). В цей час в населеному пункті було закрито школу, сільський Будинок культури, бібліотеку.
Після роз’єднання колгоспів у 1983 р. господарство одержало попередню назву колгосп «Промінь Жовтня», який очолив житель села Войтко Василь Євгенович. Село знову ожило.
Було проведено асфальтування доріг у населеному пункті, відновили роботу раніше закритих об’єктів, відбудувалися та облаштувалися об’єкти виробничого призначення. Зроблено вуличне освітлення.
У селі за кошти колгоспу «Промінь Жовтня» було споруджено 17 житлових будинків для працівників сільського господарства.
У 1985 р. відновила роботу Аполянська сільська рада. У 1985 – 1989 роках житель с. Аполянка, механізатор – Громадський Микола Вікторович обирався депутатом Української РСР.
У 1989 р. розпочато будівництво неповної середньої школи та молодіжного центру, які на сьогодні залишаються недобудованими об’єктами.
Майже на 97 % у населеному пункті побудовані дороги з твердим покриттям.
У 1997 р. головою КСПП « Аполянка» було обрано Мальченка Володимира Петровича.
У 2000 р. на базі КСПП « Аполянка» було створено товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей», директором якого став Мальченко Володимир Петрович.
Село Аполянка в усі часи славилося працьовитими людьми.
У 80-х роках минулого століття депутатом Верховної Ради Української РСР став житель населеного пункту, механізатор Громадський Микола Вікторович.
На сьогодні на території населеного пункту господарює ТОВ «Прометей», яке очолює Мальченко Володимир Петрович. Господарство багатогалузеве.
Воно зберегло і нині примножує кращі традиції виробництва, належить до одного з економічно найсильніших в Уманському районі. Керівник обраний депутатом Уманської районної ради.
Соціальна сфера населеного пункту на сьогодні збережена. Серед об’єкті соціальної сфери — Аполянський ДНЗ (дитячий навчальний заклад), фельдшерський пункт, сільський клуб, сільська бібліотека, магазин «Продтовари» Уманського РайСТ, магазин – ларьок ПП Ямкова С.Г.
У період з 1988р. по 2020р., що становить більше 32 років, сільським головою с.Аполянка працював – Філіпенко Петро Андрійович.
Секретарем сільської ради понад 26 років працювала – Войтко Любов Андріївна.
На даний час, після об’єднання дванадцяти сіл до Бабанської територіальної громади, згідно рішення сесії старостою с.Аполянка обрано Лелеку Ігоря Андрійовича, а діловодом призначено Громадську Ірину Сергіївну.
Спільними силами, при активній допомозі з боку директора ТОВ «Прометей» - Мальченка В.П., народного депутата України – Яценка А.В., депутатів обласної ради та районної ради, постійній підтримці органів районної влади – на території населеного пункту проводяться заходи спрямовані на покращення добробуту населення, підтримання в належному стані закладів соціальної сфери, розташованих на території села, забезпечення нормальної соціально – політичної ситуації в населеному пункті. Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2016. Процитовано 26 жовтня 2020.
Посилання
- Apolanka, wś, powiat humański, nad rz. Babanką, wpadającą, do Jatrani. Odległa o 6 wiorst od m. Humania, prawie przy pocztowej drodze z Talnego. Miesz. 710, wyznania prawosł., należą, do par. Hereżanówki. Własność rządowa. Ziemi 1419 dzies., wybornego czarnoziemu, mało tylko lasu. Zarząd gminny we wsi Babance, policyjny w Humaniu. Kl. Prz. // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku». — S. 45. (пол.)
- Apolanka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 46. (пол.)
- Погода в селі Аполянка [ 29 березня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Apolya nka selo v Ukrayini u Babanskij selishnij gromadi Umanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti U seli meshkaye 430 lyudej selo Apolyanka Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Umanskij rajon Rada Babanska selishna rada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 17 stolittya Naselennya 430 Plosha 0 km Gustota naselennya 0 osib km Poshtovij indeks 20336 Telefonnij kod 380 4744 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 44 00 pn sh 30 24 21 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 160 m Vodojmi Revuha Misceva vlada Adresa radi 20336 Cherkaska obl Umanskij rajon s Apolyanka Silskij golova Orativskij Leonid Vasilovich Karta Apolyanka Apolyanka MapaIstoriya selaISTORIChNA DOVIDKA PRO SELO APOLYaNKA Selo Apolyanka roztashovane na pivnichnomu shodi Umanskogo rajonu za 25 km vid rajonnogo centru Mezhuye zi shodu iz zemlyami s Svinarka iz zahodu ta pivnochi iz zemlyami s Grodzevo s Gerezhenivka s Dobrovodi iz pivdennogo shodu s Babanka Plosha teritorialnih mezh silskoyi radi skladaye 2262 8 ga plosha sela 287 1ga Selo Apolyanka nalichuye 403 dvori z yakih 204 zhilih Kilkist zhiteliv sela stanovit 485 osib stanom na 01 01 2021r Vidomo sho na zemlyah s Apolyanka v davni chasi roztashovuvalosya odne z najbilshih poselen chasiv Tripilskoyi kulturi Vzdovzh nevelikoyi richki sho nini maye nazvu Revuha i protikaye z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid prostyaglasya ne gliboka balka roztashovana po obidva beregi gominkoyi richki Selo Apolyanka bulo zasnovane v seredini XVII st i bulo zobrazhene na atlasi Rechi Pospolitoyi XVI XVII st Protyagom pevnogo periodu selo bulo kazennim nalezhalo do vijskovih poselen Za svidchennyam starozhiliv u rizni chasi do naselenogo punktu zhiteliv pereselyali abo vidselyali z nogo do inshih naselenih punktiv U 1890 r bulo zbudovano cerkovnoparafiyalnu shkolu na koshti gromadyan Pid chas zhovtnevoyi revolyuciyi v seli osoblivih podij ne vidbuvalosya Zemli yaki nalezhali panam Karvovskim bulo rozpodileno sered bezzemelnih selyan U 1927 roci na teritoriyi sela bulo organizovano spilku obrobitku zemli SOZ golovoyu yakoyi obrano zhitelya sela Peretejka Trohima Yavdokimovicha Pershim golovoyu silskoyi radi buv obranij Babij Pavlo Mihtodovich U 1930 1931 rr v seli bulo provedeno sucilnu kolektivizaciyu Buv stvorenij kolgosp im Stalina golovoyu yakogo bulo obrano Kovalchuka Mihajla Dem yanovicha Chornoyu plyamoyu v istoriyi sela stali roki goloduvannya 1932 1933 rr Oficijnih danih pro kilkist zhertv goloduvannya ne maye Vidomo tilki sho vimirali cili sim yi Ta najstrashnishim viprobuvannyam dlya sela stala Velika Vitchiznyana vijna Pid chas gitlerivskoyi okupaciyi ponad 90 yunakiv ta divchat buli vivezeni na roboti do Nimechchini Tretya chastina sela bula spalena fashistskimi karatelyami u sichni 1944 r 16 osib zhiteliv s Apolyanka ta 15 zhiteliv s Dobrovodi bulo rozstrilyano yak zaruchniki v urochishi Panske Ponad 100 osib z ponad 300 prizvanih v armiyu ne povernulisya z frontiv vijni Za chotiri roki okupaciyi bula majzhe povnistyu znishena materialno tehnichna baza kolektivnogo gospodarstva kozhna tretya sim ya zalishilasya bez zhitla V povoyennij chas buv vidrodzhenij kolgosp im Stalina golovoyu yakogo buv Vegera Marko Yuhimovich Naprikinci 50 h rokiv kolgosp buv perejmenovanij i stav nazivatisya Pravda Na toj chas gospodarstvo ocholiv zhitel Shevchenko Marko Pilipovich yakij obiravsya deputatom Verhovnoyi radi Ukrayinskoyi RSR Kozhnij kolgospnij dvir buv elektrifikovanij i radiofikovanij Gospodarstvo nalezhalo do najsilnishih gospodarstv Babanskogo rajonu U 60 h rokah za koshti kolgospu v seli pobuduvali dityachij sadok yasli feldsherskij punkt kontoru kolgospu magazin V cej period rozpochalosya masove budivnictvo zhitlovih budinkiv v naselenomu punkti U seli funkcionuvala shkola zbudovana she v 1931 r U 60 h rokah v shkoli navchalosya ponad 200 uchniv Kilkist zhiteliv sela skladala 1 270 osib U 1961 r kolgosp pochav nazivatisya Promin Zhovtnya Ocholiv jogo Kachan Fedir Petrovich U cej period bulo zbudovano bilshist gospodarskih sporud bulo prokladeno brukivku na centralnih vulicyah sela protyagnuto 1 4 km vodogonu po vulici Zhovtnevij zaraz Molodizhna Prote selo bulo vidneseno do ne perspektivnih Jogo dvichi priyednuvali do inshih sil na pravah brigadnogo Bula zakrita silska rada Spochatku selo bulo priyednano do Babanskoyi silskoyi radi 1964 1977 rr a zgodom do Dobrovodivskoyi silskoyi radi z 1977 1985 rr Kolektivne gospodarstvo stavalo drugoyu brigadoyu kolgospu Shlyah do Komunizmu s Babanka 1959 1961 rr ta kolgospu Progres s Dobrovodi 1977 1983 rr V cej chas v naselenomu punkti bulo zakrito shkolu silskij Budinok kulturi biblioteku Pislya roz yednannya kolgospiv u 1983 r gospodarstvo oderzhalo poperednyu nazvu kolgosp Promin Zhovtnya yakij ocholiv zhitel sela Vojtko Vasil Yevgenovich Selo znovu ozhilo Bulo provedeno asfaltuvannya dorig u naselenomu punkti vidnovili robotu ranishe zakritih ob yektiv vidbuduvalisya ta oblashtuvalisya ob yekti virobnichogo priznachennya Zrobleno vulichne osvitlennya U seli za koshti kolgospu Promin Zhovtnya bulo sporudzheno 17 zhitlovih budinkiv dlya pracivnikiv silskogo gospodarstva U 1985 r vidnovila robotu Apolyanska silska rada U 1985 1989 rokah zhitel s Apolyanka mehanizator Gromadskij Mikola Viktorovich obiravsya deputatom Ukrayinskoyi RSR U 1989 r rozpochato budivnictvo nepovnoyi serednoyi shkoli ta molodizhnogo centru yaki na sogodni zalishayutsya nedobudovanimi ob yektami Majzhe na 97 u naselenomu punkti pobudovani dorogi z tverdim pokrittyam U 1997 r golovoyu KSPP Apolyanka bulo obrano Malchenka Volodimira Petrovicha U 2000 r na bazi KSPP Apolyanka bulo stvoreno tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu Prometej direktorom yakogo stav Malchenko Volodimir Petrovich Selo Apolyanka v usi chasi slavilosya pracovitimi lyudmi U 80 h rokah minulogo stolittya deputatom Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR stav zhitel naselenogo punktu mehanizator Gromadskij Mikola Viktorovich Na sogodni na teritoriyi naselenogo punktu gospodaryuye TOV Prometej yake ocholyuye Malchenko Volodimir Petrovich Gospodarstvo bagatogaluzeve Vono zbereglo i nini primnozhuye krashi tradiciyi virobnictva nalezhit do odnogo z ekonomichno najsilnishih v Umanskomu rajoni Kerivnik obranij deputatom Umanskoyi rajonnoyi radi Socialna sfera naselenogo punktu na sogodni zberezhena Sered ob yekti socialnoyi sferi Apolyanskij DNZ dityachij navchalnij zaklad feldsherskij punkt silskij klub silska biblioteka magazin Prodtovari Umanskogo RajST magazin larok PP Yamkova S G U period z 1988r po 2020r sho stanovit bilshe 32 rokiv silskim golovoyu s Apolyanka pracyuvav Filipenko Petro Andrijovich Sekretarem silskoyi radi ponad 26 rokiv pracyuvala Vojtko Lyubov Andriyivna Na danij chas pislya ob yednannya dvanadcyati sil do Babanskoyi teritorialnoyi gromadi zgidno rishennya sesiyi starostoyu s Apolyanka obrano Leleku Igorya Andrijovicha a dilovodom priznacheno Gromadsku Irinu Sergiyivnu Spilnimi silami pri aktivnij dopomozi z boku direktora TOV Prometej Malchenka V P narodnogo deputata Ukrayini Yacenka A V deputativ oblasnoyi radi ta rajonnoyi radi postijnij pidtrimci organiv rajonnoyi vladi na teritoriyi naselenogo punktu provodyatsya zahodi spryamovani na pokrashennya dobrobutu naselennya pidtrimannya v nalezhnomu stani zakladiv socialnoyi sferi roztashovanih na teritoriyi sela zabezpechennya normalnoyi socialno politichnoyi situaciyi v naselenomu punkti Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Primitki Arhiv originalu za 25 grudnya 2016 Procitovano 26 zhovtnya 2020 PosilannyaApolanka ws powiat humanski nad rz Babanka wpadajaca do Jatrani Odlegla o 6 wiorst od m Humania prawie przy pocztowej drodze z Talnego Miesz 710 wyznania prawosl naleza do par Herezanowki Wlasnosc rzadowa Ziemi 1419 dzies wybornego czarnoziemu malo tylko lasu Zarzad gminny we wsi Babance policyjny w Humaniu Kl Prz Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku S 45 pol Apolanka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 46 pol Pogoda v seli Apolyanka 29 bereznya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi