Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Філософські та літературні поняття аполлонічного та діонісійського виникли як подвійність, що відображає взаємодію між фігурами Аполлона та Діоніса з грецької міфології. Хоча їхнє поширення широко пов'язується з роботою "Народження трагедії" Фрідріха Ніцше, ці терміни вже використовувалися раніше, наприклад у творах поета Фрідріха Гельдерліна, історика Йоганна Йоахіма Вінкельмана та інших. Само слово "діонісійський" зустрічається в раніших роботах, наприклад, в зоологічному трактаті Едварда Топселла "Історія змій" 1608 року. З того часу ця концепція широко використовується та обговорюється в західній філософії та літературі.
| Аполлонівське і Діонісійське |
У грецькій міфології Аполлон і Діоніс вважалися синами Зевса. Аполлон, народжений від Лето, був богом сонця, мистецтва, музики, поезії, чуми та хвороб. Він символізував раціональне мислення, порядок і звертався до логіки, розсудливості та чистоти, підтримуючи принципи розуму. Діоніс, народжений від Семелі, був богом вина, танцю, насолоди, ірраціональності та хаосу. Він представляв пристрасть, емоції та інстинкти. Важливо зазначити, що стародавні греки не розглядали Аполлона і Діоніса як абсолютні протилежності або суперників, адже ці дві божественні сутності між собою часто перепліталися за своєю природою.
Ніцшеанське використання
Ніцше виявив у класичній афінській трагедії форму мистецтва, яка виходила за межі песимізму, що втілювався в мудрості Силена. Грецькі глядачі, дивлячись у безодню людських страждань, які були зображені персонажами на сцені, з пристрастю та радістю підтверджували життя, вважаючи його цінним для життя самого по собі. Основна тема "Народження трагедії" полягає в злитті діонісійських та аполлонівських мистецьких імпульсів, що створюють драматичне мистецтво, а саме трагедію. Ніцше стверджував, що цього злиття не вдалося досягти від часів давньогрецьких трагіків. Аполлон символізує гармонію, прогрес, ясність, логіку і принцип індивідуалізації, тоді як Діоніс втілює безлад, сп'яніння, емоції, екстаз і єдність (відсутність принципу індивідуалізації). Ніцше використовував ці дві сили, оскільки для нього світ розуму і порядку, з одного боку, і пристрастей та хаосу, з іншого, утворювали принципи, що були фундаментальними для грецької культури. Аполлонічний стан сну, що сповнений ілюзій, і діонісійський стан сп'яніння, який втілював звільнення інстинктів та розмивання меж, представлені у формі сатира. Сатир є жахом знищення принципу індивідуальності, а водночас і тим, хто насолоджується його руйнуванням.
Аполлонічна та діонісійська протиставлення виявляються у взаємодії трагедії: головний герой трагедії, протагоніст, намагається привести у в порядок (аполлонічний аспект) несправедливу та хаотичну (діонісійську) долю, хоча кінець кінцем помирає, не досягнувши своєї мети. Ніцше, розвиваючи концепцію Гамлета як інтелектуала, який не може ухвалити рішення і є живою антитезою людині дії, стверджує, що діонісійський персонаж має усвідомлення того, що його дії не здатні змінити вічний баланс речей, і це викликає у нього огиду, що паралізує його вчинки. Гамлет впадає під цю категорію — він відчуває надприродну реальність через зустріч з привидом; він отримує істинне знання і розуміє, що жодна з його дій не здатна змінити цю реальність. Для глядачів такої трагедії це створює можливість відчути те, що Ніцше називав первісним єднанням, що відроджує діонісійську природу. Він описує первісне єднання як збільшення сили, переживання повноти та цілісності, що випливає зі шаленства. Шаленство діє як сп'яніння і має вирішальне значення для фізіологічного стану, який сприяє творчості у всіх формах мистецтва.
Ніцше переконаний, що твори Есхіла та Софокла втілюють вершину художньої творчості та справжню реалізацію трагедії. Проте саме з творчості Евріпіда трагедія починає свій занепад, падіння та смерть. Ніцше висловлює свою неприхильність до використання Евріпідом сократівського раціоналізму та моралі у своїх трагедіях, оскільки це, на його думку, позбавляє трагедію її основи — хрупкого балансу між діонісійським та аполлонічним. Сократ надавав великий акцент на розум, що затемнило цінність міфу та переживання страждання в людському пізнанні. Платон продовжив цей шлях у своїх діалогах, а сучасний світ наслідував цей раціоналізм, втілюючи його у художніх творах, що містяться в аполлонічній та діонісійській дихотомії. Ніцше вказує, що без аполлонічного елементу діонісійському бракує форми та структури для створення цілісного мистецтва, а без діонісійського елементу аполлонічному бракує необхідної життєвої сили та пристрасті. Лише плідна взаємодія цих двох сил, об'єднаних у мистецтві, може дати найкращі зразки грецької трагедії.
Пізніше використання
Континентальна філософія
Сучасні та постмодерністи, зокрема Мартін Гайдеггер, Мішель Фуко та Жиль Дельоз, тлумачили ідею Ніцше як вираження фрагментованої свідомості та екзистенційної нестабільності. Згідно з Пітером Слотердайком, діонісійський та аполлонівський принципи утворюють діалектику, яка є контрастною, але Ніцше не вважав, що один принцип має більшу цінність, ніж інший. Він вбачав, що істина, яка є первинним болем, визначає наше екзистенціальне буття через діалектику між діонісійським та аполлонівським.
Авраам Аккерман розглянув використання аполлонівського та діонісійського в контексті взаємодії розуму і фізичного середовища та зазначив, що ці принципи можуть бути відображені в чоловічих та жіночих аспектах архітектурної форми міста.
Рут Бенедикт
В своїй основній праці "Patterns of Culture", антрополог Рут Бенедикт використовувала терміни "аполлонівський" та "діонісійський" для опису культур, які цінують різні цінності. Вона використала аполлонівський термін, щоб описати культури, які покладають акцент на стриманість і скромність, наприклад, народ Зуні. За контрастом, діонісійським терміном Бенедикт описала культури, що проявляють показність і надмірність, такі як народ Квакіутль.
Альберт Сент-Дьєрдьї
Альберт Сент-Дьєрдьї використовував категорії "аполлоністів" і "діонісійців", щоб класифікувати вчених та їх підхід до досліджень. Він вважав, що "діонісійці", або наукові дисиденти, були тими, хто відкривав нові шляхи та відхилявся від встановлених знань, досліджуючи "країни знання". За його словами, "аполлоніст", натомість, ставив за мету вдосконалити існуючі лінії досліджень. Сент-Дьєрдьї підкреслював, що майбутнє людства залежить від прогресу науки, а прогрес науки залежить від підтримки, яку вона отримує. За його думкою, існуючі методи розподілу грантів сприяють більше "аполлоністичному" підходу, що вважався необґрунтованим.
Каміль Палья
У своїй популярній книзі "Сексуальні персони", американський гуманітарний вчений Камілла Палья використовує концепції Аполлонії та Діонісії. Ці поняття мають коріння в філософії Ніцше, але ідеї Пальї значно розходяться від ніцшеанського дискурсу, вони відображають її власну концепцію.
Аполлонівська та діонісійська концепції у теорії мистецтва та культури Пальї утворюють дві протилежні сторони. Для Пальї аполлонічне представляє світлу і структуровану сторону, тоді як діонісійське асоціюється з темрявою і хаосом (хоча вона виражає перевагу хтонічної сторони над діонісійською у своїй книзі, стверджуючи, що остання концепція майже пов'язується з гедонізмом і не відповідає її цілям, стверджуючи, що "діонісійське не є пікніком"). Хтонічна сторона асоціюється з жіночим, диким/хаотичним характером та безмежним сексом/розмноженням. Натомість аполлонічна сторона пов'язується з чоловічим, ясністю, безшлюбністю та/або гомосексуалізмом, раціональністю/логікою та стійкістю, а також зорієнтованістю на прогрес: "Усе велике у західній цивілізації походить з боротьби проти нашого вихідного стану".
Вона твердить, що дихотомія Аполлона/Діонісія має біологічну основу, висловивши думку, що "конфлікт між Аполлоном і Діонісом є конфліктом між вищою корою і старшим лімбічним і рептилійним мозком". Крім того, Палья пов'язує весь прогрес людської цивілізації з маскулінністю, яка протистоїть хтонічним силам природи та замість цього насамперед прагне до аполлонічного акта створення порядку. Діонісій виступає як сила хаосу і руйнування, яка є непереборною та привабливою хаотичною стороною дикої природи. Відкидання хтонізму або боротьба з ним через соціально конструйовані аполлонівські цінності пояснюють історичне домінування чоловіків (включаючи асексуальних і гомосексуальних чоловіків, а також бездітних і/або жінок, які схильні до лесбійок) в науці, літературі, мистецтві, техніці та політиці. Як приклад, Палья стверджує: "Чоловіча орієнтація класичних Афін була невіддільна від їхньої геніальності. Афіни стали великими не відчужуючи жінок, а завдяки своєму жіноненависництву".
Дивись також
- «Cygnus X-1 Book II: Hemispheres», пісня канадського рок-гурту Rush, частково заснована на концепції.
- Логоцентризм
- Фалогоцентризм
- Світла сторона (аполлонівська) і темна сторона (діонісійська) сили
Список літератури
- Adrian Del Caro, "Dionysian Classicism, or Nietzsche's Appropriation of an Aesthetic Norm", in , Vol. 50, No. 4 (Oct. - Dec., 1989), pp. 589–605 (англ.)
- Topsell, Edward. The History of Serpents. Published by (1608)
- Michael, Drolet (2004). The Postmodernism Reader. ISBN .
- Postmodernism and the re-reading of modernity By Francis Barker, Peter Hulme, Margaret Iversen, Manchester University Press,1992, p. 258
- Thinker on Stage: Nietzsche's Materialism, translation by Jamie Owen Daniel; foreword by Jochen Schulte-Sasse, Minneapolis, University of Minnesota Press, 1989.
- Akkerman, Abraham (2006). Femininity and Masculinity in City-Form: Philosophical Urbanism as a History of Consciousness. Human Studies. 29 (2): 229—256. doi:10.1007/s10746-006-9019-4.
- Benedict, Ruth (January 1932). Configurations of Culture in North America. American Anthropologist. 34 (1): 1—27. doi:10.1525/aa.1932.34.1.02a00020.
- Szent-Györgyi, Albert (2 червня 1972). Dionysians and Apollonians. Science (англ.). 176 (4038): 966. doi:10.1126/science.176.4038.966.a. ISSN 0036-8075. PMID 17778411.
- Paglia, Camille (1990). Sexual Personae: Art and decadence from Nefertiti to Emily Dickinson. New York: Vintage Book. ISBN .
- Paglia (1990), p. 40
- Paglia (1990), p. 96
- Paglia (1990), p. 100.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filosofski ta literaturni ponyattya apollonichnogo ta dionisijskogo vinikli yak podvijnist sho vidobrazhaye vzayemodiyu mizh figurami Apollona ta Dionisa z greckoyi mifologiyi Hocha yihnye poshirennya shiroko pov yazuyetsya z robotoyu Narodzhennya tragediyi Fridriha Nicshe ci termini vzhe vikoristovuvalisya ranishe napriklad u tvorah poeta Fridriha Gelderlina istorika Joganna Joahima Vinkelmana ta inshih Samo slovo dionisijskij zustrichayetsya v ranishih robotah napriklad v zoologichnomu traktati Edvarda Topsella Istoriya zmij 1608 roku Z togo chasu cya koncepciya shiroko vikoristovuyetsya ta obgovoryuyetsya v zahidnij filosofiyi ta literaturi Apollonivske i Dionisijske U greckij mifologiyi Apollon i Dionis vvazhalisya sinami Zevsa Apollon narodzhenij vid Leto buv bogom soncya mistectva muziki poeziyi chumi ta hvorob Vin simvolizuvav racionalne mislennya poryadok i zvertavsya do logiki rozsudlivosti ta chistoti pidtrimuyuchi principi rozumu Dionis narodzhenij vid Semeli buv bogom vina tancyu nasolodi irracionalnosti ta haosu Vin predstavlyav pristrast emociyi ta instinkti Vazhlivo zaznachiti sho starodavni greki ne rozglyadali Apollona i Dionisa yak absolyutni protilezhnosti abo supernikiv adzhe ci dvi bozhestvenni sutnosti mizh soboyu chasto pereplitalisya za svoyeyu prirodoyu Nicsheanske vikoristannyaFridrih Vilgelm Nicshe yakij populyarizuvav apollonivsku ta dionisijsku dialektiku Nicshe viyaviv u klasichnij afinskij tragediyi formu mistectva yaka vihodila za mezhi pesimizmu sho vtilyuvavsya v mudrosti Silena Grecki glyadachi divlyachis u bezodnyu lyudskih strazhdan yaki buli zobrazheni personazhami na sceni z pristrastyu ta radistyu pidtverdzhuvali zhittya vvazhayuchi jogo cinnim dlya zhittya samogo po sobi Osnovna tema Narodzhennya tragediyi polyagaye v zlitti dionisijskih ta apollonivskih misteckih impulsiv sho stvoryuyut dramatichne mistectvo a same tragediyu Nicshe stverdzhuvav sho cogo zlittya ne vdalosya dosyagti vid chasiv davnogreckih tragikiv Apollon simvolizuye garmoniyu progres yasnist logiku i princip individualizaciyi todi yak Dionis vtilyuye bezlad sp yaninnya emociyi ekstaz i yednist vidsutnist principu individualizaciyi Nicshe vikoristovuvav ci dvi sili oskilki dlya nogo svit rozumu i poryadku z odnogo boku i pristrastej ta haosu z inshogo utvoryuvali principi sho buli fundamentalnimi dlya greckoyi kulturi Apollonichnij stan snu sho spovnenij ilyuzij i dionisijskij stan sp yaninnya yakij vtilyuvav zvilnennya instinktiv ta rozmivannya mezh predstavleni u formi satira Satir ye zhahom znishennya principu individualnosti a vodnochas i tim hto nasolodzhuyetsya jogo rujnuvannyam Apollonichna ta dionisijska protistavlennya viyavlyayutsya u vzayemodiyi tragediyi golovnij geroj tragediyi protagonist namagayetsya privesti u v poryadok apollonichnij aspekt nespravedlivu ta haotichnu dionisijsku dolyu hocha kinec kincem pomiraye ne dosyagnuvshi svoyeyi meti Nicshe rozvivayuchi koncepciyu Gamleta yak intelektuala yakij ne mozhe uhvaliti rishennya i ye zhivoyu antitezoyu lyudini diyi stverdzhuye sho dionisijskij personazh maye usvidomlennya togo sho jogo diyi ne zdatni zminiti vichnij balans rechej i ce viklikaye u nogo ogidu sho paralizuye jogo vchinki Gamlet vpadaye pid cyu kategoriyu vin vidchuvaye nadprirodnu realnist cherez zustrich z prividom vin otrimuye istinne znannya i rozumiye sho zhodna z jogo dij ne zdatna zminiti cyu realnist Dlya glyadachiv takoyi tragediyi ce stvoryuye mozhlivist vidchuti te sho Nicshe nazivav pervisnim yednannyam sho vidrodzhuye dionisijsku prirodu Vin opisuye pervisne yednannya yak zbilshennya sili perezhivannya povnoti ta cilisnosti sho viplivaye zi shalenstva Shalenstvo diye yak sp yaninnya i maye virishalne znachennya dlya fiziologichnogo stanu yakij spriyaye tvorchosti u vsih formah mistectva Nicshe perekonanij sho tvori Eshila ta Sofokla vtilyuyut vershinu hudozhnoyi tvorchosti ta spravzhnyu realizaciyu tragediyi Prote same z tvorchosti Evripida tragediya pochinaye svij zanepad padinnya ta smert Nicshe vislovlyuye svoyu neprihilnist do vikoristannya Evripidom sokrativskogo racionalizmu ta morali u svoyih tragediyah oskilki ce na jogo dumku pozbavlyaye tragediyu yiyi osnovi hrupkogo balansu mizh dionisijskim ta apollonichnim Sokrat nadavav velikij akcent na rozum sho zatemnilo cinnist mifu ta perezhivannya strazhdannya v lyudskomu piznanni Platon prodovzhiv cej shlyah u svoyih dialogah a suchasnij svit nasliduvav cej racionalizm vtilyuyuchi jogo u hudozhnih tvorah sho mistyatsya v apollonichnij ta dionisijskij dihotomiyi Nicshe vkazuye sho bez apollonichnogo elementu dionisijskomu brakuye formi ta strukturi dlya stvorennya cilisnogo mistectva a bez dionisijskogo elementu apollonichnomu brakuye neobhidnoyi zhittyevoyi sili ta pristrasti Lishe plidna vzayemodiya cih dvoh sil ob yednanih u mistectvi mozhe dati najkrashi zrazki greckoyi tragediyi Piznishe vikoristannyaKontinentalna filosofiya Suchasni ta postmodernisti zokrema Martin Gajdegger Mishel Fuko ta Zhil Deloz tlumachili ideyu Nicshe yak virazhennya fragmentovanoyi svidomosti ta ekzistencijnoyi nestabilnosti Zgidno z Piterom Sloterdajkom dionisijskij ta apollonivskij principi utvoryuyut dialektiku yaka ye kontrastnoyu ale Nicshe ne vvazhav sho odin princip maye bilshu cinnist nizh inshij Vin vbachav sho istina yaka ye pervinnim bolem viznachaye nashe ekzistencialne buttya cherez dialektiku mizh dionisijskim ta apollonivskim Avraam Akkerman rozglyanuv vikoristannya apollonivskogo ta dionisijskogo v konteksti vzayemodiyi rozumu i fizichnogo seredovisha ta zaznachiv sho ci principi mozhut buti vidobrazheni v cholovichih ta zhinochih aspektah arhitekturnoyi formi mista Rut Benedikt V svoyij osnovnij praci Patterns of Culture antropolog Rut Benedikt vikoristovuvala termini apollonivskij ta dionisijskij dlya opisu kultur yaki cinuyut rizni cinnosti Vona vikoristala apollonivskij termin shob opisati kulturi yaki pokladayut akcent na strimanist i skromnist napriklad narod Zuni Za kontrastom dionisijskim terminom Benedikt opisala kulturi sho proyavlyayut pokaznist i nadmirnist taki yak narod Kvakiutl Albert Sent Dyerdyi Albert Sent Dyerdyi vikoristovuvav kategoriyi apollonistiv i dionisijciv shob klasifikuvati vchenih ta yih pidhid do doslidzhen Vin vvazhav sho dionisijci abo naukovi disidenti buli timi hto vidkrivav novi shlyahi ta vidhilyavsya vid vstanovlenih znan doslidzhuyuchi krayini znannya Za jogo slovami apollonist natomist staviv za metu vdoskonaliti isnuyuchi liniyi doslidzhen Sent Dyerdyi pidkreslyuvav sho majbutnye lyudstva zalezhit vid progresu nauki a progres nauki zalezhit vid pidtrimki yaku vona otrimuye Za jogo dumkoyu isnuyuchi metodi rozpodilu grantiv spriyayut bilshe apollonistichnomu pidhodu sho vvazhavsya neobgruntovanim Kamil Palya U svoyij populyarnij knizi Seksualni personi amerikanskij gumanitarnij vchenij Kamilla Palya vikoristovuye koncepciyi Apolloniyi ta Dionisiyi Ci ponyattya mayut korinnya v filosofiyi Nicshe ale ideyi Palyi znachno rozhodyatsya vid nicsheanskogo diskursu voni vidobrazhayut yiyi vlasnu koncepciyu Apollonivska ta dionisijska koncepciyi u teoriyi mistectva ta kulturi Palyi utvoryuyut dvi protilezhni storoni Dlya Palyi apollonichne predstavlyaye svitlu i strukturovanu storonu todi yak dionisijske asociyuyetsya z temryavoyu i haosom hocha vona virazhaye perevagu htonichnoyi storoni nad dionisijskoyu u svoyij knizi stverdzhuyuchi sho ostannya koncepciya majzhe pov yazuyetsya z gedonizmom i ne vidpovidaye yiyi cilyam stverdzhuyuchi sho dionisijske ne ye piknikom Htonichna storona asociyuyetsya z zhinochim dikim haotichnim harakterom ta bezmezhnim seksom rozmnozhennyam Natomist apollonichna storona pov yazuyetsya z cholovichim yasnistyu bezshlyubnistyu ta abo gomoseksualizmom racionalnistyu logikoyu ta stijkistyu a takozh zoriyentovanistyu na progres Use velike u zahidnij civilizaciyi pohodit z borotbi proti nashogo vihidnogo stanu Vona tverdit sho dihotomiya Apollona Dionisiya maye biologichnu osnovu vislovivshi dumku sho konflikt mizh Apollonom i Dionisom ye konfliktom mizh vishoyu koroyu i starshim limbichnim i reptilijnim mozkom Krim togo Palya pov yazuye ves progres lyudskoyi civilizaciyi z maskulinnistyu yaka protistoyit htonichnim silam prirodi ta zamist cogo nasampered pragne do apollonichnogo akta stvorennya poryadku Dionisij vistupaye yak sila haosu i rujnuvannya yaka ye neperebornoyu ta privablivoyu haotichnoyu storonoyu dikoyi prirodi Vidkidannya htonizmu abo borotba z nim cherez socialno konstrujovani apollonivski cinnosti poyasnyuyut istorichne dominuvannya cholovikiv vklyuchayuchi aseksualnih i gomoseksualnih cholovikiv a takozh bezditnih i abo zhinok yaki shilni do lesbijok v nauci literaturi mistectvi tehnici ta politici Yak priklad Palya stverdzhuye Cholovicha oriyentaciya klasichnih Afin bula neviddilna vid yihnoyi genialnosti Afini stali velikimi ne vidchuzhuyuchi zhinok a zavdyaki svoyemu zhinonenavisnictvu Divis takozh Cygnus X 1 Book II Hemispheres pisnya kanadskogo rok gurtu Rush chastkovo zasnovana na koncepciyi Logocentrizm Falogocentrizm Svitla storona apollonivska i temna storona dionisijska siliSpisok literaturiAdrian Del Caro Dionysian Classicism or Nietzsche s Appropriation of an Aesthetic Norm in Vol 50 No 4 Oct Dec 1989 pp 589 605 angl Topsell Edward The History of Serpents Published by 1608 Michael Drolet 2004 The Postmodernism Reader ISBN 9780415160841 Postmodernism and the re reading of modernity By Francis Barker Peter Hulme Margaret Iversen Manchester University Press 1992 ISBN 978 0 7190 3745 0 p 258 Thinker on Stage Nietzsche s Materialism translation by Jamie Owen Daniel foreword by Jochen Schulte Sasse Minneapolis University of Minnesota Press 1989 ISBN 0 8166 1765 1 Akkerman Abraham 2006 Femininity and Masculinity in City Form Philosophical Urbanism as a History of Consciousness Human Studies 29 2 229 256 doi 10 1007 s10746 006 9019 4 Benedict Ruth January 1932 Configurations of Culture in North America American Anthropologist 34 1 1 27 doi 10 1525 aa 1932 34 1 02a00020 Szent Gyorgyi Albert 2 chervnya 1972 Dionysians and Apollonians Science angl 176 4038 966 doi 10 1126 science 176 4038 966 a ISSN 0036 8075 PMID 17778411 Paglia Camille 1990 Sexual Personae Art and decadence from Nefertiti to Emily Dickinson New York Vintage Book ISBN 9780300043969 Paglia 1990 p 40 Paglia 1990 p 96 Paglia 1990 p 100