Ань Шиґао (кит. трад.: 安世高; піньїнь: Ān Shìgāo, роки життя не відомі, 2 ст. н. е., династія Східна Хань) — найдавніший перекладач буддійських текстів на китайську мову. Перші відомості про його життя містяться у «Збірці нотаток з Тріпітаки» 出三藏記集 [en] 445—518 та «Ґаосен чжуань» (5-6 ст.), але вони мають агіографічний, а не історичний характер.
Ань Шиґао | |
---|---|
Народився | 2 століття Ктезифон, d |
Помер | 168 |
Країна | Парфія |
Діяльність | Бгікшу |
Конфесія | буддизм |
|
Життєпис
Так, традиційні нариси згадують, що Ань Шиґао належав до царського роду Парфії, але залишив палацове життя та став ченцем. За сучасним припущенням, Ань — вказівка на парфянське походження, перша частина китайського перекладу назви Парфії як «Аршакідської держави», Аньсі 安息 (за назвою династії Аршакідів).
У той час як монографія Еріка Цюрхера (1959) заперечує належність Шиґао до парфянської еліти, пізніше дослідження Антоніо Форте (1995) висуває гіпотезу про те, що ця належність цілком історична. Але аргументація Форте спирається на документацію стосовно певного Аня Шиґао, іранського походження, який був сином парфянського володаря та заручником (侍子) при Ханському дворі. У рецензії на працю Форте [1] Цюрхер визнає, що ймовірність такого припущення дуже висока, але вирішення розбіжностей між релігійними та світськими джерелами з життя Ань Шиґао не може бути досягнуте на підставі наявних матеріалів. Головне протиріччя полягає у тому, що буддійські джерела наполягають на відсутності родини Ань, у той час як світські наводять генеалогію його (?) нащадків, яка прослідковується до 8-го століття включно.
Доробок
Так чи інакше, Ань Шиґао прибув до Лояну у 148 році та облишив столицю у 189, зібравши за цей час певне коло послідовників. Згідно доповіді, яку зробив буддійський ченець у 374 році, Шиґао переклав 34 твори. Серед перекладів, виконаних Шигао — перша промова Будди [en]» та трактат про контролювання дихання (анапанасаті) Anapanasati Sutta. Належність тих чи інших перекладів що збереглися до корпусу праць Шиґао залишається предметом наукових дискусій.
Примітки
- Zürcher, Erik. The Buddhist Conquest of China: The Spread and Adaptation of Buddhism in Early Medieval China. 3rd ed. Leiden: Brill, 1959
- Forte, Antonio. The Hostage an Shigao and His Offspring: An Iranian Family in China. Italian School of East Asian Studies (Occasional Papers 6), Kyoto, 1995.
- T'oung Pao, Second Series, Vol. 84, Fasc. 1/3 (1998), pp. 173—177:175.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem An An Shigao kit trad 安世高 pinyin An Shigao roki zhittya ne vidomi 2 st n e dinastiya Shidna Han najdavnishij perekladach buddijskih tekstiv na kitajsku movu Pershi vidomosti pro jogo zhittya mistyatsya u Zbirci notatok z Tripitaki 出三藏記集 en 445 518 ta Gaosen chzhuan 5 6 st ale voni mayut agiografichnij a ne istorichnij harakter An ShigaoNarodivsya2 stolittya Ktezifon dPomer168KrayinaParfiyaDiyalnistBgikshuKonfesiyabuddizm Mediafajli u VikishovishiZhittyepisTak tradicijni narisi zgaduyut sho An Shigao nalezhav do carskogo rodu Parfiyi ale zalishiv palacove zhittya ta stav chencem Za suchasnim pripushennyam An vkazivka na parfyanske pohodzhennya persha chastina kitajskogo perekladu nazvi Parfiyi yak Arshakidskoyi derzhavi Ansi 安息 za nazvoyu dinastiyi Arshakidiv U toj chas yak monografiya Erika Cyurhera 1959 zaperechuye nalezhnist Shigao do parfyanskoyi eliti piznishe doslidzhennya Antonio Forte 1995 visuvaye gipotezu pro te sho cya nalezhnist cilkom istorichna Ale argumentaciya Forte spirayetsya na dokumentaciyu stosovno pevnogo Anya Shigao iranskogo pohodzhennya yakij buv sinom parfyanskogo volodarya ta zaruchnikom 侍子 pri Hanskomu dvori U recenziyi na pracyu Forte 1 Cyurher viznaye sho jmovirnist takogo pripushennya duzhe visoka ale virishennya rozbizhnostej mizh religijnimi ta svitskimi dzherelami z zhittya An Shigao ne mozhe buti dosyagnute na pidstavi nayavnih materialiv Golovne protirichchya polyagaye u tomu sho buddijski dzherela napolyagayut na vidsutnosti rodini An u toj chas yak svitski navodyat genealogiyu jogo nashadkiv yaka proslidkovuyetsya do 8 go stolittya vklyuchno DorobokTak chi inakshe An Shigao pribuv do Loyanu u 148 roci ta oblishiv stolicyu u 189 zibravshi za cej chas pevne kolo poslidovnikiv Zgidno dopovidi yaku zrobiv buddijskij chenec u 374 roci Shigao pereklav 34 tvori Sered perekladiv vikonanih Shigao persha promova Buddi en ta traktat pro kontrolyuvannya dihannya anapanasati Anapanasati Sutta Nalezhnist tih chi inshih perekladiv sho zbereglisya do korpusu prac Shigao zalishayetsya predmetom naukovih diskusij PrimitkiZurcher Erik The Buddhist Conquest of China The Spread and Adaptation of Buddhism in Early Medieval China 3rd ed Leiden Brill 1959 Forte Antonio The Hostage an Shigao and His Offspring An Iranian Family in China Italian School of East Asian Studies Occasional Papers 6 Kyoto 1995 T oung Pao Second Series Vol 84 Fasc 1 3 1998 pp 173 177 175