Анук Еме

Ану́к Еме́ (фр. Anouk Aimée, справжнє ім'я Ніколь-Франсуаза Флоранс Дрейфус, фр. Nicole Françoise Florence Dreyfus; 27 квітня 1932(19320427), Париж — 18 червня 2024, там само) — французька акторка театру і кіно.

Анук Еме
фр. Anouk Aimée
Ім'я при народженні	Ніколь-Франсуаза Флоранс Дрейфус фр. Nicole Françoise Florence Dreyfus
Народилася	27 квітня 1932(1932-04-27) Париж, Франція
Померла	18 червня 2024(2024-06-18) (92 роки) XVIII округ Парижа, Париж, Франція
Громадянство	Франція
Діяльність	кіноакторка
Alma mater	^d
Роки діяльності	1947 —
У шлюбі з	^d, ^d, П'єр Бару і Альберт Фінні
Діти	^d
Батьки	^d
Провідні ролі	Анна Готьє
IMDb	ID 0000733
Нагороди та премії
Приз за найкращу жіночу роль (1980) Премія «Сезар» за видатні заслуги у кінематографі (2002) премія BAFTA за найкращу жіночу роль першого плану (1968) ^d (2003) ^d ^d (2009)
Анук Еме у Вікісховищі

Біографія

Народилася у Парижі. Її батьки були акторами за професією. З дитинства займалася балетом та танцювала на великій сцені. У 1946 році Ніколь-Франсуаза зіграла у невеличкому епізоді у фільмі «Будинок над морем». Перший успіх приніс фільм «Веронські коханці» (режисер Андре Кайата, 1948 рік). Після цього акторка грала здебільшого у мелодрамах. Вона знімалася не тільки у Франції, але й в Англії, Італії, Німеччині. Після поїздки до Греції з'явився її псевдоним, складений із грецького ім'я Анук та французького слова aimee — кохана. Звідси Анук Еме — Анук Кохана.

Найбліьш важливим у кар'єрі Анук Еме стає роль у кінострічці «Солодке життя» (Федеріко Фелліні, 1960 рік). Після цього вона дедалі більше грає головні ролі, стає всесвітньовідомою. Але внаслідок особистих причин з 1971 до 1976 року Анук не знімається. Повернення відбулося в картині режисера Клода Лелуша «Якщо б довелося почати знову». У 80-ті роки Анук Еме здебільшо працює з відомими італійськими режисерами М.Беллокіо, Б.Бертоллучі. Л.Товолі.

З 90-х років Анук Еме дедалі менше знімалася, вона більше часу приділяла родині.

Анук Еме померла 18 червня 2024 року в себе вдома у Парижі в 92-річному віці.

Родина

Чоловіки: грецький режисер Ніко Папатакіс, актор П'єр Баруш, актор Альберт Фінні.

Фільмографія

• 1946: Будинок над морем
• 1947: У розквіті років
• 1948: Веронські коханці
• 1949: Золота саламандра
• 1951: Холодні перемоги
• 1951: Грозова ніч
• 1951: Баграна завіса
• 1952: Чоловік, проводжаючий поїзди
• 1954: Головою об стіну
• 1954: Погані зустрічі
• 1955: Я шукаю тебе
• 1957: Накип
• 1958: Монпарнас
• 1960: Солодке життя
• 1961: Страшний суд
• 1963: Вісім з половиною
• 1965: Чоловік і жінка
• 1976: Якби почати спочатку
• 1980: Стрибок у височінь
• 1981: Трагедія смішної людини
• 1982: Очі, губи
• 1983: Генерал загиблої армії
• 1986: Чоловік і жінка: 20 років потому
• 1994: Готова сукня
• 2019: Чоловік і жінка: Найкращі роки / (Les Plus Belles Années d'une vie) — Анна Готьє

Нагороди

• Золота пальмова гілка за роль у фільмі «Чоловік і жінка». 1966 рік.
• приз Каннського кінофестиваля за роль у фільмі «Стрибок у порожнечу». 1980 рік.

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #129250678 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3876251-pomerla-legenda-francuzkogo-kino-anuk-eme.html
4. https://www.lemonde.fr/disparitions/article/2024/06/18/l-actrice-anouk-aimee-est-morte_6241061_3382.html

Джерела

• Flitterman-Lewis, Sandy. «Anouk Aimée», Jewish Women: A Comprehensive Historical Encyclopedia

Посилання