Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сер Антоніо Дженезіо Марія Паніцці (італ. Antonio Genesio Maria Panizzi, 16 вересня 1797 — 8 квітня 1879) — бібліофіл і член товариства карбонаріїв, професор італійської мови і літератури в Лондонському університеті. Керував Бібліотекою Британського музею у 1856–1866 роках.
| Антоніо Паніцці | |
|---|---|
 | |
| Народився | 16 вересня 1797[1][2][…] Брешелло, Провінція Реджо-Емілія, Емілія-Романья[1] |
| Помер | 8 квітня 1879[1][2][…] (81 рік) Лондон, Сполучене Королівство |
| Країна |  Королівство Італія Велика Британія[4] |
| Діяльність | бібліотекар, політик |
| Alma mater | d |
| Знання мов | італійська[1] і англійська |
| Заклад | Університетський коледж Лондона і Британська бібліотека |
| Посада | d |
| Нагороди |  |
| |
Ранні роки, Італія
Паніцці народився в Брешелло в італійській провінції Реджо-нель-Емілія. Отримав ступінь доктора права в у 1818 році. Ймовірно, в Пармі він вступив до одного з таємних патріотичних товариств, які боролися за об'єднання і незалежність Італії. Повернувшись в Брешелло, займався юридичною практикою, а в 1821 році став інспектором шкіл міста.
У 1820 році, після придушення революції в Королівстві Обох Сицилій, герцог Модени почав арешти підозрюваних за сфабрикованими звинуваченнями. Коли в травні 1822 року був убитий начальник поліції герцогства Джуліо Бесіні, репресії посилились. Паніцці, попереджений про те, що йому також загрожує арешт, втік до Швейцарії. У 1823 році він написав книгу, де засуджував переслідування за політичними мотивами громадян герцогства Модена. Після її публікації Паніцці заочно судили в Модені і засудили до страти, герцогство зажадало у Швейцарії видати Паніцці.
Англія, Британська бібліотека
У травні 1823 року Паніцці переїхав до Англії, в 1832 році він став британським підданим. Італійський поет і емігрант Уго Фосколо дав йому після прибуття в Лондон рекомендаційного листа до ліверпульського банкіра . Паніцці переїхав у Ліверпуль, де за невелику платню працював викладачем італійської мови. У 1826 році він познайомився з адвокатом і політичним діячем [en] і як юрист допоміг йому у складному випадку. Коли Броугхем став лордом-канцлером, Паніцці з його сприяння отримав місце професора італійської мови в нещодавно заснованому Лондонському університеті, а в 1831 році посаду бібліотекаря в Бібліотеці Британського музею. З 1837 року Паніцці був керівником відділення друкованих книг, а в 1856 році став директором бібліотеки. За свої заслуги в 1869 році він був посвячений у лицарі королевою Вікторією.
Бібліотека Британського музею була, по суті, національною бібліотекою Сполученого Королівства у всьому, окрім назви. За час перебування Паніцці на посаді керівника відділення друкованих книг її фонди збільшилися з 235000 до 540000 томів, таким чином, вона стала найбільшою бібліотекою того часу. Знаменитий круглий читальний зал на 450 місць (ротонда) був побудований за проектом архітектора [en], при цьому ескіз ротонди виконав сам Паніцці. Новий читальний зал почав працювати в 1857 році. У ньому у відкритому доступі розташовувався фонд довідкової літератури. Ротонду оточувала «залізна бібліотека», відокремлена від читального залу протипожежною конструкцією. Полиці для книг кріпилися особливим металевим штифтом, який згодом став відомий як «штифт Паніцці».
Паніцці є творцем нового каталогу, заснованого на «дев'яносто одному правилі каталогізації» (1841), які він розробив зі своїми помічниками. Ці правила послугували основою для всіх наступних систем каталогізації XIX і XX століть і стоять біля витоків ISBD і форматів метаданих, наприклад, Дублінського ядра. Також Паніцці обстоював дотримання Закону про авторське право 1842 року, який вимагав від британських видавців передавати на зберігання в бібліотеку екземпляр кожної книги, надрукованої у Великій Британії.
На посаді директора бібліотеки, Паніцці був втягнутий у багато конфліктів, зокрема в тривалу суперечку з Томасом Карлайлем. Під час роботи над історією Французької революції, Карлайл скаржився в пресі на обмеження доступу до незареєстрованих документів, що зберігалися в Британському музеї. Паніцці не забув випаду історика і відмовив йому, коли той писав біографію Кромвеля і запросив дозвіл на окрему кімнату для роботи. Незважаючи на підтримку на найвищому рівні, Карлайл не зміг домогтися поступок від Паніцці. Роздратований історик разом зі своїми прихильниками (серед яких був чоловік королеви) започаткував нову бібліотеку — Лондонську.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- https://www.nndb.com/people/550/000096262/
Література
- Володин Б. Всемирная история библиотек. — 2-е, доп. — СПб. : Профессия, 2004. — С. 165—168. — (Библиотека) — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ser Antonio Dzhenezio Mariya Panicci ital Antonio Genesio Maria Panizzi 16 veresnya 1797 17970916 8 kvitnya 1879 bibliofil i chlen tovaristva karbonariyiv profesor italijskoyi movi i literaturi v Londonskomu universiteti Keruvav Bibliotekoyu Britanskogo muzeyu u 1856 1866 rokah Antonio PanicciNarodivsya16 veresnya 1797 1797 09 16 1 2 Breshello Provinciya Redzho Emiliya Emiliya Romanya 1 Pomer8 kvitnya 1879 1879 04 08 1 2 81 rik London Spoluchene KorolivstvoKrayina Korolivstvo Italiya Velika Britaniya 4 Diyalnistbibliotekar politikAlma materdZnannya movitalijska 1 i anglijskaZakladUniversitetskij koledzh Londona i Britanska bibliotekaPosadadNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Antonio Panicci Malyunok z Vanity FairRanni roki ItaliyaPanicci narodivsya v Breshello v italijskij provinciyi Redzho nel Emiliya Otrimav stupin doktora prava v u 1818 roci Jmovirno v Parmi vin vstupiv do odnogo z tayemnih patriotichnih tovaristv yaki borolisya za ob yednannya i nezalezhnist Italiyi Povernuvshis v Breshello zajmavsya yuridichnoyu praktikoyu a v 1821 roci stav inspektorom shkil mista U 1820 roci pislya pridushennya revolyuciyi v Korolivstvi Oboh Sicilij gercog Modeni pochav areshti pidozryuvanih za sfabrikovanimi zvinuvachennyami Koli v travni 1822 roku buv ubitij nachalnik policiyi gercogstva Dzhulio Besini represiyi posililis Panicci poperedzhenij pro te sho jomu takozh zagrozhuye aresht vtik do Shvejcariyi U 1823 roci vin napisav knigu de zasudzhuvav peresliduvannya za politichnimi motivami gromadyan gercogstva Modena Pislya yiyi publikaciyi Panicci zaochno sudili v Modeni i zasudili do strati gercogstvo zazhadalo u Shvejcariyi vidati Panicci Angliya Britanska bibliotekaU travni 1823 roku Panicci pereyihav do Angliyi v 1832 roci vin stav britanskim piddanim Italijskij poet i emigrant Ugo Foskolo dav jomu pislya pributtya v London rekomendacijnogo lista do liverpulskogo bankira Panicci pereyihav u Liverpul de za neveliku platnyu pracyuvav vikladachem italijskoyi movi U 1826 roci vin poznajomivsya z advokatom i politichnim diyachem en i yak yurist dopomig jomu u skladnomu vipadku Koli Broughem stav lordom kanclerom Panicci z jogo spriyannya otrimav misce profesora italijskoyi movi v neshodavno zasnovanomu Londonskomu universiteti a v 1831 roci posadu bibliotekarya v Biblioteci Britanskogo muzeyu Z 1837 roku Panicci buv kerivnikom viddilennya drukovanih knig a v 1856 roci stav direktorom biblioteki Za svoyi zaslugi v 1869 roci vin buv posvyachenij u licari korolevoyu Viktoriyeyu Biblioteka Britanskogo muzeyu bula po suti nacionalnoyu bibliotekoyu Spoluchenogo Korolivstva u vsomu okrim nazvi Za chas perebuvannya Panicci na posadi kerivnika viddilennya drukovanih knig yiyi fondi zbilshilisya z 235000 do 540000 tomiv takim chinom vona stala najbilshoyu bibliotekoyu togo chasu Znamenitij kruglij chitalnij zal na 450 misc rotonda buv pobudovanij za proektom arhitektora en pri comu eskiz rotondi vikonav sam Panicci Novij chitalnij zal pochav pracyuvati v 1857 roci U nomu u vidkritomu dostupi roztashovuvavsya fond dovidkovoyi literaturi Rotondu otochuvala zalizna biblioteka vidokremlena vid chitalnogo zalu protipozhezhnoyu konstrukciyeyu Polici dlya knig kripilisya osoblivim metalevim shtiftom yakij zgodom stav vidomij yak shtift Panicci Panicci ye tvorcem novogo katalogu zasnovanogo na dev yanosto odnomu pravili katalogizaciyi 1841 yaki vin rozrobiv zi svoyimi pomichnikami Ci pravila posluguvali osnovoyu dlya vsih nastupnih sistem katalogizaciyi XIX i XX stolit i stoyat bilya vitokiv ISBD i formativ metadanih napriklad Dublinskogo yadra Takozh Panicci obstoyuvav dotrimannya Zakonu pro avtorske pravo 1842 roku yakij vimagav vid britanskih vidavciv peredavati na zberigannya v biblioteku ekzemplyar kozhnoyi knigi nadrukovanoyi u Velikij Britaniyi Na posadi direktora biblioteki Panicci buv vtyagnutij u bagato konfliktiv zokrema v trivalu superechku z Tomasom Karlajlem Pid chas roboti nad istoriyeyu Francuzkoyi revolyuciyi Karlajl skarzhivsya v presi na obmezhennya dostupu do nezareyestrovanih dokumentiv sho zberigalisya v Britanskomu muzeyi Panicci ne zabuv vipadu istorika i vidmoviv jomu koli toj pisav biografiyu Kromvelya i zaprosiv dozvil na okremu kimnatu dlya roboti Nezvazhayuchi na pidtrimku na najvishomu rivni Karlajl ne zmig domogtisya postupok vid Panicci Rozdratovanij istorik razom zi svoyimi prihilnikami sered yakih buv cholovik korolevi zapochatkuvav novu biblioteku Londonsku PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 https www nndb com people 550 000096262 LiteraturaVolodin B Vsemirnaya istoriya bibliotek 2 e dop SPb Professiya 2004 S 165 168 Biblioteka ISBN 5 93913 073 9