Санчес де Бустаманте-і-Сірвен Антоніо (ісп. Antonio Sanchez Bustamante y Sirven; 13 квітня 1865, Гавана, Куба — 24 серпня 1951, Гавана) — відомий юрист-міжнародник, професор Гаванського університету, сенатор Куби.
Антоніо Бустаманте | |
---|---|
Народився | 13 квітня 1865[2][3][4] Гавана, Куба[1] |
Помер | 24 серпня 1951[1][2][3](86 років) Гавана, Куба[1] |
Країна | Куба |
Діяльність | суддя, викладач університету, політик, адвокат, науковець, правник |
Alma mater | Мадридський університет Комплутенсе |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Знання мов | іспанська[5][6] |
Заклад | ППТС |
Членство | Інститут міжнародного права[7] |
Посада | професор |
Нагороди | d d (1938) |
|
Сім'я
Батько Антоніо Бустаманте, Хуан Мануель Санчес де Бустаманте-і-Гарсія дель Барріо (Juan Manuel Sanchez de Bustamante y Garcia del Barrio), був лікарем в Гавані і професором описової анатомії в університеті Гавани.
У 1885 році Бустаманте одружився з Ізабелою Пулідо Пагес (Isabel Pulido Pages). У них було троє синів: Густаво і Антоніо Артуро Санчес де Бустаманте Пулідо (Gustavo, Arturo y Antonio Sánchez de Bustamante Pulido), обидва були адвокатами, а третій син, Даріо (Dario), помер будучи студентом юридичного факультету. Один з онуків Бустаманте, Антоніо Санчес де Бустаманте Монторо (Antonio Sánchez de Bustamante Montoro), також був адвокатом і професором філософії права в Університеті Гавани.
Навчання
Санчес де Бустаманте завершив свою початкову і середню освіту в Коледжі-де-Белен ([en]) в Гавані, і вищу — в інституті Кардинал Сіснерос (Cardenal Cisneros) в Мадриді.
Бустаманте розпочав вивчати право в Центральному університеті Мадрида, в той час, як його батько служив сенатором в іспанських кортесів. Бустаманте повернувся на Кубу і завершив свою ступінь ліценціата цивільного та канонічного права в Університеті Гавани в 1884 році. Через рік він завершив докторську дисертацію про історичну еволюцію Державної ради (el Consejo de Estado), і отримав ступінь доктора в Університеті Гавани.
Трудова діяльність
З 1913 по 1923 рік Бустаманте був деканом Гаванської асоціації адвокатів (Havana Bar Association). Перебуваючи на цій посаді він організував І Національну юридичну конференцію в грудні 1916 року. Конференція була скликана для перегляду і оновлення правової системи Куби.
Бустаманте був першим президентом Національної академії мистецтв та літератури (Academia Nacional de Artes y Letras). Він також був одним з членів-засновників Кубинської академії іспанської мови (Academia Cubana de la Lengua Española). З 1942 року до своєї смерті він був президентом цієї академії. Бустаманте був також засновником і президентом Кубинської асоціації міжнародного права (Asociación Cubana de Derecho Internacional).
1908 року став членом Постійного арбітражного суду у Гаазі. Обійняв 1921 року посаду судді Міжнародного постійного суду, який було утворено під егідою Ліги Націй і був переобраний в 1930 році на другий термін, який повинен був закінчитися у 1942 році.
Кодекс Бустаманте
Бустаманте є автором однієї з найбільш значних регіональних кодифікацій міжнародного приватного права — «Кодексу Бустаманте» (Código de Bustamante), який був схвалений більшістю держав Латинської Америки на VI Міжнародній конференції в Гавані 20 лютого 1928 р.
Цей кодекс складався з 437 статей, що утворюють вступний розділ та чотири книги:
- І — про міжнародне цивільне право,
- ІІ — про міжнародне торгове право,
- ІІІ — про міжнародне кримінальне право,
- IV — про міжнародний процес.
Цей кодекс був ратифікований Болівією, Бразилією, Венесуелою, Гаїті, Гватемалою, Гондурасом, Домініканською Республікою, Коста-Рикою, Кубою, Мексикою, Нікарагуа, Панамою, Перу, Сальвадором і Еквадором; в інших американських державах, в тому числі в США, застосовується в судах, як допоміжне джерело права.
Інші публікації
Антоніо Бустаманте був редактором Гаванського «Журналу міжнародного права», автором регіональних кодифікацій «Бустаманте кодекс», «Про публічний порядок у міжнародному приватному праві» (1893), «Про Панамський канал і міжнародне право» (1895) «Про початок автономії в міжнародному приватному праві» (1914), «Про постійну палату міжнародного правосуддя» (1923 і 1925), «Про міжнародне повітряне право» (1945).
Література
- В. І. Головченко. Бустаманте-і-Сірвен // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- Большая советская энциклопедия, главный редактор С. Ч. Вавилов, Второе издание, том 6;
- Большая энциклопедия в 62 томах, том 7, Москва «Терра» 2006;
- New York Times; Dr. de Bustamante, Noted Jurist, Dead; 26 August 1951, Page 77;
- http://www.britannica.com/EBchecked/media/9125;
- Дахно І. І., Історія держави і права: навчальний посібник-довідник для студентів вищих навчальних закладів, 2006.
Примітки
- Бустаманте Антонио // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Nordisk familjebok — 1876.
Це незавершена стаття про особу Куби. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про кубинського політика чи політикиню. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sanches de Bustamante i Sirven Antonio isp Antonio Sanchez Bustamante y Sirven 13 kvitnya 1865 18650413 Gavana Kuba 24 serpnya 1951 Gavana vidomij yurist mizhnarodnik profesor Gavanskogo universitetu senator Kubi Antonio BustamanteNarodivsya13 kvitnya 1865 1865 04 13 2 3 4 Gavana Kuba 1 Pomer24 serpnya 1951 1951 08 24 1 2 3 86 rokiv Gavana Kuba 1 Krayina KubaDiyalnistsuddya vikladach universitetu politik advokat naukovec pravnikAlma materMadridskij universitet KomplutenseNaukovij stupindoktor filosofiyiZnannya movispanska 5 6 ZakladPPTSChlenstvoInstitut mizhnarodnogo prava 7 PosadaprofesorNagorodid d 1938 Mediafajli u VikishovishiSim yaBatko Antonio Bustamante Huan Manuel Sanches de Bustamante i Garsiya del Barrio Juan Manuel Sanchez de Bustamante y Garcia del Barrio buv likarem v Gavani i profesorom opisovoyi anatomiyi v universiteti Gavani U 1885 roci Bustamante odruzhivsya z Izabeloyu Pulido Pages Isabel Pulido Pages U nih bulo troye siniv Gustavo i Antonio Arturo Sanches de Bustamante Pulido Gustavo Arturo y Antonio Sanchez de Bustamante Pulido obidva buli advokatami a tretij sin Dario Dario pomer buduchi studentom yuridichnogo fakultetu Odin z onukiv Bustamante Antonio Sanches de Bustamante Montoro Antonio Sanchez de Bustamante Montoro takozh buv advokatom i profesorom filosofiyi prava v Universiteti Gavani NavchannyaSanches de Bustamante zavershiv svoyu pochatkovu i serednyu osvitu v Koledzhi de Belen en v Gavani i vishu v instituti Kardinal Sisneros Cardenal Cisneros v Madridi Bustamante rozpochav vivchati pravo v Centralnomu universiteti Madrida v toj chas yak jogo batko sluzhiv senatorom v ispanskih kortesiv Bustamante povernuvsya na Kubu i zavershiv svoyu stupin licenciata civilnogo ta kanonichnogo prava v Universiteti Gavani v 1884 roci Cherez rik vin zavershiv doktorsku disertaciyu pro istorichnu evolyuciyu Derzhavnoyi radi el Consejo de Estado i otrimav stupin doktora v Universiteti Gavani Trudova diyalnistZ 1913 po 1923 rik Bustamante buv dekanom Gavanskoyi asociaciyi advokativ Havana Bar Association Perebuvayuchi na cij posadi vin organizuvav I Nacionalnu yuridichnu konferenciyu v grudni 1916 roku Konferenciya bula sklikana dlya pereglyadu i onovlennya pravovoyi sistemi Kubi Bustamante buv pershim prezidentom Nacionalnoyi akademiyi mistectv ta literaturi Academia Nacional de Artes y Letras Vin takozh buv odnim z chleniv zasnovnikiv Kubinskoyi akademiyi ispanskoyi movi Academia Cubana de la Lengua Espanola Z 1942 roku do svoyeyi smerti vin buv prezidentom ciyeyi akademiyi Bustamante buv takozh zasnovnikom i prezidentom Kubinskoyi asociaciyi mizhnarodnogo prava Asociacion Cubana de Derecho Internacional 1908 roku stav chlenom Postijnogo arbitrazhnogo sudu u Gaazi Obijnyav 1921 roku posadu suddi Mizhnarodnogo postijnogo sudu yakij bulo utvoreno pid egidoyu Ligi Nacij i buv pereobranij v 1930 roci na drugij termin yakij povinen buv zakinchitisya u 1942 roci Kodeks BustamanteBustamante ye avtorom odniyeyi z najbilsh znachnih regionalnih kodifikacij mizhnarodnogo privatnogo prava Kodeksu Bustamante Codigo de Bustamante yakij buv shvalenij bilshistyu derzhav Latinskoyi Ameriki na VI Mizhnarodnij konferenciyi v Gavani 20 lyutogo 1928 r Cej kodeks skladavsya z 437 statej sho utvoryuyut vstupnij rozdil ta chotiri knigi I pro mizhnarodne civilne pravo II pro mizhnarodne torgove pravo III pro mizhnarodne kriminalne pravo IV pro mizhnarodnij proces Cej kodeks buv ratifikovanij Boliviyeyu Braziliyeyu Venesueloyu Gayiti Gvatemaloyu Gondurasom Dominikanskoyu Respublikoyu Kosta Rikoyu Kuboyu Meksikoyu Nikaragua Panamoyu Peru Salvadorom i Ekvadorom v inshih amerikanskih derzhavah v tomu chisli v SShA zastosovuyetsya v sudah yak dopomizhne dzherelo prava Inshi publikaciyiAntonio Bustamante buv redaktorom Gavanskogo Zhurnalu mizhnarodnogo prava avtorom regionalnih kodifikacij Bustamante kodeks Pro publichnij poryadok u mizhnarodnomu privatnomu pravi 1893 Pro Panamskij kanal i mizhnarodne pravo 1895 Pro pochatok avtonomiyi v mizhnarodnomu privatnomu pravi 1914 Pro postijnu palatu mizhnarodnogo pravosuddya 1923 i 1925 Pro mizhnarodne povitryane pravo 1945 LiteraturaV I Golovchenko Bustamante i Sirven Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Bolshaya sovetskaya enciklopediya glavnyj redaktor S Ch Vavilov Vtoroe izdanie tom 6 Bolshaya enciklopediya v 62 tomah tom 7 Moskva Terra 2006 New York Times Dr de Bustamante Noted Jurist Dead 26 August 1951 Page 77 http www britannica com EBchecked media 9125 Dahno I I Istoriya derzhavi i prava navchalnij posibnik dovidnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv 2006 PrimitkiBustamante Antonio Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Nordisk familjebok 1876 d Track Q678259 Ce nezavershena stattya pro osobu Kubi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro kubinskogo politika chi politikinyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi