Антоній Мінькевич іноді Мінкевич пол Antoni Mińkiewicz іноді Minkiewicz 16 вересня 1881 Личівка після 12 липня 1920 поль

Антоній Мінькевич, іноді Мінкевич (пол. Antoni Mińkiewicz, іноді Minkiewicz; 16 вересня 1881, Личівка — після 12 липня 1920) — польський гірничий інженер, громадський діяч, міністр.

Антоній Мінькевич
Antoni Mińkiewicz
Антоній Мінькевич
Міністр продовольства
23 жовтня 1918 — 30 вересня 1919 (з перервою)
Попередник	посаду запроваджено
Наступник	Теодор Собанський (в. о.)
Головний комісар Цивільного управління земель Волині та Подільського фронту
Попередник	посаду запроваджено
Наступник	посаду скасовано

Народився	16 вересня 1881(1881-09-16) Личівка, Волинська губернія, Російська імперія
Помер	після 12.07.1920
Відомий як	політик, інженер
Країна	Республіка Польща
Нагороди	Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився у зем'янській родині. Випускник 1-ї житомирської гімназії. Вступив у Київський університет святого Володимира, з якого був виключений за участь у польських молодіжних організаціях та участь у патріотичній маніфестації. Потім навчався в Гірничій академії в Леобені.

Працював гірничим інженером на шахті «Юзеф» у Старому Олькуші. Бувши головою рятувального комітету в Олькуші, доклав зусиль, зокрема, до створення 1916 року польської гімназії імені короля Казимира Великого, відділення Польського туристичного товариства та двотижневика «Літопис Олькуського повіту».

У проміжку з 23 жовтня 1918 по 4 листопада 1918 року і від 17 листопада 1918 по 30 вересня 1919 року був міністром продовольства в урядах Юзефа Свежинського, Єнджея Морачевського та Ігнація Яна Падеревського.

Із січня 1920 року був головним комісаром Цивільного управління земель Волині і Подільського фронту. 12 липня 1920 року повертався поїздом із Проскурова у Кременець після перемовин про можливість утворення польсько-української федерації. Потяг атакували червоноармійці, після чого Мінькевич пропав безвісти, ймовірно, потрапивши у полон або загинувши

29 грудня 1921 року нагороджений Командорським хрестом ордена Відродження Польщі.

Із 1989 року обраний покровителем Олькуського краєзнавчого музею Польського туристично-краєзнавчого товариства.

Примітки

Landau L. Internetowy Polski Słownik Biograficzny: Antoni Mińkiewicz (Minkiewicz) [Архівовано 27 липня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
Zasłużeni na 100-lecie. Antoni Minkiewicz — człowiek czynu [Архівовано 27 липня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921–1924 [Архівовано 31 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. — miejsce = Warszawa: Prezydium Rady Ministrów, 1926. — s. 19.(пол.)

Джерела

Kto był kim w II Rzeczypospolitej / pod red. prof. Jacka. M. Majchrowskiego. — Warszawa 1994. — wyd. I. — s. 56. (пол.)

[Landau-1] Landau L. Internetowy Polski Słownik Biograficzny: Antoni Mińkiewicz (Minkiewicz) [Архівовано 27 липня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)

[Przegląd-2] Zasłużeni na 100-lecie. Antoni Minkiewicz — człowiek czynu [Архівовано 27 липня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)

[3] Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921–1924 [Архівовано 31 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. — miejsce = Warszawa: Prezydium Rady Ministrów, 1926. — s. 19.(пол.)