Антон Томаш Лінгарт (*Anton Tomaž Linhart, 11 грудня 1756 — †1795) — словенський драматург та історик.
Антон Томаш Лінгарт | |
---|---|
![]() | |
Народився | 11 грудня 1756[1] Радовлиця, Словенія[3] |
Помер | 14 липня 1795[1] (38 років) Любляна, Крайна, Священна Римська імперія[3] ·аневризма аорти |
Підданство | держава Габсбургів |
Діяльність | драматург, історик |
Знання мов | словенська[4] |
Конфесія | католицтво |
У шлюбі з | Джозефіна Детел |
Діти | 2 доньки |
|
Життєпис
Народився у 1756 році. Син чеського виробника панчіх та шкарпеток, який переїхав до Крайни (Словенії) з Богемії. Антон Томаш спочатку навчався у початковій школі рідного міста, де вивчив словенську та німецьку мови (до знання рідної чеської). Згодом продовжив навчання в єзуїтські школі Любляни. Навчався торгівлі і фінансів у Відні. Перш ніж завершити навчання, він деякий час провів в монастирі Стична у Нижній Крайні.
Після повернення до Любляни влаштовується архіваріусом місцевого єпископа Карла Герберштейна. Пізніше він працював головним книжковим ревізором, шкільним комісаром, секретарем габсбурзької адміністрації у Крайні.
У 1786 році був призначений уповноваженим по шкільному округу Любляни. На цій посаді перебував до 1789 року. В цей час сприяв поліпшеню шкільної освіти, якості шкіл. За ініціативою Лінгарта створено Центральну бібілотеку Любляни (тепер національна бібліотека Словенії). У 1787 році оженився на Джозефіні Детел.
У 1786 року в Любляні за активної участі Лінгарта було створено Товариство друзів театру, що ставило німецькі п'єси. У грудні 1789 року його членами була зіграна на сцені п'єса «Старостина Мицько». Це було перша вистава словенської п'єси в театрі.
Помер у Любляні наглою смертю, від аневризми аорти, в ніч з 14 на 15 липня 1795 року. Похований на тамтешньому кладовищі св. Христофора.
Творчість
У доробку Антона Томаша Лінгарта є 1 збірка віршів («Квіти з Крайни») німецькою мовою, 2 п'єси словенською мовою.
П'єси є переробками двох комедій — «Сільський млин» німецького письменника Й. Ріхтера і «Весілля Фігаро» французького драматурга Бомарше. У словенському варіанті п'єси називалися «Старостина Мицько» і «Матічек одружується». Дії комедій перенесено на словенські землі, а німецькі і французькі селяни отримали словенські імена. Автор не тільки зберіг, але й посилив антифеодальне звучання п'єс, ввів в них мотиви протесту проти національного гніту.
Лінгарт є автором німецькомовної праці з історії словенців «Досвід історії Крайни та інших південнослов'янських областей Австрії», в якому вперше висунув ідею австрославізму, тобто перетворення Австрійської імперії в слов'янську державу. У своїй історії він показав, що слов'яни, які живуть у Крайні, Штирії та Каринтії, є єдиним народом. Ці ідеї словенського просвітителя відіграли велику роль у формуванні національної і політичної свідомості словенської інтелігенції.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Dr. Constant v. Wurzbach Linhart, Anton // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 15. — S. 213.
- Линхарт Антон Томаж // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- CONOR.Sl
Джерела
- Koblar France: Linhart Anton Tomaž. Slovenski biografski leksikon 1925—1991. Elektronska izdaja. Ljubljana: SAZU, 2009.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антон Томаш Лінгарт |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет