Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антипова Лідія Климівна (нар. 28 січня 1950, Корсунівка, Сенчанський район, Полтавська область) — українська науковиця у галузі рослинництва, доктор сільськогосподарських наук (2010), доцент, старший науковий співробітник.
| Антипова Лідія Климівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 28 січня 1950 (74 роки) Корсунівка, Лохвицький район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна | Україна |
| Національність | українка |
| Діяльність | науковиця |
| Alma mater | Херсонський сільськогосподарський інститут ім. О. Д. Цюрупи |
| Галузь | Насінництво люцерни |
| Заклад | Миколаївський національний аграрний університет |
| Вчене звання | доцент, старший науковий співробітник |
| Науковий ступінь | доктор сільськогосподарських наук |
| Відома завдяки: | науковим розробкам по технології вирощування люцерни на насіння на Півдні України |
 Антипова Лідія Климівна у Вікісховищі | |
Біографія
Середню школу Лідія Антипова закінчила у 1967 р.
У 1968 р. вона вступила до Херсонського сільськогосподарського інституту ім. О. Д. Цюрупи, а в 1974 р. закінчила його за спеціальністю «Агрономія».
Трудовий стаж почався з 1967 р.
З 1972 р. — працювала на Миколаївській обласній державній сільськогосподарській дослідній станції, спочатку робочою, а після отримання вищої освіти — старшим техніком, потім молодшим науковим співробітником.
Основні напрями досліджень
Основні напрями досліджень Л. Антипової пов'язані з розробкою та удосконаленням технології вирощування люцерни на насіння. Набувши досвіду виконання державних наукових завдань, з 1978 р., перебуваючи на посаді старшого наукового співробітника, очолила групу вчених по розробці і удосконаленню технології вирощування цієї культури. Найбільш ефективні ресурсоощадні технології успішно впроваджувалися у виробництво, що забезпечувало підвищення урожайності насіння на 15-38 %. Узагальнення матеріалів наукових досліджень дало можливість опублікування технологічних поопераційних проектів вирощування сільськогосподарських культур (у тому числі люцерни) на Півдні України на незрошуваних землях (Миколаїв, 1982). Практичні пропозиції, що базувалися на результатах всебічних наукових досліджень, були використані при виданні науково обґрунтованих систем землеробства Миколаївської області (Миколаїв, 1987).
Уперше в підзоні Степу південного України була визначена реальна ефективність і доцільність застосування певних сполучень елементів живлення при зрошенні, а при вирощуванні люцерни за умов природного зволоження, без зрошення, — мікродобрив і регулятора росту диметилсульфоксиду.
У 1992 р. Л. Антипова захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук зі спеціальності рослинництво за темою «Влияние макро- и микроудобрений, ростового препарата диметилсульфоксида на семенную продуктивность люцерны в условиях южной Степи Украины» у спеціалізованій вченій раді Херсонського сільськогосподарського інституту ім. О. Д. Цюрупи.
Для аграріїв були розроблені практичні рекомендації по удосконаленню системи удобрення люцерни, яка забезпечувала підвищення насіннєвої продуктивності при внесенні мінеральних добрив на зрошуваних землях на 15-18 %, при застосуванні молібдену (без зрошення) — на 15-38 %. Ще вищі прирости врожайності насіння забезпечувало використання диметилсульфоксиду в незрошуваних умовах — 33-38 %.
У зв'язку зі зміною форм господарювання значно менше в нашій країні залишилося зрошуваних земель, зокрема під багаторічними травами, тому наукові дослідження були спрямовані на розробку моделей технологій вирощування люцерни на неполивних землях посушливого Півдня України.
Важливий вклад було зроблено Л. Антиповою у дослідження динаміки елементів живлення в ґрунті під люцерною різних років життя залежно від доз і строків внесення мінеральних добрив.
Унікальними є напрацювання щодо формування кореневої системи люцерни насіннєвого призначення в різних шарах ґрунту залежно від регуляторів росту, способів обробітку ґрунту, що дало змогу визначити нагромадження у ґрунті елементів живлення, зокрема азоту.
Пріоритети
Л. Антипова для незрошуваних умов чорноземів південних Степу України уперше:
- обґрунтована та розроблена оптимізована система живлення люцерни,
- виявлена ефективність позакореневого азотного підживлення у фазу плодоутворення культури,
- визначено баланс елементів живлення та запропоновані більш екологічно безпечні дози для удобрення насіннєвої люцерни;
- встановлено реакцію культури на проведення основного обробітку ґрунту різними знаряддями на різну глибину та зміни при цьому у формуванні кореневої системи.
- З'ясовано баланс гумусу та грошовий еквівалент підвищення ґрунтової родючості за різних способів основного обробітку ґрунту; визначено найбільш ефективний спосіб весняного розпушування ґрунту на посівах другого та наступних років життя;
- доведена доцільність застосування на насінниках за посушливих умов зони регуляторів росту рослин для раціонального використання ФАР та гідроресурсів, послаблення негативної дії несприятливих погодних умов; визначено найкращі строки сівби та способи захисту люцерни від бур'янів;
- рекомендовано для зменшення витрат трудових ресурсів застосування на посівах сучасних гербіцидів; вивчено динаміку популяції шкідників у посівах люцерни різних укосів на насіння та дано комплексну оцінку сортового складу люцерни, тривалості використання посівів на насіннєві цілі, якості одержаного врожаю насіння різних сортів.
У цілому, Л. Антиповою розроблені й обґрунтовані ефективні заходи, спрямовані на підвищення насіннєвої продуктивності, покращання якості посівного матеріалу, зменшення енерговитрат на вирощування люцерни, збагачення ґрунту кореневими рештками культури та біологічним азотом. Встановлено кореляційні зв'язки і визначено вплив погодних умов на формування врожаю насіння люцерни.
Докторська дисертація
Рішенням Вченої Ради Миколаївської державної сільськогосподарської дослідної станції Л. Антиповій у 1996 р. присвоєне вчене звання старшого наукового співробітника зі спеціальності «Рослинництво». Матеріали її дисертаційних досліджень були складовою частиною науково-технічної програми «Кормовиробництво». Цикл досліджень, які виконувалися з 1979 року, було підсумовано у вигляді докторської дисертації на тему «Наукові основи та агротехнічні заходи вирощування люцерни на насіння в південному Степу України», яку Л. Антипова успішно захищає в 2010 році у спеціалізованій вченій раді ВДНЗ «Херсонський державний аграрний університет» Міністерства аграрної політики України.
Наукові інтереси Л. Антипової полягають не тільки в розробці технологій вирощування люцерни насіннєвого призначення, але й інших багаторічних бобових і злакових трав для поліпшення кормової бази тваринництва Півдня України. Багато уваги приділяється вченою розробці і застосуванню інтегрованих систем захисту не тільки люцерни, але і зернових колосових сільськогосподарських культур. Вона, як науковець, здатна не тільки досліджувати, аналізувати і писати наукові праці, але й відстоювати свої наукові погляди, ідеї, дискутувати з опонентами і переконувати їх. Вміння знаходити спільну мову з вченими інших зарубіжних країн (Росії, Білорусі, Латвії) на міжнародних конференціях сприяло підвищенню рейтингу наукових установ, де працювала і зараз працює Лідія Антипова.
Загальний стаж її роботи становить 45 років, у тому числі науково-дослідницький — 37 років.
З 1972 до 2009 р. працювала в Миколаївському інституті АПВ НААНУ, а потім — у Миколаївському ДАУ.
Зараз працює на посаді професора кафедри рослинництва та садово-паркового господарства МНАУ. Стаж науково-педагогічної роботи у вищих закладах освіти близько 7 років.
Антипова Л. К. займається науковою та методичною роботою на високому рівні, має більше 160 наукових публікацій, із них близько 70 наукового (у тому числі 6 книг, з них 2 одноосібні монографії, 3 патенти), 7 — методичного характеру.
У 2011 р. рішенням Вченої Ради Миколаївського державного аграрного університету їй присвоєне вчене звання доцента зі спеціальності «Рослинництво».
Вона впроваджує нові форми навчання, викладає дисципліни за кредитно-модульною системою організації навчального процесу та оцінює знання студентів згідно рейтингової системи контролю успішності. Здійснює керівництво написанням курсових та дипломних робіт ОКР «Спеціаліст» та «Магістр» студентів денної та заочної форм навчання. Активно працює з закріпленими за нею аспірантами, допомагаючи проводити на високому науково-технічному рівні заплановані дослідження.
Протягом багатьох років є одним з ініціаторів та організаторів проведення міжнародних та регіональних науково-практичних конференцій. Вона активно займається науково-організаційною роботою факультету.
Бібліографія
- Технологические пооперационные проекты выращивания сельскохозяйственных культур на Юге Украины / Лымарь А. О., Кириченко В. П., Стоковская Т. М. … Антипова Л. К. и др. — Николаев, 1982. — 310 с. (рос.)
- Научно-обоснованная система земледелия Николаевской области / Долинский Н. С., Алексеенко Н. И. … Антипова Л. К. и др. — Николаев, 1987. — 169 с. (рос.)
- Грабак Н. Х. Направленное изменение микробиологических процессов в почве приемами ее обработки / Н. Х. Грабак, Л. К. Антипова // Материалы Всесоюз. совещания по почвенной микробиологии. — Ташкент, 1978. — С. 31-34. (рос.)
- Научные основы экологического земледелия / Круть В. М., Фесенко Г. П. … Антипова Л. К. и др. — К. : Урожай, 1995. −176 с. (рос.)
- Антипова Л. К. Формирование корневой системы люцерны в зависимости от обработки почвы / Л. К. Антипова // Аграрная наука. — М., 1999. — № 11. — С. 4-5. (рос.)
- Антипова Л. К. Вирощування люцерни на насіння в умовах півдня України / Л. К. Антипова. — Миколаїв: Дизайн і поліграфія, 2007. — 54 с.
- Антипова Л. К. Виробництво насіння люцерни в Степу України/ Л. К. Антипова. — Миколаїв: МДАУ, 2009. — 227 с.
- Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України / редкол. : М. В. Зубець (голова) та ін. К. : Аграрна наука, 2010 р.- 986 с. (С. 391—394).
- N. Tsurkan Lucerne as a Comprehensive Crop for Plant Communities Agrophytocenosis / N. Tsurkan, L. Antipova, // Zmogaus ir gamtos Sauga human and nature safety. 17-oji tarptautine moksline-praktine konferencijja medziaga 2-oji dalis Proceedings of the international scientific conference. Akademija (Kauno r.), 2011. — Part 2. — Р. 93-95.
- Ресурсоощадні технології вирощування люцерни на насіння в південному Степу України / Р. А. Вожегова, Г. В. Сахно, …Л. К. Антипова та ін. — Наук.-метод. посіб. Херсон «Айлант», 2012. — 130 с.
Джерела
- (укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Antipova Antipova Lidiya Klimivna nar 28 sichnya 1950 Korsunivka Senchanskij rajon Poltavska oblast ukrayinska naukovicya u galuzi roslinnictva doktor silskogospodarskih nauk 2010 docent starshij naukovij spivrobitnik Antipova Lidiya KlimivnaNarodilasya28 sichnya 1950 1950 01 28 74 roki Korsunivka Lohvickij rajon Poltavska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayinaUkrayinaNacionalnistukrayinkaDiyalnistnaukovicyaAlma materHersonskij silskogospodarskij institut im O D CyurupiGaluzNasinnictvo lyucerniZakladMikolayivskij nacionalnij agrarnij universitetVchene zvannyadocent starshij naukovij spivrobitnikNaukovij stupindoktor silskogospodarskih naukVidoma zavdyaki naukovim rozrobkam po tehnologiyi viroshuvannya lyucerni na nasinnya na Pivdni Ukrayini Antipova Lidiya Klimivna u VikishovishiBiografiyaSerednyu shkolu Lidiya Antipova zakinchila u 1967 r U 1968 r vona vstupila do Hersonskogo silskogospodarskogo institutu im O D Cyurupi a v 1974 r zakinchila jogo za specialnistyu Agronomiya Trudovij stazh pochavsya z 1967 r Z 1972 r pracyuvala na Mikolayivskij oblasnij derzhavnij silskogospodarskij doslidnij stanciyi spochatku robochoyu a pislya otrimannya vishoyi osviti starshim tehnikom potim molodshim naukovim spivrobitnikom Osnovni napryami doslidzhen Osnovni napryami doslidzhen L Antipovoyi pov yazani z rozrobkoyu ta udoskonalennyam tehnologiyi viroshuvannya lyucerni na nasinnya Nabuvshi dosvidu vikonannya derzhavnih naukovih zavdan z 1978 r perebuvayuchi na posadi starshogo naukovogo spivrobitnika ocholila grupu vchenih po rozrobci i udoskonalennyu tehnologiyi viroshuvannya ciyeyi kulturi Najbilsh efektivni resursooshadni tehnologiyi uspishno vprovadzhuvalisya u virobnictvo sho zabezpechuvalo pidvishennya urozhajnosti nasinnya na 15 38 Uzagalnennya materialiv naukovih doslidzhen dalo mozhlivist opublikuvannya tehnologichnih pooperacijnih proektiv viroshuvannya silskogospodarskih kultur u tomu chisli lyucerni na Pivdni Ukrayini na nezroshuvanih zemlyah Mikolayiv 1982 Praktichni propoziciyi sho bazuvalisya na rezultatah vsebichnih naukovih doslidzhen buli vikoristani pri vidanni naukovo obgruntovanih sistem zemlerobstva Mikolayivskoyi oblasti Mikolayiv 1987 Upershe v pidzoni Stepu pivdennogo Ukrayini bula viznachena realna efektivnist i docilnist zastosuvannya pevnih spoluchen elementiv zhivlennya pri zroshenni a pri viroshuvanni lyucerni za umov prirodnogo zvolozhennya bez zroshennya mikrodobriv i regulyatora rostu dimetilsulfoksidu U 1992 r L Antipova zahistila disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata silskogospodarskih nauk zi specialnosti roslinnictvo za temoyu Vliyanie makro i mikroudobrenij rostovogo preparata dimetilsulfoksida na semennuyu produktivnost lyucerny v usloviyah yuzhnoj Stepi Ukrainy u specializovanij vchenij radi Hersonskogo silskogospodarskogo institutu im O D Cyurupi Dlya agrariyiv buli rozrobleni praktichni rekomendaciyi po udoskonalennyu sistemi udobrennya lyucerni yaka zabezpechuvala pidvishennya nasinnyevoyi produktivnosti pri vnesenni mineralnih dobriv na zroshuvanih zemlyah na 15 18 pri zastosuvanni molibdenu bez zroshennya na 15 38 She vishi prirosti vrozhajnosti nasinnya zabezpechuvalo vikoristannya dimetilsulfoksidu v nezroshuvanih umovah 33 38 U zv yazku zi zminoyu form gospodaryuvannya znachno menshe v nashij krayini zalishilosya zroshuvanih zemel zokrema pid bagatorichnimi travami tomu naukovi doslidzhennya buli spryamovani na rozrobku modelej tehnologij viroshuvannya lyucerni na nepolivnih zemlyah posushlivogo Pivdnya Ukrayini Vazhlivij vklad bulo zrobleno L Antipovoyu u doslidzhennya dinamiki elementiv zhivlennya v grunti pid lyucernoyu riznih rokiv zhittya zalezhno vid doz i strokiv vnesennya mineralnih dobriv Unikalnimi ye napracyuvannya shodo formuvannya korenevoyi sistemi lyucerni nasinnyevogo priznachennya v riznih sharah gruntu zalezhno vid regulyatoriv rostu sposobiv obrobitku gruntu sho dalo zmogu viznachiti nagromadzhennya u grunti elementiv zhivlennya zokrema azotu Prioriteti L Antipova dlya nezroshuvanih umov chornozemiv pivdennih Stepu Ukrayini upershe obgruntovana ta rozroblena optimizovana sistema zhivlennya lyucerni viyavlena efektivnist pozakorenevogo azotnogo pidzhivlennya u fazu plodoutvorennya kulturi viznacheno balans elementiv zhivlennya ta zaproponovani bilsh ekologichno bezpechni dozi dlya udobrennya nasinnyevoyi lyucerni vstanovleno reakciyu kulturi na provedennya osnovnogo obrobitku gruntu riznimi znaryaddyami na riznu glibinu ta zmini pri comu u formuvanni korenevoyi sistemi Z yasovano balans gumusu ta groshovij ekvivalent pidvishennya gruntovoyi rodyuchosti za riznih sposobiv osnovnogo obrobitku gruntu viznacheno najbilsh efektivnij sposib vesnyanogo rozpushuvannya gruntu na posivah drugogo ta nastupnih rokiv zhittya dovedena docilnist zastosuvannya na nasinnikah za posushlivih umov zoni regulyatoriv rostu roslin dlya racionalnogo vikoristannya FAR ta gidroresursiv poslablennya negativnoyi diyi nespriyatlivih pogodnih umov viznacheno najkrashi stroki sivbi ta sposobi zahistu lyucerni vid bur yaniv rekomendovano dlya zmenshennya vitrat trudovih resursiv zastosuvannya na posivah suchasnih gerbicidiv vivcheno dinamiku populyaciyi shkidnikiv u posivah lyucerni riznih ukosiv na nasinnya ta dano kompleksnu ocinku sortovogo skladu lyucerni trivalosti vikoristannya posiviv na nasinnyevi cili yakosti oderzhanogo vrozhayu nasinnya riznih sortiv U cilomu L Antipovoyu rozrobleni j obgruntovani efektivni zahodi spryamovani na pidvishennya nasinnyevoyi produktivnosti pokrashannya yakosti posivnogo materialu zmenshennya energovitrat na viroshuvannya lyucerni zbagachennya gruntu korenevimi reshtkami kulturi ta biologichnim azotom Vstanovleno korelyacijni zv yazki i viznacheno vpliv pogodnih umov na formuvannya vrozhayu nasinnya lyucerni Doktorska disertaciya Rishennyam Vchenoyi Radi Mikolayivskoyi derzhavnoyi silskogospodarskoyi doslidnoyi stanciyi L Antipovij u 1996 r prisvoyene vchene zvannya starshogo naukovogo spivrobitnika zi specialnosti Roslinnictvo Materiali yiyi disertacijnih doslidzhen buli skladovoyu chastinoyu naukovo tehnichnoyi programi Kormovirobnictvo Cikl doslidzhen yaki vikonuvalisya z 1979 roku bulo pidsumovano u viglyadi doktorskoyi disertaciyi na temu Naukovi osnovi ta agrotehnichni zahodi viroshuvannya lyucerni na nasinnya v pivdennomu Stepu Ukrayini yaku L Antipova uspishno zahishaye v 2010 roci u specializovanij vchenij radi VDNZ Hersonskij derzhavnij agrarnij universitet Ministerstva agrarnoyi politiki Ukrayini Naukovi interesi L Antipovoyi polyagayut ne tilki v rozrobci tehnologij viroshuvannya lyucerni nasinnyevogo priznachennya ale j inshih bagatorichnih bobovih i zlakovih trav dlya polipshennya kormovoyi bazi tvarinnictva Pivdnya Ukrayini Bagato uvagi pridilyayetsya vchenoyu rozrobci i zastosuvannyu integrovanih sistem zahistu ne tilki lyucerni ale i zernovih kolosovih silskogospodarskih kultur Vona yak naukovec zdatna ne tilki doslidzhuvati analizuvati i pisati naukovi praci ale j vidstoyuvati svoyi naukovi poglyadi ideyi diskutuvati z oponentami i perekonuvati yih Vminnya znahoditi spilnu movu z vchenimi inshih zarubizhnih krayin Rosiyi Bilorusi Latviyi na mizhnarodnih konferenciyah spriyalo pidvishennyu rejtingu naukovih ustanov de pracyuvala i zaraz pracyuye Lidiya Antipova Zagalnij stazh yiyi roboti stanovit 45 rokiv u tomu chisli naukovo doslidnickij 37 rokiv Z 1972 do 2009 r pracyuvala v Mikolayivskomu instituti APV NAANU a potim u Mikolayivskomu DAU Zaraz pracyuye na posadi profesora kafedri roslinnictva ta sadovo parkovogo gospodarstva MNAU Stazh naukovo pedagogichnoyi roboti u vishih zakladah osviti blizko 7 rokiv Antipova L K zajmayetsya naukovoyu ta metodichnoyu robotoyu na visokomu rivni maye bilshe 160 naukovih publikacij iz nih blizko 70 naukovogo u tomu chisli 6 knig z nih 2 odnoosibni monografiyi 3 patenti 7 metodichnogo harakteru U 2011 r rishennyam Vchenoyi Radi Mikolayivskogo derzhavnogo agrarnogo universitetu yij prisvoyene vchene zvannya docenta zi specialnosti Roslinnictvo Vona vprovadzhuye novi formi navchannya vikladaye disciplini za kreditno modulnoyu sistemoyu organizaciyi navchalnogo procesu ta ocinyuye znannya studentiv zgidno rejtingovoyi sistemi kontrolyu uspishnosti Zdijsnyuye kerivnictvo napisannyam kursovih ta diplomnih robit OKR Specialist ta Magistr studentiv dennoyi ta zaochnoyi form navchannya Aktivno pracyuye z zakriplenimi za neyu aspirantami dopomagayuchi provoditi na visokomu naukovo tehnichnomu rivni zaplanovani doslidzhennya Protyagom bagatoh rokiv ye odnim z iniciatoriv ta organizatoriv provedennya mizhnarodnih ta regionalnih naukovo praktichnih konferencij Vona aktivno zajmayetsya naukovo organizacijnoyu robotoyu fakultetu BibliografiyaTehnologicheskie pooperacionnye proekty vyrashivaniya selskohozyajstvennyh kultur na Yuge Ukrainy Lymar A O Kirichenko V P Stokovskaya T M Antipova L K i dr Nikolaev 1982 310 s ros Nauchno obosnovannaya sistema zemledeliya Nikolaevskoj oblasti Dolinskij N S Alekseenko N I Antipova L K i dr Nikolaev 1987 169 s ros Grabak N H Napravlennoe izmenenie mikrobiologicheskih processov v pochve priemami ee obrabotki N H Grabak L K Antipova Materialy Vsesoyuz soveshaniya po pochvennoj mikrobiologii Tashkent 1978 S 31 34 ros Nauchnye osnovy ekologicheskogo zemledeliya Krut V M Fesenko G P Antipova L K i dr K Urozhaj 1995 176 s ros Antipova L K Formirovanie kornevoj sistemy lyucerny v zavisimosti ot obrabotki pochvy L K Antipova Agrarnaya nauka M 1999 11 S 4 5 ros Antipova L K Viroshuvannya lyucerni na nasinnya v umovah pivdnya Ukrayini L K Antipova Mikolayiv Dizajn i poligrafiya 2007 54 s Antipova L K Virobnictvo nasinnya lyucerni v Stepu Ukrayini L K Antipova Mikolayiv MDAU 2009 227 s Naukovi osnovi agropromislovogo virobnictva v zoni Stepu Ukrayini redkol M V Zubec golova ta in K Agrarna nauka 2010 r 986 s S 391 394 N Tsurkan Lucerne as a Comprehensive Crop for Plant Communities Agrophytocenosis N Tsurkan L Antipova Zmogaus ir gamtos Sauga human and nature safety 17 oji tarptautine moksline praktine konferencijja medziaga 2 oji dalis Proceedings of the international scientific conference Akademija Kauno r 2011 Part 2 R 93 95 Resursooshadni tehnologiyi viroshuvannya lyucerni na nasinnya v pivdennomu Stepu Ukrayini R A Vozhegova G V Sahno L K Antipova ta in Nauk metod posib Herson Ajlant 2012 130 s Dzherela ukr