Антильська течія

Анти́льська течія́ — тепла (температура від +22 до +28°) течія Атлантичного океану, північна гілка Північноекваторіальної течії, починається NE від о. Пуерто-Рико, прямує у напрямку NW, омиває Антильські та Багамські острови.

Антильська течія, відгалуження Північноекваторіальної течії

Течія є частиною замкнутої циркуляції Північної Атлантики, головним чином викликаної Північноекваторіальною та Південноекваторіальною течіями, а також розглядається в більш широкому контексті антициклональної, субтропічної системи циркуляції Північної півкулі. У районі Багамських островів (бл. 30° пн. ш. та 75° зх. д.) вона з'єднується з Флоридською течією, що тече з Мексиканської затоки, створюючи Гольфстрим.

Швидкість 0,9-1,9 км / год, температура в лютому 25, в серпні 28 ° С. Солоність 36-37 ‰. Транспортує 2 — 12 млн м³/сек.

Примітки

1. Andrzej Radomski, Marian Gasiński: Elementy oceanologii. Wprowadzenie do środowisk morskich. Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2004, s. 193. . 
2. Elżbieta Bajkiewicz-Grabowska: Hydrologia ogólna. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2011, ss. 294–301. . 
3. Stefan Trzeciak: Meteorologia morska z oceanografią. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2004, ss. 246–247. . 
4. Antylski, Prąd (пол.). Wydawnictwo Naukowe PWN. Процитовано 28 січня 2018.
5. Witold Mizerski, Jan Żukowski (red.): Tablice geograficzne. Warszawa: Adamantan, 2008, s. 143. . 
6. Komisja Standaryzacji Nazw Geograficznych poza granicami Polski: Morza i oceany. Warszawa: Główny Urząd Geodezji i Kartografii, 2008, s. 26, seria: Nazewnictwo Geograficzne Świata. . [dostęp 2018-01-27]. 

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.