Антикомуністична добровольча міліція (італ. Milizia Volontaria Anti Comunista, MVAC) — місцеві допоміжні мілітаризовані з'єднання, що складалися з четників та словенських антипартизанських угруповань в окупованих Італією районах Югославії. Цю назву застосовували також по відношенню до аналогічних словенських допоміжних з'єднань, розташованих в анексованих Італією частинах Словенії, та чорногорських з'єднань у Чорногорії. Мала яскраве католицьке та фашистське забарвлення.
Антикомуністична добровольча міліція | |
Участь у військовому конфлікті | Друга світова війна |
---|---|
Антикомуністична добровольча міліція у Вікісховищі |
Історія
Антикомуністична добровольча міліція формально була створена після укладення 19 червня 1942 італо-хорватської угоди, підписаної Маріо Роаттою і Анте Павеличем.23 червня 1942 за допомогою лідера четників [en] італійці сформували перші бойові одиниці Антикомуністичної добровольчої міліції задля знищення комунізму. У 1942—43 переважна більшість четників в окупованій Італією території Югославії приєдналася до лав італійських допоміжних загонів міліції та була укомплектована італійцями. Згідно з генералом Джакомо Зануссі, всього в допоміжній міліції перебувало 19-20 тис. четників, озброєних 30 тис. гвинтівок, 500 кулеметами, 100 мортирами, 15 гарматами, мали 250 тис. ручних гранат, 7 млн снарядів; також вони мали 7-8 тис. пар взуття.
Починаючи з 1941 загони міліції під командуванням італійських військових діяли в Чорногорії, Боснії і Герцеговині та Лиці; з 1942 — також у Далмації. Саме в останній допоміжні воєнізовані одиниці отримали назву Антикомуністичні добровольчі угруповання, яка стала основною, а згодом — після реорганізації у червні 1942 — і офіційною. З середини 1942 бойові угруповання четників були легалізовані італійським командуванням у Незалежній Державі Хорватія. Ще в червні 1942 близько 4,5 тис. четників діяло на території Чорногорії, а вже 28 лютого 1943 більше 20,5 тис. четників діяло в Незалежній Державі Хорватія.
6 серпня 1942 вже існуючі місцеві допоміжні військові формування чисельністю 7 тис. чоловік на підконтрольній Італії частині Словенії — Добровольча антикомуністична міліція (словен. Prostovoljna protikomunistična milica, bela garda, Vaška straža) та Легіон смерті (словен. Legija Smrti; італ. Legione della Morte) — отримали спільну назву Антикомуністична добровольча міліція, хоча обидві вони зберігали власні специфічні характеристики.
За планами, антикомуністична добровольча міліція мала бути організована в єдину Словенську Національну Армію (словен. Slovenska Narodna Vojska), однак цим планам не вдалося здійснитися. Після капітуляції Італії у серпні 1943 угруповання було частково знищене прокомуністичними партизанами. Учасники формування, що залишилися в живих, перебралися до територій, окупованих Третім Рейхом.
Бойові одиниці
Одиниця | Православні | Католики | Мусульмани | Загалом | Одиниці | Дивізіони |
---|---|---|---|---|---|---|
5-й армійський корпус | 4,313 | 4,313 | 20 | Ломбардія 2, Рe 18 | ||
6-й армійський корпус | 8,385 | 511 | 780 | 9,676 | 22 | Марше 6, Мессіна 2, Мурге 14 |
17-й армійський корпус | 7,816 | 321 | 8,137 | 21 | Сасарі 17, Бергамо 4 | |
Загалом (окуповані території) | 20,514 | 832 | 780 | 22,126 | ||
Словенія (11-й армійський корпус) | 5,145 | 40 | Ізонцо, Альпійські мисливці, прикордонні війська | |||
Далмація (18-й армійський корпус) | 882 | 13 | ||||
Котор (6-й армійський корпус) | 1,474 | 3 | ||||
Загалом (анексовані території) | 7,501 | |||||
Загалом | 29,627 |
Серед нерегулярних італійських збройних формувань (банд), які також підтримувались італійським військовим командуванням та цивільною адміністрацією, а також регулярних банд найчисельнішими та найзначущими були православні формування під головуванням [en] — православного священника й відомого політичного діяча міжвоєнного періоду — та мусульманський прочетниківський батальйон під керівництвом лікаря з Мостара [en]. Протягом 1942 батальйон активно діяв на стороні італійських військ, допоки не був знищений під час бойових дій. Хорватські та італійські формування були об'єднані в єдиний батальйон, який отримав назву Задар.
Примітки
- Tomasevich, 2001, с. 216—217.
- Rodogno, 2006, с. 307—308.
- Bosworth, 2009, с. 425.
- Vucinich, 1974, с. 274.
- Axis History. Архів оригіналу за 23 лютого 2011. Процитовано 23 лютого 2011.
Джерела
- Bosworth, R. J. B. (2009). The Oxford Handbook of Fascism. Oxford: Oxford University Press.
- Rodogno, Davide (2006). Fascism's European Empire: Italian Occupation during the Second World War. Cambridge: Cambridge University Press.
- Tomasevich, Jozo (1975). War and Revolution in Yugoslavia, 1941–1945: The Chetniks. Stanford: Stanford University Press.
- Vucinich, Wayne S. (September 1974). "Yugoslav Resistance in the Second World War: The Continued Debate". Reviews in European History. 1 (2)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Antikomunistichna dobrovolcha miliciya ital Milizia Volontaria Anti Comunista MVAC miscevi dopomizhni militarizovani z yednannya sho skladalisya z chetnikiv ta slovenskih antipartizanskih ugrupovan v okupovanih Italiyeyu rajonah Yugoslaviyi Cyu nazvu zastosovuvali takozh po vidnoshennyu do analogichnih slovenskih dopomizhnih z yednan roztashovanih v aneksovanih Italiyeyu chastinah Sloveniyi ta chornogorskih z yednan u Chornogoriyi Mala yaskrave katolicke ta fashistske zabarvlennya Antikomunistichna dobrovolcha miliciyaUchast u vijskovomu konfliktiDruga svitova vijna Antikomunistichna dobrovolcha miliciya u VikishovishiIstoriyaAntikomunistichna dobrovolcha miliciya formalno bula stvorena pislya ukladennya 19 chervnya 1942 italo horvatskoyi ugodi pidpisanoyi Mario Roattoyu i Ante Pavelichem 23 chervnya 1942 za dopomogoyu lidera chetnikiv en italijci sformuvali pershi bojovi odinici Antikomunistichnoyi dobrovolchoyi miliciyi zadlya znishennya komunizmu U 1942 43 perevazhna bilshist chetnikiv v okupovanij Italiyeyu teritoriyi Yugoslaviyi priyednalasya do lav italijskih dopomizhnih zagoniv miliciyi ta bula ukomplektovana italijcyami Zgidno z generalom Dzhakomo Zanussi vsogo v dopomizhnij miliciyi perebuvalo 19 20 tis chetnikiv ozbroyenih 30 tis gvintivok 500 kulemetami 100 mortirami 15 garmatami mali 250 tis ruchnih granat 7 mln snaryadiv takozh voni mali 7 8 tis par vzuttya Pochinayuchi z 1941 zagoni miliciyi pid komanduvannyam italijskih vijskovih diyali v Chornogoriyi Bosniyi i Gercegovini ta Lici z 1942 takozh u Dalmaciyi Same v ostannij dopomizhni voyenizovani odinici otrimali nazvu Antikomunistichni dobrovolchi ugrupovannya yaka stala osnovnoyu a zgodom pislya reorganizaciyi u chervni 1942 i oficijnoyu Z seredini 1942 bojovi ugrupovannya chetnikiv buli legalizovani italijskim komanduvannyam u Nezalezhnij Derzhavi Horvatiya She v chervni 1942 blizko 4 5 tis chetnikiv diyalo na teritoriyi Chornogoriyi a vzhe 28 lyutogo 1943 bilshe 20 5 tis chetnikiv diyalo v Nezalezhnij Derzhavi Horvatiya 6 serpnya 1942 vzhe isnuyuchi miscevi dopomizhni vijskovi formuvannya chiselnistyu 7 tis cholovik na pidkontrolnij Italiyi chastini Sloveniyi Dobrovolcha antikomunistichna miliciya sloven Prostovoljna protikomunisticna milica bela garda Vaska straza ta Legion smerti sloven Legija Smrti ital Legione della Morte otrimali spilnu nazvu Antikomunistichna dobrovolcha miliciya hocha obidvi voni zberigali vlasni specifichni harakteristiki Za planami antikomunistichna dobrovolcha miliciya mala buti organizovana v yedinu Slovensku Nacionalnu Armiyu sloven Slovenska Narodna Vojska odnak cim planam ne vdalosya zdijsnitisya Pislya kapitulyaciyi Italiyi u serpni 1943 ugrupovannya bulo chastkovo znishene prokomunistichnimi partizanami Uchasniki formuvannya sho zalishilisya v zhivih perebralisya do teritorij okupovanih Tretim Rejhom Bojovi odiniciBojovi odinici Antikomunistichnoyi dobrovolchoyi miliciyi 28 lyutogo 1943 Odinicya Pravoslavni Katoliki Musulmani Zagalom Odinici Divizioni5 j armijskij korpus 4 313 4 313 20 Lombardiya 2 Re 186 j armijskij korpus 8 385 511 780 9 676 22 Marshe 6 Messina 2 Murge 1417 j armijskij korpus 7 816 321 8 137 21 Sasari 17 Bergamo 4Zagalom okupovani teritoriyi 20 514 832 780 22 126Sloveniya 11 j armijskij korpus 5 145 40 Izonco Alpijski mislivci prikordonni vijskaDalmaciya 18 j armijskij korpus 882 13Kotor 6 j armijskij korpus 1 474 3Zagalom aneksovani teritoriyi 7 501Zagalom 29 627 Sered neregulyarnih italijskih zbrojnih formuvan band yaki takozh pidtrimuvalis italijskim vijskovim komanduvannyam ta civilnoyu administraciyeyu a takozh regulyarnih band najchiselnishimi ta najznachushimi buli pravoslavni formuvannya pid golovuvannyam en pravoslavnogo svyashennika j vidomogo politichnogo diyacha mizhvoyennogo periodu ta musulmanskij prochetnikivskij bataljon pid kerivnictvom likarya z Mostara en Protyagom 1942 bataljon aktivno diyav na storoni italijskih vijsk dopoki ne buv znishenij pid chas bojovih dij Horvatski ta italijski formuvannya buli ob yednani v yedinij bataljon yakij otrimav nazvu Zadar PrimitkiTomasevich 2001 s 216 217 Rodogno 2006 s 307 308 Bosworth 2009 s 425 Vucinich 1974 s 274 Axis History Arhiv originalu za 23 lyutogo 2011 Procitovano 23 lyutogo 2011 DzherelaBosworth R J B 2009 The Oxford Handbook of Fascism Oxford Oxford University Press ISBN 0 19 929131 4 Rodogno Davide 2006 Fascism s European Empire Italian Occupation during the Second World War Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 84515 7 Tomasevich Jozo 1975 War and Revolution in Yugoslavia 1941 1945 The Chetniks Stanford Stanford University Press ISBN 978 0 8047 0857 9 Vucinich Wayne S September 1974 Yugoslav Resistance in the Second World War The Continued Debate Reviews in European History 1 2