Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антарктична авіаційна експедиція Лінкольна Елсворта (1933-1939)- складалась з чотирьох антарктичних експедицій, які фінансував, очолював та у них брав участь американський льотчик, полярний дослідник та мільйонер Лінкольн Елсворт. 23 листопада 1935 року він здійснив перший перетин Антарктиди повітряним шляхом (був знайдений ланцюг гір, названий його ім'ям — це частина Трансантарктичного хребта). Про нього він почав мріяти ще в Лондоні у 1913 році, після богослужіння, присвяченому пам'яті Роберта Скотта та його товаришів. Спроби здійснити цей політ у 1933 та 1934 році були безрезультатними. Експедиція з різних причин поверталася до США.
11 січня 1939 року Лінкольн Елсворт здійснив другий успішний трансконтинентальний переліт. Землю Елсворт, гору Елсворт та озеро Елсворт назвали на його честь.
Історія
План перетину Антарктиди
Лінкольн Елсворт вже мав досвід польотів в Арктиці. У 1924 році він для експедиції Руаля Амундсена, з метою організації польоту до Північного полюса, придбав два літаки та запропонував свої послуги. Політ відбувся у 1925 році, але заповітної точки вони не досягли й насилу повернулися на Шпіцберген. У 1926 році був здійснений їх спільний трансарктичний політ від Шпіцбергену до Аляски на дирижаблі «Норге».
Тому знавши про можливості літаків Елсворт зробив висновок, що майже в будь-якому районі антарктичного льодовикового купола, можливі зліт і посадка літака на лижах.
За його планом, який був опублікований у 1931 році, летіти потрібно було з одного кінця континенту до іншого лише в гарну погоду, а при найменших ознаках погіршення погоди сідати й чекати, поки знову не наступить стійка льотна погода. Судно, висадивши льотну експедицію на одному краю континенту, мало піти на протилежний і там прийняти на борт льотчиків. В цьому випадку їм не потрібно було дбати про запаси пального на зворотний шлях.
Хід експедиції
1933 рік
У 1933 році прибувши у Китову бухту, літак Елсворта (вивантажений на морський лід) мав намір летіти до моря Ведделла. Льотчики здійснили перші випробувальні польоти. Але під час шторму лід зламало, літак отримав пошкодження й від основного польоту в цей сезон довелося відмовитися. Експедиція повернулася до Нової Зеландії.
Наступного сезону Лінкольн Елсворт вирішив здійснити політ від моря Ведделла до моря Росса. Місцем старту був обраний острів Десепшен, але здійснити політ не вдалося через погану погоду.
Перший успішний трансантарктичний політ
У листопаді 1935 року на острів Данді, що розташований на 80 миль на північ від Сноу-Хілла, була доставлена експедиція в якій супроводжували Елсворта Хуберт Уілкінс та канадський пілот Холлік-Кеньон.
21 листопада 1935 року вони разом вилетіли на південь, але повернулися через несправність паливного бака.
23 листопада 1935 року літак «Полярна зірка» успішно стартував. Лінкольн Елсворт виконуючи обов'язки штурмана, проклав курс до моря Росса. Літак летів уздовж східних берегів Землі Грейама, та покритого льодом вузького каналу, який Елсворт упізнав як протоку Стефансона, відкритого Вілкінсом під час польотів в 1928 році. Згодом було встановлено, що це глибока затока.
За 70-ю паралеллю літак перетнув високий гірський хребет. Гострі гірські вершини серед снігу і льоду Елсворт назвав Етерніті (Вічність). Попри те, що їх передавач вийшов з ладу, літак продовжив політ. Пролетівши 80 ° західної довготи, Елсворт скинув американський прапор і назвав простори Антарктиди, що між 80 і 120 ° західної довготи, Землею Джемса Елсворта, на честь свого батька. Ізольований гірський хребет отримав назву Sentinel«Сентінел» (Вартовий). Центральну вершину цього хребта Елсворт назвав на честь своєї дружини горою Мері Луїзи Улмер. Згодом цей хребет виявився частиною цілої гірської системи, яка була названа горами Элсворта, вже на честь Лінкольна Элсворта.
Після перебування у повітрі 14 годин, Елсворт визначивши за сонцем місце посадки (табір № 1): 79 ° 15 'південної широти та 102 ° 35' західної довготи літак успішно сів. Частина плато висотою близько 2000 метрів над рівнем моря де вони перебували, Елсворт назвав ім'ям свого товариша по перельоту — плато Холлік-Кеньона. Через 19 годин вони злетіли, але через погану видимість літак здійснив посадку. У таборі № 2 вони просиділи три доби.
27 листопада літак «Полярна зірка» піднявся в повітря, але через 90 миль знову змушен був сісти через туман та заметіль.
3 грудня вони злетіли знову, обравши кінцевим пунктом свого польоту Літл-Америку II — базу експедиції Берда. Але льотчик змушений був спланувати на поверхню шельфового льодовика, бо скінчилося пальне. Через кілька днів пішки, з невеликими саньми й десятиденним запасом продовольства, вони знайшли та оселилися в одному з будинків покинутої рік тому бази, де було все необхідне для життя. Коли обірвався зв'язок з літаком Елсворта, за наказом урядів Великої Британії, Австралії та Нової Зеландії, Комітет «Діскавері» направив корабель у морі Росса на пошуки льотчиків.
Через місяць, 15 січня 1936 року до них прийшло допоміжне судно «Діскавері-П», на борту якого Елсворт з літаком «Полярна зірка» вирушив до Австралії.
Другий трансконтинентальний переліт
У 1938 році Лінкольн Елсворт на австралійському дослідницькому судні «Уайт Ерп», у четвертий раз, відправився до берегів Антарктиди. Його метою було здійснити другий трансконтинентальний переліт від Індійського океану до моря Росса. Курс пролягав в південну частину Індійського океану. 45 днів пробивалося невелике судно через пояс важких льодів, й тільки на початку січня 1939 року наблизилося до берегів Антарктиди. Був здійснений розвідувальний політ в глиб континенту.
11 січня 1939 року на невеликому лижному літаку Елсворт та пілот Лімбарнер злетіли з точки 68 ° 30 'південної широти й 79 ° східної довготи і полетіли на південь прямо по меридіану. Замість величних гірських хребтів, відразу ж за бар'єром на схід, захід і південь простирался льодовиковий купол, що круто підіймався на південь, а в 400 кілометрах від берега його висота поверхні була вже близько 3000 метрів над рівнем моря. На 72 ° південної широти Елсворт, скинув циліндр з американським прапором і запискою, яка сповіщала, що
 | ...область на південь від 70 ° на відстані 150 миль на схід, 150 миль на захід від лінії польоту, а також 150 миль на південь від 72 ° південної широти й 79 ° східної довготи є власністю Сполучених Штатів. Дослідження датуються 11 січням 1939 року. Лінкольн Елсворт
|  |
Цю область, що являє собою частину Землі Принцеси Єлизавети, Елсворт назвав Американським нагір'ям.
Від 72 ° південної широти літак ліг на зворотний шлях і здійснив посадку. Під час експедиції в районі узбережжя були обстежені виходи гірських порід і зібрані геологічні зразки, після чого «Уайт Ерп» покинув антарктичні води.
Примітки
- Первое пересечение Антарктиды. Экспедиция Линкольна Элсуэрта (1933-1935). https://collectedpapers.com.ua/. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 23 січня 2020 року.(рос.)
- Трешников А.Ф. Антарктика:исследования открытия. — Ленинград : Гидрометеоиздат, 1980. — С. 28. (рос.)
- Трешников А.Ф. Антарктика:исследования открытия. — Ленинград : Гидрометеоиздат, 1980. — С. 29. (рос.)
- Lincoln Ellsworth. https://collectedpapers.com.ua/. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 23 січня 2020 року.(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Antarktichna aviacijna ekspediciya Linkolna Elsvorta 1933 1939 skladalas z chotiroh antarktichnih ekspedicij yaki finansuvav ocholyuvav ta u nih brav uchast amerikanskij lotchik polyarnij doslidnik ta miljoner Linkoln Elsvort 23 listopada 1935 roku vin zdijsniv pershij peretin Antarktidi povitryanim shlyahom buv znajdenij lancyug gir nazvanij jogo im yam ce chastina Transantarktichnogo hrebta Pro nogo vin pochav mriyati she v Londoni u 1913 roci pislya bogosluzhinnya prisvyachenomu pam yati Roberta Skotta ta jogo tovarishiv Sprobi zdijsniti cej polit u 1933 ta 1934 roci buli bezrezultatnimi Ekspediciya z riznih prichin povertalasya do SShA Linkoln Elsvort 1926 11 sichnya 1939 roku Linkoln Elsvort zdijsniv drugij uspishnij transkontinentalnij perelit Zemlyu Elsvort goru Elsvort ta ozero Elsvort nazvali na jogo chest Zmist 1 Istoriya 1 1 Plan peretinu Antarktidi 2 Hid ekspediciyi 2 1 1933 rik 2 2 Pershij uspishnij transantarktichnij polit 2 3 Drugij transkontinentalnij perelit 3 PrimitkiIstoriyared Plan peretinu Antarktidired nbsp Linkoln Elsvort Rual Amudsen nbsp Dirizhabl Norge Linkoln Elsvort vzhe mav dosvid polotiv v Arktici U 1924 roci vin dlya ekspediciyi Rualya Amundsena z metoyu organizaciyi polotu do Pivnichnogo polyusa pridbav dva litaki ta zaproponuvav svoyi poslugi Polit vidbuvsya u 1925 roci ale zapovitnoyi tochki voni ne dosyagli j nasilu povernulisya na Shpicbergen U 1926 roci buv zdijsnenij yih spilnij transarktichnij polit vid Shpicbergenu do Alyaski na dirizhabli Norge 1 Tomu znavshi pro mozhlivosti litakiv Elsvort zrobiv visnovok sho majzhe v bud yakomu rajoni antarktichnogo lodovikovogo kupola mozhlivi zlit i posadka litaka na lizhah Za jogo planom yakij buv opublikovanij u 1931 roci 2 letiti potribno bulo z odnogo kincya kontinentu do inshogo lishe v garnu pogodu a pri najmenshih oznakah pogirshennya pogodi sidati j chekati poki znovu ne nastupit stijka lotna pogoda Sudno visadivshi lotnu ekspediciyu na odnomu krayu kontinentu malo piti na protilezhnij i tam prijnyati na bort lotchikiv V comu vipadku yim ne potribno bulo dbati pro zapasi palnogo na zvorotnij shlyah Hid ekspediciyired nbsp Uchasniki ekspediciyi obgovoryuyut polit z Amundsenom yakij sidit u centri za stolom nbsp Chleni ekspediciyi Ellsvorta v Antarktidu na bortu korablya 1933 rik nbsp Polyarna zirka v Nacionalnomu muzeyi povitrya i kosmosu Vashington okrug Kolumbiya nbsp Nacionalnij povitryano kosmichnij muzej 1933 rikred U 1933 roci pribuvshi u Kitovu buhtu litak Elsvorta vivantazhenij na morskij lid mav namir letiti do morya Veddella Lotchiki zdijsnili pershi viprobuvalni poloti Ale pid chas shtormu lid zlamalo litak otrimav poshkodzhennya j vid osnovnogo polotu v cej sezon dovelosya vidmovitisya Ekspediciya povernulasya do Novoyi Zelandiyi Nastupnogo sezonu Linkoln Elsvort virishiv zdijsniti polit vid morya Veddella do morya Rossa Miscem startu buv obranij ostriv Desepshen ale zdijsniti polit ne vdalosya cherez poganu pogodu Pershij uspishnij transantarktichnij politred U listopadi 1935 roku na ostriv Dandi sho roztashovanij na 80 mil na pivnich vid Snou Hilla bula dostavlena ekspediciya v yakij suprovodzhuvali Elsvorta Hubert Uilkins ta kanadskij pilot Hollik Kenon 21 listopada 1935 roku voni razom viletili na pivden ale povernulisya cherez nespravnist palivnogo baka 23 listopada 1935 roku litak Polyarna zirka uspishno startuvav Linkoln Elsvort vikonuyuchi obov yazki shturmana proklav kurs do morya Rossa Litak letiv uzdovzh shidnih beregiv Zemli Grejama ta pokritogo lodom vuzkogo kanalu yakij Elsvort upiznav yak protoku Stefansona vidkritogo Vilkinsom pid chas polotiv v 1928 roci Zgodom bulo vstanovleno sho ce gliboka zatoka Za 70 yu paralellyu litak peretnuv visokij girskij hrebet Gostri girski vershini sered snigu i lodu Elsvort nazvav Eterniti Vichnist 2 Popri te sho yih peredavach vijshov z ladu litak prodovzhiv polit Proletivshi 80 zahidnoyi dovgoti Elsvort skinuv amerikanskij prapor i nazvav prostori Antarktidi sho mizh 80 i 120 zahidnoyi dovgoti Zemleyu Dzhemsa Elsvorta na chest svogo batka Izolovanij girskij hrebet otrimav nazvu Sentinel Sentinel Vartovij Centralnu vershinu cogo hrebta Elsvort nazvav na chest svoyeyi druzhini goroyu Meri Luyizi Ulmer 2 Zgodom cej hrebet viyavivsya chastinoyu ciloyi girskoyi sistemi yaka bula nazvana gorami Elsvorta vzhe na chest Linkolna Elsvorta Pislya perebuvannya u povitri 14 godin Elsvort viznachivshi za soncem misce posadki tabir 1 79 15 pivdennoyi shiroti ta 102 35 zahidnoyi dovgoti litak uspishno siv Chastina plato visotoyu blizko 2000 metriv nad rivnem morya de voni perebuvali Elsvort nazvav im yam svogo tovarisha po perelotu plato Hollik Kenona 2 Cherez 19 godin voni zletili ale cherez poganu vidimist litak zdijsniv posadku U tabori 2 voni prosidili tri dobi 27 listopada litak Polyarna zirka pidnyavsya v povitrya ale cherez 90 mil znovu zmushen buv sisti cherez tuman ta zametil 3 grudnya voni zletili znovu obravshi kincevim punktom svogo polotu Litl Ameriku II bazu ekspediciyi Berda Ale lotchik zmushenij buv splanuvati na poverhnyu shelfovogo lodovika bo skinchilosya palne Cherez kilka dniv pishki z nevelikimi sanmi j desyatidennim zapasom prodovolstva voni znajshli ta oselilisya v odnomu z budinkiv pokinutoyi rik tomu bazi de bulo vse neobhidne dlya zhittya 3 Koli obirvavsya zv yazok z litakom Elsvorta za nakazom uryadiv Velikoyi Britaniyi Avstraliyi ta Novoyi Zelandiyi Komitet Diskaveri napraviv korabel u mori Rossa na poshuki lotchikiv Cherez misyac 15 sichnya 1936 roku do nih prijshlo dopomizhne sudno Diskaveri P na bortu yakogo Elsvort z litakom Polyarna zirka virushiv do Avstraliyi Drugij transkontinentalnij perelitred U 1938 roci Linkoln Elsvort na avstralijskomu doslidnickomu sudni Uajt Erp u chetvertij raz vidpravivsya do beregiv Antarktidi Jogo metoyu bulo zdijsniti drugij transkontinentalnij perelit vid Indijskogo okeanu do morya Rossa Kurs prolyagav v pivdennu chastinu Indijskogo okeanu 45 dniv probivalosya nevelike sudno cherez poyas vazhkih lodiv j tilki na pochatku sichnya 1939 roku nablizilosya do beregiv Antarktidi Buv zdijsnenij rozviduvalnij polit v glib kontinentu 11 sichnya 1939 roku na nevelikomu lizhnomu litaku Elsvort ta pilot Limbarner zletili z tochki 68 30 pivdennoyi shiroti j 79 shidnoyi dovgoti i poletili na pivden pryamo po meridianu Zamist velichnih girskih hrebtiv vidrazu zh za bar yerom na shid zahid i pivden prostiralsya lodovikovij kupol sho kruto pidijmavsya na pivden a v 400 kilometrah vid berega jogo visota poverhni bula vzhe blizko 3000 metriv nad rivnem morya Na 72 pivdennoyi shiroti Elsvort skinuv cilindr z amerikanskim praporom i zapiskoyu yaka spovishala sho nbsp oblast na pivden vid 70 na vidstani 150 mil na shid 150 mil na zahid vid liniyi polotu a takozh 150 mil na pivden vid 72 pivdennoyi shiroti j 79 shidnoyi dovgoti ye vlasnistyu Spoluchenih Shtativ Doslidzhennya datuyutsya 11 sichnyam 1939 roku Linkoln Elsvort 4 nbsp Cyu oblast sho yavlyaye soboyu chastinu Zemli Princesi Yelizaveti Elsvort nazvav Amerikanskim nagir yam Vid 72 pivdennoyi shiroti litak lig na zvorotnij shlyah i zdijsniv posadku Pid chas ekspediciyi v rajoni uzberezhzhya buli obstezheni vihodi girskih porid i zibrani geologichni zrazki pislya chogo Uajt Erp pokinuv antarktichni vodi Primitkired Pervoe peresechenie Antarktidy Ekspediciya Linkolna Elsuerta 1933 1935 https collectedpapers com ua Arhiv originalu za 29 grudnya 2017 Procitovano 23 sichnya 2020 roku ros a b v g Treshnikov A F Antarktika issledovaniya otkrytiya Leningrad Gidrometeoizdat 1980 S 28 ros Treshnikov A F Antarktika issledovaniya otkrytiya Leningrad Gidrometeoizdat 1980 S 29 ros Lincoln Ellsworth https collectedpapers com ua Arhiv originalu za 22 sichnya 2020 Procitovano 23 sichnya 2020 roku angl Otrimano z https uk wikipedia org wiki Antarktichna aviacijna ekspediciya Linkolna Elsvorta 1933 1939