Анта́нас Мяркі́с (лит. Antanas Merkys; 1 лютого 1887 — 5 березня 1955) — литовський військовий і державний діяч, міністр оборони Литви, голова уряду Литви, виконувач обов'язків президента Литви (1940). Випускник Київського університету (1916), професійний юрист.
Антанас Мяркіс лит. Antanas Merkys | ||||
| ||||
---|---|---|---|---|
15 червня 1940 — 17 червня 1940 | ||||
Попередник: | Антанас Смятона | |||
Наступник: | Юстас Палецкіс | |||
| ||||
21 листопада 1939 — 17 червня 1940 | ||||
Попередник: | Йонас Чярнюс | |||
Наступник: | Юстас Палецкіс | |||
Народження: | 1 (13) лютого 1887 Скапішкіс, Купишкіський район, Литва | |||
Смерть: | 5 березня 1955[1] (68 років) Владимирська область, РРФСР, СРСР | |||
Поховання: | Петрашунський цвинтар | |||
Країна: | Литва | |||
Освіта: | d, d (1910-ті) і Юридичний факультет Київського університету Святого Володимира (1916) | |||
Партія: | Спілка литовських народовців | |||
Нагороди: | ||||
Медіафайли у Вікісховищі |
Жертва сталінського окупаційного терору.
Життєпис
Народився у родині незаможних селян. У юності навчався в російській Олександрійській гімназії Риги (Латвія), потім на юридичному факультеті Тартуського університету.
У 1916 заочно закінчив юридичний факультет Київського університету.
Кар'єра
Під час Першої світової війни він служив у російській царській армії на Румунському фронті, де познайомився з українською національною справою, був свідком українізації військових частин російської армії. Після здобуття незалежності Литви 1918 став біля витоків армії новоствореної держави, був комендантом залізничних вузлів великих міст Литви. З березня по серпень 1919 обіймав посаду міністра оборони Литви.
У 1922 перервав військову кар'єру і став професійним політиком. Належав до числа наближених людей до президента Смятони.
Після перевороту 17 грудня 1926 президент Антанас Смятона знову призначив його міністром оборони, а в 1927 він став комісаром уряду міста Клайпеда — найскладнішої у політичному сенсі території Литви.
У 1932 відсторонений від посади через конфлікт з місцевою німецькою громадою, тому знову заробляв собі на життя як адвокат.
У 1933 призначений міським головою столиці Литви — Каунаса, був дуже популярним серед литовців.
У 1936 став депутатом 4-го Сейму, балотувався на посаду на спікера парламенту, але поступився Константінасу Шакенісу.
У жовтні 1939 призначений представником уряду Литви у Вільнюсі, щойно анексованим у Польщі.
17 листопада 1939 президент Антанас Смятона призначив його прем'єр-міністром — цю посаду він обіймав до початку радянської окупації в червні 1940.
У час радянської окупації
16 червня 1940, після еміграції останнього довоєнного президента Литви Смятони до Німеччини, обійняв на кілька днів посаду голови держави. Тоді ж прийняв сталінський ультиматум і призначив на посаду прем'єр-міністра агента московських спецслужб Юстаса Паляцкіса. Попри покірне ставлення до всіх примх радянського окупаційного режиму, швидко потрапив у немилість. Відчуваючи фізичну загрозу з боку комуністів намагався таємно емігрувати до Швеції, але 17 липня 1940 заарештований в аеропорту Риги та разом із сім'єю депортований до Саратова. Там слідчі НКВС призначили Президенту Литви покарання у таборах ГУЛАГу СРСР — на 25 років.
Смерть
Проте в 1954, після смерті Сталіна, Мяркіс був помилуваний та звільнений з ГУЛАГу, але йому було заборонено повертатися до Литви. До кінця свого життя Мяркіс мешкав біля Володимира-на-Клязьмі, де і помер у спецлікарні в 1955. Місце поховання невідоме.
Після 1991 у Литві зробили символічну могилу Антанаса Мяркіса — на цвинтарі у місті Каунас.
Мяркіс та Україна
Підтримував політику президента Смятони на співпрацю з Організацією Українських Націоналістів (ОУН), лідеру яких — Євгену Коновальцю — було видано паспорт громадянина Литви.
Примітки
- https://pantheon.world/profile/person/Antanas_Merkys
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Myarkis Anta nas Myarki s lit Antanas Merkys 1 lyutogo 1887 5 bereznya 1955 litovskij vijskovij i derzhavnij diyach ministr oboroni Litvi golova uryadu Litvi vikonuvach obov yazkiv prezidenta Litvi 1940 Vipusknik Kiyivskogo universitetu 1916 profesijnij yurist Antanas Myarkis lit Antanas Merkys Prapor v o prezidenta Litvi Prapor 15 chervnya 1940 17 chervnya 1940 Poperednik Antanas Smyatona Nastupnik Yustas Paleckis Prapor Prem yer ministr Litvi 21 listopada 1939 17 chervnya 1940 Poperednik Jonas Chyarnyus Nastupnik Yustas Paleckis Narodzhennya 1 13 lyutogo 1887 Skapishkis Kupishkiskij rajon LitvaSmert 5 bereznya 1955 1955 03 05 1 68 rokiv Vladimirska oblast RRFSR SRSRPohovannya Petrashunskij cvintarKrayina LitvaOsvita d d 1910 ti i Yuridichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Svyatogo Volodimira 1916 Partiya Spilka litovskih narodovciv Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Zhertva stalinskogo okupacijnogo teroru ZhittyepisNarodivsya u rodini nezamozhnih selyan U yunosti navchavsya v rosijskij Oleksandrijskij gimnaziyi Rigi Latviya potim na yuridichnomu fakulteti Tartuskogo universitetu U 1916 zaochno zakinchiv yuridichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Kar yera Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vin sluzhiv u rosijskij carskij armiyi na Rumunskomu fronti de poznajomivsya z ukrayinskoyu nacionalnoyu spravoyu buv svidkom ukrayinizaciyi vijskovih chastin rosijskoyi armiyi Pislya zdobuttya nezalezhnosti Litvi 1918 stav bilya vitokiv armiyi novostvorenoyi derzhavi buv komendantom zaliznichnih vuzliv velikih mist Litvi Z bereznya po serpen 1919 obijmav posadu ministra oboroni Litvi U 1922 perervav vijskovu kar yeru i stav profesijnim politikom Nalezhav do chisla nablizhenih lyudej do prezidenta Smyatoni Pislya perevorotu 17 grudnya 1926 prezident Antanas Smyatona znovu priznachiv jogo ministrom oboroni a v 1927 vin stav komisarom uryadu mista Klajpeda najskladnishoyi u politichnomu sensi teritoriyi Litvi U 1932 vidstoronenij vid posadi cherez konflikt z miscevoyu nimeckoyu gromadoyu tomu znovu zaroblyav sobi na zhittya yak advokat U 1933 priznachenij miskim golovoyu stolici Litvi Kaunasa buv duzhe populyarnim sered litovciv U 1936 stav deputatom 4 go Sejmu balotuvavsya na posadu na spikera parlamentu ale postupivsya Konstantinasu Shakenisu U zhovtni 1939 priznachenij predstavnikom uryadu Litvi u Vilnyusi shojno aneksovanim u Polshi 17 listopada 1939 prezident Antanas Smyatona priznachiv jogo prem yer ministrom cyu posadu vin obijmav do pochatku radyanskoyi okupaciyi v chervni 1940 U chas radyanskoyi okupaciyi 16 chervnya 1940 pislya emigraciyi ostannogo dovoyennogo prezidenta Litvi Smyatoni do Nimechchini obijnyav na kilka dniv posadu golovi derzhavi Todi zh prijnyav stalinskij ultimatum i priznachiv na posadu prem yer ministra agenta moskovskih specsluzhb Yustasa Palyackisa Popri pokirne stavlennya do vsih primh radyanskogo okupacijnogo rezhimu shvidko potrapiv u nemilist Vidchuvayuchi fizichnu zagrozu z boku komunistiv namagavsya tayemno emigruvati do Shveciyi ale 17 lipnya 1940 zaareshtovanij v aeroportu Rigi ta razom iz sim yeyu deportovanij do Saratova Tam slidchi NKVS priznachili Prezidentu Litvi pokarannya u taborah GULAGu SRSR na 25 rokiv Smert Prote v 1954 pislya smerti Stalina Myarkis buv pomiluvanij ta zvilnenij z GULAGu ale jomu bulo zaboroneno povertatisya do Litvi Do kincya svogo zhittya Myarkis meshkav bilya Volodimira na Klyazmi de i pomer u speclikarni v 1955 Misce pohovannya nevidome Pislya 1991 u Litvi zrobili simvolichnu mogilu Antanasa Myarkisa na cvintari u misti Kaunas Myarkis ta Ukrayina Pidtrimuvav politiku prezidenta Smyatoni na spivpracyu z Organizaciyeyu Ukrayinskih Nacionalistiv OUN lideru yakih Yevgenu Konovalcyu bulo vidano pasport gromadyanina Litvi Primitkihttps pantheon world profile person Antanas Merkys