Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ернест Ансерме Ernest Ansermet 11 листопада 1883 20 лютого 1969 швейцарський диригент і композитор Вивчав теорію компози

Ансерме

Ансерме

Ернест Ансерме (Ernest Ansermet; 11 листопада 1883 — 20 лютого 1969) — швейцарський диригент і композитор. Вивчав теорію композиції в А. Денереа в Лозанні (з 1906), А. Жедальжа в Парижі, й Е. Блоха в Женеві, пізніше вдосконалювався в диригуванні в «Схола канторум» у Парижі у Ф. Ласерди, а також у в Мюнхені й А. Нікіша в Берліні (1910—1911).

Ернест Ансерме
фр. Ernest Ansermet
image
Основна інформація
Дата народження11 листопада 1883(1883-11-11)[1][2][…]
Місце народженняВеве, Швейцарія[4][5]
Дата смерті20 лютого 1969(1969-02-20)[1][2][…](85 років)
Місце смертіЖенева, Швейцарія[4]
Причина смертіінфаркт міокарда
ПохованняЦвинтар королів[6]
Роки активностіз 1910
ГромадянствоШвейцарія
Професіїдиригент, музикознавець, композитор, музикант
ОсвітаЛозанський університет
Жанрикласична музика
ЛейблиDecca Records
Нагороди
image
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Ансерме народився в Веве, Швейцарія. Спочатку він був професором математики, викладав в університеті . Він почав диригувати в Казино в Монтре в 1912 році, а з 1915 по 1923 рік був диригентом Російського балету Сергія Дягілєва, з яким гастролював у країнах Західної Європи, Північної й Південної Америки. Подорожуючи Францією з цією метою, він познайомився з і і консультувався з ними щодо виконання їхніх творів. Під час Першої світової війни він познайомився з Ігорем Стравинським, який перебував у засланні в Швейцарії, і з цієї зустрічі почалося все життя диригентове спілкування з російською музикою.

1918 року організував Оркестр романської Швейцарії; керував цим оркестром протягом 50 років, висунувши його в число найкращих європейських колективів. Виступав із провідними оркестрами Європи й США. В СРСР гастролював уперше у 1928 році.

Ансерме відомий як один із найкращих інтерпретаторів музики французьких імпресіоністів, а також Стравінського (диригував першим виконанням у 1918 році у Лозанні «Історії солдата»). Для мистецтва Ансерме характерні висока культура, тонка колористична майстерність, старанність і точність відтворення музичного тексту в класичній і сучасній музиці.

Після Другої світової війни Ансерме та його оркестр досягли міжнародної популярності завдяки довгостроковому контракту з Decca Records. З того часу і до самої смерті він записував більшу частину свого репертуару, часто два-три рази. Його інтерпретації вважалися надзвичайно чіткими та авторитетними, хоча оркестрова гра не завжди досягала найвищих міжнародних стандартів, і вони помітно відрізнялися від інтерпретацій інших відомих спеціалістів 20-го століття, зокрема та самого Стравінського. Ансерме не схвалював практику Стравінського переглядати свої твори і завжди грав оригінальні версії. Незважаючи на те, що він був відомий виконанням значної частини сучасної музики інших композиторів, таких як і , він взагалі уникав музики та його соратників, навіть критикуючи Стравінського, коли він почав використовувати техніку дванадцяти тонів у своїх композиціях. У книзі Ансерме «Les fondements de la musique dans la conscience humaine» (1961) він намагався довести, використовуючи і частково його власні математичні дослідження, що ідіома Шенберга була хибною та ірраціональною. Він назвав це «єврейською ідеєю» і далі сказав, що «єврей — це «я», який говорить так, ніби він «я», що єврей «страждає від подвійно деформованих думок», таким чином робить його «придатним для поводження з грошима», і підсумовує твердженням, що «історичне створення західної музики» розвивалося б так само добре «без єврея». Репутація Ансермета постраждала після війни через його співпрацю з нацистами, і його бойкотували в новій державі Ізраїль.

Ансерме — автор музичних творів: симфонічної поеми «Весняні листи» («Printemps des feuilles»); пісень для фортепіано з оркестром; фортепіанних п'єс; перекладань для оркестру, у тому числі «6 стародавніх епіграфів» («Six Epigraphes antiques») К. Дебюсси. Спадщина Ансерме містить також низку музикознавчих творів:

  • Le geste du chef d'orchestre, Laus., 1943;
  • Debat sur l'art contemporain, Neuchatel, 1948;
  • Entretiens sur la musique, Neuchatel, 1963;
  • Les fondements de la musique dans la conscience humaine, v. 1-2, Neuchatel, 1961, 1965.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118649574 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  6. Kathari S., Riliet N. Histoire et Guide des cimetières genevois — Genève: Éditions Slatkine, 2009. — P. 502. —
    d:Track:Q3579511d:Track:Q71d:Track:Q110257565
  7. "Ansermet, Ernest" in The New Encyclopædia Britannica. Chicago: Encyclopædia Britannica Ing., 15de uitgawe, 1992, Vol. 1, p. 435.
  8. Тональний і фундаментальний: Ансермет про Стравінського. Журнал естетики та мистецтвознавства. Blackwell Publishing (4): 383—386. літо 1984. doi:10.2307/430211. JSTOR 430211. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |обсяг= (); Проігноровано невідомий параметр |останній= (); Проігноровано невідомий параметр |перший= ()
  9. Andriessen, Луїс і Елмер Шенбергер (2006). books?id=rOahhTXMIb0C Годинниковий механізм Аполлона: про Стравінського. Amsterdam: Amsterdam University Press. с. 192. ISBN . Процитовано 14 січня 2017.
  10. Sheffi, N'ama (2013). =PA99 The Ring of Myths: The Ізраїльтяни, Вагнер і нацисти. Eastbourne: Sussex Academic Press. с. 99. ISBN . Процитовано 14 січня 2017.[недоступне посилання з 01.03.2024]

Джерела і посилання

  • Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : ( )[рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
  • Ернест Ансерме в Швейцарському історичному словнику [ 28 лютого 2009 у Wayback Machine.] (фр.)
  • Біографія і фотографії Ансерме [ 6 квітня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Дискографія Ансерме [ 10 квітня 2022 у Wayback Machine.] (італ.)


image Це незавершена стаття про диригента або диригентку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ernest Anserme Ernest Ansermet 11 listopada 1883 20 lyutogo 1969 shvejcarskij dirigent i kompozitor Vivchav teoriyu kompoziciyi v A Denerea v Lozanni z 1906 A Zhedalzha v Parizhi j E Bloha v Zhenevi piznishe vdoskonalyuvavsya v diriguvanni v Shola kantorum u Parizhi u F Laserdi a takozh u v Myunheni j A Nikisha v Berlini 1910 1911 Ernest Ansermefr Ernest AnsermetOsnovna informaciyaData narodzhennya11 listopada 1883 1883 11 11 1 2 Misce narodzhennyaVeve Shvejcariya 4 5 Data smerti20 lyutogo 1969 1969 02 20 1 2 85 rokiv Misce smertiZheneva Shvejcariya 4 Prichina smertiinfarkt miokardaPohovannyaCvintar koroliv 6 Roki aktivnostiz 1910GromadyanstvoShvejcariyaProfesiyidirigent muzikoznavec kompozitor muzikantOsvitaLozanskij universitetZhanriklasichna muzikaLejbliDecca RecordsNagorodi Fajli u VikishovishiBiografiyaAnserme narodivsya v Veve Shvejcariya Spochatku vin buv profesorom matematiki vikladav v universiteti Vin pochav diriguvati v Kazino v Montre v 1912 roci a z 1915 po 1923 rik buv dirigentom Rosijskogo baletu Sergiya Dyagilyeva z yakim gastrolyuvav u krayinah Zahidnoyi Yevropi Pivnichnoyi j Pivdennoyi Ameriki Podorozhuyuchi Franciyeyu z ciyeyu metoyu vin poznajomivsya z i i konsultuvavsya z nimi shodo vikonannya yihnih tvoriv Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vin poznajomivsya z Igorem Stravinskim yakij perebuvav u zaslanni v Shvejcariyi i z ciyeyi zustrichi pochalosya vse zhittya dirigentove spilkuvannya z rosijskoyu muzikoyu 1918 roku organizuvav Orkestr romanskoyi Shvejcariyi keruvav cim orkestrom protyagom 50 rokiv visunuvshi jogo v chislo najkrashih yevropejskih kolektiviv Vistupav iz providnimi orkestrami Yevropi j SShA V SRSR gastrolyuvav upershe u 1928 roci Anserme vidomij yak odin iz najkrashih interpretatoriv muziki francuzkih impresionistiv a takozh Stravinskogo diriguvav pershim vikonannyam u 1918 roci u Lozanni Istoriyi soldata Dlya mistectva Anserme harakterni visoka kultura tonka koloristichna majsternist starannist i tochnist vidtvorennya muzichnogo tekstu v klasichnij i suchasnij muzici Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Anserme ta jogo orkestr dosyagli mizhnarodnoyi populyarnosti zavdyaki dovgostrokovomu kontraktu z Decca Records Z togo chasu i do samoyi smerti vin zapisuvav bilshu chastinu svogo repertuaru chasto dva tri razi Jogo interpretaciyi vvazhalisya nadzvichajno chitkimi ta avtoritetnimi hocha orkestrova gra ne zavzhdi dosyagala najvishih mizhnarodnih standartiv i voni pomitno vidriznyalisya vid interpretacij inshih vidomih specialistiv 20 go stolittya zokrema ta samogo Stravinskogo Anserme ne shvalyuvav praktiku Stravinskogo pereglyadati svoyi tvori i zavzhdi grav originalni versiyi Nezvazhayuchi na te sho vin buv vidomij vikonannyam znachnoyi chastini suchasnoyi muziki inshih kompozitoriv takih yak i vin vzagali unikav muziki ta jogo soratnikiv navit kritikuyuchi Stravinskogo koli vin pochav vikoristovuvati tehniku dvanadcyati toniv u svoyih kompoziciyah U knizi Anserme Les fondements de la musique dans la conscience humaine 1961 vin namagavsya dovesti vikoristovuyuchi i chastkovo jogo vlasni matematichni doslidzhennya sho idioma Shenberga bula hibnoyu ta irracionalnoyu Vin nazvav ce yevrejskoyu ideyeyu i dali skazav sho yevrej ce ya yakij govorit tak nibi vin ya sho yevrej strazhdaye vid podvijno deformovanih dumok takim chinom robit jogo pridatnim dlya povodzhennya z groshima i pidsumovuye tverdzhennyam sho istorichne stvorennya zahidnoyi muziki rozvivalosya b tak samo dobre bez yevreya Reputaciya Ansermeta postrazhdala pislya vijni cherez jogo spivpracyu z nacistami i jogo bojkotuvali v novij derzhavi Izrayil Anserme avtor muzichnih tvoriv simfonichnoyi poemi Vesnyani listi Printemps des feuilles pisen dlya fortepiano z orkestrom fortepiannih p yes perekladan dlya orkestru u tomu chisli 6 starodavnih epigrafiv Six Epigraphes antiques K Debyussi Spadshina Anserme mistit takozh nizku muzikoznavchih tvoriv Le geste du chef d orchestre Laus 1943 Debat sur l art contemporain Neuchatel 1948 Entretiens sur la musique Neuchatel 1963 Les fondements de la musique dans la conscience humaine v 1 2 Neuchatel 1961 1965 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118649574 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Kathari S Riliet N Histoire et Guide des cimetieres genevois Geneve Editions Slatkine 2009 P 502 ISBN 978 2 8321 0372 2 d Track Q3579511d Track Q71d Track Q110257565 Ansermet Ernest in The New Encyclopaedia Britannica Chicago Encyclopaedia Britannica Ing 15de uitgawe 1992 Vol 1 p 435 Tonalnij i fundamentalnij Ansermet pro Stravinskogo Zhurnal estetiki ta mistectvoznavstva Blackwell Publishing 4 383 386 lito 1984 doi 10 2307 430211 JSTOR 430211 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Proignorovano nevidomij parametr obsyag dovidka Proignorovano nevidomij parametr ostannij dovidka Proignorovano nevidomij parametr pershij dovidka Andriessen Luyis i Elmer Shenberger 2006 books id rOahhTXMIb0C Godinnikovij mehanizm Apollona pro Stravinskogo Amsterdam Amsterdam University Press s 192 ISBN 9053568565 Procitovano 14 sichnya 2017 Sheffi N ama 2013 PA99 The Ring of Myths The Izrayiltyani Vagner i nacisti Eastbourne Sussex Academic Press s 99 ISBN 9781845195748 Procitovano 14 sichnya 2017 nedostupne posilannya z 01 03 2024 Dzherela i posilannyaMuzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki ros Ernest Anserme v Shvejcarskomu istorichnomu slovniku 28 lyutogo 2009 u Wayback Machine fr Biografiya i fotografiyi Anserme 6 kvitnya 2009 u Wayback Machine angl Diskografiya Anserme 10 kvitnya 2022 u Wayback Machine ital Ce nezavershena stattya pro dirigenta abo dirigentku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ