Анозогнозія

Анозогнозія (новолат. anosognosia; грец. ἀ- — — + νόσος — хвороба + γνῶσις — знання, пізнання) — відсутність критичної оцінки хворим свого ураження (паралічу, зниження зору, слуху, тощо.). Вперше це явище було описано Габрієлем Антоном і Жозефом Бабінським (синдром Антона-Бабінського).

Анозогнозія Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10	R41.8

Анозогнозія спостерігається переважно при ураженні правої тім'яної частки головного мозку.

Під анозогнозією у психіатрії розуміється такий стан хворого, коли той не усвідомлює наявність у нього психічного розладу (або дефекту), при цьому він може виступати проти проведення відповідного лікування. Анозогнозія в одних випадках може вказувати на тяжкий психічний розлад з порушенням критики (слабоумство, маніакальний синдром, маревний або корсаковський психоз), в інших — на склад особистості хворого (наприклад, при алкоголізмі) або на те, що він застосовує механізми психологічного захисту, наприклад, під впливом почуття провини.

Примітки

1. G. Anton. Über die Selbstwahrnehmung der Herderkrankungen des Gehirns durch den Kranken bei Rindenblindheit und Rindentaubheit. Archiv für Psychiatrie und Nervenkrankheiten, Berlin, 1899, 32: 86-127. (нім.); J. Babinski. Contribution a l’étude des troubles mentaux dans l'hémiplégie organique (anosognosie). Revue Neurologique, 1914, 27: 845—848. Anosognosie. Revue Neurologique, 1918, 31: 365—367. Un nouveau cas d'anosognosie. Revue Neurologique, 1924, 40: 638—640. (фр.)
2. , Снежневский А. В., и др. {{{Заголовок}}}. — Т. 1. — .
3. , Снежневский А. В., и др. {{{Заголовок}}}. — Т. 2. — .
4. В. 

Посилання

• Анозогнозія [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ