Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анна Апостолакі (грец. Άννα Αποστολάκη, 1880—1958) — грецький археолог і куратор музею. Вона була першою грецькою жінкою, яка працювала професійним археологом і служила куратором, а потім директором Музею грецької народної творчості. Одна з перших жінок, яка здобула докторський ступінь, вона також була першою жінкою-членом Афінського археологічного товариства та першим членом Християнського археологічного товариства. Вона була експертом у стародавньому текстилі та вважала збереження стародавніх візерунків і грецьких традицій ткацтва засобом не лише підтримки жіночої традиційної праці, але й підтримкою грецького націоналізму у міжвоєнний період грецької історії.
| Анна Апостолакі | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | грец. Άννα Αποστολάκη |
| Народилася | 1880[1] d, d, d, Крит[d], Греція |
| Померла | 1958[1] |
| Країна |  Греція |
| Діяльність | археолог, кураторка |
| Alma mater | d Афінський національний університет імені Каподистрії |
| Заклад | Музей грецької народної творчості |
Ранні роки
Анна Апостолакі народилася у 1880 році в Маргарітесі, у провінції Ретімно, на острові Крит, який тоді був частиною Османської імперії, а нині Греції. Її батько походив з околиць Елевтерни. Регіональні повстання проти османського панування змусили її сім'ю втекти до Пірея, а потім до Афін[3]. Вона навчалася в Арсакіоні, школі для дівчаток, яким керує «Товариство друзів освіти», у 1899 році закінчила її як вчитель – одна з небагатьох професій, доступних для жінок у 1899 році.
Кар'єра
Апостолакі розпочала свою кар'єру вчителем, навчаючи інших студентів, а сама переслідувала власні освітні прагнення. У 1903 році вона вступила до Афінського університету за напрямком філософія. Одночасно вона почала працювати в Нумізматичному музеї Афін як помічник Іоанніса Свороноса, який став її наставником і допоміг розвинути відданість науковим дослідженням. Під керівництвом Свороноса вона стала першою жінкою, прийнятою до Афінського археологічного товариства у 1906 році, і, схоже, стала першою грецькою жінкою, яка професійно працювала археологом. У 1909 році вона стала однією з перших десяти жінок, які закінчили Афінський університет, і першою жінкою з Криту, яка здобула ступінь. Заголовки в жіночих газетах, таких як «Ледіс газетт», у яких Апостолакі була постійним автором, повідомляли про завершення Апостолакі свого докторського ступеня, проголошуючи, що «Жінки перемагають. Від учора грецький світ отримав нову жінку-доктора…». Того ж року вона стала першою жінкою, яка приєдналася до Грецького фольклорного товариства, засноване Ніколаосом Політісом, і почала читати лекції про народну культуру.
Потрясіння у першій половині XX століття та Перша світова війна поставили багато історичних місць під загрозу. Апостолакі, стурбована їхнім погіршенням і збереженням, приєдналася до Християнського археологічного товариства як один із його перших членів. Вона також була членом правління Ліцейського клубу грецьких жінок, заснованого у 1911 році грецькою феміністкою Каллірої Паррен на лекції про Кносський палац перед членами клубу того ж року. Продовжуючи викладання, вона взяла на себе додаткові обов'язки радника відділу національних костюмів. На цій посаді вона відповідала за поширення інформації про збереження національних звичаїв, що дозволяло їй налагодити контакти з такими людьми, як-от поет Георгіос Дроссініс й археолог Георгіос Куруніотіс, які також цікавилися збереженням культури. Подібні інтелектуали прагнули підвищити національну гордість, пов'язуючи сучасну культурну практику з давньогрецькою культурою, через оцінку та порівняння археологічних записів стародавніх, середньовічних і сучасних артефактів. Зокрема, Апостолакі (разом з іншими жінками зокрема Анджелікі Хаціміхалі, Елені Евклід і Люсія Зігомала) була зацікавлена в тому, щоб зробити участь жінок у житті суспільства більш помітною шляхом колекціонування та виставлення жіночих ремісничих виробів.
Жіночі клуби у тогочасній Греції організовували заможні жителі міст, які створювали регіональні школи для бідних верств населення та біженців. Частина цих шкіл була орієнтована на навчання дівчат ремеслу. Апостолакі брала участь у цих клубах і розвивала інтерес до різноманітних візерунків, які показували постійне використання художніх мотивів від візантійського періоду до наших днів. Вона працювала над проєктами з Ліцейним клубом, щоб зосередити увагу на грецькому внеску у ремесло та текстильне мистецтво, а також для уникнення віддзеркалення тенденцій у моді, яка замінила грецький дизайн іноземними елементами. Збираючи ткані вироби та мережива, вона допомогла організувати три виставки для Клубу у 1921, 1922 та 1924 роках.
Після закінчення Малоазійського походу Дроссініс, член правління Музею грецьких народної творчості, допоміг реорганізувати музей у Національний музей декоративного мистецтва. У 1923 році він найняв Апостолакі своїм помічником, зробивши її четвертою жінкою, яка приєдналася до Грецької археологічної служби. Спочатку вона почала свою роботу з ручного прання всіх тканин, видалення молі та каталогізації текстильної колекції, яка складалася з тканин IV—VII століття. Потім вона працювала над придбанням як сучасних, так і стародавніх археологічних артефактів, подорожуючи на мулах у віддалені села на Криті та в інші місця, щоб зібрати зразки вишивки, а також костюми. Апостолакі допомогла Ліцейському клубу підготувати виставку грецького текстилю в рамках зустрічі Малого союзу жінок 1925 року. У 1926 році її призначили куратором музею та організувала показ мінойського одягу, який носили молоді члени ліцею, для триденного культурного фестивалю, який того ж року організував клуб ліцею на стадіоні Панатінаїкос[3]. У 1927 році Апостолакі організувала виставку для Ліцейського клубу; запрошення до потенційних учасників підкреслювалась важливість грецької тематики, але роботи могли бути вишивкою бісером, музичні інструменти, кераміку, дерев'яні артефакти та плетіння.
У 1932 році Апостолакі призначили директором Національного музею декоративно-ужиткового мистецтва та того ж року вийшов друком її каталог коптського текстилю, «Τα κοπτικά υφάσματα του εν Αθήναις Μουσείου Κοσμητικών Τεχνών» (Коптський текстиль Афінського музею грецьких народних ремесел), оцінка нерозривності техніки ткацтва від давніх часів до сучасних ткацьких процесів. Ця книга була одним із перших текстів про ткацтво, опублікованих на міжнародному рівні, і була єдиною на той час грецькою мовою. Її досвід у техніках фарбування, історії текстилю та ткацтві підштовхнув Антоніса Бенакіса, директора музею Бенакі, попросити її оцінити та опублікувати колекцію текстилю Бенакі. Аналіз колекції опублікували у 1937 році в столітньому номері «найважливішого археологічного журналу» в Греції «Archaiologiki Ephimeris». Під час Другої світової війни, щоб запобігти нацистським мародерствам, експонати Музею грецьких ремесел сховали у Національному археологічному музеї. У 1944 році в її будинку вчинили обшук і конфіскували її рукописи. Все, що залишилося від її праць, це три книги та одинадцять опублікованих статей, які містили аналіз перської та сасанідсько-перської народної творчості. Здобувши міжнародну репутацію, у 1950 році Томас Віттемор спонукав її написати есе про коптський текстиль «Κατοπριζομένη επί Υφάσματος» (Віддзеркалене в тканині) для Візантійського інституту Америки[3]. У 1954 році вона залишила роботу в музеї, але продовжувала працювати над текстами про критську вишивку до самої смерті.
Смерть і спадщина
Апостолакі померла влітку 1958 року. Її пам'ятають як одного з перших учених, які оцінили та класифікували історію грецького текстилю, а також як феміністку, яка працювала над освітою жінок і просуванням жіночих ремесел. У 2015 році Публічна бібліотека Ретімно спільно з Ліцейним клубом грецьких жінок і музеєм Бенакі провели семінар, присвячений Апостолакі та її роботі, одночасно виставивши деякі з них. Метою семінару було підвищити впізнаваність Апостолакі та зібрати кошти на публікацію її рукопису про критську вишивку.
Вибрані твори
Книги
- Τα κοπτικά υφάσματα του εν Αθήναις Μουσείου Κοσμητικών Τεχνών (Коптський текстиль у Музеї декоративного мистецтва в Афінах) (Афіни, 1932)
- Εικών του Αράτου επί υφάσματος (Зображення Аратоса на тканині) (Афіни, 1938)
- Κεντήματα μάλλινα 4ου–9ου αιώνος εξ αιγυπτιακών τάφων («Вовняна вишивка IV—IX століть з єгипетських гробниць») (Афіни, 1956)
Статті
- «Διόνυσος Δενδρίτης» (« Діоніс з дерев»), Αρχαιολογική Εφηmmerίς, 1942/44, Τόμος 81–83, стор. 73–91 (1948)
- «Κατοπριζομένη επί Υφάσματος» («Віддзеркалене у тканині»), у коптських дослідженнях на честь Волтера Юїнга Крама (Бостон, 1950)
Виноски
- У джерелах вказують початок роботи 1923 рік (Флору 2016; Бунія 2017; Аллман 2021) та 1924 рік (Хацидакіс 1959; Ніколаїдоу та Коккінаїдоу 2005; Ладія 2015),, Ніколаїдоу та Коккінаїдоу вказують 1922 рік, як рік приєднання до Грецької археологічної служби. Оскільки ні в яких джерелах не згадується про археологічну чи музейну роботу, її членство починає відлік від початку роботи в Національному музеї декоративно-ужиткового мистецтва. Для останнього, використали джерело Бунія 2017 року, оскільки у ньому цитується оригінальний архівний документ.
Примітки
- Hatzidakis, 1959, с. 159.
- Florou, 2016.
- Ladia, 2015.
- Allman, 2021.
- Nikolaidou та Kokkinidou, 2005, с. 239.
- Nikolaidou та Kokkinidou, 2005, с. 233.
- Nikolaidou та Kokkinidou, 2005, с. 235, 251.
- Nikolaidou та Kokkinidou, 2005, с. 243.
- Bounia, 2017, с. 152—153.
- Bounia, 2017, с. 153—154.
- Bounia, 2017, с. 155.
- Bounia, 2017, с. 156.
- Bounia, 2017, с. 151.
- Hatzidakis, 1959.
- Nikolaidou та Kokkinidou, 2005, с. 234.
- Bounia, 2017, p. 151 footnote 1.
- Bounia, 2017, с. 157.
- Bounia, 2017, с. 160.
- Nikolaidou та Kokkinidou, 2005, с. 242.
- Hatzidakis, 1959, с. 160.
Література
- Allman, Naomi (2021). Anna Apostolaki. TrowelBlazers. Процитовано 26 серпня 2021.
- Bounia, Alexandra (2017). Η Άννα Αποστολάκη και η ίδρυση λαογραφικών μουσείων στην ελληνική περιφέρεια [Anna Apostolaki and the establishment of folklore museums in the Greek regions]. У Oikonomou, Andromachi; Florou, Vasiliki (ред.). Αντίδωρο στην Άννα Αποστολακη. Η ζωή, το έργο και η συνεισφορά της (Festschrift on the Life of Anna Apostolaki. Her Life, Work and Contributions). Πρακτικά Επιστημονικής Ημερίδας Αθήνα, 24 Νοεμβρίου 2015 «Επιμέλεια» (Proceedings of a Scientific Conference, Athens, 24 November 2015 "Diligence") (Greek) . Athens: Lyceum of Greek Women. с. 151—174. Процитовано 5 липня 2018.
- Nikolaidou, Marianna; Kokkinidou, Dimitra (2005). Greek women in archaeology: an untold story. У Díaz-Andreu, Margarita; Sørensen, Marie Louise Stig (ред.). Excavating Women: A History of Women in European Archaeology. Abingdon-on-Thames, England: Routledge. с. 229—258. ISBN .
- Florou, Vivian (1 січня 2016). Anna Apostolaki: A Forgotten Pioneer of Women's Emancipation in Greece. Natalia Vogeikoff-Brogan. Athens, Greece: From the Archivist’s Notebook. Архів оригіналу за 10 червня 2018. Процитовано 4 липня 2018. Author is an instructor at the American School of Classical Studies of Athens and sources are cited.
- Hatzidakis, Manolis (1959). Άννα Αποστολάκη (1880–1958: Νεκρολογία) [Anna Apostolaki (1880–1958: Obituary)]. Δελτίον της Χριστιανικής Αρχαιολογικής Εταιρείας (Bulletin of the Christian Archaeological Society) (Greek) . Athens: Christian Archaeological Society. A: 159—160. ISSN 1105-5758. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
- Ladia, Eva (5 березня 2015). Άννα Αποστολάκη: "Μια ιεροφάντις του πολιτισμού μας" [Anna Apostolaki: "A Hierophant of our culture"] (Greek) . Rethymno-Chania, Crete: Ρεθεμνιώτικα Νέα. Архів оригіналу за 25 березня 2015. Процитовано 4 липня 2018.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anna Apostolaki grec Anna Apostolakh 1880 1958 greckij arheolog i kurator muzeyu Vona bula pershoyu greckoyu zhinkoyu yaka pracyuvala profesijnim arheologom i sluzhila kuratorom a potim direktorom Muzeyu greckoyi narodnoyi tvorchosti Odna z pershih zhinok yaka zdobula doktorskij stupin vona takozh bula pershoyu zhinkoyu chlenom Afinskogo arheologichnogo tovaristva ta pershim chlenom Hristiyanskogo arheologichnogo tovaristva Vona bula ekspertom u starodavnomu tekstili ta vvazhala zberezhennya starodavnih vizerunkiv i greckih tradicij tkactva zasobom ne lishe pidtrimki zhinochoyi tradicijnoyi praci ale j pidtrimkoyu greckogo nacionalizmu u mizhvoyennij period greckoyi istoriyi Anna ApostolakiIm ya pri narodzhennigrec Anna ApostolakhNarodilasya1880 1 Margaritesd Mylopotamos Municipalityd Rethymno Regional Unitd Krit d GreciyaPomerla1958 1 Krayina GreciyaDiyalnistarheolog kuratorkaAlma materArsakejod Afinskij nacionalnij universitet imeni KapodistriyiZakladMuzej greckoyi narodnoyi tvorchosti Zmist 1 Ranni roki 2 Kar yera 3 Smert i spadshina 4 Vibrani tvori 4 1 Knigi 4 2 Statti 5 Vinoski 6 Primitki 6 1 Literatura 7 PosilannyaRanni rokired Anna Apostolaki narodilasya u 1880 roci v Margaritesi u provinciyi Retimno na ostrovi Krit yakij todi buv chastinoyu Osmanskoyi imperiyi a nini Greciyi 2 3 4 Yiyi batko pohodiv z okolic Elevterni 4 Regionalni povstannya proti osmanskogo panuvannya zmusili yiyi sim yu vtekti do Pireya a potim do Afin 3 Vona navchalasya v Arsakioni shkoli dlya divchatok yakim keruye Tovaristvo druziv osviti u 1899 roci zakinchila yiyi yak vchitel odna z nebagatoh profesij dostupnih dlya zhinok u 1899 roci 2 3 4 5 Kar yerared Apostolaki rozpochala svoyu kar yeru vchitelem navchayuchi inshih studentiv a sama peresliduvala vlasni osvitni pragnennya 3 4 U 1903 roci vona vstupila do Afinskogo universitetu za napryamkom filosofiya 2 3 Odnochasno vona pochala pracyuvati v Numizmatichnomu muzeyi Afin yak pomichnik Ioannisa Svoronosa yakij stav yiyi nastavnikom i dopomig rozvinuti viddanist naukovim doslidzhennyam 3 Pid kerivnictvom Svoronosa vona stala pershoyu zhinkoyu prijnyatoyu do Afinskogo arheologichnogo tovaristva u 1906 roci 3 6 i shozhe stala pershoyu greckoyu zhinkoyu yaka profesijno pracyuvala arheologom 7 U 1909 roci vona stala odniyeyu z pershih desyati zhinok yaki zakinchili Afinskij universitet i pershoyu zhinkoyu z Kritu yaka zdobula stupin 3 Zagolovki v zhinochih gazetah takih yak Ledis gazett u yakih Apostolaki bula postijnim avtorom povidomlyali pro zavershennya Apostolaki svogo doktorskogo stupenya progoloshuyuchi sho Zhinki peremagayut Vid uchora greckij svit otrimav novu zhinku doktora 3 8 Togo zh roku vona stala pershoyu zhinkoyu yaka priyednalasya do Greckogo folklornogo tovaristva zasnovane Nikolaosom Politisom i pochala chitati lekciyi pro narodnu kulturu 3 Potryasinnya u pershij polovini XX stolittya ta Persha svitova vijna postavili bagato istorichnih misc pid zagrozu Apostolaki sturbovana yihnim pogirshennyam i zberezhennyam priyednalasya do Hristiyanskogo arheologichnogo tovaristva yak odin iz jogo pershih chleniv Vona takozh bula chlenom pravlinnya Licejskogo klubu greckih zhinok zasnovanogo u 1911 roci greckoyu feministkoyu Kalliroyi Parren na lekciyi pro Knosskij palac pered chlenami klubu togo zh roku 5 Prodovzhuyuchi vikladannya vona vzyala na sebe dodatkovi obov yazki radnika viddilu nacionalnih kostyumiv Na cij posadi vona vidpovidala za poshirennya informaciyi pro zberezhennya nacionalnih zvichayiv sho dozvolyalo yij nalagoditi kontakti z takimi lyudmi yak ot poet Georgios Drossinis j arheolog Georgios Kuruniotis yaki takozh cikavilisya zberezhennyam kulturi 4 Podibni intelektuali pragnuli pidvishiti nacionalnu gordist pov yazuyuchi suchasnu kulturnu praktiku z davnogreckoyu kulturoyu 3 cherez ocinku ta porivnyannya arheologichnih zapisiv starodavnih serednovichnih i suchasnih artefaktiv 9 Zokrema Apostolaki razom z inshimi zhinkami zokrema Andzheliki Hacimihali Eleni Evklid i Lyusiya Zigomala bula zacikavlena v tomu shob zrobiti uchast zhinok u zhitti suspilstva bilsh pomitnoyu shlyahom kolekcionuvannya ta vistavlennya zhinochih remisnichih virobiv 10 5 Zhinochi klubi u togochasnij Greciyi organizovuvali zamozhni zhiteli mist yaki stvoryuvali regionalni shkoli dlya bidnih verstv naselennya ta bizhenciv Chastina cih shkil bula oriyentovana na navchannya divchat remeslu Apostolaki brala uchast u cih klubah i rozvivala interes do riznomanitnih vizerunkiv yaki pokazuvali postijne vikoristannya hudozhnih motiviv vid vizantijskogo periodu do nashih dniv 11 Vona pracyuvala nad proyektami z Licejnim klubom shob zoserediti uvagu na greckomu vnesku u remeslo ta tekstilne mistectvo a takozh dlya uniknennya viddzerkalennya tendencij u modi yaka zaminila greckij dizajn inozemnimi elementami 12 Zbirayuchi tkani virobi ta merezhiva vona dopomogla organizuvati tri vistavki dlya Klubu u 1921 1922 ta 1924 rokah 13 Pislya zakinchennya Maloazijskogo pohodu Drossinis chlen pravlinnya Muzeyu greckih narodnoyi tvorchosti dopomig reorganizuvati muzej u Nacionalnij muzej dekorativnogo mistectva U 1923 roci vin najnyav Apostolaki svoyim pomichnikom zrobivshi yiyi chetvertoyu zhinkoyu yaka priyednalasya do Greckoyi arheologichnoyi sluzhbi a Spochatku vona pochala svoyu robotu z ruchnogo prannya vsih tkanin vidalennya moli ta katalogizaciyi tekstilnoyi kolekciyi 3 yaka skladalasya z tkanin IV VII stolittya 4 Potim vona pracyuvala nad pridbannyam yak suchasnih tak i starodavnih arheologichnih artefaktiv podorozhuyuchi na mulah u viddaleni sela na Kriti ta v inshi miscya shob zibrati zrazki vishivki a takozh kostyumi 3 Apostolaki dopomogla Licejskomu klubu pidgotuvati vistavku greckogo tekstilyu v ramkah zustrichi Malogo soyuzu zhinok 1925 roku 18 U 1926 roci yiyi priznachili kuratorom muzeyu ta organizuvala pokaz minojskogo odyagu yakij nosili molodi chleni liceyu dlya tridennogo kulturnogo festivalyu yakij togo zh roku organizuvav klub liceyu na stadioni Panatinayikos 3 3 5 U 1927 roci Apostolaki organizuvala vistavku dlya Licejskogo klubu zaproshennya do potencijnih uchasnikiv pidkreslyuvalas vazhlivist greckoyi tematiki ale roboti mogli buti vishivkoyu biserom muzichni instrumenti keramiku derev yani artefakti ta pletinnya 19 U 1932 roci Apostolaki priznachili direktorom Nacionalnogo muzeyu dekorativno uzhitkovogo mistectva ta togo zh roku vijshov drukom yiyi katalog koptskogo tekstilyu Ta koptika yfasmata toy en A8hnais Moyseioy Kosmhtikwn Texnwn Koptskij tekstil Afinskogo muzeyu greckih narodnih remesel ocinka nerozrivnosti tehniki tkactva vid davnih chasiv do suchasnih tkackih procesiv 3 Cya kniga bula odnim iz pershih tekstiv pro tkactvo opublikovanih na mizhnarodnomu rivni i bula yedinoyu na toj chas greckoyu movoyu 4 Yiyi dosvid u tehnikah farbuvannya istoriyi tekstilyu ta tkactvi pidshtovhnuv Antonisa Benakisa direktora muzeyu Benaki poprositi yiyi ociniti ta opublikuvati kolekciyu tekstilyu Benaki 3 Analiz kolekciyi opublikuvali u 1937 roci v stolitnomu nomeri najvazhlivishogo arheologichnogo zhurnalu v Greciyi Archaiologiki Ephimeris 20 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni shob zapobigti nacistskim maroderstvam eksponati Muzeyu greckih remesel shovali u Nacionalnomu arheologichnomu muzeyi U 1944 roci v yiyi budinku vchinili obshuk i konfiskuvali yiyi rukopisi Vse sho zalishilosya vid yiyi prac ce tri knigi ta odinadcyat opublikovanih statej 3 yaki mistili analiz perskoyi ta sasanidsko perskoyi narodnoyi tvorchosti 21 Zdobuvshi mizhnarodnu reputaciyu u 1950 roci Tomas Vittemor sponukav yiyi napisati ese pro koptskij tekstil Katoprizomenh epi Yfasmatos Viddzerkalene v tkanini dlya Vizantijskogo institutu Ameriki 3 U 1954 roci vona zalishila robotu v muzeyi 6 ale prodovzhuvala pracyuvati nad tekstami pro kritsku vishivku do samoyi smerti 2 Smert i spadshinared Apostolaki pomerla vlitku 1958 roku Yiyi pam yatayut yak odnogo z pershih uchenih yaki ocinili ta klasifikuvali istoriyu greckogo tekstilyu a takozh yak feministku yaka pracyuvala nad osvitoyu zhinok i prosuvannyam zhinochih remesel 2 U 2015 roci Publichna biblioteka Retimno spilno z Licejnim klubom greckih zhinok i muzeyem Benaki proveli seminar prisvyachenij Apostolaki ta yiyi roboti odnochasno vistavivshi deyaki z nih Metoyu seminaru bulo pidvishiti vpiznavanist Apostolaki ta zibrati koshti na publikaciyu yiyi rukopisu pro kritsku vishivku 4 Vibrani tvorired Knigired Ta koptika yfasmata toy en A8hnais Moyseioy Kosmhtikwn Texnwn Koptskij tekstil u Muzeyi dekorativnogo mistectva v Afinah Afini 1932 Eikwn toy Aratoy epi yfasmatos Zobrazhennya Aratosa na tkanini Afini 1938 Kenthmata mallina 4oy 9oy aiwnos e3 aigyptiakwn tafwn Vovnyana vishivka IV IX stolit z yegipetskih grobnic Afini 1956 Stattired Dionysos Dendriths Dionis z derev Arxaiologikh Efhmmeris 1942 44 Tomos 81 83 stor 73 91 1948 Katoprizomenh epi Yfasmatos Viddzerkalene u tkanini u koptskih doslidzhennyah na chest Voltera Yuyinga Krama Boston 1950 Vinoskired U dzherelah vkazuyut pochatok roboti 1923 rik Floru 2016 Buniya 2017 Allman 2021 3 5 14 ta 1924 rik Hacidakis 1959 Nikolayidou ta Kokkinayidou 2005 Ladiya 2015 4 15 7 Nikolayidou ta Kokkinayidou vkazuyut 1922 rik yak rik priyednannya do Greckoyi arheologichnoyi sluzhbi 16 Oskilki ni v yakih dzherelah ne zgaduyetsya pro arheologichnu chi muzejnu robotu yiyi chlenstvo pochinaye vidlik vid pochatku roboti v Nacionalnomu muzeyi dekorativno uzhitkovogo mistectva Dlya ostannogo vikoristali dzherelo Buniya 2017 roku oskilki u nomu cituyetsya originalnij arhivnij dokument 17 Primitkired a b http data nlg gr resource authority record171961 a b v g d Hatzidakis 1959 s 159 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c Florou 2016 a b v g d e zh i k Ladia 2015 a b v g d Allman 2021 a b Nikolaidou ta Kokkinidou 2005 s 239 a b Nikolaidou ta Kokkinidou 2005 s 233 Nikolaidou ta Kokkinidou 2005 s 235 251 Nikolaidou ta Kokkinidou 2005 s 243 Bounia 2017 s 152 153 Bounia 2017 s 153 154 Bounia 2017 s 155 Bounia 2017 s 156 Bounia 2017 s 151 Hatzidakis 1959 Nikolaidou ta Kokkinidou 2005 s 234 Bounia 2017 p 151 footnote 1 Bounia 2017 s 157 Bounia 2017 s 160 Nikolaidou ta Kokkinidou 2005 s 242 Hatzidakis 1959 s 160 Literaturared Allman Naomi 2021 Anna Apostolaki TrowelBlazers Procitovano 26 serpnya 2021 Bounia Alexandra 2017 H Anna Apostolakh kai h idrysh laografikwn moyseiwn sthn ellhnikh perifereia Anna Apostolaki and the establishment of folklore museums in the Greek regions U Oikonomou Andromachi Florou Vasiliki red Antidwro sthn Anna Apostolakh H zwh to ergo kai h syneisfora ths Festschrift on the Life of Anna Apostolaki Her Life Work and Contributions Praktika Episthmonikhs Hmeridas A8hna 24 Noembrioy 2015 Epimeleia Proceedings of a Scientific Conference Athens 24 November 2015 Diligence Greek Athens Lyceum of Greek Women s 151 174 Procitovano 5 lipnya 2018 Nikolaidou Marianna Kokkinidou Dimitra 2005 Greek women in archaeology an untold story U Diaz Andreu Margarita Sorensen Marie Louise Stig red Excavating Women A History of Women in European Archaeology Abingdon on Thames England Routledge s 229 258 ISBN 1 134 72776 3 Florou Vivian 1 sichnya 2016 Anna Apostolaki A Forgotten Pioneer of Women s Emancipation in Greece Natalia Vogeikoff Brogan Athens Greece From the Archivist s Notebook Arhiv originalu za 10 chervnya 2018 Procitovano 4 lipnya 2018 Author is an instructor at the American School of Classical Studies of Athens and sources are cited Hatzidakis Manolis 1959 Anna Apostolakh 1880 1958 Nekrologia Anna Apostolaki 1880 1958 Obituary Deltion ths Xristianikhs Arxaiologikhs Etaireias Bulletin of the Christian Archaeological Society Greek Athens Christian Archaeological Society A 159 160 ISSN 1105 5758 Arhiv originalu za 4 lipnya 2018 Procitovano 4 lipnya 2018 Ladia Eva 5 bereznya 2015 Anna Apostolakh Mia ierofantis toy politismoy mas Anna Apostolaki A Hierophant of our culture Greek Rethymno Chania Crete Re8emniwtika Nea Arhiv originalu za 25 bereznya 2015 Procitovano 4 lipnya 2018 Posilannyared Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Anna Apostolaki amp oldid 38706530