Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анн Анселін Шутценбергер народжена як Анна Анселін Ейнох 29 березня 1919 року в Москві та померла 23 березня 2018 року в

Анн Анселін Шутценбергер

Анн Анселін Шутценбергер

Анн Анселін Шутценбергер, народжена як Анна Анселін-Ейнох, 29 березня 1919 року в Москві та померла 23 березня 2018 року в Парижі, — французька психологиня, психотерапевтка і вчена. Вона була почесною професоркою Університету Ніцца-Софія-Антиполіс.

Анн Анселін Шутценбергер
фр. Anne Ancelin-Schützenberger
image
Ім'я при народженніфр. Anne Eynoch[1]
Народилася29 березня 1919(1919-03-29)[3]
Москва, Російська СФРР[4]
Померла23 березня 2018(2018-03-23)[2][3] (98 років)
XIV округ Парижа, Париж, Франція[3]
Країнаimage Франція
Діяльністьпсихологиня, викладачка університету, психотерапевтка
Галузьпсихологія[5], психодрама і психотерапія[5]
Alma materd, d і Університет Париж VII (1970)[6]
Науковий ступіньдоктор філософії[d]
ВчителіЯкоб Леві Морено і Француаза Дольто
Знання мовфранцузька[7][5]
ЗакладУніверситет Ніцци
Членствоd
У шлюбі зd[8][9]
Дітиd
Сайтanneschutzenberger.com

Анн Шутценбергер відома своїми дослідженнями психогенеалогії, зокрема своєю книгою Aïe, mes aïeux! («Синдром предків»).

Життєпис

Анн Анселін Шутценбергер народилася 29 березня 1919 в Москві в єврейській родині Симона Ейноха та Белли Розенблюм. Анн виросла в Парижі та навчалася в ліцеї Мольєра. Вона здобула ступінь бакалавра з математики та філософії, потім вступила до університету, на право, потім на психологію, отримала докторські ступені з літератури та психології.

Під час Другої світової війни вона брала участь у Опорі, французькому національно-визвольному русі. В результаті її діяльності в Опорі вона стала регіональною секретаркою новоствореного Mouvement de libération nationale у 1944 році, а 6 червня 1944 року її будинок був спалений німецькими солдатами 2-га танкової дивізії СС «Дас Райх» в центральній Франції.

30 серпня 1948 році вона вийшла заміж за математика [fr] у Лондоні. У 1950 році у пари народилася донька Елен, але згодом пара розлучилась. Через чоловіка вона познайомилася з Клодом Леві-Стросом.

В 1947 році разом з Жераром Мійо та декількома студентами вона створила «Психологічний бюлетень студентів Паризького університету» (1947—1948), який згодом редагувала, взявши на себе функції головної редакторки разом з [fr], а потім самостійно, поки він не виїхав до Америки. Перший номер журналу було випущено на кухні квартири Шутценбергер.

У 1950 році вона отримала стипендію Фулбрайта, щоб протягом трьох років спеціалізуватися з соціальної психології та групової динаміки в США. Стипендія дозволила їй навчатися психодрамі під керівництвом Якоба Леві Морено в Нью-Йорку, і вони залишалися друзями до його смерті. Під час перебування за кордоном вона працювала з Карлом Роджерсом, Маргарет Мід, Грегорі Бейтсоном і Полом Вацлавіком, серед інших. З 1951 по 1952 року вона проходила кілька стажувань в Інституті Морено (Бікон, Нью-Йорк). Вона отримала американський диплом TEP (Trainer Educator and Practitioner) і диплом Director of Moreno Institute.

У Парижі вона проходила традиційну психотерапію методом психоаналізу у [fr], а потім у Франсуази Дольто.

Брала участь в організації Council зі створення міжнародної асоціації групової психотерапії, з 1950 року, потім була співзасновницею Міжнародної асоціації групової психотерапії (IAGP). Спочатку як генеральна секретарка, потім віце-президентка, а з 2003 року почесна архівістка.

У 1964 році вона брала участь в організації конгресу з психодрами на медичному факультеті Парижа під головуванням [fr] за участю Морено.

З 1967 року вона була директоркою наукової лабораторії досліджень соціальної психології в Університеті Ніцци. На момент її смерті вона була там почесною професоркою, хоча покинула викладання у віці 86 років. Вона дожила до 98 років, і її поховали в Булонь-Біянкур.

У 1989 році вона заснувала École Française de Psychodrame, де викладала психодраму.

Вона захистила дисертацію з психології та була призначена професоркою університету Ніцци.

Наукова діяльність

Робота Анн Шутценбергер спрямована на вивчення психогенеалогії, невербальної комунікації та сімейних зв'язків. У своїх дослідженнях вона розвиває техніку геносоціограми: генеалогічного дерева, яке враховує не тільки існуючі родинні зв'язки, а й повторення особливостей особистого та соціального розвитку всередині сім'ї, у тому числі «передачу» психічних та фізичних травм від покоління до покоління. Її дослідження поглибили усвідомлення важливості розуміння життя предків, ролі несвідомого та мимовільного зв'язку між поколіннями.

Авторська діяльність

У 1985 році вона опублікувала книгу Vouloir guérir («Бажаючи зцілитись») і почала допомагати невиліковно хворим на рак, деякі з яких досі живі. Вона взяла участь у Національній онкологічній консультації".

У 2002 році вийшла її книга Aïe mes aïeux!, яка стала бестселером та витримала понад 15 видань лише французькою мовою. Ця книга перекладена багатьма мовами, у 2001 році вперше була випущена російською під назвою «Синдром предків» і з того часу двічі перевидавалася.

У 2004 році Шутценбергер викладала трансгенераційний курс в Австралії, Аргентині, Швеції та Португалії. Видає дві нові книжки: Психодрама та, з лікарем Гіслайн Девроде, Ці хворі діти їхніх батьків.

Спадщина

З 2015 року Асоціація музею Морено забезпечила реорганізацію та каталогізацію архівів і професійної бібліотеки, отриманих від дослідниці, щоб зберегти їх і зробити доступними в Турині для дослідження.

Нагороди та визнання

  • Нагорода «Союзна допомога опору» (1945)
  • Переможниця Третьої Міжнародної премії «Сороптимістка» (1946)
  • Стипендія Фулбрайта (1950)

Публікації

  • Sociometrie за участю Авраама Молеса та Курда Алслебена, Éditions Universitaires, Париж, 1972 (робота, присвячена Якобу Леві Морено)
  • Внесок у дослідження невербальної комунікації, 1978.
  • Le Jeu de role, Paris, ESF, 1981, (5 видання, 1999).
  • Бажаючи зцілитися, допомагаючи хворим на рак, Париж, Desclée de Brouwer, 1985, 9е видання, 2004.
  • Aïe, mes aïeux ! Трансгенераційні зв'язки, сімейні таємниці, синдром дня народження, передача травм і практика геносоціограми Париж, Desclée de Brouwer, 1988. (16 переглянуте та розширене, 4 вересня 2007) [англійський, німецький, російський, португальський, іспано-аргентинський, італійський переклади].
  • Синдром предків, Лондон і Нью-Йорк, Routledge, 1998.
  • Короткий зміст психодрами. Знайомство з технічними аспектами. Париж, Éditions Universitaires, розширене видання 1972, 261 стор. [Перевидання та доповнення, Le Psychodrame, Париж, Payot, 2003. [німецький, італійський, іспанський, шведський, японський, турецький переклади (1980)].
  • Психодрама, Париж, Payot, 2003.
  • Сімейні таємниці, несказане та синдром дня народження в Transmissions, Джойс Ейн (ред.), Тулуза, Ерес, 2003.
  • З Гіслен Девроде, Ці хворі діти їхніх батьків, Париж, Payot, 2003.
  • Вийти з трауру, подолати горе та навчитися жити знову з Евелін Біссон Жефруа, Париж, Payot, 2005.
  • З Гіслайн Девроде, «Страждання в тиші, спадщина невирішеного сексуального насильства», 2005.
  • Внески до історії життя у [fr], (ред.) 2003—2004.
  • Історія життя та теоретичний вибір — Жінки та соціальні науки — «Соціальні зміни», Париж, L'Harmattan.
  • Геносоціограма. Вступ до трансгенераційної психології в " Генограма ", спеціальний випуск Critical Notebooks of family therapy and practice of networks, Брюссель, 2000, no 25, p. 61–83.
  • Синдром предків: Трансгенераційні зв'язки, сімейні таємниці, синдром річниці, передача травм та практичне використання геносоціограми — М.: Вид-во Інституту психотерапії, 2005. — 256 с. — (Золотий фонд психотерапії) — .
  • Le Psychogenealogy: Guerir les blessures familiares et se retrouver soi., Париж, Payot, 2007
  • Психогенеалогія: Як вилікувати сімейні рани та знайти себе. М.: Вид-во Інституту психотерапії, 2010. — 224 с. — (Золотий фонд психотерапії). — 4,000 прим. — .
  • Задоволення від життя, Париж, Payot, 2009.
  • Практичні вправи з психогенеалогії, Париж, Payot, 2011.
  • Тут і зараз. Давайте жити повноцінно, Париж, Payot, 2013.
  • Таємна мова тіла, Париж, Payot, 2015.

Бібліографія

  • Marcel Turbiaux (2019/2). Anne Ancelin-Schützenberger (1919-2018). Cofondatrice du Bulletin de psychologie. (560): 137-145. Процитовано 12 avril 2019..
  • Michel Laxenaire (2019). En souvenir d’Anne Ancelin Schützenberger. Revue de psychothérapie psychanalytique de groupe. 73 (2): 7-11. Процитовано 25 janvier 2020..
  • Colette Esmenjaud Glasman, Anne Ancelin Schützenberger: Psychodrame d'une vie, Desclée de Brouwer, 2021.

Примітки

  1. http://www.ilmondodegliarchivi.org/images/Quaderni/MdA_Quaderni_n5.pdf
  2. À 98 ans, Anne Ancelin Schützenberger part rejoindre ses aïeux
  3. Babelio — 2007.
    d:Track:Q2877812
  4. Anne Ancelin Schützenberger // Babelio — 2007.
    d:Track:Q2877812
  5. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  6. http://www.sudoc.fr/174434553
  7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  8. https://howlingpixel.com/i-en/Anne_Ancelin_Sch%C3%BCtzenberger
  9. https://www.cairn.info/revue-de-psychotherapie-psychanalytique-de-groupe-2019-2-page-7.htm
  10. Avis de décès Anne Ancelin Schützenberger publié dans Le Monde. www.avis-de-deces.com (фр.). Процитовано 26 березня 2018.
  11. Anne-Laure Gannac (mars 2018). Disparition d'Anne Ancelin Schützenberger. Psychologies.com.
  12. Extrait de l'acte de décès d'Anna Ancelin-Eynoch. .
  13. Bulletin 2022 de l'Association amicale des anciens et anciennes élèves du lycée Molière, 2022, p. 4 et 26.
  14. Laxenaire, 2019.
  15. Anne Ancelin Schutzenberger. a.ancelin.schutzenberger.pagesperso-orange.fr. Процитовано 1 серпня 2023.
  16. Obituary (PDF). Процитовано 8 квітня 2018.
  17. Entretien avec Anne Ancelin-Schützenberger. Cairn.info (фр.). Процитовано 8 квітня 2018.
  18. Colette Esmenjaud - Ecole Française de Psychodrame. www.coletteesmenjaud.com. Процитовано 1 серпня 2023.
  19. Schützenberger's Archive and Library Project | Moreno Museum Association. www.morenomuseum.org (англ.).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ann Anselin Shutcenberger narodzhena yak Anna Anselin Ejnoh 29 bereznya 1919 roku v Moskvi ta pomerla 23 bereznya 2018 roku v Parizhi francuzka psihologinya psihoterapevtka i vchena Vona bula pochesnoyu profesorkoyu Universitetu Nicca Sofiya Antipolis Ann Anselin Shutcenbergerfr Anne Ancelin SchutzenbergerIm ya pri narodzhennifr Anne Eynoch 1 Narodilasya29 bereznya 1919 1919 03 29 3 Moskva Rosijska SFRR 4 Pomerla23 bereznya 2018 2018 03 23 2 3 98 rokiv XIV okrug Parizha Parizh Franciya 3 Krayina FranciyaDiyalnistpsihologinya vikladachka universitetu psihoterapevtkaGaluzpsihologiya 5 psihodrama i psihoterapiya 5 Alma materd d i Universitet Parizh VII 1970 6 Naukovij stupindoktor filosofiyi d VchiteliYakob Levi Moreno i Francuaza DoltoZnannya movfrancuzka 7 5 ZakladUniversitet NicciChlenstvodU shlyubi zd 8 9 DitidSajtanneschutzenberger com Mediafajli u Vikishovishi Ann Shutcenberger vidoma svoyimi doslidzhennyami psihogenealogiyi zokrema svoyeyu knigoyu Aie mes aieux Sindrom predkiv ZhittyepisAnn Anselin Shutcenberger narodilasya 29 bereznya 1919 v Moskvi v yevrejskij rodini Simona Ejnoha ta Belli Rozenblyum Ann virosla v Parizhi ta navchalasya v liceyi Molyera Vona zdobula stupin bakalavra z matematiki ta filosofiyi potim vstupila do universitetu na pravo potim na psihologiyu otrimala doktorski stupeni z literaturi ta psihologiyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vona brala uchast u Opori francuzkomu nacionalno vizvolnomu rusi V rezultati yiyi diyalnosti v Opori vona stala regionalnoyu sekretarkoyu novostvorenogo Mouvement de liberation nationale u 1944 roci a 6 chervnya 1944 roku yiyi budinok buv spalenij nimeckimi soldatami 2 ga tankovoyi diviziyi SS Das Rajh v centralnij Franciyi 30 serpnya 1948 roci vona vijshla zamizh za matematika fr u Londoni U 1950 roci u pari narodilasya donka Elen ale zgodom para rozluchilas Cherez cholovika vona poznajomilasya z Klodom Levi Strosom V 1947 roci razom z Zherarom Mijo ta dekilkoma studentami vona stvorila Psihologichnij byuleten studentiv Parizkogo universitetu 1947 1948 yakij zgodom redaguvala vzyavshi na sebe funkciyi golovnoyi redaktorki razom z fr a potim samostijno poki vin ne viyihav do Ameriki Pershij nomer zhurnalu bulo vipusheno na kuhni kvartiri Shutcenberger U 1950 roci vona otrimala stipendiyu Fulbrajta shob protyagom troh rokiv specializuvatisya z socialnoyi psihologiyi ta grupovoyi dinamiki v SShA Stipendiya dozvolila yij navchatisya psihodrami pid kerivnictvom Yakoba Levi Moreno v Nyu Jorku i voni zalishalisya druzyami do jogo smerti Pid chas perebuvannya za kordonom vona pracyuvala z Karlom Rodzhersom Margaret Mid Gregori Bejtsonom i Polom Vaclavikom sered inshih Z 1951 po 1952 roku vona prohodila kilka stazhuvan v Instituti Moreno Bikon Nyu Jork Vona otrimala amerikanskij diplom TEP Trainer Educator and Practitioner i diplom Director of Moreno Institute U Parizhi vona prohodila tradicijnu psihoterapiyu metodom psihoanalizu u fr a potim u Fransuazi Dolto Brala uchast v organizaciyi Council zi stvorennya mizhnarodnoyi asociaciyi grupovoyi psihoterapiyi z 1950 roku potim bula spivzasnovniceyu Mizhnarodnoyi asociaciyi grupovoyi psihoterapiyi IAGP Spochatku yak generalna sekretarka potim vice prezidentka a z 2003 roku pochesna arhivistka U 1964 roci vona brala uchast v organizaciyi kongresu z psihodrami na medichnomu fakulteti Parizha pid golovuvannyam fr za uchastyu Moreno Z 1967 roku vona bula direktorkoyu naukovoyi laboratoriyi doslidzhen socialnoyi psihologiyi v Universiteti Nicci Na moment yiyi smerti vona bula tam pochesnoyu profesorkoyu hocha pokinula vikladannya u vici 86 rokiv Vona dozhila do 98 rokiv i yiyi pohovali v Bulon Biyankur U 1989 roci vona zasnuvala Ecole Francaise de Psychodrame de vikladala psihodramu Vona zahistila disertaciyu z psihologiyi ta bula priznachena profesorkoyu universitetu Nicci Naukova diyalnistRobota Ann Shutcenberger spryamovana na vivchennya psihogenealogiyi neverbalnoyi komunikaciyi ta simejnih zv yazkiv U svoyih doslidzhennyah vona rozvivaye tehniku genosociogrami genealogichnogo dereva yake vrahovuye ne tilki isnuyuchi rodinni zv yazki a j povtorennya osoblivostej osobistogo ta socialnogo rozvitku vseredini sim yi u tomu chisli peredachu psihichnih ta fizichnih travm vid pokolinnya do pokolinnya Yiyi doslidzhennya poglibili usvidomlennya vazhlivosti rozuminnya zhittya predkiv roli nesvidomogo ta mimovilnogo zv yazku mizh pokolinnyami Avtorska diyalnistU 1985 roci vona opublikuvala knigu Vouloir guerir Bazhayuchi zcilitis i pochala dopomagati nevilikovno hvorim na rak deyaki z yakih dosi zhivi Vona vzyala uchast u Nacionalnij onkologichnij konsultaciyi U 2002 roci vijshla yiyi kniga Aie mes aieux yaka stala bestselerom ta vitrimala ponad 15 vidan lishe francuzkoyu movoyu Cya kniga perekladena bagatma movami u 2001 roci vpershe bula vipushena rosijskoyu pid nazvoyu Sindrom predkiv i z togo chasu dvichi perevidavalasya U 2004 roci Shutcenberger vikladala transgeneracijnij kurs v Avstraliyi Argentini Shveciyi ta Portugaliyi Vidaye dvi novi knizhki Psihodrama ta z likarem Gislajn Devrode Ci hvori diti yihnih batkiv SpadshinaZ 2015 roku Asociaciya muzeyu Moreno zabezpechila reorganizaciyu ta katalogizaciyu arhiviv i profesijnoyi biblioteki otrimanih vid doslidnici shob zberegti yih i zrobiti dostupnimi v Turini dlya doslidzhennya Nagorodi ta viznannyaNagoroda Soyuzna dopomoga oporu 1945 Peremozhnicya Tretoyi Mizhnarodnoyi premiyi Soroptimistka 1946 Stipendiya Fulbrajta 1950 PublikaciyiSociometrie za uchastyu Avraama Molesa ta Kurda Alslebena Editions Universitaires Parizh 1972 robota prisvyachena Yakobu Levi Moreno Vnesok u doslidzhennya neverbalnoyi komunikaciyi 1978 Le Jeu de role Paris ESF 1981 5 vidannya 1999 Bazhayuchi zcilitisya dopomagayuchi hvorim na rak Parizh Desclee de Brouwer 1985 9e vidannya 2004 Aie mes aieux Transgeneracijni zv yazki simejni tayemnici sindrom dnya narodzhennya peredacha travm i praktika genosociogrami Parizh Desclee de Brouwer 1988 16 pereglyanute ta rozshirene 4 veresnya 2007 anglijskij nimeckij rosijskij portugalskij ispano argentinskij italijskij perekladi Sindrom predkiv London i Nyu Jork Routledge 1998 Korotkij zmist psihodrami Znajomstvo z tehnichnimi aspektami Parizh Editions Universitaires rozshirene vidannya 1972 261 stor Perevidannya ta dopovnennya Le Psychodrame Parizh Payot 2003 nimeckij italijskij ispanskij shvedskij yaponskij tureckij perekladi 1980 Psihodrama Parizh Payot 2003 Simejni tayemnici neskazane ta sindrom dnya narodzhennya v Transmissions Dzhojs Ejn red Tuluza Eres 2003 Z Gislen Devrode Ci hvori diti yihnih batkiv Parizh Payot 2003 Vijti z trauru podolati gore ta navchitisya zhiti znovu z Evelin Bisson Zhefrua Parizh Payot 2005 Z Gislajn Devrode Strazhdannya v tishi spadshina nevirishenogo seksualnogo nasilstva 2005 Vneski do istoriyi zhittya u fr red 2003 2004 Istoriya zhittya ta teoretichnij vibir Zhinki ta socialni nauki Socialni zmini Parizh L Harmattan Genosociograma Vstup do transgeneracijnoyi psihologiyi v Genograma specialnij vipusk Critical Notebooks of family therapy and practice of networks Bryussel 2000 no 25 p 61 83 Sindrom predkiv Transgeneracijni zv yazki simejni tayemnici sindrom richnici peredacha travm ta praktichne vikoristannya genosociogrami M Vid vo Institutu psihoterapiyi 2005 256 s Zolotij fond psihoterapiyi ISBN 5 89939 051 4 Le Psychogenealogy Guerir les blessures familiares et se retrouver soi Parizh Payot 2007 Psihogenealogiya Yak vilikuvati simejni rani ta znajti sebe M Vid vo Institutu psihoterapiyi 2010 224 s Zolotij fond psihoterapiyi 4 000 prim ISBN 978 5 9031 8274 9 Zadovolennya vid zhittya Parizh Payot 2009 Praktichni vpravi z psihogenealogiyi Parizh Payot 2011 Tut i zaraz Davajte zhiti povnocinno Parizh Payot 2013 Tayemna mova tila Parizh Payot 2015 Bibliografiya Marcel Turbiaux 2019 2 Anne Ancelin Schutzenberger 1919 2018 Cofondatrice du Bulletin de psychologie 560 137 145 Procitovano 12 avril 2019 Michel Laxenaire 2019 En souvenir d Anne Ancelin Schutzenberger Revue de psychotherapie psychanalytique de groupe 73 2 7 11 Procitovano 25 janvier 2020 Colette Esmenjaud Glasman Anne Ancelin Schutzenberger Psychodrame d une vie Desclee de Brouwer 2021 Primitkihttp www ilmondodegliarchivi org images Quaderni MdA Quaderni n5 pdf A 98 ans Anne Ancelin Schutzenberger part rejoindre ses aieux Babelio 2007 d Track Q2877812 Anne Ancelin Schutzenberger Babelio 2007 d Track Q2877812 Czech National Authority Database d Track Q13550863 http www sudoc fr 174434553 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https howlingpixel com i en Anne Ancelin Sch C3 BCtzenberger https www cairn info revue de psychotherapie psychanalytique de groupe 2019 2 page 7 htm Avis de deces Anne Ancelin Schutzenberger publie dans Le Monde www avis de deces com fr Procitovano 26 bereznya 2018 Anne Laure Gannac mars 2018 Disparition d Anne Ancelin Schutzenberger Psychologies com Extrait de l acte de deces d Anna Ancelin Eynoch Bulletin 2022 de l Association amicale des anciens et anciennes eleves du lycee Moliere 2022 p 4 et 26 Laxenaire 2019 Anne Ancelin Schutzenberger a ancelin schutzenberger pagesperso orange fr Procitovano 1 serpnya 2023 Obituary PDF Procitovano 8 kvitnya 2018 Entretien avec Anne Ancelin Schutzenberger Cairn info fr Procitovano 8 kvitnya 2018 Colette Esmenjaud Ecole Francaise de Psychodrame www coletteesmenjaud com Procitovano 1 serpnya 2023 Schutzenberger s Archive and Library Project Moreno Museum Association www morenomuseum org angl

Дата публікації:
Топ