Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка допоможіть додаванням доречних вну

Абраам Моль

Абраам Моль
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або .

Абраам Моль (англ. Abraham Moles; 1920 — 22 травня 1992) — доктор фізики та філософії, психолог. Очолював Інститут соціально-психологічних проблем комунікації в Страсбурзі. Автор праць, як «Теорія інформації та естетичне виховання» 1966, дисертації «Соціодинаміка культури» 1973). У ряді своїх праць Моль висловлював свої ідеї та наробітки про «мозаїчність» сучасного світу, культури, а також те, як вона засвоюється людиною — наприклад, збільшення об'єму інформації та числа каналів її передачі призводить до так званого мозаїчно-калейдоскопічного сприйняття світу, що відповідно і обумовлює формування мозаїчної структури знань, оцінок, судження, гіпотез, а також свідомості в цілому. Під дією ідей Моля сформувалось таке поняття як «паралельна школа» — тобто, позашкільне, культурне оточення дитини, що несе за собою безліч явищ, потенціал до знання, людського досвіду, що засвоюється, в більшості своїй, на несвідомому рівні. Абраам Моль також є одним з ідеологів, що підтримували масово-комунікаційну педагогіку, наприклад, медіаосвіту. Навчав студентів соціології, психології в Університеті Ulm. Стасбурзі, Сан-Дієго, Мексиці, Копенгагені..

Абраам Моль
фр. Abraham Moles
image
Народився19 серпня 1920(1920-08-19)[1][2][…]
Тузак[4]
Помер22 травня 1992(1992-05-22)[1][2][…] (71 рік)
Страсбург[4]
Країнаimage Франція
Діяльністьвикладач, інженер, соціолог, філософ, aesthetician, психолог, фізик
Alma materГренобльський університет
ЗакладШтутгартський університет
Страсбурзький університет[d]
Аспіранти, докторантиd[5]
image Абраам Моль у Вікісховищі

Наукова діяльність

Про біографію Абрама Моля відомо досить небагато, однак, велику роль відіграє його наукова діяльність. Еволюція роботи Моля відображають дослідження, в яких він відображає та синтезує системно-кібернетичну модель з естетико-комунікативною темою, так що вона в незначній ступені протирічить статичній концепції, яку окреслює функціоналізм.. Абраам Моль відрізняється якістю та різноманістністю споспережень та аналізів. Моль не був пов'язаний з тією чи іншою течією. Був зацікавлений в гносеології та творчості, застосовував принципи комбінаторної евристики до багатьох його праць. Моль любив повторювати фразу: «людина є мірою всього» — він вводить у свій аналіз точку зору спостерігача. Якщо існує феноменологія, це відбувається у зв'язку з тим, що суб'єкт може сприймати певні явища та інтерпретувати їх. Поступово Моль надає суб'єктивності спостерігача все більшої ваги у своїх дослідженнях, все більшого місця для суб'єктивності спостерігача, який сприймає, перетворює, переказує та інтерпретує інформацію.

Соціодинаміка культури

В роботі Моля «Соціокультурна динаміка» У 1967 році була представлена модель мозаїчної культури як прообраз так званої — моделі культури майбутнього постмодернізму, в її віртуальному варіанті. У перших 60-х рока 20-го століття Абраам Моль спирається на семіотичні та кібернетичні підходи. Виходячи з даних позицій він виділяє поняття культури та поділяє її на дві категорії:

  1. . Індивідуальна культура — культура, що відображає екран знань, на якому індивід власне і проектує повідомлення, отримані від зовнішнього світу.
  2. . Соціальна культура — на думку автора — це є культура багатьох/більшості людей, які складають ту чи іншу соціальну групу.

А. Моль розглядає соціальну реальність через призму культури, а точніше через її зміну під впливом науково-технічних досягнень. У своїй роботі він говорить про те, що культура одночасно може створюватися людиною в процесі її соціального життя, спілкування з людьми. соціалізації, і сама наповнює життя людини, видозмінює його, світосприйняття індивіда та повністю «просочує» собою. Така система соціальної реальності має замкнутий характер, утворюючи культурні повідомлення. Індивід схильний згодом приймати і переробляти отримане повідомлення, утворюючи зовсім нове. Цей цикл, як стверджує Абраам Моль — не має кінця. Подібного роду культурні взаємодії можна, на думку Моля, сприймати безпосередньо як акт комунікації. А саме по собі культурне повідомлення зазвичай розглядається у співвідношенні з товаром. Засоби масової комунікації — основний елемент циклів поширення «повідомлень культури», що впливають на сприйняття індивідів.. Терміни «віртуальний світ» та «віртуальна культура» почали все частіше використовувати представники гуманітарних наук. Для науковців ці терміни означають можливу наукову картину світу, або, можливо також — окремий тип культури, які можуть чи могли б з'являтись при певних умовах. Соціодинаміка культури — це знання про те, ким чином виробляються, сприймаються, передаються продукти культури — наприклад, це можуть бути як ідеї, інформація, художні образи, музичні твори, так і теорії освіти, дослідження в області мови, інформатика тощо. Соціодинаміка культури перетинається з психологією, а також вона досить тісно пов'язує свої ідеї з вченням про гегемонію, однак, найголовніше — соціодинаміка є представленням всього руху елементів культури як великої системи, якою можна легко керувати. Соціодинаміка, загалом — займається кількісним аналізом структурних закономірностей руху продуктів культури в соціумі, відокремлюючи особисті проблеми, відкидаючи зміст окремого повідомлення — і робить загальні, формальні висновки досліджень, що мають практичне значення для впливу на людину. Спроби маніпуляції свідомістю людини передбачає підстроювання під аудиторію, а також формування конкретного культурного середовища, підготовки адресата до сприйняття маніпулюючих повідомлень, виготовлення бажаних для маніпуляції думок, почуттів, на яких можна грати та підлаштовувати аудиторію під власні цілі.

Мозаїчна культура

Буржуазне суспільство породжує зовсім новий тип культури — мозаїчний. Раніше — в епоху гуманітарної культури — звід знань, ідей представляв собою дещо впорядковану, ієрархічну, чітку систему, тобто, побудоване ціле, яке мало «скелет» основних предметів, головних тем та «вічних питань», то тепер в сучасному суспільстві культура, можна так сказати — розколюється на так звану мозаїку дещо випадкових, дуже погано пов'язаних та структурованих понять. Життя в потоці такої культури називають демократією шуму. Гуманітарна культура — передавалася з покоління в покоління, транслювалася механізмами, матрицею яких був безпосередньо університет, що дав цілісне уявлення про універсум — Всесвіт, незалежно від того, в якому обсязі та на якому рівні давалися конкретні знання. Скелетом такої культури, був, наприклад, дисципліни (від латинського слова, яке означає і науку, і різки). Мозаїчна культура сприймається людиною ненав'язливо, майже мимоволі — у вигляді шматочків, що вихоплюється людиною з потоку транслюємих повідомлень. Абраам Моль в книзі «Соціодинаміка культури» пояснює, що саме в мозаїчній культурі знання складаються з окремих уривків, які пов'язуються, на перший погляд, простими, майже випадковими відносинами близькості за часом засвоєння, за певною співзвучністю, або, наприклад, асоціацією ідей. Ці самі уривки/шматочки не устворюють самі по собі кульутри, однак, мають силу зчеплення, яка не гірше за старих логічно сформованих зв'язків надає «екрану знань» певну щільність, компактність, що є не меншою ніж у «тканинообразного» екрану гуманітарної освіти. Науково-технічні досягнення суспільства сильно вплинули на сучасну культуру і, як наслідок, на соціальне життя соціуму в цілому. Абраам Моль не дає однозначної оцінки цьому культурному впливу на життя суспільства, однак, виділяє як позитивні, так і негативні його сторони. Говорячи про вплив засобів масової комунікації (ЗМК) на культуру, Абраам Моль виділяє таке поняття як «мозаїчна культура», яка згодом прийшла на зміну традиційній «гуманітарній» культурі. Абраам Моль вважає, що до таких змін призвело безпосередньо неадекватне, тобто нераціональне та необдумане використання засобів масової комунікації. Людина з часом стала більше і більше спиратися на можливості автоматичних обчислювальних і інформаційних систем, що на її думку, полегшують життя. «Мозаїчна культура» є «вітражем» поверхневих знань, які стикаються, але не перетинаються між собою. Такий «екран знань» складається за законами випадку і не є абсолютно систематизованим. У центрі роботи про соціодинамічні культури Абраама Моля — дослідження соціодинамічних ролей, що відіграють засоби масової комунікації. Він виділяє наступні 4 доктрини засобів масової комунікації:

  1. Демагогічна доктрина. За цією доктриною, радіо та телебачення є засобами реалізації економічної реклами;
  2. Догматична доктрина. Як і перша доктрина, друга націлює свій фокус на регуляцію поведінки людей, але, на відміну від першої — носить політичний та ідеологічний характер.
  3. Еклектична доктрина. Зображує якісну вибірку з гуманітарної культури.
  4. Соціодинамічна доктрина. Як і третя доктрина — зображає якісну вибірку з гуманітарної культури, але також відіграє роль прискорювача або гальма культурного розвитку та культури.

Жодна з цих доктрин ЗМК не здатна реалізуватися в чистому вигляді. Абраам Моль вважає, що культура може стати не просто фоновим продуктом для соціального життя суспільства, але також його «динамічною діючою силою». Він передбачає, що «мозаїчна культура» стане культурою інтелектуального суспільства, культурою творчих людей, а отже, відповідно і культурою майбутнього.

Інформаційна естетика

У 1956 році Моль захистив дисертацію про зв'язок між теорією інформації та естетичним сприйняттям, яку він розповсюдив у книжковій формі в 1958 році (англійською мовою в 1966 році), синхронно з аналогічними дослідженнями інформаційної естетики, проведеної Максом Бенсе в Штутгарті.

Роботи Моля були більш сфокусовані на теорії сприйняття, і він намагався запропонувати пояснення естетичного сприйняття. Він досліджував здатність людського мозку сприймати інформацію, шукаючи свідчення та пояснення того, яке співвідношення між порядком і складністю буде сприйматися як приємне для суб'єкта. Звідси Моль розробив теоретичні основи для «суперзнаків». У його теорії Інформаційної естетики елементарні знаки об'єднуються в сприйнятті людини більш складними ознаками (суперзнаками). Цей підхід виходить не тільки від психології перцепції Рустафора Арнегейма з гештальт-теорії, але й глибоко вписується в сучасні психологічні теорії. Його учень Гельмар Френк — пізніше навчався з Максом Бенсе і намагався довести теоретичні міркування Моля з емпіричної точки зору.

Критика

Авторка критики — Джоел Коен — стверджує, що після того, як теорія інформатизації була представлена таким чином, що не слід було залучати нікого, крім довірливого («інтуїтивного») споживача, Абраам Моль перекручує і змінює аудіологію Стівенса та Девіса 1938 року. Психофізика розвинулася з того часу. У всій дискусії про звукове послання «інформаційна теорія», яка так «болісно» представлена у роботі Моля, не відіграє практичної ролі.

Монографії

  • Physique et technique du bruit, Paris: Dunod, 1952.
  • La création scientifique, Genève: Kister, 1957.
  • Sao Paulo: Perspectiva, 1972. (Portuguese)
  • Madrid: Taurus, 1986. (Spanish)
  • editor, with Herman Grégoire, et al., L'ère atomique: encyclopédie des sciences modernes, 10 Vols, Genève: Kister, 1957-59; 1962. [2]
  • Epoche Atom und Automation. Enzyklopädie des technischen Jahrhunderts, 10 Vols, Frankfurt am Main: Limpert, [then] Genève: Kister, 1958-60. (German)
  • Théorie de l'information et perception esthétique, Paris: Flammarion, 1958; 2nd ed., Paris: Denoël, 1973. Expanded dissertation in psychology defended in March 1956 at Sorbonne. Review.
  • Information Theory and Esthetic Perception, trans. Joel E. Cohen, University of Illinois Press, 1966, 217 pp; 1968; 1971. (English). Reviews in English: Keats (1966), Schwadron (1966), Burt (1966), Gibson (1967), Kraehenbuehl (1967), Rashevsky (1967), Berleant (1967), Pask (1968), Arnheim (1968), Wenk (1968), Chase (1969), Vitz (1970), Fleming (1970).
  • Informationstheorie und ästhetische Wahrnehmung, Cologne: DuMont, 1971. (German). «Philosophischer Wert der Information», pp 254—274.
  • Teoría de la información y percepción estética, Gijón: Júcar, 1976, 376 pp. (Spanish)
  • Teoria da informação e percepção estética, Rio de Janeiro: Tempo Brasileiro, 1978. (Portuguese)
  • Musiques expérimentales, Paris, Zurich, Brussels: Cercle d'Art Contemporain, 1960. Review.
  • Erstes Manifest der permutationellen Kunst (edition rot, texte 8), trans. Monika Bense, Renate Kübler and Elisabeth Walther, Stuttgart, 1962, 21 pp. (German)
  • Revue Ring 4. (French)
  • with Bernard Vallancien, Communications et langages, Paris: Gauthier-Villars, 1963. Review.
  • with Bernard Vallancien, Phonétique et phonation, Paris: Masson, 1966.
  • with Alphons Silbermann, Gerold Ungeheuer, Bildschirm und Wirklichkeit: ueber Presse und Fernsehen in Gegenwart und Zukunft, Berlin/Frankfurt/Vienna: Ullstein, 1966, 371 pp. (German)
  • L'affiche dans la société urbaine, Paris: Dunod, 1970, 154 pp.
  • El cartel en la socie­dad urbana, Buenos Aires: Paidos, 1976, 225 pp. (Spanish)
  • with Roland Caude, Créativité et méthodes d'innovation dans l'entreprise, Mame Fayard, 1970, 240 pp.
  • Determinierte Formen. Informationstheorie und bildende Kunst, Bochum: Universitätsverlag, 1970, 45 pp. (German). «Kunst und Maschinen», pp 10-16.
  • Art et ordinateur, Paris: Casterman, 1971, 264 pp; 1981.
  • Kunst und Computer, Cologne, DuMont, 1973. (German). «Kunst und Kybernetik in der Konsumgesellschaft, in Kunst und Computer», pp 37-98; «Die Zukunft des beweglichen Bildes und der Computer», pp 234—277.
  • Arte e computador, Afrontamento, 1990. (Portuguese)
  • with Claude Zeltmann, et al., La communication. Les dictionnaires du savoir moderne, Paris: Centre de Etudes pour la promotion de la lecture, 1971.
  • La comu­nicación y los mass media: Diccionarios del saber moderno, Bilbao: Mensa­jero, 1975, 685 pp. (Spanish)

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #117119830 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Fichier des personnes décédées
    d:Track:Q80900474
  5. https://www.theses.fr/1987STR10004
  6. Моль Абраам Андре. Хрестоматия — педагогический словарь бибилотекаря, российская национальная библиотека, 2005—2007 р. — Електронний ресурс — Режим доступу: https://www.psyoffice.ru/6-1013-mol-moles-abram-andre-1920-1992.htm
  7. Abraham Moles — Електронний ресурс — Режим доступу: http://cmm.cenart.gob.mx/doc/doc/timeline/autores/amoles.htm [ 7 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  8. Abraham Mole l'œuvre — Електронний ресурс — Режим доступу:
  9. Глотов М. Б. Социодинамическая концепция «мозаичной культуры» А. Моля как прообраз ее виртуальной модели // Серия «Symposium», Виртуальное пространство культуры. , Выпуск 3 / Материалы научной конференции 11–13 апреля 2000 г Санкт-Петербург: Санкт-Петербургское философское общество, 2000. C. 64
  10. С. Г. Кара-Мурза. Манипуляция сознанием / С. Г. Кара-Мурза — 2003 — Пар. 4
  11. С. Г. Кара-Мурза. Манипуляция сознанием / С. Г. Кара-Мурза — 2003 — Пар. 4
  12. Концепция социальной реальности по Абрааму Молю [Електронний ресурс] — режим доступу — https://sic2050.wordpress.com/2010/12/16/концепция-социальной-реальности-по-а/ [ 4 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  13. Abraham André Moles https://monoskop.org/Abraham_Moles [ 3 грудня 2017 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] — Режим доступу: https://monoskop.org/Abraham_Moles [ 3 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  14. The Joel E. Cohen Translation of Abraham Moles's «Information Theory and Esthetic Perception» — Електронний ресурс — Режим доступу: http://www.thecrimson.com/article/1966/3/18/the-joel-e-cohen-translation-of/ [ 18 липня 2016 у Wayback Machine.]

Джерела

  1. С. Г. Кара-Мурза Манипуляция сознанием / С. Г. Кара-Мурза — 2003 — Пар. 4
  2. Глотов М. Б. Социодинамическая концепция «мозаичной культуры» А. Моля как прообраз ее виртуальной модели // Серия «Symposium», Виртуальное пространство культуры. , Выпуск 3 / Материалы научной конференции 11–13 апреля 2000 г Санкт-Петербург: Санкт-Петербургское философское общество, 2000. C. 64

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Abraam Mol angl Abraham Moles 1920 22 travnya 1992 doktor fiziki ta filosofiyi psiholog Ocholyuvav Institut socialno psihologichnih problem komunikaciyi v Strasburzi Avtor prac yak Teoriya informaciyi ta estetichne vihovannya 1966 disertaciyi Sociodinamika kulturi 1973 U ryadi svoyih prac Mol vislovlyuvav svoyi ideyi ta narobitki pro mozayichnist suchasnogo svitu kulturi a takozh te yak vona zasvoyuyetsya lyudinoyu napriklad zbilshennya ob yemu informaciyi ta chisla kanaliv yiyi peredachi prizvodit do tak zvanogo mozayichno kalejdoskopichnogo sprijnyattya svitu sho vidpovidno i obumovlyuye formuvannya mozayichnoyi strukturi znan ocinok sudzhennya gipotez a takozh svidomosti v cilomu Pid diyeyu idej Molya sformuvalos take ponyattya yak paralelna shkola tobto pozashkilne kulturne otochennya ditini sho nese za soboyu bezlich yavish potencial do znannya lyudskogo dosvidu sho zasvoyuyetsya v bilshosti svoyij na nesvidomomu rivni Abraam Mol takozh ye odnim z ideologiv sho pidtrimuvali masovo komunikacijnu pedagogiku napriklad mediaosvitu Navchav studentiv sociologiyi psihologiyi v Universiteti Ulm Stasburzi San Diyego Meksici Kopengageni Abraam Molfr Abraham MolesNarodivsya19 serpnya 1920 1920 08 19 1 2 Tuzak 4 Pomer22 travnya 1992 1992 05 22 1 2 71 rik Strasburg 4 Krayina FranciyaDiyalnistvikladach inzhener sociolog filosof aesthetician psiholog fizikAlma materGrenoblskij universitetZakladShtutgartskij universitet Strasburzkij universitet d Aspiranti doktorantid 5 Abraam Mol u VikishovishiNaukova diyalnistPro biografiyu Abrama Molya vidomo dosit nebagato odnak veliku rol vidigraye jogo naukova diyalnist Evolyuciya roboti Molya vidobrazhayut doslidzhennya v yakih vin vidobrazhaye ta sintezuye sistemno kibernetichnu model z estetiko komunikativnoyu temoyu tak sho vona v neznachnij stupeni protirichit statichnij koncepciyi yaku okreslyuye funkcionalizm Abraam Mol vidriznyayetsya yakistyu ta riznomanistnistyu sposperezhen ta analiziv Mol ne buv pov yazanij z tiyeyu chi inshoyu techiyeyu Buv zacikavlenij v gnoseologiyi ta tvorchosti zastosovuvav principi kombinatornoyi evristiki do bagatoh jogo prac Mol lyubiv povtoryuvati frazu lyudina ye miroyu vsogo vin vvodit u svij analiz tochku zoru sposterigacha Yaksho isnuye fenomenologiya ce vidbuvayetsya u zv yazku z tim sho sub yekt mozhe sprijmati pevni yavisha ta interpretuvati yih Postupovo Mol nadaye sub yektivnosti sposterigacha vse bilshoyi vagi u svoyih doslidzhennyah vse bilshogo miscya dlya sub yektivnosti sposterigacha yakij sprijmaye peretvoryuye perekazuye ta interpretuye informaciyu Sociodinamika kulturi V roboti Molya Sociokulturna dinamika U 1967 roci bula predstavlena model mozayichnoyi kulturi yak proobraz tak zvanoyi modeli kulturi majbutnogo postmodernizmu v yiyi virtualnomu varianti U pershih 60 h roka 20 go stolittya Abraam Mol spirayetsya na semiotichni ta kibernetichni pidhodi Vihodyachi z danih pozicij vin vidilyaye ponyattya kulturi ta podilyaye yiyi na dvi kategoriyi Individualna kultura kultura sho vidobrazhaye ekran znan na yakomu individ vlasne i proektuye povidomlennya otrimani vid zovnishnogo svitu Socialna kultura na dumku avtora ce ye kultura bagatoh bilshosti lyudej yaki skladayut tu chi inshu socialnu grupu A Mol rozglyadaye socialnu realnist cherez prizmu kulturi a tochnishe cherez yiyi zminu pid vplivom naukovo tehnichnih dosyagnen U svoyij roboti vin govorit pro te sho kultura odnochasno mozhe stvoryuvatisya lyudinoyu v procesi yiyi socialnogo zhittya spilkuvannya z lyudmi socializaciyi i sama napovnyuye zhittya lyudini vidozminyuye jogo svitosprijnyattya individa ta povnistyu prosochuye soboyu Taka sistema socialnoyi realnosti maye zamknutij harakter utvoryuyuchi kulturni povidomlennya Individ shilnij zgodom prijmati i pereroblyati otrimane povidomlennya utvoryuyuchi zovsim nove Cej cikl yak stverdzhuye Abraam Mol ne maye kincya Podibnogo rodu kulturni vzayemodiyi mozhna na dumku Molya sprijmati bezposeredno yak akt komunikaciyi A same po sobi kulturne povidomlennya zazvichaj rozglyadayetsya u spivvidnoshenni z tovarom Zasobi masovoyi komunikaciyi osnovnij element cikliv poshirennya povidomlen kulturi sho vplivayut na sprijnyattya individiv Termini virtualnij svit ta virtualna kultura pochali vse chastishe vikoristovuvati predstavniki gumanitarnih nauk Dlya naukovciv ci termini oznachayut mozhlivu naukovu kartinu svitu abo mozhlivo takozh okremij tip kulturi yaki mozhut chi mogli b z yavlyatis pri pevnih umovah Sociodinamika kulturi ce znannya pro te kim chinom viroblyayutsya sprijmayutsya peredayutsya produkti kulturi napriklad ce mozhut buti yak ideyi informaciya hudozhni obrazi muzichni tvori tak i teoriyi osviti doslidzhennya v oblasti movi informatika tosho Sociodinamika kulturi peretinayetsya z psihologiyeyu a takozh vona dosit tisno pov yazuye svoyi ideyi z vchennyam pro gegemoniyu odnak najgolovnishe sociodinamika ye predstavlennyam vsogo ruhu elementiv kulturi yak velikoyi sistemi yakoyu mozhna legko keruvati Sociodinamika zagalom zajmayetsya kilkisnim analizom strukturnih zakonomirnostej ruhu produktiv kulturi v sociumi vidokremlyuyuchi osobisti problemi vidkidayuchi zmist okremogo povidomlennya i robit zagalni formalni visnovki doslidzhen sho mayut praktichne znachennya dlya vplivu na lyudinu Sprobi manipulyaciyi svidomistyu lyudini peredbachaye pidstroyuvannya pid auditoriyu a takozh formuvannya konkretnogo kulturnogo seredovisha pidgotovki adresata do sprijnyattya manipulyuyuchih povidomlen vigotovlennya bazhanih dlya manipulyaciyi dumok pochuttiv na yakih mozhna grati ta pidlashtovuvati auditoriyu pid vlasni cili Mozayichna kultura Burzhuazne suspilstvo porodzhuye zovsim novij tip kulturi mozayichnij Ranishe v epohu gumanitarnoyi kulturi zvid znan idej predstavlyav soboyu desho vporyadkovanu iyerarhichnu chitku sistemu tobto pobudovane cile yake malo skelet osnovnih predmetiv golovnih tem ta vichnih pitan to teper v suchasnomu suspilstvi kultura mozhna tak skazati rozkolyuyetsya na tak zvanu mozayiku desho vipadkovih duzhe pogano pov yazanih ta strukturovanih ponyat Zhittya v potoci takoyi kulturi nazivayut demokratiyeyu shumu Gumanitarna kultura peredavalasya z pokolinnya v pokolinnya translyuvalasya mehanizmami matriceyu yakih buv bezposeredno universitet sho dav cilisne uyavlennya pro universum Vsesvit nezalezhno vid togo v yakomu obsyazi ta na yakomu rivni davalisya konkretni znannya Skeletom takoyi kulturi buv napriklad disciplini vid latinskogo slova yake oznachaye i nauku i rizki Mozayichna kultura sprijmayetsya lyudinoyu nenav yazlivo majzhe mimovoli u viglyadi shmatochkiv sho vihoplyuyetsya lyudinoyu z potoku translyuyemih povidomlen Abraam Mol v knizi Sociodinamika kulturi poyasnyuye sho same v mozayichnij kulturi znannya skladayutsya z okremih urivkiv yaki pov yazuyutsya na pershij poglyad prostimi majzhe vipadkovimi vidnosinami blizkosti za chasom zasvoyennya za pevnoyu spivzvuchnistyu abo napriklad asociaciyeyu idej Ci sami urivki shmatochki ne ustvoryuyut sami po sobi kulutri odnak mayut silu zcheplennya yaka ne girshe za starih logichno sformovanih zv yazkiv nadaye ekranu znan pevnu shilnist kompaktnist sho ye ne menshoyu nizh u tkaninoobraznogo ekranu gumanitarnoyi osviti Naukovo tehnichni dosyagnennya suspilstva silno vplinuli na suchasnu kulturu i yak naslidok na socialne zhittya sociumu v cilomu Abraam Mol ne daye odnoznachnoyi ocinki comu kulturnomu vplivu na zhittya suspilstva odnak vidilyaye yak pozitivni tak i negativni jogo storoni Govoryachi pro vpliv zasobiv masovoyi komunikaciyi ZMK na kulturu Abraam Mol vidilyaye take ponyattya yak mozayichna kultura yaka zgodom prijshla na zminu tradicijnij gumanitarnij kulturi Abraam Mol vvazhaye sho do takih zmin prizvelo bezposeredno neadekvatne tobto neracionalne ta neobdumane vikoristannya zasobiv masovoyi komunikaciyi Lyudina z chasom stala bilshe i bilshe spiratisya na mozhlivosti avtomatichnih obchislyuvalnih i informacijnih sistem sho na yiyi dumku polegshuyut zhittya Mozayichna kultura ye vitrazhem poverhnevih znan yaki stikayutsya ale ne peretinayutsya mizh soboyu Takij ekran znan skladayetsya za zakonami vipadku i ne ye absolyutno sistematizovanim U centri roboti pro sociodinamichni kulturi Abraama Molya doslidzhennya sociodinamichnih rolej sho vidigrayut zasobi masovoyi komunikaciyi Vin vidilyaye nastupni 4 doktrini zasobiv masovoyi komunikaciyi Demagogichna doktrina Za ciyeyu doktrinoyu radio ta telebachennya ye zasobami realizaciyi ekonomichnoyi reklami Dogmatichna doktrina Yak i persha doktrina druga nacilyuye svij fokus na regulyaciyu povedinki lyudej ale na vidminu vid pershoyi nosit politichnij ta ideologichnij harakter Eklektichna doktrina Zobrazhuye yakisnu vibirku z gumanitarnoyi kulturi Sociodinamichna doktrina Yak i tretya doktrina zobrazhaye yakisnu vibirku z gumanitarnoyi kulturi ale takozh vidigraye rol priskoryuvacha abo galma kulturnogo rozvitku ta kulturi Zhodna z cih doktrin ZMK ne zdatna realizuvatisya v chistomu viglyadi Abraam Mol vvazhaye sho kultura mozhe stati ne prosto fonovim produktom dlya socialnogo zhittya suspilstva ale takozh jogo dinamichnoyu diyuchoyu siloyu Vin peredbachaye sho mozayichna kultura stane kulturoyu intelektualnogo suspilstva kulturoyu tvorchih lyudej a otzhe vidpovidno i kulturoyu majbutnogo Informacijna estetika U 1956 roci Mol zahistiv disertaciyu pro zv yazok mizh teoriyeyu informaciyi ta estetichnim sprijnyattyam yaku vin rozpovsyudiv u knizhkovij formi v 1958 roci anglijskoyu movoyu v 1966 roci sinhronno z analogichnimi doslidzhennyami informacijnoyi estetiki provedenoyi Maksom Bense v Shtutgarti Roboti Molya buli bilsh sfokusovani na teoriyi sprijnyattya i vin namagavsya zaproponuvati poyasnennya estetichnogo sprijnyattya Vin doslidzhuvav zdatnist lyudskogo mozku sprijmati informaciyu shukayuchi svidchennya ta poyasnennya togo yake spivvidnoshennya mizh poryadkom i skladnistyu bude sprijmatisya yak priyemne dlya sub yekta Zvidsi Mol rozrobiv teoretichni osnovi dlya superznakiv U jogo teoriyi Informacijnoyi estetiki elementarni znaki ob yednuyutsya v sprijnyatti lyudini bilsh skladnimi oznakami superznakami Cej pidhid vihodit ne tilki vid psihologiyi percepciyi Rustafora Arnegejma z geshtalt teoriyi ale j gliboko vpisuyetsya v suchasni psihologichni teoriyi Jogo uchen Gelmar Frenk piznishe navchavsya z Maksom Bense i namagavsya dovesti teoretichni mirkuvannya Molya z empirichnoyi tochki zoru KritikaAvtorka kritiki Dzhoel Koen stverdzhuye sho pislya togo yak teoriya informatizaciyi bula predstavlena takim chinom sho ne slid bulo zaluchati nikogo krim dovirlivogo intuyitivnogo spozhivacha Abraam Mol perekruchuye i zminyuye audiologiyu Stivensa ta Devisa 1938 roku Psihofizika rozvinulasya z togo chasu U vsij diskusiyi pro zvukove poslannya informacijna teoriya yaka tak bolisno predstavlena u roboti Molya ne vidigraye praktichnoyi roli MonografiyiPhysique et technique du bruit Paris Dunod 1952 La creation scientifique Geneve Kister 1957 Sao Paulo Perspectiva 1972 Portuguese Madrid Taurus 1986 Spanish editor with Herman Gregoire et al L ere atomique encyclopedie des sciences modernes 10 Vols Geneve Kister 1957 59 1962 2 Epoche Atom und Automation Enzyklopadie des technischen Jahrhunderts 10 Vols Frankfurt am Main Limpert then Geneve Kister 1958 60 German Theorie de l information et perception esthetique Paris Flammarion 1958 2nd ed Paris Denoel 1973 Expanded dissertation in psychology defended in March 1956 at Sorbonne Review Information Theory and Esthetic Perception trans Joel E Cohen University of Illinois Press 1966 217 pp 1968 1971 English Reviews in English Keats 1966 Schwadron 1966 Burt 1966 Gibson 1967 Kraehenbuehl 1967 Rashevsky 1967 Berleant 1967 Pask 1968 Arnheim 1968 Wenk 1968 Chase 1969 Vitz 1970 Fleming 1970 Informationstheorie und asthetische Wahrnehmung Cologne DuMont 1971 German Philosophischer Wert der Information pp 254 274 Teoria de la informacion y percepcion estetica Gijon Jucar 1976 376 pp Spanish Teoria da informacao e percepcao estetica Rio de Janeiro Tempo Brasileiro 1978 Portuguese Musiques experimentales Paris Zurich Brussels Cercle d Art Contemporain 1960 Review Erstes Manifest der permutationellen Kunst edition rot texte 8 trans Monika Bense Renate Kubler and Elisabeth Walther Stuttgart 1962 21 pp German Revue Ring 4 French with Bernard Vallancien Communications et langages Paris Gauthier Villars 1963 Review with Bernard Vallancien Phonetique et phonation Paris Masson 1966 with Alphons Silbermann Gerold Ungeheuer Bildschirm und Wirklichkeit ueber Presse und Fernsehen in Gegenwart und Zukunft Berlin Frankfurt Vienna Ullstein 1966 371 pp German L affiche dans la societe urbaine Paris Dunod 1970 154 pp El cartel en la socie dad urbana Buenos Aires Paidos 1976 225 pp Spanish with Roland Caude Creativite et methodes d innovation dans l entreprise Mame Fayard 1970 240 pp Determinierte Formen Informationstheorie und bildende Kunst Bochum Universitatsverlag 1970 45 pp German Kunst und Maschinen pp 10 16 Art et ordinateur Paris Casterman 1971 264 pp 1981 Kunst und Computer Cologne DuMont 1973 German Kunst und Kybernetik in der Konsumgesellschaft in Kunst und Computer pp 37 98 Die Zukunft des beweglichen Bildes und der Computer pp 234 277 Arte e computador Afrontamento 1990 Portuguese with Claude Zeltmann et al La communication Les dictionnaires du savoir moderne Paris Centre de Etudes pour la promotion de la lecture 1971 La comu nicacion y los mass media Diccionarios del saber moderno Bilbao Mensa jero 1975 685 pp Spanish PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 117119830 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Fichier des personnes decedees d Track Q80900474 https www theses fr 1987STR10004 Mol Abraam Andre Hrestomatiya pedagogicheskij slovar bibilotekarya rossijskaya nacionalnaya biblioteka 2005 2007 r Elektronnij resurs Rezhim dostupu https www psyoffice ru 6 1013 mol moles abram andre 1920 1992 htm Abraham Moles Elektronnij resurs Rezhim dostupu http cmm cenart gob mx doc doc timeline autores amoles htm 7 grudnya 2017 u Wayback Machine Abraham Mole l œuvre Elektronnij resurs Rezhim dostupu Glotov M B Sociodinamicheskaya koncepciya mozaichnoj kultury A Molya kak proobraz ee virtualnoj modeli Seriya Symposium Virtualnoe prostranstvo kultury Vypusk 3 Materialy nauchnoj konferencii 11 13 aprelya 2000 g Sankt Peterburg Sankt Peterburgskoe filosofskoe obshestvo 2000 C 64 S G Kara Murza Manipulyaciya soznaniem S G Kara Murza 2003 Par 4 S G Kara Murza Manipulyaciya soznaniem S G Kara Murza 2003 Par 4 Koncepciya socialnoj realnosti po Abraamu Molyu Elektronnij resurs rezhim dostupu https sic2050 wordpress com 2010 12 16 koncepciya socialnoj realnosti po a 4 grudnya 2017 u Wayback Machine Abraham Andre Moles https monoskop org Abraham Moles 3 grudnya 2017 u Wayback Machine Elektronnij resurs Rezhim dostupu https monoskop org Abraham Moles 3 grudnya 2017 u Wayback Machine The Joel E Cohen Translation of Abraham Moles s Information Theory and Esthetic Perception Elektronnij resurs Rezhim dostupu http www thecrimson com article 1966 3 18 the joel e cohen translation of 18 lipnya 2016 u Wayback Machine DzherelaS G Kara Murza Manipulyaciya soznaniem S G Kara Murza 2003 Par 4 Glotov M B Sociodinamicheskaya koncepciya mozaichnoj kultury A Molya kak proobraz ee virtualnoj modeli Seriya Symposium Virtualnoe prostranstvo kultury Vypusk 3 Materialy nauchnoj konferencii 11 13 aprelya 2000 g Sankt Peterburg Sankt Peterburgskoe filosofskoe obshestvo 2000 C 64

Дата публікації:
Топ