Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (січень 2024) |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (липень 2018) |
Андрі́й П'ясе́цький (27 серпня 1909, Реклинець — 25(27) листопада 1942, Львів) — вчений, політичний та громадський діяч, міністр лісів в уряді Ярослава Стецька. Автор праці «Про побудування і біологічний розвиток ряду типів українського лісу», яка і в наш час не втратила своєї наукової вартості.
Андрій Левович П'ясецький | |
---|---|
Міністр Лісництва УДП | |
30 червня 1941 — 27 листопада 1942 | |
Попередник | посада щойно заснована |
Наступник | посада щойно скасована |
Народився | 27 серпня 1909 с. Реклинець, Сокальського району,Львіської області |
Помер | 25 листопада 1942 (33 роки) Львів, Янівське кладовище (схил Кортумової гори) |
Похований | Янівський цвинтар |
Відомий як | лісівник |
Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» |
У шлюбі з | Марія Федусевич |
Рідня | Батько - о. Лев, мати - Софія з роду Подолинських |
Життєпис
Юність
Народився 27 серпня 1909 року в галицькому селі Реклинець біля Великих Мостів, Сокальського р-ну, Львівської області, і був наймолодшим серед п'яти дітей місцевого пароха отця Лева та Софії з роду Подолинських. Той факт, що старший брат Володимир, хорунжий УГА, загинув 1919 року в бою з польськими окупантами під Жовквою, вплинув на становлення поглядів Андрія.
Під час навчання у Львівській державній гімназії він вступає до молодіжної скаутської організації Пласт, входив до куреня «Лісові Чорти», в якому старші брати — рідний Юрій та двоюрідний Петро на той час уже були членами цього куреня.
Студентські роки
У 1927 році по закінченні гімназії Андрій П'ясецький стає студентом рільничо-лісового факультету «Львівської політехніки».
22 червня 1929 року відбувся збір куреня з нагоди посвячення , в якому брав участь. У серпні 1929 року, Андрій разом зі своїм куренем вирушив у подорож на Поділля. Коло Більча Золотого, оглядаючи цікаві з геологічного погляду печери, зустрів археолога Олега Кандибу-Ольжича та допоміг йому проводити розкопки печерного поселення початку мідної доби.
Ведення лісового господарства
У 1933 році, захистивши дипломну роботу на тему «Охорона лімби (кедра) в Горганах», 25-річний Анрій П'ясецький отримує диплом інженера-лісівника. Організовує технічне лісове бюро «Сільва», яке займалось веденням лісового господарства у приватних лісах на договірній основі. Постійними замовниками «Сільви» були , яка володіла великими масивами лісів (тільки в Ґорґанах їх площа сягала 75 тисяч га) та Земельний Банк Гіпотечний — теж багатий лісовласник.
Планував створити у Ґорґанах кедровий заповідника, про що писав:
У 1934 році під егідою фізіографічної комісії НТШ, яку очолював Микола Мельник, заповідник вдалось заснувати.«Він повинен зайняти найбільш дике і прегарне у своїй первісній красі гніздо Ґорґанських гір: Ґрофу, Канусяк, Паренки й Попадю, чудові смерекові і кедрові ліси, буйні полонини, непрохідні гущавини жеребу і лелечку, бистрі потоки й скелясті верхи, багатство квітів, розмаїття птаства і звірини разом творять тут дивовижну гармонію».
Митрополит Андрей з розумінням ставився до ініціатив молодого лісівника, трирічна праця якого була настільки вдалою, що стала імпульсом до об'єднання всіх дрібних нерентових ерекційних лісів у одне господарство. Зберігся документ, підписаний А.Шептицьким, у якому стверджувалось, що «Андрій П'ясецький є інспектором церковних лісів Львівської архієпархії і має право виконувати всі дії, пов'язані з керуванням, вирубуванням, продажем, завантаженням деревини на залізничних станціях, планами, культурами та іншими господарськими справами в цих лісах».
Робота в підпільному Пласті
Не припиняв участі і в роботі підпільного Пласту. В помешканні, яке винаймав з братом Юрієм, часто сходились члени куреня «Лісові Чорти». Одружується він також з пластункою, донькою відомого українського адвоката — Марусею Федусевич, яка повернулася з Парижа де студіювала французьку філологію.
У довоєнній періодиці, зокрема у часописах «Вогні», «Дороги», «Гей-гу, гей-га», «Неділя» та інших, можна натрапити на нариси, статті, підписані псевдонімом «Дусько» або криптонімом «Д». Так підписувався А.П'ясецький, лише зрідка ставлячи під публікаціями власне прізвище.
Після початку Другої світової, в часи безвладдя, організовує Лісосировинний трест і заміняє старі кадри новими. З приходом радянської влади посаду довелось покинути.
Наукова діяльність
Прагнучи всерйоз зайнятися науковою роботою, влаштовується на працю у політехнічний інститут. Того ж таки 1940 року отримає звання доцента кафедри лісової ботаніки. Розпочинає працю над дослідженнями лісової типології, проблеми якої для Західної України були цілковито нерозроблені. Його увагу привертає Розточчя, унікальна природа якого з лісівничої, ботанічної та зоологічної точок зору є неповторна. Тут, на Головному Європейському вододілі, відбувається нашарування різних природно-кліматичних зон, тут бере початок багато річок, є високодебетні джерела. У місцевих лісостанах, які мають ознаки пралісів, трапляються валуни та морени — сліди великого зледеніння.
У 1940 році їде в наукове відрядження до Києва, щоб особисто познайомитись з фундатором української типологічної школи Петром Степановичем Погребняком. Після повернення організовує у Янові коло Львова лісову науково-дослідну станцію, закладає на Розточчі пробні площі. В опрацьованому описі типів ґрунтів та лісів Янівського дослідного надлісництва використання природної родючості (корінні і похідні лісостани) він підійшов до типологічного аналізу лісів, що має вирішальне значення для організації раціонального лісового господарства і сьогодні.
Інтенсивна наукова діяльність Андрія П'ясецького 1940—1941 років була не лише глибокою, а й різнобічною. Він впроваджує передові підходи до класифікації лісів у навчальну практику. У 1941 році вийшов друком його «Загальний нарис природно-історичної районізації лісів західних областей України». 20 лютого 1941 року він захищає кандидатську дисертацію на тему «Карпатський кедр, його охорона і кедрові заповідники».
Під час війни
НКВД заарештовує ученого й ув'язнює у Львівській Бригідці&. Був одним з кількох, а чи кільканадцяти в'язнів, які дочекалися приходу німців живими.
30 червня 1941 року у Львові відбулись Українські національні збори, які проголосили відновлення Української Самостійної держави на чолі з Ярославом Стецьком. П'ясецький погодився обійняти пост міністра лісів в уряді Я. Стецька.
Організовує Український лісовий науково-дослідний інститут, згуртовуючи навколо себе талановитих науковців. Сам же він не полишає праці на Янівській дослідній станції. Лісники Юрко Якимів та Степан Параняк, а також студенти-політехніки допомагають йому проводити контрольні заміри на закладеному профілі. За наказом керівника лісів форстмайстра Ганса Барта, який прибув з Кракова, це дослідне лісництво було перетворено в звичайне надлісництво. Плани рубок у другому півріччі 1941 року доведено до 24 тисяч кубометрів — для цього треба знищити весь цінний ліс. Андрій їде до Кракова, де в головному управлінні лісів працював професор Мантель, визначний учений, аргументовано доводить йому, що знищення лісів на теренах Головного Європейського вододілу загрожує екологічною катастрофою. Мантель добивається того, що янівські ліси вважаються науковим об'єктом, підпорядкованим лише йому.
Арешт
Розлючений неочікуваним поворотом подій, Барт доносить в гестапо, що П'ясецький не виконує його наказів. 8 січня 1942 року в Страдчі Андрія заарештовують. Вів у гестапо справу приятель Барта Освальд Мюллер, свідками поставлено надлісничого Адамовича і лісничого Загайчевського, яких Андрій 1939 році прогнав зі служби в Дирекції лісів.
Жодні втручання не допомогли. Представникові Українського Центрального Комітету Паньківському начальник гестапо Ставіскі заявив, що «навіть, коли б слідство виявило, що П'ясецький не саботував свідомо, сам факт, що він наважився входити в суперечку з німцем, заслуговує кари».
Під час ув'язнення у тюрмі на Лонцького Андрій П'ясецький перехворів тифом, а видужавши, добровільно зголосився допомагати хворим на цю недугу як санітар.
У відповідь на вбивство українськими підпільниками Сендеги — офіцера німецької поліції, німці розстрілюють у Галичині близько 100 закладників, зокрема 28 в'язнів у Львові, серед яких був і Андрій П'ясецький.
Розстріляний у котрийсь із днів з 25 до 27 листопада 1942 року на схилі Кортумової гори за Янівським цвинтарем.
12 серпня 1990 відбулось освячення могили розстріляних.
Окремі праці
- На північ / А. Пясецький // Молоде життя: часопис українського Пласту. – 1929. – Ч. 11(69).– 15 груд.
- Молоде село : підручник для сільської молоді / Д. Паліїв, А.Пясецький, О.Тарнович. – Львів : Батьківщина, 1934. – 120 с.
- Під вільним небом : підручник для уладжування народних свят, фестинів і забав / А. Пясецький. – Львів : Батьківщина, 1934. – 111 с.
- Про ліси місцевого значення / А. Пясецький // Сільський господар. – 1937.
- Про наладнання господарства в селянських лісах / А. Пясецький // Українські технічні вісті. – 1938.
- Про наші заповідники / А. П'ясецький // Наша Батьківщина. – 1938.
- Природа західних областей України / А. Пясецький // Юний натураліст. – 1940. – № 12. – С. 1-4.
- Про українську лісову типологію / А. Пясецький. – Львів, 1940.
- Про побудування і біологічний розвиток ряду типів українського лісу / А. Пясецький. — Львів : Укр. вид-во, 1942. – 112 с.
Література
- Пясецький Андрій // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Андрій П'ясецький — до п'ятдесятиліття від дня загибелі. М. Горошко, В. Дудок;
- Український ліс. −1992. — Ч.1. — С. 78-83;
- За вільну Україну. — 1993. — 8 вересня. — С. 3.
- Горошко М., Дудок В. Андрій Пясецький // Голос з-над Бугу. – 1992. – 28 верес.
- Горошко М. П. Лицар українського лісу : [про вченого, політ. і громад. діяча А. Пясецького] // Аксіоми для нащадків. — Львів, 1992. – С. 520-541.
- Горошко М., Дудок В. Лицар українського лісу : [про вченого, політ. і громад. діяча, уродженця с. Реклинець Сокал. р-ну А. Пясецького] // За вільну Україну. – 1992. – 8, 10 верес.
- Лицар українського лісу / підготував Ігор Вижовець // Вісті Ковельщини. http://vk.volyn.ua/news_31_1087_Litsarukrainskogolisu.html
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti sichen 2024 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lipen 2018 Andri j P yase ckij 27 serpnya 1909 Reklinec 25 27 listopada 1942 Lviv vchenij politichnij ta gromadskij diyach ministr lisiv v uryadi Yaroslava Stecka Avtor praci Pro pobuduvannya i biologichnij rozvitok ryadu tipiv ukrayinskogo lisu yaka i v nash chas ne vtratila svoyeyi naukovoyi vartosti Andrij Levovich P yaseckijAndrij Levovich P yaseckijMinistr Lisnictva UDP30 chervnya 1941 27 listopada 1942Poperednikposada shojno zasnovanaNastupnikposada shojno skasovanaNarodivsya27 serpnya 1909 1909 08 27 s Reklinec Sokalskogo rajonu Lviskoyi oblastiPomer25 listopada 1942 1942 11 25 33 roki Lviv Yanivske kladovishe shil Kortumovoyi gori PohovanijYanivskij cvintarVidomij yaklisivnikAlma materNacionalnij universitet Lvivska politehnika U shlyubi zMariya FedusevichRidnyaBatko o Lev mati Sofiya z rodu PodolinskihU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem P yaseckij Mogila Andriya P yaseckogoZhittyepisYunist Narodivsya 27 serpnya 1909 roku v galickomu seli Reklinec bilya Velikih Mostiv Sokalskogo r nu Lvivskoyi oblasti i buv najmolodshim sered p yati ditej miscevogo paroha otcya Leva ta Sofiyi z rodu Podolinskih Toj fakt sho starshij brat Volodimir horunzhij UGA zaginuv 1919 roku v boyu z polskimi okupantami pid Zhovkvoyu vplinuv na stanovlennya poglyadiv Andriya Pid chas navchannya u Lvivskij derzhavnij gimnaziyi vin vstupaye do molodizhnoyi skautskoyi organizaciyi Plast vhodiv do kurenya Lisovi Chorti v yakomu starshi brati ridnij Yurij ta dvoyuridnij Petro na toj chas uzhe buli chlenami cogo kurenya Studentski roki U 1927 roci po zakinchenni gimnaziyi Andrij P yaseckij staye studentom rilnicho lisovogo fakultetu Lvivskoyi politehniki Posvyata prapora Lisovih Chortiv 22 chervnya 1929 roku vidbuvsya zbir kurenya z nagodi posvyachennya v yakomu brav uchast U serpni 1929 roku Andrij razom zi svoyim kurenem virushiv u podorozh na Podillya Kolo Bilcha Zolotogo oglyadayuchi cikavi z geologichnogo poglyadu pecheri zustriv arheologa Olega Kandibu Olzhicha ta dopomig jomu provoditi rozkopki pechernogo poselennya pochatku midnoyi dobi Vedennya lisovogo gospodarstva U 1933 roci zahistivshi diplomnu robotu na temu Ohorona limbi kedra v Gorganah 25 richnij Anrij P yaseckij otrimuye diplom inzhenera lisivnika Organizovuye tehnichne lisove byuro Silva yake zajmalos vedennyam lisovogo gospodarstva u privatnih lisah na dogovirnij osnovi Postijnimi zamovnikami Silvi buli yaka volodila velikimi masivami lisiv tilki v Gorganah yih plosha syagala 75 tisyach ga ta Zemelnij Bank Gipotechnij tezh bagatij lisovlasnik Planuvav stvoriti u Gorganah kedrovij zapovidnika pro sho pisav Vin povinen zajnyati najbilsh dike i pregarne u svoyij pervisnij krasi gnizdo Gorganskih gir Grofu Kanusyak Parenki j Popadyu chudovi smerekovi i kedrovi lisi bujni polonini neprohidni gushavini zherebu i lelechku bistri potoki j skelyasti verhi bagatstvo kvitiv rozmayittya ptastva i zvirini razom tvoryat tut divovizhnu garmoniyu U 1934 roci pid egidoyu fiziografichnoyi komisiyi NTSh yaku ocholyuvav Mikola Melnik zapovidnik vdalos zasnuvati Mitropolit Andrej z rozuminnyam stavivsya do iniciativ molodogo lisivnika tririchna pracya yakogo bula nastilki vdaloyu sho stala impulsom do ob yednannya vsih dribnih nerentovih erekcijnih lisiv u odne gospodarstvo Zberigsya dokument pidpisanij A Sheptickim u yakomu stverdzhuvalos sho Andrij P yaseckij ye inspektorom cerkovnih lisiv Lvivskoyi arhiyeparhiyi i maye pravo vikonuvati vsi diyi pov yazani z keruvannyam virubuvannyam prodazhem zavantazhennyam derevini na zaliznichnih stanciyah planami kulturami ta inshimi gospodarskimi spravami v cih lisah Robota v pidpilnomu Plasti Ne pripinyav uchasti i v roboti pidpilnogo Plastu V pomeshkanni yake vinajmav z bratom Yuriyem chasto shodilis chleni kurenya Lisovi Chorti Odruzhuyetsya vin takozh z plastunkoyu donkoyu vidomogo ukrayinskogo advokata Maruseyu Fedusevich yaka povernulasya z Parizha de studiyuvala francuzku filologiyu U dovoyennij periodici zokrema u chasopisah Vogni Dorogi Gej gu gej ga Nedilya ta inshih mozhna natrapiti na narisi statti pidpisani psevdonimom Dusko abo kriptonimom D Tak pidpisuvavsya A P yaseckij lishe zridka stavlyachi pid publikaciyami vlasne prizvishe Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi v chasi bezvladdya organizovuye Lisosirovinnij trest i zaminyaye stari kadri novimi Z prihodom radyanskoyi vladi posadu dovelos pokinuti Naukova diyalnist Pragnuchi vserjoz zajnyatisya naukovoyu robotoyu vlashtovuyetsya na pracyu u politehnichnij institut Togo zh taki 1940 roku otrimaye zvannya docenta kafedri lisovoyi botaniki Rozpochinaye pracyu nad doslidzhennyami lisovoyi tipologiyi problemi yakoyi dlya Zahidnoyi Ukrayini buli cilkovito nerozrobleni Jogo uvagu privertaye Roztochchya unikalna priroda yakogo z lisivnichoyi botanichnoyi ta zoologichnoyi tochok zoru ye nepovtorna Tut na Golovnomu Yevropejskomu vododili vidbuvayetsya nasharuvannya riznih prirodno klimatichnih zon tut bere pochatok bagato richok ye visokodebetni dzherela U miscevih lisostanah yaki mayut oznaki pralisiv traplyayutsya valuni ta moreni slidi velikogo zledeninnya U 1940 roci yide v naukove vidryadzhennya do Kiyeva shob osobisto poznajomitis z fundatorom ukrayinskoyi tipologichnoyi shkoli Petrom Stepanovichem Pogrebnyakom Pislya povernennya organizovuye u Yanovi kolo Lvova lisovu naukovo doslidnu stanciyu zakladaye na Roztochchi probni ploshi V opracovanomu opisi tipiv gruntiv ta lisiv Yanivskogo doslidnogo nadlisnictva vikoristannya prirodnoyi rodyuchosti korinni i pohidni lisostani vin pidijshov do tipologichnogo analizu lisiv sho maye virishalne znachennya dlya organizaciyi racionalnogo lisovogo gospodarstva i sogodni Intensivna naukova diyalnist Andriya P yaseckogo 1940 1941 rokiv bula ne lishe glibokoyu a j riznobichnoyu Vin vprovadzhuye peredovi pidhodi do klasifikaciyi lisiv u navchalnu praktiku U 1941 roci vijshov drukom jogo Zagalnij naris prirodno istorichnoyi rajonizaciyi lisiv zahidnih oblastej Ukrayini 20 lyutogo 1941 roku vin zahishaye kandidatsku disertaciyu na temu Karpatskij kedr jogo ohorona i kedrovi zapovidniki Pid chas vijni NKVD zaareshtovuye uchenogo j uv yaznyuye u Lvivskij Brigidci amp Buv odnim z kilkoh a chi kilkanadcyati v yazniv yaki dochekalisya prihodu nimciv zhivimi 30 chervnya 1941 roku u Lvovi vidbulis Ukrayinski nacionalni zbori yaki progolosili vidnovlennya Ukrayinskoyi Samostijnoyi derzhavi na choli z Yaroslavom Steckom P yaseckij pogodivsya obijnyati post ministra lisiv v uryadi Ya Stecka Organizovuye Ukrayinskij lisovij naukovo doslidnij institut zgurtovuyuchi navkolo sebe talanovitih naukovciv Sam zhe vin ne polishaye praci na Yanivskij doslidnij stanciyi Lisniki Yurko Yakimiv ta Stepan Paranyak a takozh studenti politehniki dopomagayut jomu provoditi kontrolni zamiri na zakladenomu profili Za nakazom kerivnika lisiv forstmajstra Gansa Barta yakij pribuv z Krakova ce doslidne lisnictvo bulo peretvoreno v zvichajne nadlisnictvo Plani rubok u drugomu pivrichchi 1941 roku dovedeno do 24 tisyach kubometriv dlya cogo treba znishiti ves cinnij lis Andrij yide do Krakova de v golovnomu upravlinni lisiv pracyuvav profesor Mantel viznachnij uchenij argumentovano dovodit jomu sho znishennya lisiv na terenah Golovnogo Yevropejskogo vododilu zagrozhuye ekologichnoyu katastrofoyu Mantel dobivayetsya togo sho yanivski lisi vvazhayutsya naukovim ob yektom pidporyadkovanim lishe jomu Aresht Rozlyuchenij neochikuvanim povorotom podij Bart donosit v gestapo sho P yaseckij ne vikonuye jogo nakaziv 8 sichnya 1942 roku v Stradchi Andriya zaareshtovuyut Viv u gestapo spravu priyatel Barta Osvald Myuller svidkami postavleno nadlisnichogo Adamovicha i lisnichogo Zagajchevskogo yakih Andrij 1939 roci prognav zi sluzhbi v Direkciyi lisiv Zhodni vtruchannya ne dopomogli Predstavnikovi Ukrayinskogo Centralnogo Komitetu Pankivskomu nachalnik gestapo Staviski zayaviv sho navit koli b slidstvo viyavilo sho P yaseckij ne sabotuvav svidomo sam fakt sho vin navazhivsya vhoditi v superechku z nimcem zaslugovuye kari Pid chas uv yaznennya u tyurmi na Lonckogo Andrij P yaseckij perehvoriv tifom a viduzhavshi dobrovilno zgolosivsya dopomagati hvorim na cyu nedugu yak sanitar U vidpovid na vbivstvo ukrayinskimi pidpilnikami Sendegi oficera nimeckoyi policiyi nimci rozstrilyuyut u Galichini blizko 100 zakladnikiv zokrema 28 v yazniv u Lvovi sered yakih buv i Andrij P yaseckij Rozstrilyanij u kotrijs iz dniv z 25 do 27 listopada 1942 roku na shili Kortumovoyi gori za Yanivskim cvintarem 12 serpnya 1990 vidbulos osvyachennya mogili rozstrilyanih Okremi praciNa pivnich A Pyaseckij Molode zhittya chasopis ukrayinskogo Plastu 1929 Ch 11 69 15 grud Molode selo pidruchnik dlya silskoyi molodi D Paliyiv A Pyaseckij O Tarnovich Lviv Batkivshina 1934 120 s Pid vilnim nebom pidruchnik dlya uladzhuvannya narodnih svyat festiniv i zabav A Pyaseckij Lviv Batkivshina 1934 111 s Pro lisi miscevogo znachennya A Pyaseckij Silskij gospodar 1937 Pro naladnannya gospodarstva v selyanskih lisah A Pyaseckij Ukrayinski tehnichni visti 1938 Pro nashi zapovidniki A P yaseckij Nasha Batkivshina 1938 Priroda zahidnih oblastej Ukrayini A Pyaseckij Yunij naturalist 1940 12 S 1 4 Pro ukrayinsku lisovu tipologiyu A Pyaseckij Lviv 1940 Pro pobuduvannya i biologichnij rozvitok ryadu tipiv ukrayinskogo lisu A Pyaseckij Lviv Ukr vid vo 1942 112 s LiteraturaPyaseckij Andrij Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Andrij P yaseckij do p yatdesyatilittya vid dnya zagibeli M Goroshko V Dudok Ukrayinskij lis 1992 Ch 1 S 78 83 Za vilnu Ukrayinu 1993 8 veresnya S 3 Goroshko M Dudok V Andrij Pyaseckij Golos z nad Bugu 1992 28 veres Goroshko M P Licar ukrayinskogo lisu pro vchenogo polit i gromad diyacha A Pyaseckogo Aksiomi dlya nashadkiv Lviv 1992 S 520 541 Goroshko M Dudok V Licar ukrayinskogo lisu pro vchenogo polit i gromad diyacha urodzhencya s Reklinec Sokal r nu A Pyaseckogo Za vilnu Ukrayinu 1992 8 10 veres Licar ukrayinskogo lisu pidgotuvav Igor Vizhovec Visti Kovelshini http vk volyn ua news 31 1087 Litsarukrainskogolisu html Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi