Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алиськевич Андрі й Антонович Алиське вич 17 грудня 1870 Залуква нині Г

Андрій Алиськевич

Андрій Алиськевич
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алиськевич.

Андрі́й Антонович Алиське́вич (17 грудня 1870, Залуква, нині Галицького району Івано-Франківської області — 25 березня 1949, Прага) — український педагог, науковий і громадський діяч, германіст.

Андрій Алиськевич
image
Народився17 грудня 1870(1870-12-17)
Залуква, Галицька міська громада, Україна
Помер25 березня 1949(1949-03-25) (78 років)
Прага, Чехословаччина
Країнаimage Австро-Угорщина
image ЗУНР
image УНР
image Польська Республіка
Діяльністьпедагог, германіст, громадський діяч
ЗакладУжгородська гімназія
Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі

Життєпис

Вищу освіту (класична німецька та слов'янська філологія, історія мистецтв) здобув у Відні, Львові та Стирськім Градці.

Педагогічна діяльність. Перший період

Учителював у Львові (1895—1896) та Бродах (1896—1900). У цей період видав два наукові дослідження з історії німецької літератури (1898, 1900).

Від 1900 року — директор третьої, а згодом четвертої гімназій у Львові.

Член Руського педагогічного товариства, голова його редакційної комісії (1909).

Співзасновник і почесний член товариства «Взаємна поміч українського вчительства».

Редактор дитячого журналу «Дзвінок» у Львові (1904, 1906—1908).

1909 р. — директор і міської школи імені Тараса Шевченка у Львові, а в серпні 1910 р. — директор гімназії в Перемишлі, де заснував для бідних учнів «Дешеву кухню», а дещо пізніше і бурсу (гуртожиток) під такою самою назвою.

Голова Товариства шкільної допомоги для бідних учнів імені святого Кирила.

Під час російської облоги Перемишля (1914—1915) вів учительський семінар і школу права у Відні, відтак знову повернувся до Перемишля, де працював до 1917 р.

1918—1919 роки — директор Дрогобицької української гімназії імені Івана Франка, делегат Української Національної Ради від міста Перемишль.

У Міністерстві народної освіти УНР

Під час польсько-української війни разом з урядом і армією перейшов Збруч і працював у Міністерстві народної освіти УНР в Кам'янці-Подільському. 1919 року — член Комітету для реформ середнього шкільництва. 12 вересня 1919 року зробив заяву про відмову брати участь у роботі комісії для технічного проведення реформи школи в Україні.

У травні 1919 року призначено радником міністерства та направлено делегатом до Відня й Праги для організації видання шкільних підручників.

На Закарпатті

image
Директор Ужгородської державної реальної гімназії 1922-1938

Залишився в Чехії, згодом переїхав до Закарпаття, де був директором гімназій у Берегові (1920—1922), Ужгородської гімназії (1922—1938) та гімназії у Великому Бичкові (1938—1939).

Від 1921 року розпочав пластову діяльність у Берегові, а згодом в Ужгороді. Був заступником начальника Пласту Підкарпатської Русі.

Працював у різних культурних і педагогічних товариствах на Закарпатті. Від 1925 р. — член головного відділення й касир педагогічного товариства.

На Закарпатті у 1920—1930-х роках співпрацював із педагогічною та дитячою періодикою. У дитячому журналі «Пчілка» публікував статті на просвітницькі теми.

Після угорської окупації Карпатської України 1939 виїхав до Моравії (Чехія).

Шкільні підручники з німецької мови

У співавторстві з Р. Гамчикевичем написав кілька підручників із німецької мови:

  • «Вправи німецкі для IV кляси середних шкіл» (Львів, 1913).
  • «Німецка препарація для IV кляси шкіл середних» (Львів, 1913).
  • «Німецкі вправи. Для другого класу шкіл середних» (Львів, 1914).
  • «Німецкі вправи для першого класу шкіл середних» (Львів, 1915).
  • «Німецкі вправи для ІІІ кляси середних шкіл», частина 1 (Перемишль, 1917).
  • «Словарець до вправ німецких для ІІІ кляси середних шкіл» (Перемишль, 1918).

Джерела

Посилання

  1. Гуцал П. Алиськевич Андрій Антонович // Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки. — Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2018. — Т. 1: А–Ж. — С. 42-43. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aliskevich Andri j Antonovich Aliske vich 17 grudnya 1870 Zalukva nini Galickogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti 25 bereznya 1949 Praga ukrayinskij pedagog naukovij i gromadskij diyach germanist Andrij AliskevichNarodivsya17 grudnya 1870 1870 12 17 Zalukva Galicka miska gromada UkrayinaPomer25 bereznya 1949 1949 03 25 78 rokiv Praga ChehoslovachchinaKrayina Avstro Ugorshina ZUNR UNR Polska RespublikaDiyalnistpedagog germanist gromadskij diyachZakladUzhgorodska gimnaziya Ukrayinska derzhavna cholovicha gimnaziya u PeremishliZhittyepisVishu osvitu klasichna nimecka ta slov yanska filologiya istoriya mistectv zdobuv u Vidni Lvovi ta Stirskim Gradci Pedagogichna diyalnist Pershij period Uchitelyuvav u Lvovi 1895 1896 ta Brodah 1896 1900 U cej period vidav dva naukovi doslidzhennya z istoriyi nimeckoyi literaturi 1898 1900 Vid 1900 roku direktor tretoyi a zgodom chetvertoyi gimnazij u Lvovi Chlen Ruskogo pedagogichnogo tovaristva golova jogo redakcijnoyi komisiyi 1909 Spivzasnovnik i pochesnij chlen tovaristva Vzayemna pomich ukrayinskogo vchitelstva Redaktor dityachogo zhurnalu Dzvinok u Lvovi 1904 1906 1908 1909 r direktor i miskoyi shkoli imeni Tarasa Shevchenka u Lvovi a v serpni 1910 r direktor gimnaziyi v Peremishli de zasnuvav dlya bidnih uchniv Deshevu kuhnyu a desho piznishe i bursu gurtozhitok pid takoyu samoyu nazvoyu Golova Tovaristva shkilnoyi dopomogi dlya bidnih uchniv imeni svyatogo Kirila Pid chas rosijskoyi oblogi Peremishlya 1914 1915 viv uchitelskij seminar i shkolu prava u Vidni vidtak znovu povernuvsya do Peremishlya de pracyuvav do 1917 r 1918 1919 roki direktor Drogobickoyi ukrayinskoyi gimnaziyi imeni Ivana Franka delegat Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi vid mista Peremishl U Ministerstvi narodnoyi osviti UNR Pid chas polsko ukrayinskoyi vijni razom z uryadom i armiyeyu perejshov Zbruch i pracyuvav u Ministerstvi narodnoyi osviti UNR v Kam yanci Podilskomu 1919 roku chlen Komitetu dlya reform serednogo shkilnictva 12 veresnya 1919 roku zrobiv zayavu pro vidmovu brati uchast u roboti komisiyi dlya tehnichnogo provedennya reformi shkoli v Ukrayini U travni 1919 roku priznacheno radnikom ministerstva ta napravleno delegatom do Vidnya j Pragi dlya organizaciyi vidannya shkilnih pidruchnikiv Na Zakarpatti Direktor Uzhgorodskoyi derzhavnoyi realnoyi gimnaziyi 1922 1938 Zalishivsya v Chehiyi zgodom pereyihav do Zakarpattya de buv direktorom gimnazij u Beregovi 1920 1922 Uzhgorodskoyi gimnaziyi 1922 1938 ta gimnaziyi u Velikomu Bichkovi 1938 1939 Vid 1921 roku rozpochav plastovu diyalnist u Beregovi a zgodom v Uzhgorodi Buv zastupnikom nachalnika Plastu Pidkarpatskoyi Rusi Pracyuvav u riznih kulturnih i pedagogichnih tovaristvah na Zakarpatti Vid 1925 r chlen golovnogo viddilennya j kasir pedagogichnogo tovaristva Na Zakarpatti u 1920 1930 h rokah spivpracyuvav iz pedagogichnoyu ta dityachoyu periodikoyu U dityachomu zhurnali Pchilka publikuvav statti na prosvitnicki temi Pislya ugorskoyi okupaciyi Karpatskoyi Ukrayini 1939 viyihav do Moraviyi Chehiya Shkilni pidruchniki z nimeckoyi moviU spivavtorstvi z R Gamchikevichem napisav kilka pidruchnikiv iz nimeckoyi movi Vpravi nimecki dlya IV klyasi serednih shkil Lviv 1913 Nimecka preparaciya dlya IV klyasi shkil serednih Lviv 1913 Nimecki vpravi Dlya drugogo klasu shkil serednih Lviv 1914 Nimecki vpravi dlya pershogo klasu shkil serednih Lviv 1915 Nimecki vpravi dlya III klyasi serednih shkil chastina 1 Peremishl 1917 Slovarec do vprav nimeckih dlya III klyasi serednih shkil Peremishl 1918 DzherelaGabor V V Aliskevich Andrij 24 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2001 T 1 A S 382 ISBN 966 02 2075 8 Gabor V Aliskevich Andrij Ukrayinska zhurnalistika v imenah Vipusk 3 Lviv 1996 V V Gabor Aliskevich Andrij Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 T 1 A 823 s ISBN 966 02 2075 8 Direktor Andrij Aliskevich Plastovij almanah Rim 1976 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 Kn 2 t 1 A Golovna Ruska Rada S 37 ISBN 5 7707 4049 3 Kutinskij M Nekropol Ukrayini Dnipro 1990 1 S 137 Telyachij Yu Osvitnye zhittya m Kam yanec Podilskij za chasiv Direktoriyi UNR z hroniki podij cherven listopad 1919 r Materiali X Podilskoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi Kam yanec Podilskij 2000 S 387 Telyachij Yu Pedagogichna diyalnist galickogo vchitelstva na Podilli Kam yanechchina v konteksti istoriyi Podillya Naukovij zbirnik T 1 Kam yanec Podilskij 1997 S 17 PosilannyaAliskevich Andrij 25 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE Gucal P Aliskevich Andrij Antonovich Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya Do 100 richchya utvorennya Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2018 T 1 A Zh S 42 43 ISBN 978 966 2067 44 6

Дата публікації:
Топ