Андроников Костянтин Ясейович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андроников.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андронікашвілі.

Князь Костянтин Ясеєвич Андроников (груз. კონსტანტინე ანდრონიკაშვილი; Костантіне Андронікашвілі; 16 липня 1916, Петроград — 12 вересня 1997, Париж) — французький дипломат, православний богослов і перекладач.

Андроников Костянтин Ясейович
фр. Constantin Andronikof
Псевдо	André Comnéne^[1]
Народився	16 липня 1916(1916-07-16)^[3]^[2] Петроград, Російська імперія
Помер	12 вересня 1997(1997-09-12)^[2] (81 рік) Париж, Франція
Країна	Франція
Діяльність	мовознавець, дипломат, перекладач, письменник
Alma mater	ліцей Жансон-де-Саї
Знання мов	французька^[3]
Конфесія	православна церква
Діти	^d
Нагороди
Перша дружина — Наталія Олександрівна (уроджена Куріс) (1924, Прага — 1983, Париж). Син — Мануїл Костянтинович (10.9.1947 — 15.9.1995). Дочка — Ганна Костянтинівна Андронікова (фр. Anne Andronikof, рід. 23 березня 1949). Син — Марк Костянтинович. Нагороди Нагороджений орденом «За заслуги», а 17 лютого 1997 орденом Почесного легіону. Твори Le sens des fetes: T. 1. Le cycle fixe (1970. Cerf, Paris), 309 p. Les Notes apologetiques Le sens des fetes: T. 2. Le cycle pascal (1985. L'age d'homme, Lausanne) Le sens de la Liturgie: La relation entre Dieu et l'homme (1988. Cerf, Paris), 322 p. Des mystères sacramentels (1998). Gnoséologie et méthodologie. (1990). Parole orthodoxe. Conversion — Au cœur de la foi — Communion ecclésiale — Prière et liturgie — Pâques, écrit en collaboration octobre 2000. Les Religions et la guerre. Judaïsme, christianisme, islam. écrit en collaboration. Juin 1991. Примітки Czech National Authority Database d:Track:Q13550863 BeWeB d:Track:Q77541206 Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011. d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563 Не слід плутати з Костянтином Андронікашвілі (8 листопада / 20 грудня 1887 Вино — 2 липня, 1954) — грузинським кінорежисером, заслуженим діячем мистецтв Грузії (1950), професором (1947) і з Костянтином Андронікашвілі, лідером Комітету з питань незалежності Грузії. Кривошеин Никита Игоревич. Памяти Константина Андронникова // Русская мысль. — 1997. з джерела 31 січня 2020. Процитовано 1 квітня 2020. . Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 13 травня 2019. Відома також як Anne Sanglade або Anne Andronikof-Sanglade [1] [ 20 травня 2015 у Wayback Machine.], [2] [ 7 червня 2019 у Wayback Machine.] . Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 13 травня 2019. Посилання L oreille du logos: Constantin Andronikof. L'age ' Homme [nobility.pro/ru/statya/689-andronikashvili-konstantin-iesevich Андронікашвілі Костянтин Іесевич]