Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Андре́ Френо́ (фр. André Frénaud, 26 липня 1907, Монсо-ле-Мін, Сона і Луара — 21 червня 1993, Париж) — французький поет і есеїст.
| Андре Френо | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. André Frénaud[1] | ||||
| Народився | 26 липня 1907[2][1] Монсо-ле-Мін, Сона і Луара, Франція[1] | |||
| Помер | 21 червня 1993[2][1] (85 років) VII округ Парижа, Іль-де-Франс, Франція[1] | |||
| Країна |  Франція[1] | |||
| Діяльність | поет, письменник | |||
| Заклад | ЛНУ ім. І. Франка | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
Біографія
Френо навчався в Паризькому університеті, де студіював філософію і право. 1930 року Френо працював у Львівському університеті лектором французької мови. 1937 року він одержав посаду в міністерстві транспору, де він і пропрацював до 1967 року.
1939 року він був призваний до війська, невдовзі потрпапив у німецький полон. Як поет Френо став відомий після публікації своїх "Бранденбурзьких віршів", у яких тематизував перебування в полоні. 1942 року Френо вдалося втекти з полону, скориставшись підробленими паперами. Під час війни Френо публікував свої твори під псевдонімом Бенжамен Феліс (Benjamin Phelisse) у підпільному видавництві свого друга, поета Поля Елюара.
Френо був знайомий з художниками Жоаном Міро, Едуардо Чільїда та Марією Еленою Вієйра да Сілва, які ілюстрували його поетичні збірки. 1985 року Френо опублікував збірку есе "Юрбак та основи його мистецтва" (Ubac et les fondements de son art), присвячену художникам Жану Базену та Раулю Юрбаку.
1973 року Френо одержав Велику премію Французької академії за поезію. 1985 року його творчість була відзначена Великою національною премією поезії. Італійською твори Френо перекладали такі визнані майстри, як Еудженіо Монтале та Джузеппе Унгаретті.
Вибрані твори
- Poèmes d'Avant-Guerre, 1938–1939
- Poèmes de Brandebourg
- Les Rois Mages, 1943
- Poèmes de dessous de plancher, 1949
- Agonie du général Krivitski, 1960
- II n'y a pas de paradis, 1962
- La Sainte Face, 1968.
- La Sorcière de Rome, 1973.
- Notre inhabileté fatale, 1979.
- La vie comme elle tourne. Maeght Éditeur, Paris 1979.
- Haeres, 1982.
- Ubac et les fondements de son art, 1985.
- Nul ne s'égare, 1986.
Література
- Jean Lescure, André Frénaud ou la poésie à hauteur d'homme, in Poésie 45, Numéros 22 et 23, Paris, Seghers, février et mars 1945.
- Georges-Emmanuel Clancier, André Frénaud, Paris, collection Poètes d'aujourd'hui, Seghers, 1953 (réédition en 1963).
- André Frénaud, textes de Raoul Ubac, Yves Bonnefoy, François Chapon, Pierre Lecuire, Jacques Réda, Bernard Pingaud, poèmes d'André Frénaud et bibliographie), Maison de la Culture d'Amiens et Centre national d'art et de culture Georges-Pompidou, Paris, 1977.
- André Frénaud et Jean Tardieu, Marseille, Sud, 1983.
- Lire Frénaud, Éditions P. U. L., 1984.
- Pour André Frénaud, Obsidiane-Le Temps qu'il fait, collectif, sous la direction de François Boddaert (1993).
- Frénaud PAB Ubac 1948 - 1981, Alès, Musée Bibliothèque Pierre André Benoit, 1995.
- "André Frénaud Dix ans après" in La Polygraphe 30-31 (1993) Textes de P. L. Rossi, J.-B. de Seynes, B. Grégoire, P. Boulage, Baptiste-Marrey, J.-Y. Debreuille...
- Pascal Commère, La grand'soif d'André Frénaud (Le Temps qu'il fait, 2001), D'un pays pâle et sombre (Le Temps qu'il fait, 2004).
- J.-Y Debreuille, La voix et le geste, André Frénaud et ses peintres (La Baconnière, 2005)
Примітки
- Fichier des personnes décédées
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
- Francis Wybrands: André Frénaud (1907–1993) [ 30 листопада 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andre Freno fr Andre Frenaud 26 lipnya 1907 Monso le Min Sona i Luara 21 chervnya 1993 Parizh francuzkij poet i eseyist Andre Frenofr Andre Frenaud 1 Narodivsya26 lipnya 1907 1907 07 26 2 1 Monso le Min Sona i Luara Franciya 1 Pomer21 chervnya 1993 1993 06 21 2 1 85 rokiv VII okrug Parizha Il de Frans Franciya 1 Krayina Franciya 1 Diyalnistpoet pismennikZakladLNU im I FrankaAvtografNagorodiVelika nacionalna premiya poeziyi 1973 d 1989 BiografiyaFreno navchavsya v Parizkomu universiteti de studiyuvav filosofiyu i pravo 1930 roku Freno pracyuvav u Lvivskomu universiteti lektorom francuzkoyi movi 1937 roku vin oderzhav posadu v ministerstvi transporu de vin i propracyuvav do 1967 roku 1939 roku vin buv prizvanij do vijska nevdovzi potrpapiv u nimeckij polon Yak poet Freno stav vidomij pislya publikaciyi svoyih Brandenburzkih virshiv u yakih tematizuvav perebuvannya v poloni 1942 roku Freno vdalosya vtekti z polonu skoristavshis pidroblenimi paperami Pid chas vijni Freno publikuvav svoyi tvori pid psevdonimom Benzhamen Felis Benjamin Phelisse u pidpilnomu vidavnictvi svogo druga poeta Polya Elyuara Freno buv znajomij z hudozhnikami Zhoanom Miro Eduardo Chilyida ta Mariyeyu Elenoyu Viyejra da Silva yaki ilyustruvali jogo poetichni zbirki 1985 roku Freno opublikuvav zbirku ese Yurbak ta osnovi jogo mistectva Ubac et les fondements de son art prisvyachenu hudozhnikam Zhanu Bazenu ta Raulyu Yurbaku 1973 roku Freno oderzhav Veliku premiyu Francuzkoyi akademiyi za poeziyu 1985 roku jogo tvorchist bula vidznachena Velikoyu nacionalnoyu premiyeyu poeziyi Italijskoyu tvori Freno perekladali taki viznani majstri yak Eudzhenio Montale ta Dzhuzeppe Ungaretti Vibrani tvoriPoemes d Avant Guerre 1938 1939 Poemes de Brandebourg Les Rois Mages 1943 Poemes de dessous de plancher 1949 Agonie du general Krivitski 1960 II n y a pas de paradis 1962 La Sainte Face 1968 La Sorciere de Rome 1973 Notre inhabilete fatale 1979 La vie comme elle tourne Maeght Editeur Paris 1979 Haeres 1982 Ubac et les fondements de son art 1985 Nul ne s egare 1986 LiteraturaJean Lescure Andre Frenaud ou la poesie a hauteur d homme in Poesie 45 Numeros 22 et 23 Paris Seghers fevrier et mars 1945 Georges Emmanuel Clancier Andre Frenaud Paris collection Poetes d aujourd hui Seghers 1953 reedition en 1963 Andre Frenaud textes de Raoul Ubac Yves Bonnefoy Francois Chapon Pierre Lecuire Jacques Reda Bernard Pingaud poemes d Andre Frenaud et bibliographie Maison de la Culture d Amiens et Centre national d art et de culture Georges Pompidou Paris 1977 Andre Frenaud et Jean Tardieu Marseille Sud 1983 Lire Frenaud Editions P U L 1984 Pour Andre Frenaud Obsidiane Le Temps qu il fait collectif sous la direction de Francois Boddaert 1993 Frenaud PAB Ubac 1948 1981 Ales Musee Bibliotheque Pierre Andre Benoit 1995 Andre Frenaud Dix ans apres in La Polygraphe 30 31 1993 Textes de P L Rossi J B de Seynes B Gregoire P Boulage Baptiste Marrey J Y Debreuille Pascal Commere La grand soif d Andre Frenaud Le Temps qu il fait 2001 D un pays pale et sombre Le Temps qu il fait 2004 J Y Debreuille La voix et le geste Andre Frenaud et ses peintres La Baconniere 2005 PrimitkiFichier des personnes decedees d Track Q80900474 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaFrancis Wybrands Andre Frenaud 1907 1993 30 listopada 2018 u Wayback Machine