Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Андре́ Міше́ль Львов (фр. André Michel Lwoff, 8 травня 1902, Ене-ле-Шато — 30 вересня 1994, Париж) — французький мікробіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини за 1965 рік (разом з Франсуа Жакобом та Жаком Моно) "за відкриття в галузі генетичного контролю синтезу ферментів і вірусів ".
| Андре Мішель Львов | |
|---|---|
| фр. André Lwoff | |
 | |
| Народився | 8 травня 1902[1][2][…] Ене-ле-Шато |
| Помер | 30 вересня 1994[1][2][…] (92 роки) Париж, Франція |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | біолог, вірусолог, лікар, дослідник, ботанік |
| Alma mater | Інститут Пастера d |
| Галузь | Мікробіологія, вірусологія |
| Заклад | Інститут Пастера |
| Науковий ступінь | доктор філософських і доктор медичних наук |
| Членство | Лондонське королівське товариство Французька академія наук d Американська академія мистецтв і наук Угорська академія наук Європейська організація молекулярної біології Леопольдина Бельгійська королівська академія медицини Національна академія наук США |
| Мати | d |
| У шлюбі з | d |
| Родичі | d і d |
| Нагороди |  Нобелівська премія з фізіології або медицини (1965) , медаль Левенгука |
 Андре Львов у Вікісховищі | |
Біографія
Родина
Андре Львов народився 8 травня 1902 року в селі Ене-ле-Шато (департамент Альє, Франція) в єврейській родині російського походження.
Батько майбутнього вченого — Соломон Кеселевич Львов — був народовольцем, а згодом психіатром, головним лікарем психіатричної лікарні під Парижем; за участь у студентському революційному русі в Києві був разом з братами Наумом (1856—1889) та Ароном засланий в Олонецьку губернію, і після втечі в 1887 року емігрував до Франції. У 1910—1911 роках він разом з Полем Серьйо (Paul Sérieux) очолював державну експедицію з вивчення психічних захворювань і психіатричної допомоги в Північній Африці (Алжир та Марокко). Після експедиції опублікував низку важливих публікацій з психіатричної епідеміології, що мають значення для історії медицини донині . За дорученням Міністерства внутрішніх справ займався також вивченням організації медичної допомоги психічнохворим у сільській місцевості в долині Сени, що знайшло відображення в колективних монографіях " Rapport sur le service des aliénés du département de la Seine pour l'année 1911 " і " Rapport Sur Le Service Des Aliénés Du Département De La Seine Pendant L'année 1914 et 1915 ". Саме батько зацікавив юного Львова медициною, коли ще підлітком приводив його з собою на ранкові обходи хворих .
Мати, Марія Яківна Львова (до шлюбу Симонович або Сімінович, 1864—1955) — скульптор, двоюрідна сестра (по матері) художника Валентина Сєрова, зображена ним на відомій картині (переданої нею в дар Третьяковської галереї в 1940 році) і на пізнішому . Вчилася скульптурі й живопису в Парижі, де познайомилася з майбутнім чоловіком. Залишила мемуари (1949) про свою сестру (у шлюбі Дервіз, 1866—1907) та її чоловіка художника (1853—1937) — батьків відомої художниці (1887—1959).
Дід ученого — (1840—1883) — дитячий лікар, випускник Медико-хірургічної академії (нині Військово-медична академія), автор наукових книг з педіатрії і педагогіки ("Наочне навчання для дітей, тільки що надійшли в народну школу ", Тифліс, 1870 ; "Теорія природного добору та її застосування до людини ", Тифліс, 1872; " Основи гігієни ", СПб, 2-е вид., 1883; "Практичні нотатки про індивідуальне і суспільне вихованні малолітніх дітей ", разом з дружиною А. С. Симонович, СПб, 1874, 1884 і 1907). З 1876 року служив в Єлизаветинській дитячої лікарні в Петербурзі; разом з дружиною видавав журнал " Дитячий сад " (1866—1968) і завідував першими дитячими садками на теренах Російської імперії в Петербурзі і Тифлісі.
Бабуся вченого — (уроджена Бергман , 1844—1933) — педагог, стояла біля витоків дошкільної освіти в Росії, 27 вересня 1863 року разом з чоловіком відкрила в Петербурзі перший в Росії дитячий садок і почала видавати журнал «Дитячий сад», присвячений питанням дошкільної освіти . У 1870—1876 роках завідувала дитячим садком у Тифлісі, в 1886 у заснувала при Калачаевской сільській школі в Тверської губернії перші дитячі ясла, в 1874 у опублікувала двотомне зібрання своїх з чоловіком статей з педагогіки і психології дошкільного віку " Практичні нотатки про індивідуальне і суспільне виховання малолітніх дітей ", що витримало два перевидання (у 1884 і 1907 роках, останнє під назвою " Дитячий сад "з ілюстраціями власних дітей). Відомі портрети дітей А. С. Симонович у виконанні В. А. Сєрова (див., наприклад, , і ).
Тітка Андре Львова (див. скульптурний портрет тут [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]) — (1877—1948) — художниця, одна з засновниць і теоретик дитячого лялькового театру в Росії (театр Петрушки), автор книг спогадів про свого двоюрідного брата художника В. А. Сєрова та інших (, Держвидав:Москва-Ленінград, 1925, « Ляльки на тростині», Москва, 1940; " Спогади про Валентина Олександровича Сєрова ", Художник РРФСР: Москва, 1964; " Записки петрушечника та статті про театр ляльок ", Мистецтво: Москва, 1980; " Записки художника ", Радянський художник: Москва, 1982). Дружина скульптора (1878—1959), разом з яким в 1918 році заснувала перший радянський театр ляльок Єфімових (тепер дитячий театр ляльок ім. ) . Див. галерею художниці тут [ 19 грудня 2010 у Wayback Machine.].
Інші родичі: сестра бабусі (уроджена Бергман , 1846—1924) — перша в Росії жінка — професійний композитор , автор опер « Уріель Акоста» (1885), «Ілля Муромець» (1899), «Марія д'Орваль», «Глитай», фортепіанного циклу, спогадів (Санкт-Петербург, 1914) про сина художника В. А. Сєрова та чоловіка композитора О. М. Сєрова, чиї опери « Ворожа сила» і «Коваль Вакула» вона закінчила після смерті чоловіка. Двоюрідний племінник Андре Львова — [en] — канадський молекулярний біолог, який в серії спільних робіт з Андре Львовим і Нільсом Кьєлгаардом з дослідження впливу ультрафіолетового випромінювання на лізогенії бактерії вперше продемонстрував його індуктивний вплив на виділення бактеріофага і його роль в загибелі клітини .
Життєпис і наукова кар'єра
У 19-річному віці вступив до Пастерівського інституту, де навчався у всесвітньо відомого французького мікробіолога (фр. Edouard Chatton), з яким згодом працював разом протягом 17 років. Перші дослідження Львова були в області паразитичених інфузорій, циклу їхнього розвитку і морфогенезу. Пізніше працював над проблемами, пов'язаними з харчуванням найпростіших одноклітинних організмів. В 1962 році запропонував класифікацію вірусів. Запровадив поняття провіруса; роботи з дослідження механізму зараження провірусом бактерій були удостоєні Нобелівської премії.
В 1925 році одружився з Маргеріт Бурдале (Marguerite Lwoff, 1905—1979), з якою познайомився в Пастерівському інституті й надалі проводив спільні дослідження. В 1929 році отримав медичний ступінь в Паризькому університеті, в у 1932 — ступінь доктора філософії.
В 1932—1933 роках завдяки гранту Рокфеллерівського фонду працював у лабораторії Отто Меєргофа в Гайдельберзькому університеті. У 1936 році завдяки іншому гранту того ж фонду працював у Кембриджі в лабораторії Девіда Кейліна. В 1938 році Львов стає деканом факультету в Пастерівському інституті, а в 1959 році професором мікробіології на Факультеті наук в Паризькому університеті
Відзнаки
- Медаль Левенгука (1960)
Андре Львов мав почесні ступені низки університетів:
- Чиказький університет (D. Sc., 1959),
- Оксфордський університет (D. Sc., 1959),
- Університет Глазго (Doctor of Laws, 1963)
- Лувенський університет (MD, 1966).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- . Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 13 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 13 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2009. Процитовано 13 жовтня 2010.
- Лауреати Нобелівської премії:Енциклопедія[недоступне посилання з червня 2019]:Пер. з англ. Москва:Прогрес, 1992.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2012. Процитовано 13 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 27 травня 2019.
- . Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 6 червня 2016. Процитовано 27 травня 2019.
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 13 жовтня 2010.
Посилання
- Біографія Андре Львова на сайті Нобелівського комітету [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] (англ.).
- Нобелівська лекція Андре Львова [ 16 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (англ.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andre Mishe l Lvov fr Andre Michel Lwoff 8 travnya 1902 Ene le Shato 30 veresnya 1994 Parizh francuzkij mikrobiolog laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziologiyi i medicini za 1965 rik razom z Fransua Zhakobom ta Zhakom Mono za vidkrittya v galuzi genetichnogo kontrolyu sintezu fermentiv i virusiv Andre Mishel Lvovfr Andre LwoffNarodivsya8 travnya 1902 1902 05 08 1 2 Ene le ShatoPomer30 veresnya 1994 1994 09 30 1 2 92 roki Parizh FranciyaKrayina FranciyaDiyalnistbiolog virusolog likar doslidnik botanikAlma materInstitut Pastera dGaluzMikrobiologiya virusologiyaZakladInstitut PasteraNaukovij stupindoktor filosofskih i doktor medichnih naukChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Francuzka akademiya nauk d Amerikanska akademiya mistectv i nauk Ugorska akademiya nauk Yevropejska organizaciya molekulyarnoyi biologiyi Leopoldina Belgijska korolivska akademiya medicini Nacionalna akademiya nauk SShAMatidU shlyubi zdRodichid i dNagorodiNobelivska premiya z fiziologiyi abo medicini 1965 medal Levenguka Andre Lvov u VikishovishiBiografiyaRodina Andre Lvov narodivsya 8 travnya 1902 roku v seli Ene le Shato departament Alye Franciya v yevrejskij rodini rosijskogo pohodzhennya Batko majbutnogo vchenogo Solomon Keselevich Lvov buv narodovolcem a zgodom psihiatrom golovnim likarem psihiatrichnoyi likarni pid Parizhem za uchast u studentskomu revolyucijnomu rusi v Kiyevi buv razom z bratami Naumom 1856 1889 ta Aronom zaslanij v Olonecku guberniyu i pislya vtechi v 1887 roku emigruvav do Franciyi U 1910 1911 rokah vin razom z Polem Serjo Paul Serieux ocholyuvav derzhavnu ekspediciyu z vivchennya psihichnih zahvoryuvan i psihiatrichnoyi dopomogi v Pivnichnij Africi Alzhir ta Marokko Pislya ekspediciyi opublikuvav nizku vazhlivih publikacij z psihiatrichnoyi epidemiologiyi sho mayut znachennya dlya istoriyi medicini donini Za doruchennyam Ministerstva vnutrishnih sprav zajmavsya takozh vivchennyam organizaciyi medichnoyi dopomogi psihichnohvorim u silskij miscevosti v dolini Seni sho znajshlo vidobrazhennya v kolektivnih monografiyah Rapport sur le service des alienes du departement de la Seine pour l annee 1911 i Rapport Sur Le Service Des Alienes Du Departement De La Seine Pendant L annee 1914 et 1915 Same batko zacikaviv yunogo Lvova medicinoyu koli she pidlitkom privodiv jogo z soboyu na rankovi obhodi hvorih Mati Mariya Yakivna Lvova do shlyubu Simonovich abo Siminovich 1864 1955 skulptor dvoyuridna sestra po materi hudozhnika Valentina Syerova zobrazhena nim na vidomij kartini peredanoyi neyu v dar Tretyakovskoyi galereyi v 1940 roci i na piznishomu Vchilasya skulpturi j zhivopisu v Parizhi de poznajomilasya z majbutnim cholovikom Zalishila memuari 1949 pro svoyu sestru u shlyubi Derviz 1866 1907 ta yiyi cholovika hudozhnika 1853 1937 batkiv vidomoyi hudozhnici 1887 1959 Did uchenogo 1840 1883 dityachij likar vipusknik Mediko hirurgichnoyi akademiyi nini Vijskovo medichna akademiya avtor naukovih knig z pediatriyi i pedagogiki Naochne navchannya dlya ditej tilki sho nadijshli v narodnu shkolu Tiflis 1870 Teoriya prirodnogo doboru ta yiyi zastosuvannya do lyudini Tiflis 1872 Osnovi gigiyeni SPb 2 e vid 1883 Praktichni notatki pro individualne i suspilne vihovanni malolitnih ditej razom z druzhinoyu A S Simonovich SPb 1874 1884 i 1907 Z 1876 roku sluzhiv v Yelizavetinskij dityachoyi likarni v Peterburzi razom z druzhinoyu vidavav zhurnal Dityachij sad 1866 1968 i zaviduvav pershimi dityachimi sadkami na terenah Rosijskoyi imperiyi v Peterburzi i Tiflisi Babusya vchenogo urodzhena Bergman 1844 1933 pedagog stoyala bilya vitokiv doshkilnoyi osviti v Rosiyi 27 veresnya 1863 roku razom z cholovikom vidkrila v Peterburzi pershij v Rosiyi dityachij sadok i pochala vidavati zhurnal Dityachij sad prisvyachenij pitannyam doshkilnoyi osviti U 1870 1876 rokah zaviduvala dityachim sadkom u Tiflisi v 1886 u zasnuvala pri Kalachaevskoj silskij shkoli v Tverskoyi guberniyi pershi dityachi yasla v 1874 u opublikuvala dvotomne zibrannya svoyih z cholovikom statej z pedagogiki i psihologiyi doshkilnogo viku Praktichni notatki pro individualne i suspilne vihovannya malolitnih ditej sho vitrimalo dva perevidannya u 1884 i 1907 rokah ostannye pid nazvoyu Dityachij sad z ilyustraciyami vlasnih ditej Vidomi portreti ditej A S Simonovich u vikonanni V A Syerova div napriklad i Titka Andre Lvova div skulpturnij portret tut 28 veresnya 2007 u Wayback Machine 1877 1948 hudozhnicya odna z zasnovnic i teoretik dityachogo lyalkovogo teatru v Rosiyi teatr Petrushki avtor knig spogadiv pro svogo dvoyuridnogo brata hudozhnika V A Syerova ta inshih Derzhvidav Moskva Leningrad 1925 Lyalki na trostini Moskva 1940 Spogadi pro Valentina Oleksandrovicha Syerova Hudozhnik RRFSR Moskva 1964 Zapiski petrushechnika ta statti pro teatr lyalok Mistectvo Moskva 1980 Zapiski hudozhnika Radyanskij hudozhnik Moskva 1982 Druzhina skulptora 1878 1959 razom z yakim v 1918 roci zasnuvala pershij radyanskij teatr lyalok Yefimovih teper dityachij teatr lyalok im Div galereyu hudozhnici tut 19 grudnya 2010 u Wayback Machine Inshi rodichi sestra babusi urodzhena Bergman 1846 1924 persha v Rosiyi zhinka profesijnij kompozitor avtor oper Uriel Akosta 1885 Illya Muromec 1899 Mariya d Orval Glitaj fortepiannogo ciklu spogadiv Sankt Peterburg 1914 pro sina hudozhnika V A Syerova ta cholovika kompozitora O M Syerova chiyi operi Vorozha sila i Koval Vakula vona zakinchila pislya smerti cholovika Dvoyuridnij pleminnik Andre Lvova en kanadskij molekulyarnij biolog yakij v seriyi spilnih robit z Andre Lvovim i Nilsom Kyelgaardom z doslidzhennya vplivu ultrafioletovogo viprominyuvannya na lizogeniyi bakteriyi vpershe prodemonstruvav jogo induktivnij vpliv na vidilennya bakteriofaga i jogo rol v zagibeli klitini Zhittyepis i naukova kar yeraU 19 richnomu vici vstupiv do Pasterivskogo institutu de navchavsya u vsesvitno vidomogo francuzkogo mikrobiologa fr Edouard Chatton z yakim zgodom pracyuvav razom protyagom 17 rokiv Pershi doslidzhennya Lvova buli v oblasti parazitichenih infuzorij ciklu yihnogo rozvitku i morfogenezu Piznishe pracyuvav nad problemami pov yazanimi z harchuvannyam najprostishih odnoklitinnih organizmiv V 1962 roci zaproponuvav klasifikaciyu virusiv Zaprovadiv ponyattya provirusa roboti z doslidzhennya mehanizmu zarazhennya provirusom bakterij buli udostoyeni Nobelivskoyi premiyi V 1925 roci odruzhivsya z Margerit Burdale Marguerite Lwoff 1905 1979 z yakoyu poznajomivsya v Pasterivskomu instituti j nadali provodiv spilni doslidzhennya V 1929 roci otrimav medichnij stupin v Parizkomu universiteti v u 1932 stupin doktora filosofiyi V 1932 1933 rokah zavdyaki grantu Rokfellerivskogo fondu pracyuvav u laboratoriyi Otto Meyergofa v Gajdelberzkomu universiteti U 1936 roci zavdyaki inshomu grantu togo zh fondu pracyuvav u Kembridzhi v laboratoriyi Devida Kejlina V 1938 roci Lvov staye dekanom fakultetu v Pasterivskomu instituti a v 1959 roci profesorom mikrobiologiyi na Fakulteti nauk v Parizkomu universitetiVidznakiMedal Levenguka 1960 Andre Lvov mav pochesni stupeni nizki universitetiv Chikazkij universitet D Sc 1959 Oksfordskij universitet D Sc 1959 Universitet Glazgo Doctor of Laws 1963 Luvenskij universitet MD 1966 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Arhiv originalu za 16 lipnya 2011 Procitovano 13 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 13 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 10 listopada 2009 Procitovano 13 zhovtnya 2010 Laureati Nobelivskoyi premiyi Enciklopediya nedostupne posilannya z chervnya 2019 Per z angl Moskva Progres 1992 Arhiv originalu za 24 veresnya 2012 Procitovano 13 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 28 veresnya 2007 Procitovano 27 travnya 2019 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2012 Procitovano 13 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 6 chervnya 2016 Procitovano 27 travnya 2019 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 13 zhovtnya 2010 PosilannyaBiografiya Andre Lvova na sajti Nobelivskogo komitetu 17 listopada 2015 u Wayback Machine angl Nobelivska lekciya Andre Lvova 16 zhovtnya 2010 u Wayback Machine angl