Олексій Дмитрович Анд справжнє прізвище Андреєв нар 9 січня 1962 Київ український художник живописець графік фотограф пр

Олексій Дмитрович Анд (справжнє прізвище — Андреєв; нар. 9 січня 1962, Київ) — український художник-живописець, графік, фотограф, представник фантастичного реалізму (або ж магічного, спорідненого до сюрреалізму); член Спілки художників України з 1994 року. За оцінкою експертів, входить до двадцятки кращих художників України.

Анд Олексій Дмитрович

Народження	9 січня 1962(1962-01-09) (62 роки) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Навчання	Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка (1980) і Київський державний художній інститут (1988)
Діяльність	художник
Вчитель	Чеканюк Вілен Андрійович, Стороженко Микола Андрійович і Кожеков Олексій Васильович
Член	Спілка художників України
Сайт	artand.com.ua



Анд Олексій Дмитрович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андреєв.

Життєпис

Народився 9 січня 1962 році в місті Києві. У 1980 році закінчив Республіканську Художню середню школу; у 1988 році — факультет живопису Київськогой художнього інституту, де навчався зокрема у Вілена Чеканюка, Миколи Стороженка, Олексій Кожеков.

У 1988—1992 роках працював художником Київського комбінату монументально-декоративного мистецтва. Водночас співпрацював з видавництвом «Мистецтво» та журналом «Соняшник».

Живе в Києві, в будинку на вулиці Кудряшова, № 7б, квартира 196.

Творчість

Працює в галузі живопису та графіки. Серед робіт:

«Давня Русь» (1990, полотно, олія, енкаустика);
«Фатальність» (1991, полотно, енкаустика);
«Логіка ілюзій» (1993, полотно, олія);
«Старий блазень» (1994);
«Homo! Sapiens?» (1997, полотно, олія);
«Хоронитель символів» (1998);
«Пульсація» (1999);
«У пошуках взаємозв'язку» (2001).


Фатальність	У пошуках взаємозв'язку	Хоронитель символів

Художник своєрідно розвинув творче спрямування фантастичний реалізм (або ж магічний, для яких характерне поєднання фігуративного письма і такої оптично-живописної зміни зовнішнього вигляду об'єктів, яка проявляє їх внутрішні сутності, нерідко містичного порядку. Художник поєднав набутки реалістичної школи з елементами сюрреалізму. Автор називає свій метод «асоціативним символізмом». Тематично картини Анда відтворюють віддалені в часі, міфічні сюжети й сучасні теми, образний світ України-Русі (з використанням іконописної атрибутики) і портрети видатних осіб, серед яких Сальвадор Далі, Сергій Параджанов, Микола Амосов. Як фотограф Анд створив зібрання портретних типажів і психотипів осіб різного віку, статі й рас.

Роботи зберігаються в колекціях київського Національного резервного банку, Благодійного фонду «Український ренесанс», в галереях та приватних колекціях Києва, Москви, Санкт-Петербурга, Парижа, Тулузи, Женеви, Базеля, Мюнхена, Берліна, Нюрнберга, Бонна, Відня, Нью-Йорка, Чикаго, Мадрида, Істада, Лондона, Болоньї.

Виставки

Від 1988 брав участь у всеукраїнських та міжнародних виставках. Зокрема:

1988 «Всесоюзна виставка на здобуття золотої медалі Академії мистецтв СРСР», Академія мистецтв СРСР, Ленінград, Росія;
1988 Всеукраїнська виставка образотворчого мистецтва, Київ;
1989 «Всесоюзна виставка молодих художників», Мінськ, Білорусь;
1989 Всеукраїнська виставка образотворчого мистецтва, Київ;
1990, 1991 «Сучасне українське образотворче мистецтво», Чикаго, США;
1990 Всеукраїнська виставка образотворчого мистецтва, Київ;
1991 Міжнародне Бієнале образотворчого мистецтва «Відродження», Львів;
1991, 1993 Міжнародне Бієнале образотворчого мистецтва «IMPREZA-1», Івано-Франківськ, (каталоги);
1992, 1993, 1994, 1995 «Сучасне українське образотворче мистецтво», Нью-Йорк, Чикаго, США;
1993 «Сучасне мистецтво України», Мюнхен, Нюрнберг, Німеччина;
1993 «SAMFO-ART» Київ. (Буклет);
1993 Всеукраїнська виставка образотворчого мистецтва, Київ;
1994 Міжнародний Арт-ярмарок, Київ, (каталог);
1994 Всеукраїнська виставка образотворчого мистецтва, Київ;
1995 «Образотворче мистецтво України» в представництві ООН в Україні, Київ;
1995 Міжнародне Бієнале образотворчого мистецтва «PAN UKRAINE», Дніпропетровськ (каталог);
1996 «Сучасне українське образотворче мистецтво», Чикаго, США;
1996 Авторський проект «Занурення в несвідоме». Національний історико-культурний заповідник «Києво-Печерська Лавра», Галерея «НЕФ» Київ;
1996 Міжнародний Арт-Фестиваль, Київ, (каталог);
1997 Всеукраїнська виставка образотворчого мистецтва, Київ;
1998 Міжнародний Арт-Фестиваль, Київ, (каталог);
1998 Всеукраїнське трієнале «Живопис-98», Київ, (каталог);
1998 Персональна виставка. Національна філармонія України, Київ.
1998 Міжнародний Арт-Фестиваль, Національний палац мистецтв «Український Дім», Київ, (каталог);
2000 Національний мега-проект «Мистецтво України XX століття», Національний палац мистецтв «Український Дім», Київ, (каталог);
2000 Всеукраїнська виставка образотворчого мистецтва, Київ;
2000 Міжнародний Арт-Фестиваль, Національний палац мистецтв «Український Дім», Київ, (каталог);
2001 Міжнародний Московський салон, Центральний Будинок Художника, Москва, Росія, (каталог);
2002, 2003, 2004 Персональна виставка. Національний історико-культурний заповідник, «Києво-Печерська Лавра», Галерея «НЕФ», Київ;
2003—2004 Спільний проект «асоціативний символізм» Олексій Анд (живопис), Олексій Владимиров (скульптура). Національний палац мистецтв «Український Дім», Київ;
2005—2006 Всеукраїнський мегапроект «Світ левкасу» (The World of Levkas), Киев, Одеса, Чернівці, Івано-Франківськ, Львів, Україна; Паланга, Литва, (альбом, 3 томи);
2006, 2009 «Україна від трипілля до сьогодення в образах сучасних художників» Всеукраїнська виставка.

Наприкінці 1990-х брав участь у виставковій діяльності творчого об'єднання і галереї «НЕФ», основна експозиція якої була розташована на території Києво-Печерської Лаври. Галерея представляла своїх художників (серед яких Олексій Анд, Олександр Костецький, Оксана Левчишина, Сергій Марус, Леонід Бернат, Юрій Нікітін, Павло Тараненко та інші) на багатьох міжнародних фестивалях.

Документальні фільми

«Анд та всі причетні», автор Валентина Давиденко (1996);
«Олексій Анд», автор В. Давиденко (1997);
Программа «Дзеркало», режисер М. Зозуля, Н. Баринова (2004);
«Український художник Олексій Анд», автор М. Лебедєв (2009);
«Стара фреска», автор М. Лебедєв (2009);
«Художник Олексій Анд», автор А. Видрін (2010, телеканал «Мистецька Рада»).

Відзнаки

Лауреат конкурса «Кращі художні твори року», Національний музей Тараса Шевченка (1994);
Лідер першого аукціону сучасного українского живопису «L1», Національний художній музей України (1996);
Лауреат IV Міжнародного Арт-фестиваля «Національний Арт-рейтинг», Київ, каталог (1999);
Лауреат V Міжнародного Арт-фестиваля «Національний Арт-рейтинг», Київ, каталог, компакт-диск (2000).

Примітки

Каталог Міжнародного арт-фестивалю Київ-1999 року, розділ «Національний Арт-рейтинг України-99»//К.: Асоціація арт-галерей України, 1999, с.96-97
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
Вишеславський Г., Сидор-Гібелинда О. Термінологія сучасного мистецтва//Paris-Kyiv, Terra Incognita, 2010, ст. 310. — .
Стоян С. П. Асоціативний символізм Олексія Анда // Практична філософія. — 2005. — № 4 — с. 182—188.
Олексій Анд / Художники Києва. Творчо-біографічний довідник. Київ. ІПРЕЗ, 2000, сторінка 10.
Міжнародний арт-фестиваль. К.: Асоціація арт-галерей України і муніціпалітет м. Оденсе.1996, ст.116-117

Джерела

Вишеславський Г., Сидор-Гібелинда О. Термінологія сучасного мистецтва//Paris-Kyiv, Terra Incognita, 2010, ст. 310. — ;
Альбом «Світ „Левкасу“» (The World of Levkas) за редакцією Миколи Стороженка, Міністерство культури і туризму України, Академія Мистецтв України, том 2, 2007, с. 12-15;
Стоян С. П. Психоаналітичні мотиви у живописі Олексія Анда // Міжнародний науковий симпозіум до всесвітнього дня філософії ЮНЕСКО — Киев, 2006;
на рос: Стоян С. П. Ассоциативный символизм: проблема бессознательного в контексте работы Н. Бердяева «Философия свободного духа. Проблематика и апология христианства» // Практична філософія. — 2008. — № 3 — с. 112—116;
Alexander Liapin. «Look inside with Andreev's Psyche». Kiev-Post June 20-26 1996;
Ludmila Liapina . «Exhibition of salon painter of Alexey And». Kiev-Post July 4-10 1996;
Матушек О. Найвірніша дорога — до себе // Сім'я. 1996. № 6;
Титаренко А. Зазеркалье Анда // ЗН. 1996, 28 вересня (рос.);
Петренко О. Леви прокинулись // The Ukrainian. 1997, січня;
О. Є. Голуб. Анд Олексій Дмитрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — С. 315. — .

[1] Каталог Міжнародного арт-фестивалю Київ-1999 року, розділ «Національний Арт-рейтинг України-99»//К.: Асоціація арт-галерей України, 1999, с.96-97

[2] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.

[3] Вишеславський Г., Сидор-Гібелинда О. Термінологія сучасного мистецтва//Paris-Kyiv, Terra Incognita, 2010, ст. 310. — .

[4] Стоян С. П. Асоціативний символізм Олексія Анда // Практична філософія. — 2005. — № 4 — с. 182—188.

[5] Олексій Анд / Художники Києва. Творчо-біографічний довідник. Київ. ІПРЕЗ, 2000, сторінка 10.

[6] Міжнародний арт-фестиваль. К.: Асоціація арт-галерей України і муніціпалітет м. Оденсе.1996, ст.116-117