Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Англо-іспанська війна — військовий конфлікт між Королівством Великої Британії та Іспанією, частина Семирічної війни. Тривав з грудня 1761 до лютого 1763, закінчився підписанням Паризької мирної угоди.
| Англо-іспанська війна (1761–1763) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Частина Семирічної війни | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Португалія Британська Імперія |  Іспанська Імперія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| |
| ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| Португалія: 10000 португальці 8000 британці Куба: ~30000 солдатів та матросів 23 лінійних кораблі 19 інших суден Маніла: 10300 вояків 15 кораблів Нікарагуа: 2000 | Португалія: 45000 Куба: ~12000 солдатів та матросів 9 лінійних кораблів Маніла: ~9000 Нікарагуа: 100 | ||||||||
Передісторія та причини
Після початку війни між Францією та Британію в 1756 Іспанія дотримувалася нейтральності. Прем'єр-міністру короля Фердинанда VI Рікардо Волу вдалося стримати політику профранцузької партії при дворі, метою якою було приєднання Іспанії до війни на боці Франції. В свою чергу, Британія запропонувала іспанцям Гібралтар в обмін на їхній союз та допомогу у відвоюванні Менорки, проте ця пропозиція була відхилена.
Ситуація кардинально змінилася після смерті короля в 1759 та приходу до влади його набагато більш амбітного брата Карла. Однією з головних цілей політики Карла було збереження Іспанії як імперії та, таким чином, підтримка її реноме великої держави в Європі.
До 1761 Британія здобула значну перевагу в ході бойових дій, що позначилося на Іспанії — британські корсари почали захоплювати кораблі в іспанських територіальних водах, вимагаючи компенсації за них.
Побоюючись, що перемога Британії над Францією змінить баланс колоніальних сил, в серпні 1761 Іспанія підписала Сімейну угоду з Францією (обидві країни знаходилися під владою різних гілок Бурбонів, звідки й назва союзу), внаслідок чого вступила у війну з Британією в січні 1762.
Перебіг війни
Після оголошення війни між Францією та Великою Британією у 1756 році Іспанія зберігала нейтралітет. Прем'єр-міністр іспанського короля Фердинанда VI Рікардо Уолл ефективно протистояв французькій стороні, яка хотіла вступити у війну на боці Франції. Геополітична ситуація змінилася, коли Фердинанд VI помер у 1759 році, і йому на зміну прийшов його молодший зведений брат Карл III Іспанський. Карл був більш амбітним, ніж його самовдоволений брат, і одним з головних об'єктів зовнішньої політики Карла було подальше виживання Іспанії як імперської держави, а отже, як сили, з якою слід рахуватися в Європі. Він був стурбований поразками Франції у війні, підозрюючи, що це порушить баланс сил. Між Францією та Іспанією було укладено домовленість про захоплення Португалії, яка залишалася нейтральною, проте була важливим союзником Британії. Франція сподівалася відтягнути таким чином британські сили. 9 травня 1762 Іспанія вдерлася в Португалію та захопила місто Алмейда, змусивши Велику Британію відправити в Португалію армію з 8000 вояків, проте це було єдиним досягненням.
Вступ Іспанії у війну дозволив британцям розпочати наступ на іспанські колонії. Британський експедиційний корпус захопив Гавану та чотирнадцять лінійних кораблів, більшу частину іспанського флоту на Карибах. Через півтора місяця британці захопили Манілу, таким чином отримавши контроль над столицями як Іспанської Вест-Індії, так і Іспанської Ост-Індії, серйозно похитнувши міжнародний авторитет Іспанії.
Результати та наслідки
Після встановлення британського контролю над Канадою в результаті Франко-індіанської війни Франція передала Іспанії Луїзіану за угодою в Фонтенбло в 1762.
Війну було закінчено підписанням Паризької мирної угоди в 1763, в результаті якої Флорида та Менорка перейшли під владу Британії, Іспанія також була змушена залишити Португалію та Бразилію, в той час як Британія звільнила Кубу.
Джерела
Anderson, Fred. Crucible of War: The Seven Years' War and the Fate of Empire in British North America, 1754—1766. Vintage, 2007 (ASIN: B0012D1CY2)
- Anderson, Fred, and Andrew (2005). The Dominion of War: Empire and Liberty in North America 1500–2000. Penguin Books, 2005 (English) . Penguin Books,. с. 544. ISBN .
{{}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anglo ispanska vijna vijskovij konflikt mizh Korolivstvom Velikoyi Britaniyi ta Ispaniyeyu chastina Semirichnoyi vijni Trivav z grudnya 1761 do lyutogo 1763 zakinchivsya pidpisannyam Parizkoyi mirnoyi ugodi Anglo ispanska vijna 1761 1763 Chastina Semirichnoyi vijniData 1761 1763Misce Kuba Portugaliya Filippini Nova IspaniyaRezultat Peremoga Korolivstva Velikoyi BritaniyiTeritorialni zmini Ispaniya postupayetsya Floridoyu Korolivstvu Velikoyi Britaniyi v obmin na povernennya GavaniStoroniPortugaliya Britanska Imperiya Ispanska ImperiyaKomanduvachiDzhon BurgojnVijskovi siliPortugaliya 10000 portugalci 8000 britanci Kuba 30000 soldativ ta matrosiv 23 linijnih korabli 19 inshih suden Manila 10300 voyakiv 15 korabliv Nikaragua 2000 Portugaliya 45000 Kuba 12000 soldativ ta matrosiv 9 linijnih korabliv Manila 9000 Nikaragua 100Peredistoriya ta prichiniPislya pochatku vijni mizh Franciyeyu ta Britaniyu v 1756 Ispaniya dotrimuvalasya nejtralnosti Prem yer ministru korolya Ferdinanda VI Rikardo Volu vdalosya strimati politiku profrancuzkoyi partiyi pri dvori metoyu yakoyu bulo priyednannya Ispaniyi do vijni na boci Franciyi V svoyu chergu Britaniya zaproponuvala ispancyam Gibraltar v obmin na yihnij soyuz ta dopomogu u vidvoyuvanni Menorki prote cya propoziciya bula vidhilena Situaciya kardinalno zminilasya pislya smerti korolya v 1759 ta prihodu do vladi jogo nabagato bilsh ambitnogo brata Karla Odniyeyu z golovnih cilej politiki Karla bulo zberezhennya Ispaniyi yak imperiyi ta takim chinom pidtrimka yiyi renome velikoyi derzhavi v Yevropi Do 1761 Britaniya zdobula znachnu perevagu v hodi bojovih dij sho poznachilosya na Ispaniyi britanski korsari pochali zahoplyuvati korabli v ispanskih teritorialnih vodah vimagayuchi kompensaciyi za nih Poboyuyuchis sho peremoga Britaniyi nad Franciyeyu zminit balans kolonialnih sil v serpni 1761 Ispaniya pidpisala Simejnu ugodu z Franciyeyu obidvi krayini znahodilisya pid vladoyu riznih gilok Burboniv zvidki j nazva soyuzu vnaslidok chogo vstupila u vijnu z Britaniyeyu v sichni 1762 Perebig vijniPislya ogoloshennya vijni mizh Franciyeyu ta Velikoyu Britaniyeyu u 1756 roci Ispaniya zberigala nejtralitet Prem yer ministr ispanskogo korolya Ferdinanda VI Rikardo Uoll efektivno protistoyav francuzkij storoni yaka hotila vstupiti u vijnu na boci Franciyi Geopolitichna situaciya zminilasya koli Ferdinand VI pomer u 1759 roci i jomu na zminu prijshov jogo molodshij zvedenij brat Karl III Ispanskij Karl buv bilsh ambitnim nizh jogo samovdovolenij brat i odnim z golovnih ob yektiv zovnishnoyi politiki Karla bulo podalshe vizhivannya Ispaniyi yak imperskoyi derzhavi a otzhe yak sili z yakoyu slid rahuvatisya v Yevropi Vin buv sturbovanij porazkami Franciyi u vijni pidozryuyuchi sho ce porushit balans sil Mizh Franciyeyu ta Ispaniyeyu bulo ukladeno domovlenist pro zahoplennya Portugaliyi yaka zalishalasya nejtralnoyu prote bula vazhlivim soyuznikom Britaniyi Franciya spodivalasya vidtyagnuti takim chinom britanski sili 9 travnya 1762 Ispaniya vderlasya v Portugaliyu ta zahopila misto Almejda zmusivshi Veliku Britaniyu vidpraviti v Portugaliyu armiyu z 8000 voyakiv prote ce bulo yedinim dosyagnennyam Vstup Ispaniyi u vijnu dozvoliv britancyam rozpochati nastup na ispanski koloniyi Britanskij ekspedicijnij korpus zahopiv Gavanu ta chotirnadcyat linijnih korabliv bilshu chastinu ispanskogo flotu na Karibah Cherez pivtora misyacya britanci zahopili Manilu takim chinom otrimavshi kontrol nad stolicyami yak Ispanskoyi Vest Indiyi tak i Ispanskoyi Ost Indiyi serjozno pohitnuvshi mizhnarodnij avtoritet Ispaniyi Rezultati ta naslidkiPislya vstanovlennya britanskogo kontrolyu nad Kanadoyu v rezultati Franko indianskoyi vijni Franciya peredala Ispaniyi Luyizianu za ugodoyu v Fontenblo v 1762 Vijnu bulo zakincheno pidpisannyam Parizkoyi mirnoyi ugodi v 1763 v rezultati yakoyi Florida ta Menorka perejshli pid vladu Britaniyi Ispaniya takozh bula zmushena zalishiti Portugaliyu ta Braziliyu v toj chas yak Britaniya zvilnila Kubu DzherelaAnderson Fred Crucible of War The Seven Years War and the Fate of Empire in British North America 1754 1766 Vintage 2007 ASIN B0012D1CY2 Anderson Fred and Andrew 2005 The Dominion of War Empire and Liberty in North America 1500 2000 Penguin Books 2005 English Penguin Books s 544 ISBN ISBN 10 0143036513 ISBN 13 9780143036517 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka