Ангельберга (фр. Engelberge; бл. 830 — між 896 і 901) — королева Італії та імператриця Заходу, дружина Людовика II Молодого, імператора Заходу та короля Італії.
Ангельберга | |
Народження: | 9 століття |
---|---|
Смерть: | не раніше 896 і не пізніше 901 |
Поховання: | d |
Релігія: | католицька церква |
Рід: | d |
Батько: | Адельчіс I Сполетський |
Шлюб: | Людовик II |
Діти: | Ірменгарда Італійська і d |
Походження
Походження Ангельберги в первинних історичних джерелах не вказується. Однак існують непрямі дані, які дозволяють висувати історичні гіпотези щодо реконструювання її походження. Це кілька грамот королів з династії Каролінгів:
- грамота імператора Карла III Товстого, в якій Ангельберга названа сестрою (лат. soror);
- інша грамота імператора Карла III Товстого, в якій дочка Ангельберги, , названа племінницею (лат. nepotis);
- грамота Карломана, короля Баварії, брата Карла III, в якій Ангельберга названа сестрою;
- грамота імператора Людовика II Молодого, чоловіка Ангельберги, в якій його архіканцлер Суппо III названий двоюрідним братом (лат. consobrinus) Ангельберги.
На підставі цих мізерних даних було запропоновано кілька гіпотез. Складність полягає в тому, що латинські слова soror, nepotis і consobrinus допускають досить широке тлумачення.
- Італійські автори припускають, що визначення soror позначає духовну спорідненість. В результаті була висунута гіпотеза, що Людовик II Німецький, батько Карломана і Карла III, був хрещеним батьком Ангельберги.
- Моріс Шом перевів soror як невістка і припустив, що Ангельберга була сестрою , дружини Карла III, і, відповідно, дочкою , пфальцграфа Швабії і Ельзасу, представника будинку . (Щоправда, стаття Карл III називає Ріхарду донькою Ерхарда, графа ).
- Виходячи з грамоти Людовика II, що вказує на спорідненість з , а також з повідомлення Ж. дю Буше в тексті 1646 року, де йдеться, що Ангельберга була дочкою герцога Сполето, припустив, що Ангельберга була дочкою Адельчіза I, герцога Сполето і графа Парми в 835 році.
- Ще одну гіпотезу запропонував французький історик . Він звернув увагу на те, що, починаючи з дітей , дочки Ангельберги, в роду з'являється ім'я Вілла/Гілла (лат. Willa/Guille). Матьє припустив, що ці жіночі імена є похідними від Гійом (Гільом, Вільгельм) і свідчать про спорідненість із знатним родом . Матьє перевів soror з грамот Карломана і Карла III як сестра і припустив, що Ангельберга була їхнью єдиноутробною сестрою, дочкою , яка вийшла заміж за Людовика Німецького у 827 році . Якщо ця гіпотеза слушна, то перший чоловік Емми мав належати до роду Гільємідів і померти незадовго до 827 року. Матьє запропонував ідентифікувати батька Ангельберги як графа , сина графа Тулузи Гільома Желонського. У пошуках пояснення спорідненості з Суппонідами Матьє припустив, що з цього роду походила Кунігунда, перша дружина Гільома Желонського. Суппоніди також перебували у родинних стосунках з королем Італії Бернаром, дружина якого, Кунігунда, можливо, була онукою Гільома Желонського. Однак головною проблемою цієї гіпотези є те, що Отен Тьєррі III традиційно вважається сином Гільома Желонського від другого шлюбу, і тоді Ірменгарда не могла бути родичкою Суппонідів.
Життєпис
Ангельбергу близько 852 року видали заміж за Людовика II Молодого, який у той час був співправителем свого батька, імператора Лотара I. Єдиновладним правителем Людовик став лише в 855 році.
Ангельберга за життя чоловіка згадується в історичних джерелах дуже рідко. У серпні 871 року вона супроводжувала Людовика в поході в князівство Беневенто, під час якого князь Адельчіз захопив в полон Людовика і Ангельбергу. Вони провели в ув'язненні місяць і були звільнені за посередництвом єпископа .
Людовик II помер 12 квітня 875 року, після чого Ангельберга пішла в абатство Сен-Совер в Брешії. Після того, як зять Ангельберги, Бозон В'єннський, 879 року проголосив себе королем Бургундії, Карл III Товстий, що став на той час королем Італії, запідозрив Ангельбергу в підтримці зятя і відправив її в 880 році в жіночий монастир в Алеманнії. Але після поразки Бозона вона в жовтні 882 року з дозволу Карла повернулася до Італії. Після смерті Бозона в 887 році Ангельберга давала раду спадкоємству свого малолітнього онука, Людовіка III, Ніжньобургундському королівству. 896 року була абатисою монастиря Сан-Сісто у П'яченці, після чого згадки про неї зникають. Ймовірно, Ангельберга померла не пізніше 901 року.
Чоловік: з 851 / 852 Людовик II Молодий (825 — 12 серпня 875), король Італії (Людовик I) з 844 року, імператор Заходу з 850 року.
Діти:
- Гізелла (бл. 852 / 855 — до 28 квітня 868), ігуменя Сан-Сальваторе
- Ірменгарда (бл. 852 / 855 — до 22 червня 896); чоловік: з березня 876 року (Павія) Бозон В'єннський (бл. 844 — 11 січня 887), граф В'єнна і Ліона , граф Беррі , герцог Італії , герцог Провансу , віцекороль Італії , граф Макона і Шалона , Отена , король Нижньої Бургундії (Провансу)
Література
- Mathieu, Jean-Noël. Recherche sur les origines de deux princesses du IXe siècle: la reine Guille de Bourgogne et l'impératrice Engelberge // Settipani C.; Keats-Rohan, Katharine S. B. Onomastique et Parenté dans l'Occident médiéval. — Oxford: Linacre College, Unit for Prosopographical Research, 2000. — ISBN 1-900934-01-9.
- Riché Pierre. Les carolingiens, une famille qui fit l'Europe. — Paris: Hachette Littératures, 1983 (1997). — 490 p. — ISBN 2-01-278851-3.
- Settipani C. La préhistoire des Capétiens: 481—987 / éd. Patrick van Kerrebrouck. — Villeneuve d'Ascq, 1993. — 543 p. — (Nouvelle histoire généalogique de l'auguste maison de France, vol. 1). — ISBN 2-9501509-3-4.
Примітки
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 267–269. —
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 269–270. —
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 269. —
- Pochettino G,. L'impératrice Angelberge // Archivio storico lombardo. — 1921. — P. 117.
- Chaume Maurice. Origines du duché de Bourgogne, vol. I. — 1925. — P. 301, note 3.
- «Sa femme Angelberge se rendit religieuse Pavie. Elle estoit fille du duc de Spolète.» (J. du Bouchet,. La véritable origine de la seconde et la troisième lignée de la maison de France. — Paris, 1646. — P. 14.)
- Hlawitschka Eduard. Franken, Alemannen, Bayern und Burgunder in Oberitalien (774—962). — Fribourg, 1960. — P. 271—273.
- Kreutz B. M. Before the Normans. Southern Italy in the Ninth and Tenth Centuries. — Philadelphia, 1996. — С. 46—47.
- Foundation for Medieval Genealogy
Посилання
- KINGS of ITALY 774-887 (CAROLINGIANS). Foundation for Medieval Genealogy (англ.). Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 20 лютого 2010.
Ця стаття недостатньо . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Angelberga fr Engelberge bl 830 mizh 896 i 901 koroleva Italiyi ta imperatricya Zahodu druzhina Lyudovika II Molodogo imperatora Zahodu ta korolya Italiyi Angelberga Narodzhennya 9 stolittyaSmert ne ranishe 896 i ne piznishe 901Pohovannya dReligiya katolicka cerkvaRid dBatko Adelchis I SpoletskijShlyub Lyudovik IIDiti Irmengarda Italijska i dPohodzhennyaPohodzhennya Angelbergi v pervinnih istorichnih dzherelah ne vkazuyetsya Odnak isnuyut nepryami dani yaki dozvolyayut visuvati istorichni gipotezi shodo rekonstruyuvannya yiyi pohodzhennya Ce kilka gramot koroliv z dinastiyi Karolingiv gramota imperatora Karla III Tovstogo v yakij Angelberga nazvana sestroyu lat soror insha gramota imperatora Karla III Tovstogo v yakij dochka Angelbergi nazvana pleminniceyu lat nepotis gramota Karlomana korolya Bavariyi brata Karla III v yakij Angelberga nazvana sestroyu gramota imperatora Lyudovika II Molodogo cholovika Angelbergi v yakij jogo arhikancler Suppo III nazvanij dvoyuridnim bratom lat consobrinus Angelbergi Na pidstavi cih mizernih danih bulo zaproponovano kilka gipotez Skladnist polyagaye v tomu sho latinski slova soror nepotis i consobrinus dopuskayut dosit shiroke tlumachennya Italijski avtori pripuskayut sho viznachennya soror poznachaye duhovnu sporidnenist V rezultati bula visunuta gipoteza sho Lyudovik II Nimeckij batko Karlomana i Karla III buv hreshenim batkom Angelbergi Moris Shom pereviv soror yak nevistka i pripustiv sho Angelberga bula sestroyu druzhini Karla III i vidpovidno dochkoyu pfalcgrafa Shvabiyi i Elzasu predstavnika budinku Shopravda stattya Karl III nazivaye Rihardu donkoyu Erharda grafa Vihodyachi z gramoti Lyudovika II sho vkazuye na sporidnenist z a takozh z povidomlennya Zh dyu Bushe v teksti 1646 roku de jdetsya sho Angelberga bula dochkoyu gercoga Spoleto pripustiv sho Angelberga bula dochkoyu Adelchiza I gercoga Spoleto i grafa Parmi v 835 roci She odnu gipotezu zaproponuvav francuzkij istorik Vin zvernuv uvagu na te sho pochinayuchi z ditej dochki Angelbergi v rodu z yavlyayetsya im ya Villa Gilla lat Willa Guille Matye pripustiv sho ci zhinochi imena ye pohidnimi vid Gijom Gilom Vilgelm i svidchat pro sporidnenist iz znatnim rodom Matye pereviv soror z gramot Karlomana i Karla III yak sestra i pripustiv sho Angelberga bula yihnyu yedinoutrobnoyu sestroyu dochkoyu yaka vijshla zamizh za Lyudovika Nimeckogo u 827 roci Yaksho cya gipoteza slushna to pershij cholovik Emmi mav nalezhati do rodu Gilyemidiv i pomerti nezadovgo do 827 roku Matye zaproponuvav identifikuvati batka Angelbergi yak grafa sina grafa Tuluzi Giloma Zhelonskogo U poshukah poyasnennya sporidnenosti z Supponidami Matye pripustiv sho z cogo rodu pohodila Kunigunda persha druzhina Giloma Zhelonskogo Supponidi takozh perebuvali u rodinnih stosunkah z korolem Italiyi Bernarom druzhina yakogo Kunigunda mozhlivo bula onukoyu Giloma Zhelonskogo Odnak golovnoyu problemoyu ciyeyi gipotezi ye te sho Oten Tyerri III tradicijno vvazhayetsya sinom Giloma Zhelonskogo vid drugogo shlyubu i todi Irmengarda ne mogla buti rodichkoyu Supponidiv ZhittyepisAngelbergu blizko 852 roku vidali zamizh za Lyudovika II Molodogo yakij u toj chas buv spivpravitelem svogo batka imperatora Lotara I Yedinovladnim pravitelem Lyudovik stav lishe v 855 roci Angelberga za zhittya cholovika zgaduyetsya v istorichnih dzherelah duzhe ridko U serpni 871 roku vona suprovodzhuvala Lyudovika v pohodi v knyazivstvo Benevento pid chas yakogo knyaz Adelchiz zahopiv v polon Lyudovika i Angelbergu Voni proveli v uv yaznenni misyac i buli zvilneni za poserednictvom yepiskopa Lyudovik II pomer 12 kvitnya 875 roku pislya chogo Angelberga pishla v abatstvo Sen Sover v Breshiyi Pislya togo yak zyat Angelbergi Bozon V yennskij 879 roku progolosiv sebe korolem Burgundiyi Karl III Tovstij sho stav na toj chas korolem Italiyi zapidozriv Angelbergu v pidtrimci zyatya i vidpraviv yiyi v 880 roci v zhinochij monastir v Alemanniyi Ale pislya porazki Bozona vona v zhovtni 882 roku z dozvolu Karla povernulasya do Italiyi Pislya smerti Bozona v 887 roci Angelberga davala radu spadkoyemstvu svogo malolitnogo onuka Lyudovika III Nizhnoburgundskomu korolivstvu 896 roku bula abatisoyu monastirya San Sisto u P yachenci pislya chogo zgadki pro neyi znikayut Jmovirno Angelberga pomerla ne piznishe 901 roku Cholovik z 851 852 Lyudovik II Molodij 825 12 serpnya 875 korol Italiyi Lyudovik I z 844 roku imperator Zahodu z 850 roku Diti Gizella bl 852 855 do 28 kvitnya 868 igumenya San Salvatore Irmengarda bl 852 855 do 22 chervnya 896 cholovik z bereznya 876 roku Paviya Bozon V yennskij bl 844 11 sichnya 887 graf V yenna i Liona graf Berri gercog Italiyi gercog Provansu vicekorol Italiyi graf Makona i Shalona Otena korol Nizhnoyi Burgundiyi Provansu LiteraturaMathieu Jean Noel Recherche sur les origines de deux princesses du IXe siecle la reine Guille de Bourgogne et l imperatrice Engelberge Settipani C Keats Rohan Katharine S B Onomastique et Parente dans l Occident medieval Oxford Linacre College Unit for Prosopographical Research 2000 ISBN 1 900934 01 9 Riche Pierre Les carolingiens une famille qui fit l Europe Paris Hachette Litteratures 1983 1997 490 p ISBN 2 01 278851 3 Settipani C La prehistoire des Capetiens 481 987 ed Patrick van Kerrebrouck Villeneuve d Ascq 1993 543 p Nouvelle histoire genealogique de l auguste maison de France vol 1 ISBN 2 9501509 3 4 PrimitkiSettipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 267 269 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Settipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 269 270 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Settipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 269 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Pochettino G L imperatrice Angelberge Archivio storico lombardo 1921 P 117 Chaume Maurice Origines du duche de Bourgogne vol I 1925 P 301 note 3 Sa femme Angelberge se rendit religieuse Pavie Elle estoit fille du duc de Spolete J du Bouchet La veritable origine de la seconde et la troisieme lignee de la maison de France Paris 1646 P 14 Hlawitschka Eduard Franken Alemannen Bayern und Burgunder in Oberitalien 774 962 Fribourg 1960 P 271 273 Kreutz B M Before the Normans Southern Italy in the Ninth and Tenth Centuries Philadelphia 1996 S 46 47 Foundation for Medieval GenealogyPosilannyaKINGS of ITALY 774 887 CAROLINGIANS Foundation for Medieval Genealogy angl Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 20 lyutogo 2010 Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti