Анатомія жінки

Стате́ві о́ргани, також геніталії — органи статевого розмноження тварин і людини. До статевих органів належать статеві залози (гонади: яєчка, яєчники), статеві протоки (сім'явипорскувальна протока, фаллопієві труби), додаткові утвори (різні залози, сім'яні сумки, сім'яноприймачі й всі пристосування для виношування зародків) та .

Фото, на якому зображені статеві клітини зелених водоростей. Червоні — чоловічі, а коричневі — жіночі.

Статеві органи характеризують .

Мохи, папороті та деякі подібні рослини мають гаметангії для репродуктивних органів, що входять до складу гаметофіта. На кольорах з квітучих рослин виробляють пилок і яйцеклітини, але самі по собі статеві органи знаходяться всередині гаметофіту всередині пилку і яйцеклітини.

Статеві органи тварин

Серед тварин розрізняють форми, які мають в одному організмі чоловічі й жіночі статеві органи — п'явки, більшість паразитичних червів, губок, молюсків і деякі риби (Гермафродитизм), і роздільностатеві форми — більшість вільноіснуючих червів, комахи, риби, птахи, ссавці та інші не мають відокремлених статевих органів. Найпримітивніші з багатоклітинних — губки: статеві клітини (сперматозоїди і яйцеклітини) розвиваються у мезоглеї відповідної особини.

Найпростіші С.о. у кишковопорожнинних представлені тільки гонадами. У процесі еволюції хребетних тварин іде ускладнення С.о.: статеві залози з поперекової частини переміщуються у каудальному напрямі (особливо сім'яники); статевими шляхами стають протоки видільної системи, які відкриваються не в клоаку, а в сечостатевий синус, що витягується у всіх живородних тварин у довгий сечовипускний канал самців або відокремлюється в коротке вагінального переддвер'я самиці; формується матка (парна, або подвійна; двороздільна, дворога і, нарешті, проста), в якій відбувається розвиток зародка, копулятивні органи, що з'являються у тварин з внутрішнім заплідненням, виходять з клоаки на поверхню деяких окремих груп і набувають різноманітності; між сечостатевим синусом і каналом копулятивного органа встановлюється постійне сполучення.

Статеві органи людини

Чоловіча статева система

Жіноча статева система

У людини, як і у вищих ссавців, статеві органи тісно пов'язані з органами виділення, утворюючи єдину сечостатеву систему. Статеві органи (як жіночі, та і чоловічі) поділяють на внутрішні та зовнішні.

Внутрішні чоловічі статеві органи: яєчка з придатками, сім'явивідні протоки з сім'яними міхурцями, сім'явипорскувальні протоки, передміхурова залоза і куперові залози. Три останні утвори виділяють секрети, суміш яких утворює сім'яну рідину, що сприяє збільшенню рухливості сперматозоїдів. Зовнішні чоловічі статеві органи: мошонка, що вміщує яєчка, і пеніс.

Внутрішні жіночі статеві органи: яєчники, матка, фаллопієві труби, вагіна та клітор. Зріла яйцеклітина з яєчника через маткову трубу виходить у матку, далі — у вагіну. Зовнішні жіночі статеві органи (вульва): лобок, великі й малі статеві губи, присінок вагіни, бартолінові залози, гімен) і зовнішня частина клітора (голівка та капюшон).

Гігієна

Дотримання гігієни геніталій важливе для збереження їх фізіологічних функцій. При недотриманні гігієни виникають запальні процеси не тільки статевих органів, а й сусідніх: запалення сечовивідних шляхів (уретрит), сечового міхура (цистит), ниркових мисок (пієлонефрит). Менструальна гігієна та гігієна у зв'язку з вагітністю та пологами може суттєво впливати на жіноче здоров'я (див. Синдром токсичного шоку). Сексуальні контакти без належного захисту можуть спричиняти до хвороб, що передаються статевим шляхом, зокрема, (СНІДу).

Див. також

• Репродуктивна система
• Анатомія людини
• Емаскуляція

Література

• (рос.) Шмальгаузен И. И. Основы сравнительной анатомии позвоночных животных, 4 изд., М., 1947.
• (рос.) Ляндрес И. М. Акушерство и гинекология, М., 1962.
• (рос.) Беклемишев В. Н. Основы сравнительной анатомии беспозвоночных, 3 изд., т. 2, М., 1964.
• Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.

Посилання

• Жіночі статеві органи [ 22 вересня 2016 у Wayback Machine.] (укр.) ^[]