У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Анастасій Архієпископ Анастасій в миру Анастасіос Яннулатос грец Αναστάσιο

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Анастасій.

Архієпископ Анастасій (в миру Анастасіос Яннулатос, грец. Αναστάσιος Γιαννουλάτος, алб. Anastas Janullatos; нар. 4 листопада 1929(19291104), Пірей, Греція) — предстоятель Православної церкви Албанії з титулом Блаженнійший архієпископ Тирани і всієї Албанії, Митрополит Тирано-Дуррессько-Ельбасанський. Богослов, місіонер.

Архієпископ Анастасій
грец. Αρχιεπίσκοπος Αναστάσιος

Прапор

5-й Архієпископ Тирани і всієї Албанії, Митрополит Тирано-Дуррессько-Ельбасанський

з 24 червня 1992

Інтронізація:

2 серпня 1992

Церква:

Албанська православна церква

Попередник:

Даміан

Альма-матер:

Афінський університет, Марбурзький університет

Професія:

теолог

Діяльність:

клірик, історик релігії, теолог, місіонер

Національність:

Ім'я при народженні:

Анастасіос Яннулатос
грец. Αναστάσιος Γιαννουλάτος

Народження:

4 листопада 1929 (94 роки)
Пірей, Греція

Єп. хіротонія:

Собор Воскресіння Христового

Посада:

архієпископ

Автограф:

Нагороди:

Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня

Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня

Анастасій у Вікісховищі

Біографія

Народився 4 листопада 1929 року в Піреї у благочестивій православній родині. З дитинства брав активну участь у церковному житті. В юності виявляв великий інтерес до математичних наук і збирався присвятити цьому своє життя, але з початком Другої світової війни його наміри змінилися.

У 1947 році він вступив на богословський факультет Афінського університету і закінчив його з відзнакою у 1951 році.

Після закінчення університету два роки служив у армії, де вступив у братство «ZOE» (життя) — релігійну організацію, яка ставила за мету духовне оновлення життя Церкви Греції. Одним з основних його занять стала робота з грецькою молоддю. Він був одним із лідерів студентських рухів і працював у дитячих таборах, прагнучи, щоб у його юних підопічних православна віра набула конкретних і живих форм.

У 1958-1961 був генеральним секретарем міжнародного руху православної молоді «Синдесмос», у 1964-1978 — віцепрезидентом.

Після прийняття сану диякона в 1960 році, він заснував православний місіонерський центр «Porefthentes».

Висвячений на священника 24 травня 1964 року, після чого поїхав з місіонерськими цілями в Уганду, проте незабаром повернувся, захворівши на малярію.

У 1972 році єпископ спільно зі священником Антонієм Ромеосом заснував у Греції жіночий монастир в ім'я святого Івана Предтечі з місіонерською спрямованістю.

19 листопада 1972 року він був хіротонізований на єпископа Андрусського і призначений головою Відділу зовнішніх церковних місій Елладської Православної Церкви й залишався на цій посаді до 1982 року.

Служіння в Африці

Патріарх Александрійський Микола VI запропонував єпископу Анастасію зайняти Східноафриканську митрополію. Єпископ погодився, ставши 23 жовтня 1981 тимчасово керуючим Східноафриканською митрополією, але продовжував свою діяльність в Афінському університеті та Апостоліки Діаконія.

Першою справою єпископа стало довершення і негайне відкриття духовної семінарії в Ріруті, закладеної її Архієпископом Макарієм III в 1971 році. Поруч із підготовкою кадрів, єпископ організував переклад служб на сім різних мов. Під його керівництвом було споруджено 67 нових церков і оновлено 25 існуючих. Займався будівництвом шкіл, дитячих садків, мобільних шпиталів і місіонерських пунктів.

У 1983-1986 роках — декан Богословського факультету Афінського університету.

Предстоятель Албанської православної церкви

Архієпископ Анастасій із членами Синоду Албанської церкви

У січні 1991 року рішенням Вселенського патріарха Димитрія та Синоду Константинопольської православної церкви призначено патріаршим екзархом в Албанії. У завдання йому було поставлено початок переговорів із владою та збирання розрізненої православної пастви. Після багатомісячних протестів уряду Албанії, прибув 17 липня того ж року до столиці Албанії міста Тирани. У ході ознайомлювальної поїздки країною переконався у трагічному стані Православної Церкви: за роки гонінь було зруйновано 1608 храмів і монастирів, із 440 священників (на 1940 рік) залишилося 22. Для відродження управлінської структури Церкви Анастасій скликав 12 серпня того ж року загальний собор кліриків і мирян, у якому брало участь лише сорок п'ять осіб. Після вивчення ситуації, що склалася, була обрана Загальна церковна комісія з тринадцяти осіб.

5-8 червня 1992 року делегація Албанської церкви відвідала Константинополь і клопотала про обрання патріаршого екзарха як свого предстоятеля. 24 червня 1992 року Синодом Константинопольської церкви Анастасія обрано архієпископом Тиранським та всієї Албанії; чин інтронізації було здійснено 12 липня.

Влада Албанії тривалий час ставилася до нього негативно через його грецьке походження. Лише у грудні 2017 року, після 25 років перебування на чолі Албанської церкви, президент Албанії Ілір Мета надав йому албанське громадянство.

Активний учасник міжнародного християнського співтовариства: віцепрезидент Конференції європейських церков (2003-2009), президент Всесвітньої ради церков (2006-2013), почесний президент Всесвітньої конференції релігій за мир (з 2006).

Нагороди

Премія Афінагора з прав людини (США/Орден святого апостола Андрія, 2001)
Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (Україна, 25 липня 2008) — за багаторічну плідну церковну діяльність на терені православ'я та з нагоди відзначення в Україні 1020-річчя хрещення Київської Русі
Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (Україна, 27 липня 2013) — за визначну церковну діяльність, спрямовану на піднесення авторитету православ'я у світі, та з нагоди відзначення в Україні 1025-річчя хрещення Київської Русі

Примітки

. agionoros.ru. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 3 листопада 2021.
. Церковно-Научный Центр "Православная Энциклопедия" (рос.). Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 3 листопада 2021.
Orthodhokse, Kisha (4 квітня 2020). . Orthodox Autocephalous Church of Albania (брит.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
. www.goarch.org (амер.). Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
Указ Президента України від 25 липня 2008 року № 670/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
Указ Президента України від 27 липня 2013 року № 404/2013 «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»

Посилання

Це незавершена стаття про теолога або теологиню.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . agionoros.ru. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 3 листопада 2021.

[2] . Церковно-Научный Центр "Православная Энциклопедия" (рос.). Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 3 листопада 2021.

[3] Orthodhokse, Kisha (4 квітня 2020). . Orthodox Autocephalous Church of Albania (брит.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 3 листопада 2021.

[4] . www.goarch.org (амер.). Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.

[5] Указ Президента України від 25 липня 2008 року № 670/2008 «Про відзначення державними нагородами України»

[6] Указ Президента України від 27 липня 2013 року № 404/2013 «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»