Іва́н Фе́дорович Ана́ньєв (нар. 1910 — пом. 21 листопада 1944) — кулеметник 1-ї кулеметної роти 572-го стрілецького Бухарестського полку 233-ї стрілецької Кременчуцько-Знам'янської дивізії 57-ї армії 3-го Українського фронту, рядовий, Герой Радянського Союзу (1945).
Ананьєв Іван Федорович | |
---|---|
Народження | квітень 1910 Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія |
Смерть | 20 листопада 1944 (34 роки) Югославія |
Поховання | Угорщина |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1943–1944 |
Звання | рядовий |
Формування | 233-тя стрілецька дивізія |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився в квітні 1910 року в селі Знам'янка Друга (тепер місто Знам'янка) Кіровоградської області. Українець. Член ВКП(б) з 1944 року.
Після закінчення початкової школи працював на залізничній станції, в Знам'янському лісництві.
У 1930—1933 роках проходив військову службу в Червоній Армії. Вдруге призваний у 1939 році. Брав участь в польському поході РСЧА, у Радянсько-фінській війні.
В період з серпня 1941 по грудень 1943 року перебував на тимчасово окупованій території. Входив до складу підпільно-диверсійної групи «За Батьківщину», що підтримувала зв'язок з партизанським загоном І. І. Нечаєва.
Після звільнення Знам'янки призваний до Червоної Армії та направлений у 572-й стрілецький полк 233-ї стрілецької дивізії. За участь в боях по розгрому кіровоградського угруповання противника нагороджений медаллю «За відвагу». У складі військ 2-го Українського фронту брав участь в Корсунь-Шевченківській та Умансько-Ботошанській наступальних операціях.
У бою поблизу міста Дубосари 1 травня 1944 року під час відбиття ворожої атаки зайняв місце біля станкового кулемета, обслуга якого вибула зі строю, й влучним вогнем знищив 14 солдат противника. Отримавши поранення, не полишив поле бою, продовжував відбивати атаку ворога. За цей бій був нагороджений орденом Слави 3-го ступеня.
В подальшому брав участь в боях на території Румунії, Болгарії, Югославії. Особливо відзначився під час захоплення плацдарму на правому березі Дунаю в районі порту (Угорщина). Протягом 12-13 листопада 1944 року відбив тринадцять німецьких контратак, особисто знищивши при цьому 35 німців.
20 листопада 1944 року після артилерійсьго обстрілу, радянські війська штурмом захопили висоту 205.0. Перебуваючи на південно-західному схилі висоти, рядовий Ананьєв вогнем зі станкового кулемета підтримував наступ піхоти. Попри поранення у праве плече, продовжував вести вогонь.
Загинув від кулі ворожого снайпера 21 листопада 1944 року. Похований поблизу церкви села в Угорщині.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за мужність, відвагу та героїзм, виявлені в боротьбі з німецькими загарбниками, червоноармійцеві Ананьєву Івану Федоровичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Нагороди
- Золота Зірка Героя Радянського Союзу (24.03.1945).
- Орден Леніна (24.03.1945).
- Орден Слави 3-го ступеня (31.05.1944).
- Медаль «За відвагу» (27.01.1944).
Пам'ять
Ім'ям І. Ф. Ананьєва названо вулицю в місті Знам'янка. На будинку, де він жив, встановлено меморіальну дошку.
Література
- Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області» — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 23-25.
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 26 серпня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ananyev Iva n Fe dorovich Ana nyev nar 1910 pom 21 listopada 1944 kulemetnik 1 yi kulemetnoyi roti 572 go strileckogo Buharestskogo polku 233 yi strileckoyi Kremenchucko Znam yanskoyi diviziyi 57 yi armiyi 3 go Ukrayinskogo frontu ryadovij Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Ananyev Ivan FedorovichNarodzhennyakviten 1910 Oleksandrijskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiyaSmert20 listopada 1944 1944 11 20 34 roki YugoslaviyaPohovannyaUgorshinaKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskpihotaRoki sluzhbi1943 1944ZvannyaryadovijFormuvannya233 tya strilecka diviziyaVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya v kvitni 1910 roku v seli Znam yanka Druga teper misto Znam yanka Kirovogradskoyi oblasti Ukrayinec Chlen VKP b z 1944 roku Pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli pracyuvav na zaliznichnij stanciyi v Znam yanskomu lisnictvi U 1930 1933 rokah prohodiv vijskovu sluzhbu v Chervonij Armiyi Vdruge prizvanij u 1939 roci Brav uchast v polskomu pohodi RSChA u Radyansko finskij vijni V period z serpnya 1941 po gruden 1943 roku perebuvav na timchasovo okupovanij teritoriyi Vhodiv do skladu pidpilno diversijnoyi grupi Za Batkivshinu sho pidtrimuvala zv yazok z partizanskim zagonom I I Nechayeva Pislya zvilnennya Znam yanki prizvanij do Chervonoyi Armiyi ta napravlenij u 572 j strileckij polk 233 yi strileckoyi diviziyi Za uchast v boyah po rozgromu kirovogradskogo ugrupovannya protivnika nagorodzhenij medallyu Za vidvagu U skladi vijsk 2 go Ukrayinskogo frontu brav uchast v Korsun Shevchenkivskij ta Umansko Botoshanskij nastupalnih operaciyah U boyu poblizu mista Dubosari 1 travnya 1944 roku pid chas vidbittya vorozhoyi ataki zajnyav misce bilya stankovogo kulemeta obsluga yakogo vibula zi stroyu j vluchnim vognem znishiv 14 soldat protivnika Otrimavshi poranennya ne polishiv pole boyu prodovzhuvav vidbivati ataku voroga Za cej bij buv nagorodzhenij ordenom Slavi 3 go stupenya V podalshomu brav uchast v boyah na teritoriyi Rumuniyi Bolgariyi Yugoslaviyi Osoblivo vidznachivsya pid chas zahoplennya placdarmu na pravomu berezi Dunayu v rajoni portu Ugorshina Protyagom 12 13 listopada 1944 roku vidbiv trinadcyat nimeckih kontratak osobisto znishivshi pri comu 35 nimciv 20 listopada 1944 roku pislya artilerijsgo obstrilu radyanski vijska shturmom zahopili visotu 205 0 Perebuvayuchi na pivdenno zahidnomu shili visoti ryadovij Ananyev vognem zi stankovogo kulemeta pidtrimuvav nastup pihoti Popri poranennya u prave pleche prodovzhuvav vesti vogon Zaginuv vid kuli vorozhogo snajpera 21 listopada 1944 roku Pohovanij poblizu cerkvi sela v Ugorshini Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 24 bereznya 1945 roku za muzhnist vidvagu ta geroyizm viyavleni v borotbi z nimeckimi zagarbnikami chervonoarmijcevi Ananyevu Ivanu Fedorovichu posmertno prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu NagorodiZolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu 24 03 1945 Orden Lenina 24 03 1945 Orden Slavi 3 go stupenya 31 05 1944 Medal Za vidvagu 27 01 1944 Pam yatIm yam I F Ananyeva nazvano vulicyu v misti Znam yanka Na budinku de vin zhiv vstanovleno memorialnu doshku LiteraturaChabanenko V V Proslavleni u vikah Narisi pro Geroyiv Radyanskogo Soyuzu urodzhenciv Kirovogradskoyi oblasti Dnipropetrovsk Promin 1983 stor 23 25 Primitki Arhiv originalu za 8 grudnya 2014 Procitovano 26 serpnya 2012