Ананурі

Фортеця Ананурі розташована в Грузії на Військово-грузинській дорозі за 70 км від Тбілісі там, де вливається в Арагві невелика річка Ведзатхеві. Ананурі служила головним опорним пунктом для грізних , правителів цього краю.

Фортеця Ананурі
Фортеця Ананурі
42°09′49″ пн. ш. 44°42′14″ сх. д. / 42.16361111113877769° пн. ш. 44.7038888889167723° сх. д. / 42.16361111113877769; 44.7038888889167723Координати: 42°09′49″ пн. ш. 44°42′14″ сх. д. / 42.16361111113877769° пн. ш. 44.7038888889167723° сх. д. / 42.16361111113877769; 44.7038888889167723
Тип	замок і монастир
Статус спадщини	^d і Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО^[d]
Країна	Грузія : ISO3166-1 alpha-3:GEO; ISO3166-1 цифровий:268;
Розташування	Мцхета-Мтіанеті
Засновано	16 століття
Ананурі (Грузія)
Ананурі у Вікісховищі

Історія

Фортеця належить до ранньої феодальної епохи і служила форпостом оборони, перекриваючи дорогу, що веде з Дарьяльскої ущелини.

Резиденцією еріставства в XVII було місто Душеті. Головна дорога з Душеті на північ проходила через вузьку ущелину Ведзатхеві, і при злитті цієї річки з річкою Арагві створювалися природні ворота. На такому вдалому місці Еріставі спорудили спочатку башту, а через деякий час — фортеця Ананурі, яка стала надійним укріпленням.

Про життя мешканців Ананурського замку в історичних джерелах майже нічого не повідомляється до двадцятих років XVIII ст.

Відомо, що фортеця захищала центральну частину еріставства, при нападах вона прикривала відступ в гори, як місцевих жителів, так і населення центральних частин країни.

Перші відомості про події, що стосувалися Ананурі, можна знайти у історика Вахушті Багратіоні, в описах ворожнечі Еріставі один з одним у XVIII ст.

Ананурі відіграє чималу роль і в початкові роки XIX століття, після приєднання Грузії до Росії. Перший час тут постійно перебував російський гарнізон. Він охороняв головну магістраль, що сполучає Грузію з Росією і підтримував порядок в краї.

У 1812 р. горяни здійняли повстання, однак заволодіти фортецею їм не вдалося. Вислане підкріплення з Тбілісі жорстоко придушило повстання.

Надалі Ананурі деякий час ще служив опорним пунктом російським військам. Передбачалося навіть побудувати тут військове містечко, був розроблений навіть проєкт, який так і не був здійснений.

Після відходу російських військових частин фортечні споруди залишилися без нагляду, і фортеця прийшла в запустіння.

Зараз від грізного замку залишилася лише цитадель.

На її території розташовано три храми і башта з пірамідальним дахом — найперша будівля на місці фортеці.

Замок Ананурі запропонований до включення до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Література

• Пармен Закарія. Стародавні фортеці Грузії. Видавництво «Мграні», Тбілісі: 1969.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 31 травня 2011.

Посилання

• Сайт уряду Грузії [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Світлини Ананурі [ 9 лютого 2013 у Wayback Machine.]
• Сайт ЮНЕСКО [ 24 липня 2019 у Wayback Machine.]

Світлини

Джерела

• Історія та архітектура фортеці Ананурі [ 27 вересня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)